Сон 290622 "Зворотній постріл"

Монтую лоток під кабелі. Він має спеціальний технологічний вигин із поворотом на 180°. На якомусь етапі з'являється путін і випускає ракету, яка летить чітко по траєкторії цього лотка і завертає на виконавця пострілу.

Сон 210622 "Телевізійне шоу"

Беру участь у телевізійному шоу. Гра поділена на дві команди: у першій супротивник одинак - молодий хлопець із почуттям гумору, амбітний, у другій я з дружиною. Виконуємо різні завдання за межами студії. Так як проєкт пілотний, моментами в організації виникають якісь заковики, але на це ми не зважаємо. Гра не є настільки силовою, як інтелектуальною. У підсумку ми збираємось у студії та обговорюємо досягнення. Спочатку ініціативу бере ведуча, на якій власне і побудована послідовність проведення програми, вже під кінець діалогу, ініціативу перебираю я з хлопцем-одинаком. Слово за слово і наш діалог вибудовується у безперервний гумор. Моя дружина і ведуча просто не мають можливости вставити хоч би якесь своє слово, так все відбувається енергійно та динамічно, а на нашу думку - цікаво для самих глядачів. Дійшло до того, що в процесі такого гумору я висловлюю пропозицію ведучій, аби наступну передачу ми записали змагання вже без неї. Одразу було видно, як вона не може підібрати слів, завершує виправданням, що цей проєкт експериментальний, і він може наступного разу бути не реалізованим. Все залежить від спонсора та рейтингу від глядачів. Ми то слухаємо і все розуміємо, а внутрішньо "по-пацанськи" задоволені організованими вибриками, прямо в записі, а чи візьмуть їй до уваги після монтажу, можливо, і не так важливо. 0101'

Сон 200622 "Вугільна гора"

Знаходжусь на високій насипній горі з вугілля, що примикає до ще більшої бетонної стіни, із технологічного отвору якого, згори, сиплеться гаряче вугілля. Поки до мене долітає, встигає охолонути. Я ж стою з лопатою і відкидаю те вугілля нижче, аби щораз звільняти вільне місце до нових сипучих потоків. Зрідка до мене долітають невеликі гарячі вуглики, але шкоди не роблять. Моя праця безперевна і монотонна.

Сон 190622 "5+5+5"

Читаю різноманітні новини, натрапляю на таку, що Великобританія поставила в Україну найбільшу кількість зброї... Відволікаюсь на інші хатні справи. Виходжу на вулицю, прогулююсь якось дорогою, якою заходжу глибоко в ніч, так, що коли виринув з внутрішніх роздумів, помітив, що віддалився від дому так далеко, що треба повертатися назад, а дім, у глибині дороги - це єдине джерело світла посеред суцільної темряви. Від такого образу ночі виникла нотка страху, зосередження на тому, щоб повернутися обережно, не наступивши в темряві на незрозумілі речі, які раптом можуть опинитися під ногами. Дійшовши додому, застаю дружину з розмовою за телефоном. Обговорює якраз політичні теми, зокрема і прем'єра Великобританії Бориса Джонсона. Тут я пригадую інформацію про нього, яку читав ще на початку короткої подорожі. Кажу дружині: чи знала вона, що його ще називають "три п'ятірки"? А звучить це, як "чі чі чі",  записується у формі "5+5+5"? Як виявилось, саме як "чі" у старослов'янській мові називали цифру п'ять. І все так, що мої знання на цю тему почерпнуті виключно зі свіжопрочитаної інформації. Виявилось, що чує від мене про такі речі вперше. У ту ж мить пригадується, що Джонсон (в реалі з гумором називають Джонсонюком, наче подібна форма так само спливає в новинах уві сні) має аналогічний образ у вигляді зірок, які формують доволі оригінальну симетричну форму на небі (сузір'я?). Якщо обмалювати контури, віддалено нагадає образ метелика. Поки про це розповідав, стояли біля порогу і перезирались крізь вхідні двері. У підсумку виявив кардинальне бажання піти спати. Чомусь тематика війни, образ такої пережитої ночі мене спровокував на внутрішню втечу в якийсь закуток. Очікувано уявив образ свого ліжка, куди і сказав, що йду до сну. 1220'

Незнайомий ліс, десь посеред нього закинуте виробниче приміщення. Усередині технологічна криниця наповнена водою, а в ній якесь давнє та не діюче, велике, округле устаткування, виконане з нержавійки, видно, що в усю глибину. Кажу з гумором до якоїсь співрозмовниці: он, достатньо відкрутити з люка пару гаєк, і вже якась користь, здавши на металобрухт.

Якісь чоловік і жінка в цивільному затримують громадянку, садять у авто і ведуть слідчий діалог. В результаті якого виникають дивні та кумедні формулювання, зокрема: "За тобою жабки сумували, причавкуючи хлібом".

Сон 150622 "В гостях у тирана"

Начебто я парубок і в мене закохані деякі дівчата. Буквальний інтерес я не проявляю, але деякі з них рішуче налаштовані і, як мовиться, беруть бика за роги. Отже, она з них мала такий на мене вплив, що випадком притягла на прийом до путіна. (Важко розтлумачити такий до неї інтерес, аби я ще й захотів потрапити до тирана). Так, наче вона в нього в хатніх помічниках (служанка, канцеляристка?), а мене взяла з собою допомогти виконати деяку хатню працю. Як на диво, я так і до кінця не зрозумів її ролі в дивніх зустрічах із п. Склалась дивна підозра, що він до неї має якийсь драконячий вплив, а вона, хоч і грає роль "вгодительки побажань", переслідує якісь свої цілі, маніпулюючи по-своєму своїм становищем. Коли з'явився п. атмосфера в тому місці, в якому ми були (наче це його дім) перетворилась у неймовірно важку: спостерігалась за кожним з присутніх внутрішнє пригнічення. Поки та дівчина десь ходила, я вже замислився було тут переночувати. Зібрався на високе підвіконня і вже почав міркувати: як на ньому спатиму, з думкою: аби посеред сну не впасти. Але дівчина повертається і веде за якийсь стіл, прохаючи ще трохи зачекати, а до себе промовляючи робочу фразу: "Я не заспокоюсь, піду розбиратися!".

Сон 130622 "По-новому"

Їду в Канаду зі сторони Росії. Наскільки все в Росії бідно і сіро, а як тільки переплили човном, наскільки в Канаді все краще і в рази по-іншому. (За логікою короткого маршруту мала б бути Аляска, США). Спочатку цей маршрут проробив по GPS, але якось інтегровано з YouTube, або щось близько до того. Другим разом фізично. Знаю, що разом зі мною в подорожі є дружина, але на найцікавіших моментах показую синові. Наприклад, по перетину водного кордону між країнами - привабливий пристанок, який починається мало не з Діснеївського замку: парадні ворота, вежа, атракціони. Знаю, що в подорожі із нами була птаха, хочеться назвати папуга, але в своїй поведінці більше нагадувала якогось милого і пухнастого хом'яка або котика. Із першою подорожжю ця птаха замешкала на вежі разом із поважним орлом, навіть здружилися. Отже, другим разом я, так само, повільно пропливаючи в повітрі разом із сином (не можу стверджувати яким це так могли робити повітряним судном) наблизились до цієї папужки. Син навіть взяв її на руки, адже птаха впізнала його, але мусили повернути на місце. (Прощальна зустріч). Важко подорожувати разом із такою тваринкою. Я згадую, що в Канаді маю деяких знайомих. На ці роздуми раптом опиняюсь із дружиною у однієї знайомої (асоціативно міркував про сестру Ю.Ґ.), а тут виявилось середніх років особа, яка, сидячи в якомусь чарівному домашньому куточку, зробленому прямо в стіні, почала розповідати про свої переживання та любов до свого чоловіка і все це зайшло, в форматі монологу, так далеко, що від емоцій навіть розплакалась. За собою чую чоловічий голос вибачення, і що ми підемо, нехай так і сидить, а ми самі закриємо за собою вхідні двері. Останнім поглядом на цю жінку, згорнуту в клубочок, у позі обіймання власних ніг та приховування обличчя, оцінив наскільки має довгі коси кольору блонд, що ними мало не по-художньому був підкреслений контур її образу та того затишного місця, в якому сиділа. 0111'

Написавши цей текст і заплющивши очі, раптом постали образи гілок синьої сосни, які доповнились образом пагони алое, а врешті преобразились у листя коноплі. Так і подумалось: всі рослини із візуальними голками. (Видно, таке постсприйняття друкованого тексту). Ці образи змінились у графічний візерунок, більш схожий на сіро-чорний художній орнамент з ідеєю запозичення з якоїсь геометрично правильної вишивки. Чомусь подумалось: як варіант можливого татуювання. 0122'

Сон 120622 "Лінії долі"

Гуляючи по місту, на внутрішній хвилі спостереження за новими образами, наче знаходжусь на виставці під відкритим небом, натрапляю на будиночок із метр-півтора у висоту, з відсутнім дахом і однією стіною. Все виглядає так, що можна оглянути весь інтер'єр ізсередини. Задня зовнішня стіна цілком глуха, а бокові мають вікна, такого розміру, що можна просунути руку. Оглядаючи конструкцію, припустив, що вона нагадує шопку для свого роду театрального вертепу, але під зовсім інший сюжет, про що висловлюю вголос таку думку комусь із присутніх глядачів, який підійшов із дитиною. Чую на моє припущення схвальний відгук. Чомусь виникають асоціації цього будиночка з невеликим метеоцентром. Намагаюсь зрозуміти хто це зробив і разом із тим, на озвучене вголос прагнення знайти на об'єкті якісь вказівки авторства, чую у відповідь про якусь дівчину, яка працює в бібліотеці. Здогадуюсь, що я її добре знаю. Пригадую, як свого часу їздив на дивному транспорті, що складається із круглих причепів, начебто ідейно розроблених нею, на якому збирав показники погодніх і атмосферних умов. (Видно, відсилання до інформації із забутого сну). Отже, авторство як будиночка, так і диво-машини належить одній людині, тій самій дівчині. Тепер я опиняюсь у згаданій бібліотеці, яка нагадує обласну універсальну наукову... мого міста. Спочатку знаходжусь у шумі розмов її працівників, а згодом опиняюсь тет-а-тет із авторкою. Про щось тематичне, дотичне до згаданого будиночка, говоримо, і я звертаю увагу на її долоні та красиві, чіткі на них лінії долі. Для себе зауважуюю на якійсь винятковій лінії, якої взагалі, що пригадую, може не існувати. Починаю розмову про ці лінії та заходжу на особисте в житті цієї дівчини. Чи то тлумачу, чи разом із тим у процесі розмови дізнаюсь, що її коханий далеко від неї і приїжджає доволі рідко, але їхній зв'язок доволі сильний, і в майбутньому так нічого і не зміниться, а вона, як зовні стійка жінка, мусить приховувати переживання та емоції пов'язані зі своїм коханням і надалі. Тепер якимсь човном допливаю до якогось незнайомого місця,  який згодом трансформується у батьківську кімнату дому батьків. Цьому місцю перебування спрямована якась військова загроза. (Деталі розвитку подій призабулись). У підсумку, на завершальному етапі подій, я щось складаю до човна, до якого мали сісти інші бажаючі з присутнього натовпу, що стояв на бетонованому березі (дивна асоціація зі згаданими працівниками бібліотеки). Лише згодилась їхати зі мною одна людина, яка і допомагала все організовувати. Тепер я в новому місці, хочу з'їсти яблуко. Оцінюю його ззовні, навіть якимось дивним поглядом зазираю усередину і бачу під колись ураженою шкіркою пару хробаків. Обрізаю неїстівні ділянки. Тепер я в кімнаті (як і згадувалось, асоціація з батьківським домом), перевдягаю труси. (Начебто тема спіднього одягу ще була присутня, коли вантажив човен). В цей момент чую, як якісь люди приходять додому, і разом із розмовами наближаються до мене, хоча їх не бачу. Підходять до дверей кімнати і хочуть поставити дивне запитання, що значить назва якогось рільничого інструменту. Те слово тлумачу для себе, як один із видів сапи або мотики. Разом із тим чую готову відповідь від когось, хто супроводжував цих людей, з-поза їхніх спин.

Сон 050622 "Дві криниці"

(Денний сон). Опиняюсь у такому загадковому місці, про яке всі забули десь на років десять. Існує зв'язок цієї місцини з моїми батьками, невідомо чого, але ще й зі словом "лазня". (Така думка фігурує не випадково, адже на днях має бути день народження в батька). Отже, там, десь нижче рівня землі, в добре освітлюваному просторому приміщенні знаходяться дві криниці, більше схожі на квадратні басейни, наповнені майже по вінця водою. Дивно, але в той же час мають якесь світіння зсередини. Син робить занурення у "криницю", що знаходиться праворуч і розповідає, як там красиво. З першого разу не оцінив, бо не розплющив очі, а з другої спроби виповів неймовірне захоплення. Пропонує зануритися мені. А тим часом міркує, як оцінити, що в другій "криниці". З першої спроби нічого я не роздивився, адже виявилось, як для мене, вода на прямий контакт із очима є мутною. Із якоїсь другої спроби зависаю у воді над скляною трубою, діаметром до сорока мм, яка, як раптом виявилось, знаходиться прямісінько по центру "криниці", і починаю малювати на ній (під водою) образ Ісуса. Для мене він виходить такий гарний... Після чого випірнаю з води і ділюсь враженнями з матір'ю, щодо створеного малюнку. Не зрозуміло, чи син спробував зануритися до другої криниці, але сюжет змінюється таким чином, що якийсь чоловік у білому одязі не може дочекатися від когось важливого дзвінка і, будучи в підвішеному стані повітря, в образі лотоса (в стані левітації), над другою криницею, тримає в руках невелику пляшечку, з якої хоче випити отруту. Очікування рахується на хвилини і секунди. (Після пробудження виникла певна асоціація з переглянутим вчора фільмом "Друскі" із серіалу "Чорне дзеркало" (5 сезон)).

Сон 040622 "Гості на порозі"

До мого дому, десь на два поверхи, але з головною великою залою-вітальнею, аж до стелі, приходять гості. (В реалі такого дому не маю і не бачив раніше, але певні асоціації з подібним плануванням інтер'єру існують). Сприймається так, наче цей дім знаходиться в Польщі, а гості - це родичі з України, зокрема й мої батьки. Все атмосферно-святково. Гості на порозі, а дружина та діти стоять незалежно один від одного в різних частинах вітальні, а я, як не дивно, - на будівельному підйомнику, і з нього здійснюю відеозапис, але не стаціонарно, з одного місця, а плавно рухаючись від одного присутнього до іншого. І все так виходить гарно, лаконічно і логічно, без "мертвих зон" у кадрі, що результатом своєї роботи залишаюсь задоволеним. Спускаюсь до гостей і розповідаю, що з усього, що залишилось зробити в домі: цим підйомником виїхати за його межі. Для цього треба розібрати стіну, показуючи на неї.

Сон 300522 "Очищення"

Пішов у приватну лазню, наче маю до неї якийсь стосунок. Недалеко від неї стоїть колективна лазня. Різниця між ними та, що перша має гарну, але невелику, парну, а друга - з перевагою на душ для достатньої кількости людей. Після парнóї чомусь вирішив піти одразу розігрітим до колективної лазні, а там зустрічаю колег (якась віддалена асоціація з реальними давно забутими людьми), які не захотіли йти в приватну, так би мовити уступили першим, а тут я прийшов помитися, а вони сходу: а чого це не зробив там на місці? Не знаю чому, але на якомусь етапі стою одягненим у пристойний костюм і весь, разом із ним, від води мокрий.

Чую фразу: "А тим часом знайди гарну пташку: хрустку, ніжну і хвилеподібну".

P.S. Перед сном, із-за застуди, робив на горло та груди горілчаний компрес. На ранок на тілі суттєво відчувалась вологість. Видно, що ці відчуття акурат відбились у сновидінні.

Сон 280522 "Не серйозне"

У зв'язку з якимось національним або ювілейним святкуванням трапляю на літературну тусівку, яка відбувається мало не просто неба, але в дворику непрацюючого кінотеатру "Жовтень" рідного міста. (В реальності такої архітектури там немає). Вітаюсь із десятком присутніх людей, і не просто формально, а підходжу до кожного і, кого знаю більш особисто, обіймаю. До малознайомих людей (більше з думкою, що вони мене знають менше, аніж я їх) вітаюсь мало не лице в лице, адже всі присутні були мені по-небайдужому цікаві. (Поведінка ж: я б не сказав би, що є для мене типовою). Першого, кого привітав, був Євген Концевич (давно померлий), хоча на себе не зовсім був схожий (я розумів чому, але це щось забуте, в якомусь сні я вже його таким бачив); там же був, як і не було, адже всі знали, що він є, але особисто не побачив, В.В., так і подумалось: це щось схоже на колишнє його головування в Спілці письменників; кількох жіночок старшого віку з "Братства Ю.Ґ." і на особисте здивування Ірину Цілик. (В реалі: взагалі не знайомі). Навіть розговорився більше ніж треба. Розмова була побудована за принципом: про мене навряд чи щось чули, але я про вас дещо читав у FB... Покидаю те місце і йду вулицею. Озираюсь і розумію, що десь у тому місці, де тільки-но був, починаються між демонстрантами якісь сутички: дим, галас і крики... Не повертаюсь, заходжу за ріг дому... Тепер я опиняюсь у батьковому дворі, місце більш схоже не на приватне, але колективного використання. Можливо, відбувається якесь свято. Виходжу на вулицю, а зі мною (згадана в попередньому уривку сну) І.Ц., просить показати дорогу до туалету. Пояснюю, що він у дворі, отже, не оцивілізований. Вона ж просить не перейматися, завертає за ріг, ближче до нього і, як розумію, присідає просто неба в затінку дровітні. (В реалі, така дровітня була в часи мого дитинства та юности). У той же час я концептуально починаю займатися тим, що сідаю біля гаража і починаю нарізати куряче філе, а за відсутности під руками миски, скидаю його в білий унітаз, що стоїть без діла на клумбі. По завершенню, нарізку виймаю руками з чистої води того унітазу, хоча відчуваю на дні пісок, а далі, тримаючи всю її в жменях, несу до криниці, аби промити під проточною водою, аби врешті подати на приготування якоїсь страви.

Сон 260522 "Не в тему старі граблі"

Працевлаштовуюсь на нову роботу менеджером з продажу. Вже від початку не до кінця розумію пріорітети в діяльності. Спочатку виїжджаю на об'єкт, аби спостерегти за потребами клієнта на місці, але по ходу розумію, що маю прогалини в розумінні суті продукту, аби щось пропонувати. Загальні фрази про фірму, навіть, якщо хтось вже нас знає, не працюють. Треба глибше, а на глибшому ще не розуміюсь. Розмова з директором, який мене найняв, так само вийшла загадковою: він мене бере, аби на мене подивитися. А на що тут дивитися? - міркую собі, коли з посадовою інструкцією не ознайомлений, а суті самого продукту як і не має. Перебуваючи на виїзді у клієнта, переміщаюсь по об'єкту через якийсь земляний пагорб, який весь час переривають трактори і не давають нормально ходити. Повертаюсь із виїзду на офіс із нульовим результатом. Там сидить секретарка, яка, видно, на фірмі працює не перший рік. Маю трохи "підвішений" стан із певним рядом запитань до шефа. Сидячи в очікуванні, дістав смартфон, аби прочитати трохи корисної інформації. Краєм ока помічаю, як ця ж секретарка мене фотографує і наочний звіт моєї "діяльности" перестлає комусь онлайн... Й жирафу ясно, що шефу. Міняю тактику і починаю її розпитувати за продукти фірми, суть роботи, вимоги. Дізнаюсь, що попередні менеджери з продажу на моєму місці працювали по кілька тижнів і йшли, але це було подано так, що вони самі не справлялися з роботою. Про себе міркую: так, як не розумію суті праці з першого дня, ніхто мене в неї не вводить, то і, ясний пень, і я так виглядаю. Починаю діймати за продукти, які пропонує фірма. Так і не зміг конкретикою питань отримати ясність. Змінив тактику: попросив надати мені каталоги з продукцією. Почала виймати один за другим, а їх до грому, і всі вони різні. Перше, що взяв з її рук: системи повітряної вентиляції. Попросив щось ясніше, як для менеджера, бо ці каталоги більше знадобилися б технічному інженерові. Вона ж не розуміє: яку ж "ясність" можна мати ще більшу, аніж ця. Жартома питаю, то, може, ще продаєте зубні щітки, різні засоби гігієни? На що вона ствердно відповідає: і це можемо! Я ж геть "підвисаю": торгувати всім? Це ж не реально. Ясно, що в директора треба спитати: на якому продукті краще зосередитися, можливо, його більше на складі, можливо, має якийсь пріорітет. Знову сідаю і очікую шефа. Десь і з'являється. Не сам. Сильно зайнятий, до мене в нього ще не має часу, але видно, що поговорити зі мною хотів би. Коли настав слушний момент для розмови, відчув, що вона не клеїться... Міркую: що це вже десь проходив! Прикро, але з таким підходом вже зі старту доведеться міняти таку "роботу". 0140'

Сон 240522 "Нескінченний будинок"

Будинок із готельними номерами, ліфтом, що рухається не лише вгору-низ, а ще й в сторону, навіть здивувався, зокрема новим відчуттям руху. Крізь щілину ліфтових дверей бачу безкінечне число готельних номерів. Навіть подумалось, що це виправдано, адже це не просто будинок, а цілий будівельний комплекс. Тепер я пішки блукаю по цій величезній споруді. Намагаюсь зрозуміти планування, аби другим разом знати куди йти, але  скільки не йшов, безперервно для мене траплялись нові речі. Навіть у якомусь місці став на дивний ескалатор, з якого по другий бік з'їжджали люди, а мені зі старту кажуть: туди не можна, там працюють шахтарі! І насправді, дивлюсь на тих людей, а вони всі запилюжені вугіллям. На якомусь етапі потрапляю на урок біології, бачу кількох знайомих людей, зокрема й однокласницю Л.С. і пригадую, що я ж цілий рік вчуся і за цей період лише виконував фахові предмети, а на поточних (загальних) цілком забив. Міркую, як взяти інформацію по уроках за цілий рік? Що вчили? Виходить, мені доведеться перечитати цілий підручник! Вчительку взагалі бачу, як вперше: видно, вона мене так само, хоча ще не зауважила на моїй присутності. Десь на цьому ж уроці починаю спілкуватися зі знайомим: як ми будемо цілим класом організовувати відпочинок? Я ж пропоную зробити шашлики. Про себе міркую над варіантами їхнього виконання: в сметані, або вершках; з цибулею та у вині; на основі готового (купленого) маринаду. А потім всі ті готові види, перед подачею на стіл - змішати.

На телефон приходить сповіщення, що щось відбувається на моєму банковому рахунку. Спочатку не можу зрозуміти причину, зволікаю. Приходять повідомлення, що останні транзакції відбуваються невдало. Потім входжу в аплікацію (мобільний додаток) і дивлюсь за станом рахунку. Якоїсь миті помічаю, що зникає сума близько 5000, залишається сума в районі 2000-3000. Тепер міркую: як пришвидшити процес, аби зупинити можливість шахрайства щодо моєї картки. Пробую заблокувати будь-які на ній транзакції. Разом із тим: яким чином хтось дістався мого рахунку? Я ж не загубив гаманець, але виглядає, що начебто "так". Якесь фінансове божевілля!

Сон 220522 "Незмінність і метаморфоза"

Опиняюсь у такому домі, де в туалеті та коридорі знаходжу два трупа. Той, що в туалеті, навіть граційно сидить, піднявши догори руку. Тепер я начебто в морзі, але більш схоже на поспіхом імпровізоване місце, де за хірургом, який виймає поокремо внутрішні органи, стоять стелажі з чемоданами, а мене зараз цікавлять саме вони і такі розміри, які б дозволили вмістити їх за певною висотою. Тепер вдруге опиняюсь у тому ж домі, в якому перебувають два трупи. Той, що в туалеті, так і сидить граційно. Розумію, що вже пройшло пару днів, а їх так ніхто і не забрав. Припускаю, що особисто доведеться допомагати їх виносити. Міркую, як то воно має бути? 0400'

P.S. 1) сюжет із виносом трупів навіяний побаченим зображенням із реалу, на якому українські воїни несли російського солдата за руки та ноги лицем до землі. 2) разом із тим спостережено, що тематика мертвих виникає, якщо падає температура повітря під час сну, що зокрема мною і відчувалось.

Сниться давня знайома з "поетичної ниви" О.Л., яка вимушено переїхала в Росію ще на початку війни 2014 року. Дещо змінила свої погляди в проросійську сторону, хоча сама була цілком нормальною українкою. (Видно, зміна відбулась під час сімейного життя: переїзд у 2000-х до майбутнього чоловіка, що родом із Донецька, створення родини тощо). Тепер сниться такою, якою я її знав від початку: файно щось розповідає українською. Міркую, що треба було б знайти її сторінку у FB і подивитися на метаморфози з початком другої фази війни росії проти України.

P.S. Дивно, що про цю знайому вже давно забув, але уві сні вирішила "ожити".

Сон 210522 "Голий щуропес"

Дивлюсь на малюнок, виконаний олівцем, а на ньому зображена лиса (гола, без шерсті) собака з обличчям путіна, обернута дупою до глядача. Видно, що тварина чоловічої статі. Дивлюсь уважніше, бо привертає увагу незвична форма хвоста: він прямий і за кольором у чорні та сірі рисочки, як у щура. 

Як підсумок: путін - голий щуропес.

Сон 200522 "Смерть на землі"

Ранок. Дивлюсь за вікно, а на землі паморозь. Міркую, що перед сном дивився погоду, а вдень мало б бути десь під 25 градусів. Невже сьогодні буде така велика різниця температур? Отже, міркую: доведеться брати додатковий верхній одяг, а на роботі його скидати.

Опиняюсь на якомусь підприємстві по виробництву м'яса. Перше, що дивує: свіжі оброблені тушки різних тварин лежать просто на землі, що на вигляд нагадує "полігон". (Чомусь саме це слово фігурує, як визначення). За формою і розмірами можна впізнати, які це були тварини. Може і хотів би, але не купив. Хоча довго дивився, який шматок вибрати, адже все мало не цілими тушами. Другим разом приходжу, а їх вже на тому місці немає. Продають в двух спеціалізованих місцях на тому ж підприємстві, але для мене це було вже не переконливо. Десь на тому ж заводі, біля сходів одного з будинків, побачив на землі якісь красиві камінці різного розміру і кольору, схожі на цукерки, і почав їх підбирати, а по ходу міркую: чи то їх їсти, чи на них дивитися?

Тримаю в руках оригінальний ніж, щось середнє між канцелярським і робочим для електриків. У реалі таких не бачив. Розкладається на три частини, для трансформації форми, аби легше було ним працювати. Отак і крутив цей ніж у ріках, вивчаючи його.

Сон 170522 "Розв'язання проблеми"

Продав комусь частину чайного гриба. За пару днів виявилось, що його потребують на роботі, так, наче я працюю на заводі (асоціація з ЖКК). Міркую, як перепросити і перевикупити той шматок гриба, навіть під час перерви поїхав до того дому, в якому є та родина, яка його має. Телефонного номера не було, тому треба особисто.  Поки був у них, зрозумів, що можу ще розділити свій наявний удома гриб на якусь частину. Хазяйка, якій був проданий гриб, торгує на базарі біляшами, тому я вирішив у неї трохи купити, а вона пропонує взяти так. Я ж хвалю її за якість. Поки прийшов до свого авта, зауважив, як його заблокували інші машини. Виїхати можна, але сісти за кермо водія звично не виходить: машини утворили квадрат із відсутнім доступом до дверей водія. Тепер я в дорозі і, як розумію: все у мене вийде! 0230'

Батько приходить на кухню (батьківський дім) і шукає посуд великої ємности. Питає: чи десь маємо? Я ж спитав: для яких потреб? Перерахувавши кілька варіантів, пропоную взяти червоне відро від баби Марії, воно якраз із мітками на літраж. Батько бере, йде в сарай і приносить у ньому схімічений розчин. Називає його "денатурат". Просить мене залити в туалет (вуличний) від опаришів і різної гидоти. Жартома каже не пробувати на смак. Дивно, але якось уявив у роті той денатурат так, наче його разок попробував не ковтаючи. Тепер стою і випльовую можливу шкоду для себе. Йду і виливаю розчин у туалет. Потім йду до криниці і чистою водою виполіскую собі горло. 0515'

Разом із тим у снах були фрагментами приготування м'яса; страва із жирністю молока 1,5, яке комусь сподобалось; укладання з колегою кабелів у відповідні лотки; за кермом машини; споглядання в якомусь селі на річку, на якій не було видно протилежного берега, наче на морі, навіть здивувався.

Сон 060522 "Санітарія"

Тесть (в реалі померлий) живе сам у якихось геть не людських умовах. Половину життя пропив, отож і не дивно. Уже кілька днів його не було у себе. Вже сьогодні приходжу до так би мовити "сараю", в якому він мешкає. Умови антисанітарні, але з першого разу здалось, наче в середині був вогонь і все "очистив". Зазираю в темряву і в глибині бачу його на місці. Заходжу, а він пожвавлюється і каже, як добре, сьогодні в нього день народження, отже хотів би з кимось випити. Бере одразу якусь пляшку, десь знаходить і скляні рюмки, аби в них налити. Знаю точно, що одна моя, але сумніваюсь у цілковитій чистоті, також якості пропонованої горілки. Висловлюю якусь думку. 2300'

P.S. Сьогодні (увечері 05.05) теща розповіла дружині, що помер рідний брат тестя, якого я навіть і не знав.

Сон 300422 "Сакральне тіло"

Наче видіння: виникає образ мертвого тіла, який нагадує Ісуса Христа, збереженого, наче витвір мистецтва, в дивний спосіб. Тіло залито в прозору монолітну труну у вигляді великого сувенірного "подарунку" (презентації), виконаний ув епоксидні смолі. Крізь прозорість "труни" можна побачити усі риси одягу та зовнішности померлого. Повільна поява цього образу викликає якісь давні сокральні почуття і пробує відіслати до забутих спогадів.

Сон 240422 "Оптимістичненько!"

Опиняюсь у ситуації розмови, в якій обговорюється проблема: чому для виконання робіт біля бібліотеки на території навчального закладу не було вчасно куплено трактор для копання ровів? Тепер доводиться всім констатувати факт: люди, для виконання робіт є, а копарки - немає. Найбільш мене дивує, що цією темою більш перейняті працівники бібліотеки. Тепер я переповідаю якусь давню історію відвідання однієї родини пенсійного віку, які мали якесь родинне свято (видно, забутий сон), а я з кимось прийшов до них із привітаннями. Тоді так трапилось, що відбулось це не настільки спеціально, як співпадіння: мав доремонтувати їх телевізор, чим і зайнявся, разом із тим спостерігаючи, як вже не самотня компанія перебуває у святковому настрої. Тепер комусь розповідаю про перебіг війни в Україні, знаючи про те, що слухачка старшого віку є громадянкою Росії. (Схоже на продовження діалогу, який прослуховував в реальності на Ютубі, між російськими полоненими, їхніми родичами та українськими журналістами). Спостерігаю за своєю розмовою і відзначаю: перед якою стіною пропаганди, вкладеної в голову опонентці, я опинився, і те, наскільки варто стримувати власні емоції, коли мова заходить за загибель мирного населення, зокрема дітей. Тепер перебуваю на якомусь святковому заході, в якому беру участь в ролі учасника танцювального колективу. За сцену слугує відкрита площадка на рівні з глядачами, на яку вибігають як танцори, так і танцівниці. Серед них і я. Починаємо виконувати веселий танець під німецьку пісеньку. Я намагаюсь рухатися в такт і підспівувати, але розумію, що чоловіків у два рази менше за жінок, рухів толком не знаю, у слова пісні не потрапляю, адже не німецькомовний, як вони. Відбігаю кудись у сторону, де мене ловлять і роблять зауваження: "Що, знову в бутах?.." (Насправді мав бути в чешках). Далі іде зауваження щодо червоного верхнього одягу. Я ж розумію, що це не все, вони забули зауважити на них мої крила. Подумки співставляючи свій випадковий образ з образом нечистої сили (в червоному та з крилами), сміюсь, "аби не плакать", над іронічною ситуацією, в якій опинився [воєнний стан - танець під виконання німецької пісні - дивна розвага під час війни - образ, як "із чортом на балу"] та коротко констатую: "Оптимістичненько!".