Сон 270423 "Острів Крим"

Слухаю інформацію, що Дніпро на виході в Чорне море має Крим, який насправді є невеликим островом. (Можливо, таким, як Хортиця). Тепер я потрапляю на розлогі водні простори Дніпра, який впадає в море. На межі цих двох артерій бачу острів, який реально можна осягнути візуально. Оточений він скелястими арками, а де скелястими стінами, які стоять навколо нього у воді, наче своєю красою оберігають його від лиха. Візуально острів не є людним, високих будинків здалеку або на березі - не видно. Тепер десь там проходжу краєм берега і в темряві вечора наштовхуюсь ногами у воді на рештки ізоляції від грубих кабелів. Відкидаю їх на берег і йду далі. Приходжу до якогось будиночка, куди з'їхались у гості до моєї матері тітки (її сестри) Т., Т. і їх мама - баба Євдокія. Я ж міркую, як цікаво, тітки живуть ув Італії в різних містах, хоча змогли зустрітися тут ув Україні. (В реалі: одна з них живе в Криму, а друга в Італії). Дивлюсь на бабу Дусю, а у неї проблема з ногою: якось специфічно схудла в м'язах, так, що мало не видно під шкірою кістку. (Цей мотив із ногою чимось знайомий, видно зі забутого сну). Питають тітки в моєї матері за б.Д., а вона пояснює, що б.Д. слабо їсть, хоча старається заохотити її різними стравами.

Сон 220422 "З'ясування суті"

Беру участь у експериментах зі світлом. Проводжу досліди та демонструю, повторюючи їх, як науковець. Беру щось подібне, як віяло, зроблене з пласких паличок, але вони можуть розкладатися не лише рівномірно в одну площину, а формувати певну висоту між ними. Направляється потік світла і стверджується, що на верхню паличку потрапляє більше світла, на відміну за нижньої. Спочатку це не видно, отже, твердження сумнівне, але варто лише взяти віяло під іншим кутом, як усе одразу стає зрозумілим. І в тому логіка проведення експерименту: ми перебуваємо в певній ілюзії переконань. 

Продовження сну має подібну логіку проведення експерименту, але тут темою є не світло, а сила волі у спорті.

Спортсмен кидає ядро на коротку відстань і ефективність цього результату найменша: він не може докинути до визначеного місця. Як тільки цьому спортсмену дають завдання кинути якнайдалі, ефективність зростає. Тут стверджується, що коефіцієнт волі, яка відображається у фізичній силі, зростає зі зростанням планки поставленої задачі.

Продовження фільму "Пробудження життя" (продовження якого в реалі не існує). Приходжу в гості до незнайомої дівчини, аби розпитати за її знайому. Між нами виникає дуже багато діалогу, майже так само, як і у фільмі. Спочатку виникає доволі прихильна розмова, згодом деякі теми викликають ув опонентки напруження та недовіру. Все тому, що з'ясування історії про її знайому має детективні сюжети, в яких присутньо багато незрозумілих подій. Разом із тим, ведучи довгу дискусію, я певною мірою інтегруюсь з незнайомого відвідувача в частину побуту цієї дівчини: починаю переставляти їй меблі, прасувати одяг, так би мовити, допомагаючи їй. Це певною мірою також починає її дратувати, адже звикла жити сама і мати навколо себе свій зрозумілий тільки їй простір. 

P.S. Нажаль, не можу пригадати усю детективну логіку нашого діалогу, аби її тут описати. Але те, що за характером подій та сприйняття усе було доволі подібне до згаданого фільму, так це однозначно.

Сон 210423 "Відданість справі заради майбутнього"

Цікаве усвідомлення місця події. Наче Україна, але в той же час польські мотиви. 

Заходжу в магазин, що має також буфетний відділ. Зауважую для себе, що це родинний бізнес. Десь із четверо жінок стараються вгодити клієнтам якнайкраще у приготуванні страв на замовлення. Серед працівниць є молода особа, яка запам'яталась приємними рисами обличчя. Загальна атмосфера доповнюється наочним відчуттям збідніння у зв'язку з війною та його наслідками. Найбільше, що дивує, так це старання багатьох бути кращими поза що.

Другим фрагментом сну минаю вулицю, якою йшов додому (батьківський дім), на якій помічаю іншу дівчину, яка подобається певними рисами обличчя, як і попередня, але їх не пов'язую між собою. (Схоже на повтор сюжету, як то буває уві сні). Згодом потрапляю, як телемайстер до згаданої родини, і дізнаюсь, що ці дві різні особи живуть на одній вулиці. У тій родині приймають тепло, мало не як майбутнього зятя. Зауважую, аби не забувати: родина польськомовна, отже, стараюсь спілкуватися з ними по-польськи. (Саме тут дивне поєднання: напочатку було присутнє усвідомлення, що я в Україні , а як тільки-но потрапив до їхньої родини, так одразу ж, наче в Польщі). Тепер зауважую, що це не виключно жіноча родина, складає непримітну атмосферу ще й їхній батько. 

Хоча почуваю себе неодруженим хлопцем, міркую, як би теоретично мав повести себе в подальшому зі своїми вподобаннями.

P.S. Як розумію, це сон не так про дівчат, як про відданість, старання, організацію заради перспектив у майбутньому.

Сон 160423 "<Обряд> зі свічками"

Якесь непримітне промислове місце. Я біля високої та довгої стіни, що знаходиться біля дороги, запалюю багато свічок, якоїсь миті їх сприймаю як кадильні палички, які уживають ув індуїзмі абощо, але вогонь присутній однозначно. Якоїсь миті полум'я перехоплюється на землю, адже виявляється, що поверхня ґрунту містить у собі паливні матеріали. Так до кінця і не зрозумів: смола, нафта, рештки колишнього рубероїду?.. Коли повторював ту саму дію зі свічками трохи в іншому місці, але біля тієї ж стіни, вогонь перекинувся на поверхню "жорстокіше" і неконтрольовано, але, на щастя, швидко вигорів сам, що навіть і не встиг прикрити якимись картонами, що валялись обабіч дороги навпроти. Разом із тим ще здалеку, але починаючи з легкого рогу дороги, почала з'являтися якась людна процесія. Поки вона підійшла, вогонь вже вигорів і зовні виглядало "наспокійно". Хтось, із ким я був, повідомив мені дивну інформацію: подзвонили до нього з якоїсь релігійної організації і спитали: "Що у вас там коїться?" - вказавши нашу адресу перебування. Виявляється, що десь у позаматеріальному світі занепокоїлися масштабністю обряду зі свічками там, де ніколи цього не спостерігалось! Коли процесія підійшла ближче, примітив, що вона є певного роду військово-театральна, покликана зберегти якусь давню пам'ять про подію, яку не відзначали доволі давно, можливо, яку організовують раз на десять, п'ятдесят років. На них дивився, як випадковий глядач, після чого сюжет почав мінятися дещо на кінематографічний (схоже під впливом переглянутого вчора фільму: "Там, де співають раки"): тепер я в якомусь домі, де виставляють меблі. Після того, як герой поставив на шафу консоль, прямо на місці почала виникати романтична ніжна сцена з героїнею... (на тому і проснувся, учувши сторонні шуми з реалу).

Сон 140423 "Не/Рухомість"

Йдучи зі сторони жвавого базару, потрапляю у приміщення, посеред якого знаходяться два різні отвори в підлозі (не туалетна тематика), що видозмінюються, як і сам інтер'єр за пошуком відповіді, що це: виставка? музей? дім? незавершене будівництво? Спочатку прийшов, як на виставку з професором П.Б., а виходив уже з дв. сестрою Ж., дв. братом І., батьком, десь неувиразнено - з іншими родичами, обговорюючи тему нерухомості в Україні, яка дісталася у спадок дв. брату І., та що з нею робити, коли живеш у Ізраїлі?

P.S. Сон цікавий швидким перебігом зміни образів, що певною мірою розкриває структуру творення сновидінь: пошук розуміння - асоціація - новий образ (і по колу).

Сон 100423 "Прикриття (рани)"

Маю щось зробити із вертикальним порізом на лобі українського репера та актора Аміля Насірова (дивовижно, але додав його до своїх друзів у Twitter лише вчора - @AmilNasirov; ніколи не зустрічав його творчість раніше, не бачив фільм "Люксембург, Люксембург" з його участю, вподобав лише дописи). Отож, той поріз був трохи задавненим і край його ледь присох. Як перший намір, погоджений із ним, мав би я обрізати ножицями зріз шкіри, який і так би не прижився. Доволі детально та реалістично бачу лоб, поріз, край брови, на якій поріз закінчується. Хоча вже тримав у рухах ножиці і примірявся до прямої дії, все ж таки приходить ідея зашити ту рану, але очевидно не власними силами: треба їхати до лікарні.

P.S. Дивно, але місце порізу нагадує шрам на лобі колеги поляка, з яким працюю вже більше місяця.

На другому поверсі батьківського дому облаштовані кімнати "прикриття", в яких поселяються: в одній - Петро Порошенко з дружиною (Мариною Порошенко), в другій їхні діти. (В реалі не знаю який їх вік, але уві сні - підліткового). Присутній якийсь помічник, який їх весь час супроводжує. Мінімум слів, у діях суцільна конспірологія.

Сон 090423 "Благословення для дітей"

Розповідаю колезі, що я з його другом (в реалі - кумом, віросповідання - православне) були на вихідних у костьолі з власними родинами, аби ксьонз благословив наших дітей. І по сказаному чую ображений тон: "А чому, коли йшли, не сказали про це мені, адже я також хотів благословення для своїх дітей!?"

P.S. Дивний сон. У житті з цим колегою поки маю конфлікт непорозуміння, який уві сні (пошук розв'язання? готова відповідь?) подається для реалу (після пробудження), як ребус. Він не є католиком, по суті, як і я, церковні обряди сприймає на рівні формальности. Перебуваючи зараз у Польщі, не те що до костьолу, до театру - не бачить раціо ходити. Можу припустити єдине, незалежно від "антуражу" мого сну, головним акцентом є те, що найціннішим у його житті є власні діти, а найболючішим з усього сказаного - слово "благословити". 

Разом із тим на Великдень (вчора, перед сном) ходив разом із дружиною до костьолу.

Веду підлітковий гурток, в якому діти спочатку вчаться конструювати моделі будинків, а згодом - переносити свої вміння на реальні об'єкти будівництва.

Сон 080423 "Лежить в основі"

Мене запрошують на журналістське інтерв'ю. Рекомендує давній колега Б.Г. Ще від початку діалогу ведучий відзначає певні складності в нашому знайомстві. Хоча інтерв'ю перебігає активно, насамкінець, вже у приватній розмові, каже, що воно було для нього одним із найважчих. Обережно наголошує на тому, що в моїй особистості присутньо багато психологічних ускладнень, наче так, що я, вивчаючи себе, вийняв їх із себе, але так і не сховав. Увиразнює свою думку: для інтерв'ю завжди ліпше бути таким впізнаваним, як більшість людей, коли образ для багатьох є зрозумілим і ріднішим, а в мене присутньо настільки багато невпізнаваних для багатьх рис, які варто було б приховати. Про себе міркую: за його логікою виходить так, що дарма записую сни, аби зрозуміти себе? виймати із себе проблеми, аби їх зрозуміти? а вони настільки "вилазять" і "приростають" до впізнаваного для інших давнього "легкого" образу, і це дарма? Тепер я з ними опиняємось десь на природі, посеред просторої річки. Аби розвіяти такі сумніви, прошу до інтерв'ю зафільмувати новий образ: посеред води підходжу до корабля, беру його за якусь дерев'яну конструкцію, що тримає його за основу обок і починаю розкручувати навколо себе. (Образ для реальности архінеправдоподібний: стояти на водній поверхні і крутити навколо себе велику масу?). Міркую: так, саме таким веселим, несподіваним "придурашкою" був раніше. Знаю напевно: людям таке сподобається!

Тепер ситуація видозмінюється так, що я на тій же річці. Впізнаю край берега, переконання, що тут вже був (видно, спогад із забутого сну бо дещо зі снів знайоме). Височіючи над водою, споглядаю, як росте очерет, який окреслює лінію берега. Знаю, що мені минулого разу дуже сильно тут сподобалося. Комусь із родичів розповідаю про це місце. Спочатку конкретика мого слухача неоднозначна: батько, діти, дружина... В руках то один, то другий тримає фотоапарат. Робимо чудові знімки. Наче так, якби це був мій батько, - перепитує: чи вифотографуємо всі кадри? (Мова йде про те, що фотоапарат є плівочним). Це за сьогодні має бути друга касета! Насамкінець опиняємось біля дверей якогось дому. Я пропоную дружині зробити спільну світлину нашої родини у форматі селфі. Дружина витягує руку, але навряд чи їй це вдається, адже про те: чи потрапили всі нараз? - можна лише здогадуватися.

Хтось каже: "відповідні wiadomości". А інший у тому чує: "ковідні wiadomości", з думкою про те, що вони обмежені. Доводиться їм переповторити пару разів, поки не з'ясовують між собою суть сказаного.

Йду дорогою, що йде поряд з шосе до батьківського дому. Зауважую, як один сусід, а згодом другий - заливають у дворі добротні фундаменти. І з першого погляду не ясно: чи для дому, чи для огорожі? Підходжу до знайомого проїзду, а там прямо з так би мовити "перехрестя" зробили залізничну колію прямо з Києва до рідного міста і саме до "мого" проїзду, де з самого повороту зробили для колії кільце з реверсом залізничних маршрутів назад до Києва. Дивлюсь, а тут прям таки під'їжджає такий поїзд, а в ньому повно китайців та інших азіятів. Екскурсовод на цій зупинці-розвороті розповідає, що "Головна риса нашої сучасності - це експрес метод!" - тому й такий потяг і задум його появи - експрес. Також розповідає, що ідейником і архітектором такої колії є пан Лавенда. Разом із тим, слова екскурсовода перехрещуються зі словами якоїсь людини, яка стоїть поряд мене і каже: "Це не те, що в твоїй Польщі!".

Сон 020423 "Оцінка досягнень"

Пораюсь на кухні. Дивуюсь собі: все, що не роблю, виходить легко і доволі якісно. Зокрема спік гарний кавалок м'яса. Замісив тісто. Зробив якісь хлібні витвори. Начебто все завершив, берусь мити посуд, а зауважую, що тіста у великій мисці, якщо позбирати по краях, виявляється ще багато. Зібрані рештки змішую докупи і знову виходить гарний кавалок: хоч бери і випікай цілу хлібину. Хоча вже час завершувати, але доведеться дочекатись, коли той хліб буде готовий.

У якомусь великому будинку, схожому на лікарню, де ведеться капітальний ремонт. Моментами так неорганізовано, що доводиться вигадувати собі місце для туалету. У якомусь лікарському кабінеті знайшов каналізаційний люк. Попросив лікаря не звертати на мене увагу, заставив ширму, але тієї миті в двері входять якісь робітники - всім щось, десь тут треба. Справа так і не вирішилась. Тепер у цьому ж будинку, на перерві, всі збираються в одному великому приміщенні за одним столом. Якоїсь миті мені кажуть, що знають про мій день народження, який відбувається сьогодні і дарують мені шоколадку. Дякую і починаю пояснювати, що для мене це свято не є надзвичайно важливим. Наводжу певні аргументи, але розумію, що як для себе, так і для інших не є переконливо-взрозумілим і вмовкаю.

Виставляння ламп, що знаходяться на висоті, в один ряд. "Стріляю" оком, аби було максимально рівно. (Асоціації з реальности). 

Сон 290323 "Пригоди в дорозі"

У батьківському домі. Гості з рідні. Зайшла мова, що двоюрідному брату В. немає робочих штанів. Тепер я маю йти по справах. Йдучи від дому, зауважив: наскільки багато випало снігу. (Схоже, під враженням вчорашнього дня - з реалу). З'явилась ідея, що варто запропонувати, аби брат приміряв дещо з мого одягу, поки мене не буде вдома. Озираючись на сніг та ожеледицю, звертаю увагу на дорогу поза мною. Якась фура, що їде по трасі, втрачає керування і її починає заносити прямо в мою сторону, навіть тоді, коли знаходжусь ще далеко і на тротуарі. Шукаю в який найближчий двір хутчій звернути так, аби вся та маса прийняла на себе силу сторонніх перешкод: стовпчики огорож, ворота. Наче все обходиться добре: фура зупиняється ще на дорозі, але вже не може їхати далі. За нею починає утворюватися корок. Тепер це вже не заламана на трасі фура, а великий грейдер: із ковшом і лопатою. Починає робити такі акробатичні рухи, наче краб-термінатор, що всіма зусиллями "клешнів" і "хвоста" пересуває своє тіло вперед, у напрямку центра міста. 0300'

Я у групі незнайомих людей, але об'єднаних спільною історією зустрічей, перебираємося як туристи з міста в місто. Кожного разу виїжджаємо на трасу так, що потрапляємо на туристичну линву, яка веде високо над річкою. Але щоразу забуваємо, що з нами є дівчина, якій цей маршрут незручний, адже гірше добиратися їй до власного дому. Нам уже прикро і гірко водночас: усі затупили і вкотре навіть вона. Повертаємось в центр міста, аби врешті-решт вийти на автовокзал і сісти на автобус, без пригод "на свіжому повітрі". 0400'

Звертаю увагу, що на вулиці біля стовпа лежать дрібні дитячі іграшки. Вирішую їх зібрати... А як зібрав - покласти в коробочку, яку ще треба знайти. Тієї миті помічаю, що це день, коли люди виносять увесь млох із домів. Намагаюсь оцінити хоч якусь пристойну річ поглядом антиквара, але не знаходжу варте уваги, як і хоч-якусь коробочку. 0500'

Сон 250323 "Несподіванка"

Я десь на незнайрмому городі. Якийсь чоловік розглядає і точить каменем сокиру. Раптом починає зі мною та кимось, хто був біля нього, ділитися враженням:
- А знаєте, що трапилось у мене на днях?.. Отак собі працюю і чую звук, як щось риє землю. З'являється отвір... Хто це може бути?
Присутні в здогадках.
Продовжуючи точити сокиру вже на круглому рухомому камені:
- В'язень із тюрми, що знаходиться неподалік!

Сон 220323 "Кінопремія"

Беру участь на кінопремії. Якось не прямо, а опосередковано належу до номінантів конкурсу. Тепер сюжет видозмінюється (переосмислюється). Це не просто кіноконкурс, а захід присвячений полякам. Мені надають слово, аби на завершення похвалив Господа Бога, адже така традиція, але я усвідомлюю, що мене ніхто не зрозуміє, адже всі присутні англомовні, і кажу, ще сидячи в залі: ай ноу спік інґліш. Але всі все-одно очікують від мене промови. Прошу давню знайому В.К. (в реалі - віддавна мешкає в Америці), яку раніше тут не зауважував, аби вона перекладала те, що говоритиму. Виходжу на сцену. Висловлюю подяку Богу доволі короткими реченнями: за сьогоднішній день, успіхи та надбання. Бачу, що для багатьох ця "тема" виступу доволі нудна, ще й з перекладачем, тому по кількох реченнях завершую промову і дякую. Як виявляється: на цьому захід і завершується. Люди розходяться, переключившись від захоплення тими, хто був на сцені, виключно на приватні інтереси. 0300'

Сон 140323 "Музей-ресторація"

Аби не замерзнути узимку в домі, де живе баба Марія, знімаю розміри з незвичного елемента котла. Переконання, що бабуся десь на виїзді. (В реалі - давно померла). Тепер монтую цей елемент. Знайомий сприяє трохи у монтажі. Зробили швидко. Поки відраховував гроші, аби розрахуватися за поміч, колега пішов до машини. Тієї миті біля виїзду з двору, на вулиці відбулось замішання авт: одні приїхали, інші від'їжджають. Поки з'ясували хто і як стане та розминеться з іншим, колеги вже не було. Заходить у дім баба Марія, а я ще не встигаю пояснити, чому в хаті холодно, хоча котел чути, що вже працює. Але ж, поки її не було, скільки пророблено роботи! - подумки відзначаю для себе.

Проводжу екскурсії та організовую зустрічі в мультимедійному музеї-ресторації. (В реалі ніколи такого не бачив, уві сні такий образ наче вперше). Виставка починається з примітивних елементів, що знайомлять відвідувачів із різного роду світлом, далі - першими на ринку телевізорами, з другого поверху концепція змінюється кардинально - техніка осучаснюється, ускладнюючись до третього поверху аж до гаджетів. На кожному поверсі стоїть стіл. Можна принести з собою, або купити по дорозі сюди якісь екзотичні страви. Сьогодні гості повертаються у музей-ресторацію вдруге, і цього разу вони куштуватимуть коньяк "Арарат", якусь екзотичну мішанку у вигляді шашлика - нанизану на шомполи та м'ясо молодої акули. Так як ніхто не знав, як до неї підступитися, довірили мені її почистити. Акуратно здираючи шкірку, зауважив для себе на ніжно-червоному відтінку м'яса (насправді, не маю уявлення, яким воно є в реальності). Деякі страви можна зготувати безпосередньо на місці. Деякі страви залишились зготаваними від попереднього дня. Без зайвих слів, оцінюючи їхню свіжість, повикидав зайве у смітник: краще їсти краще! Деякі страви нагадали про мою матір та її нездоровий інтерес до екзотичних дивацтв, чим і являвся сьогоднішній стіл. Дружина, яку раніше поряд не зауважував, тепер підходить до мене і каже: "От і не варто (на ці теми) спілкуватись з бабою Людою!". 0300'

P.S. Фінал нагадав статтю-сповідь, прочитану мною перед сном, де дівчина, яка виросла у релігійній родині розчарувалась у ній геть і змінила своє життя на прийняття самостійних рішень, а не догм, прописаних Церквою, Святим письмом, а найпечальніше, переосмислене "під себе" батьками, які, як виявилось для дитини, не є ідеальним образом того, яким має бути християнин.

Сон 120323 "Неочікуваний перебіг подій"

Тривалий час їдемо автобусом. Я біля водія. Пасажири знизу. На вигляд так, що автобус має бути двоярусний, але він у моєму розумінні є певною мірою специфічним: ми веземо російських полонених. Але вони неабиякі, а мають якусь особливу цінність. На якійсь вимушеній зупинці посеред поля один з ув'язнених каже: "Одразу видно, що тут дишеться вільніше!". Якоїсь миті автобус починає котитися без водія, я застрибую в нього на ходу і сідаю за кермо. Заїжджаю по GPS-навігації за якийсь крутий поворот, після якого дорога обривається дорожніми роботами. Дивлюсь із кимось, як виїхати: такий самий крутий поворот вправо, лише трохи від'їхати назад десь на сто метрів! Та людина, з якою спілкуюсь, сідає замість мене за кермо, виїжджає тилом, в'їжджає на нову вуличку, а вона не зовсім і вуличка, а звуження простору, яку він долає, виїжджаючи по стіні якогось дому. Міркую: таке в моєму житті уперше! Озвучую вголос: я б так їхати не зміг! Далі рух лише пішки. Тримаючи на спині великий холодильник із автобуса і перелазячи через бар'єрку внутрішньої лоджії дому (важко описати побачену логіку), опиняємось на чужій кухні. (Вчора був у театрі, отож, певна асоціація з театральним балконом). Знаю, що в холодильнику знаходиться все важливе, що треба було взяти з автобуса. А сам лише здогадуюсь: "холодильник для банку чоловічої сперми"? І вкотре задаємось питанням: і що ж далі? Чи головний "орієнтатор" - GPS нас врешті-решт наблизив до цілі? 0300'

Працюю в якомусь закладі. Перебираємо та перевстановлюємо якісь механізми. Щось на зразок світла, але складніше. Коли почав складати, в одному з них забракло болтика. Попросив допомогти віднайти, а мені якась працівниця принесла шурупа. І головне на моє здивування, знизила плечима, що не бачить суттєвої різниці, і пішла. Показую директору того закладу, зокрема на "знущальний" шуруп, хоча потребую болтика, а в нього зворотня реакція: максимально проявляє інтерес, аби вирішити проблему. Вказує на більш детальний розбір і чистку механізму від бруду. Щось на зразок такого, як комахи залітають на світло у плафон і там помирають, накопичуючись з роками. Тепер з його увагою справа рушила веселіше... 0600'

Сон 110323 "Пошук головного. Навспак не повернути"

Детективна пригода у кінематографічному стилі, де головному герою допомагають пригадати забуту історію з майновими операціями в чужій країні. Як виявилось, розмотуючи клубок багатьох непорозумінь, прихованих фактів, фінансових операцій, йшло про країну його походження, зокрема родинний дім, спроданий батьками в далекому минулому, в якому і приховується відповідь на основне питання. Головний герой летить зі слідчим у ту країну, аби потрапити у той дім. Як виявляється, це не просто дім, а мало не величезний маєток, який нині новими власниками преоблаштований на готель. На диво для всіх головний герой дістає з кишені якийсь чарівний ключик, яким підводить до певної архітектурної форми у вигляді стовпа при вході до головного входу того дому, що фантастично оживає і з нього випадає у його долоню якийсь золотий символ-ключ об'ємної форми, щось на зразок знака вічности у вигляді уявного куба, що складається з двох символів N або Z. Відчиняються двері, зустрічає дворецький і запрошує ввійти без жодних питальних сумнівів. Головний герой поводить себе наче людина, що була тут не раз. Хоч у той же час всі до останнього переконані, що він тут уперше. Хтось, йдучи слідом за ним, так само мав при вході подібний ключик, але ним не скористався. Далі образ цієї людини зникає, адже не він є кінцевою метою пошуку. Головний герой піднімається широкими сходами, як у справжньому маєтку, на третій поверх. Заходить у кімнату, обшиту килимами та ковроліном. Як на мене, для кінематографічної сцени зроблено явно нашвидкоруч: хоча зовні виглядає на багато, а придивившись на "руку майстра", як це прибито та пришито - вже не вражає! Зустрічає в тій кімнаті якогось грузина, з яким врешті-решт нормальний діалог чомусь не складається... 0200'

Аби не згубити думку, швидко записав її на першій ліпшій чернетці, що лежала на столі. Дописавши, зауважую для себе, що це не просто чернетка, а один із перевірених зошитів студентської групи, який залишила дружина відкритим на столі. Ясно, що їх доведеться повертати. Міркую, як врятувати ситуацію? "Згубити" випадково сторінку не вийде: там якраз стоїть оцінка, ще й "5 балів"; переписати? - це вже з "галузі" фантастики. Кажу дружині за смішну та водночас прикру ситуацію, але зауважую, що студент не образиться, як не побачить своїх "5 балів"... І аби не дати відповісти, доволі сміливо обіймаю та цілую. 

Дивлюсь, а їжак - з хвостом щура.

Хтось старший вчить молодшого читати текст на порізаному на квадратики пісочному печиві. Якоїсь миті, поки старший десь відволікся, молодший чомусь вирішує скласти порізані дольки так, аби найкраще (гіркою) лежали на тарілці. Старший повертається увагою до процесу та обурюється: і як тепер той планує читати, а він учити!?

Сон 100323 "Вимушене завершення"

090323 - Раптова зміна місця роботи. Працюємо на об'єкті. Уже обріс певними "звичностями", навіть приберіг пару мішків картоплі і мішок моркви. Спостеріг, але на початку не приділив значної уваги, що в місцевому магазині почали оновлюватися відділи. Коли раптово сповіщають, що далі тут не працюємо, а це торкається не тільки нашої фірми. Постало питання організації того, як все звідси вивезти, зокрема прибережені мною картоплю та моркву? 0300'

100323 - Не зміг полетіти на якусь "операцію" на сході України, адже не мав із собою страховки, яка закінчилась якраз напередодні. Дружина з кимось із дітей вже пішли на літак. Я залишився вирішувати можливість польоту. Наче квитки вже виписані, гроші проплачені, але без страховки касир приймає рішення не пускати мене на борт літака. 0400'

Сон 050223 "Несумісне в очікуванні"

Я на якомусь багатому весіллі в ролі поважного спостерігача, з таким відчуттям, що найголовніша організаційна робота вже зроблена, а залишилось слідкувати за процесом його перебігу. Перед цим я проходив якоюсь вуличкою і намагався зазирнути за огорожу, але даремно. Поряд проходила якась жіночка, яка також проявила той самий інтерес. Якоїсь миті простір видозмінюється і огорожа стає умовністю. Переді мною відкритий простір. Отже, бачу публіку, яка спокійно але незвично відпочиває на весіллі без традиційної організації "всі разом за одним столом", з'являється скрипалька Ванесса Мей. Робить промову, в якій виникає гра слів, щось на зразок: ви знаєте, що існує БетМен, а від мене вам ВентМен. (Явно якась гра слів із азійською мовою: Вен Ван Вей Мей Ман Мен...: Най Вей в Май? - нехай дорога триває аж до травня). Готується до виконання. Під'їжджає на незвичному мотоциклі (якийсь із різновидів мотобайку) якийсь індус, сходить з нього, сідає поряд свого транспорту і починає на ньому грати, як на барабані. Незвично, його звуки справді мені знайомі та подібні до народних ударних інструментів, на яких грають різним положенням рук: долоня-пальці. Під музику виконується якась пісня. Подумки: дивно, але від Ванесси Мей я очікував скрипку?! Хоча, слідкуючи за індусом, вже не шукав поглядом солістку. Індус їде, але показово повільно: виявляється до мотоцикла припнутий парашут із чимось округлим у його куполі, який поволі протягнув по землі та зупинив перед глядачами. Вголос без конкретики до слухача я жартую: ось і лелека щось принесла! З'являється наречена, але не в білому платті. Просто я знаю, що це має бути вона. Їй щось віддають, а вона гірко ображається: називає щось по імені і притуляє до себе. Дивлюсь уважніше, а це крокодил! Кудись ображено йде, тримаючи його поперед себе доволі смішно: хвостом і задніми лапами догори. 0430'

Йду по вулиці та мимохідь звертаю увагу на людей. Нарапт дивуюсь побаченому образу, аж затримався в погляді: молода дівчина з чорними вусиками та борідкою. Відчув, як у моїй голові розвіяна увага сконцентрувалась на "второпанні" побаченого образу з несумісних речей. На мій здивований погляд ця дівчина навіть усміхнулась. Пролетіли питальні думки: так, я десь це бачив (схоже, що подібне було у забутому сні); вона звернула увагу на мене, адже я також маю борідку; вона є артисткою, що придумала собі такий імідж; так, але вона реально акцентує увагу, що є дівчиною, а не хлопцем... Подумки роблю висновок, яким сам себе дивую: як не крути, але образ реально цілісний, гарний, хоча й незвичний.

Пішов у новини анонс, що Святослав Вакарчук записав сатиричну пісню. Міркую: це щось не характерне у порівнянні з його попередньою творчістю! цікаво, а як вона сприйметься в умовах війни? як два рази сходив у політику, все менше доводиться його розуміти.

Сон 020323 "Прихильність"

Пораюсь із землею на якійсь знайомій мені клумбі: пересаджую якісь кущики майбутніх квітів. Десь відволікаюсь на деяких родичів, які зібралися разом і сидять за святковим столом, але мені до них якось байдуже: у мене своє захоплення! Якоїсь миті торкаюсь до однієї з рослин і бачу, як вона витягує свої листочки до мого пальця так, наче обіймає його. Рослина певною мірою схожа за ніжністю на щавель, але з вузьким листям, як у кульбаби. Щоразу дивувався ще небаченому в житті, повторюючи дію знову й знову: підвожу пальця, а вона піднімає листочки, обіймає, забираю пальця - опускає листя додолу... Що ж за диво-рослина? - міркую я.

Сон 260223 "Контроль ситуації"

Опиняюсь у місці, в якому треба винести пару відер бруду, подібного до нафти. По дорозі зустрічаю чоловіка, який має вбити кролика. Я йому раджу скрутити шию, бо так краще, адже не верещатиме, а він шукає таке місце на голові та шиї, де краще було б по-своєму вдарити палицею і забити на раз. На мене ображається, що даю поради під руку. Міркую: це ж треба, наближається Великдень і разом із "пасхальними яйцями" з'явилась нова традиція: готувати "пасхальних зайців", як на зустріч Нового року індика. І так само із ритуальною жертвою невинної тваринки. Коли доношу те відро із "нафтою", аби вилити у відповідну яму, більш подібну до вікна з напівпідвального приміщення, побачив там дивне створіння, подібне до русалки, яка лежала у ванній, наповненій блакитною густиною. (Незвичний образ. Навмисне не придумаєш). Так і подумав: це ж вона якраз лежить у спеціально очищеній нафті, яка має такий красивий блакитний колір. Мені не можна до неї виливати свою - чорну! Отож, хоч і мав, але не зробив цього.

Помічаю як на стінах почала набувати вода. Але не буквально, а лише натяками підтікання. (Дім на два поверхи з підвалом, у якому перебуваємо, мені не знайомий, але я знаю, що тут живу родиною). Тепер дружина каже, що вода починає підкрапувати. Дивлюсь, що стеля, зроблена із дивного матеріалу, щось на зразок гіпсокартону та натяжної стелі разом, майже роздулась і виглядає загрозливо. Відчуття: ось-ось і прорве! Спускаюсь на перший поверх - там та ж ситуація. Але тепер я не розумію логіки подій: зверху від даху ще не прорвало, а на перекритті між першим і другим поверхом така ж загрозлива ситуація. Звідки вода? Спускаюсь у підвал і бачу причину, пов'язану із насосом, який мав би відкачувати зайву воду, а вона почала назбируватися. Але при чім тут стеля між дахом і 2-м поверхом, так само 2-м і 1-м. Логіка не ясна, але причина очевидна.

Сон 250223 "Творче оновлення"

240223 - Стикаюсь із максимальною бідністю в матеріалах, з яких маємо щось робити. Цей "мінімалізм" під впливом зовнішніх сил - вимушений крок. Поволі-поволі і всі починають звикати, розуміти, що так можливо і врешті-решт виглядає хоч не "на всі сто", а "достатньо". 0100'

250223 - Приводжу дружину в театр ляльок, який розбудовується та модернізується на ново. (Певні асоціації з давнім досвідом, але більшою мірою доволі віддалені, зокрема уві сні атмосфера відвідання театру більш душевна). Поки йдемо до основної зали - піднімаємося на три поверхи дерев'яними сходами. Другі сходинки доволі круті. Коментую: явно, що людям похилого віку та з інвалідністю не передбачено відвідування цього театру. Найцікавіше, сам процес зміни та наповнення очікуваною атмосферою вистави, поки розглядаєш стіни та оформлення. Хоча все ще в ремонті, але відвідування відкрите і можна бачити це перетворення. До атмосфери дерев'яного будинку, додається дерев'яне різьблене оформлення в стилі бароко з використанням природньої структури натурального дерева, зокрема візерунчасті образи із кори. Також стіни прикрашені дерев'яними полицями з книжками, між якими сидять ляльки - герої різних вистав. Поки ведуться ремонтні роботи, ці стелажі частково прикриті тканиною. Десь дружина із-за цікавости заторкує край тієї тканини, книжки злегка посовуються. Якась відвідувачка, схоже, що вчителька класу, який вела за собою, а йшла за нами, вирішила нас насварити за лишню зацікавленість. На таку реакцію лише усміхнулись і пішли далі. Заходимо в залу очікування, в якому вже присутні майбутні глядачі, і знову звіряю завершення попередньої і початок нової вистави. Кажу, що саме та, на яку мали піти, вже завершується, а починатиметься зовсім інша і на неї доведеться трохи зачекати. 0500'

P.S. За пару годин до сну, їздив з дружиною до магазину, аби закупити матеріали для декупажу, зокрема ниток, для виготовлення декоративних банок, овечок... Видно, що свідомість вихопила також певні образи, закладені у прикладних для творчости матеріалах, що були в продажу, зокрема пов'язані з деревом і тканиною.