Спостереження за снами - ✓24 :: Спостереження, як з'являються сни + Методика аналізу снів (за власними спостереженнями)

Під ранок, маючи недільний час, вирішив спостерегти, як з'являються сни. Перше зауважив, що закривши очі, на чорному тлі з'являються світлі плями, одна за другою, подібно до нічного місячного неба, але з густими хмарами, що не дають світлу пробитися назовні та розширити сяйвом простір. Але це ще не сон, це процеси, більше схожі на фізіологію очей. Схоже, також мають свій допоміжний вплив на сни. Тепер переходжу на рівень появи короткотривалих образів, без сюжету, якби апробація: подобається - не подобається, аби продовжити далі. Перший образ постає у формі залізної маски з довгим вузьким залізним клювом, загнутим донизу. Так, наче цю маску вдягнула людина. На цьому загрозливому образі виникає асоціація, що ним можна прокльовувати тіла, тому уявив ніс цієї маски у крові. Це мені не сподобалось і на заміну цьому образу виникає друга маска, вже не залізна - якби смішна, але й печальна водночас: великий чорний рот максимально опущений донизу, а на голові перука клоуна. Враження амбівалентні. Явно, що цей образ мені також не подобається, хоч і виник у моїй свідомості. Тепер чую пісню, подібну до тих, що звучали в кінофільмі "Osiecka". Вважаю, що це і є початок появи сну, адже виникає повтор-прив'язка до того сюжету, який вже снився під ранок. На цьому тлі чую чийсь коментар так само, наче з фільму, чоловічим голосом, польською: 'Bez wątpienia" (без сумніву).

06.10.24

Сон не послуговується знаннями з реалу, а лише його образами. Уві сні не завжди потрібні навіть буквальні слова, не те, щоб формули. Уві сні присутня своя система "мови" шляхом повторів; бачення (впізнавання знайомого з реального досвіду) того, що "болить"; осягнення і розуміння, буквально не логікою, а емоційним станом.

01.11.24

Сновидіння вимірюються не часом, а подіями.

11.11.24

Людина, скільки би її не вивчали, є перманентно недосконалою істотою. Наприклад, різні органи тіла сприймають одну й ту ж проблему по-різному. Навіть для цього існує приказка: "Очі бояться, а руки роблять", "Не такий страшний чорт, як його малюють". Навіть уві сні події та й предмети сприймаються інакше, коли починаємо про них міркувати в стані бодрости.

11.11.24

Приснився сон, який вирішив не записувати: доволі недопустима тема з моральної точки зору. Досі для мене залишається загадкою: чому уві сні з'являються переконання, що є неприпустимі при здоровому глузді (так би не вчинив у свідомому стані) і чому уві сні порушуються моральні норми? Апробації можливого на рівні фантазій? Може, значення образів незалежне від наповнення емоціями? 

19.11.24

Приснилось якесь відчуття дискомфорту і непевности. Коли пробудився, аби спати далі, зрозумів, що стиснув у кулаці великий палець. Коли розслабив руку і почав снити далі, зникли описані відчуття. 

24.11.24

Сон настільки сильно обнулює свідомість, що проснувшись зранку зі світлою думкою, виявляється, що її вже записував.

05.12.24

Приснилось, що моя мета записувати сни - це скласти картину свого внутрішнього світу. Є те, що мені вже снилося, а є те, що трапляє, як певні асоціації з реалу. Якщо все скласти разом, окрім тих образів з реалу, що черпатиму з часом, я зрозумію свій світ краще.

06.12.24

Цікава тема помилок при записування снів, особливо, посеред ночі або вранці. Варто дослідити тему глибше. Це не просто одруківки, а буквальне сприйняття слів "крізь сон". Такі слова, як правило пов'язаних із фонетикою, автоматично редагую "на свіжу голову", не зважаючи на їх значенні у кращому пізнанні природи сну. Наприклад, слово "глухих" сьогодні записав як "хлухих". Чому б так?

25.12.24

Не можливо поставити бар'єр між образом та уявою. Саме тому так легко продаються та купуються ідеї щасливого життя. Наслідки вимірюються часом, а він у мільйони разів довший, аніж відстань між образом і уявою.

26.12.24

Ми не в стані під час сну, а також одразу після пробудження проаналізувати сон, а лише враження від нього. Полягає це в тому, що для відтворення сюжету ще згадуються образи, дії, слова, які згодом "вимальовуються" в певну хронологію подій. Лише завдяки такій "конвертації" пригадування сновидіння, ми його переносимо в часопростір, або ж на зрозумілу мову, зокрема з позиції вимірювальности подій часом. Як робочий час, послуги, частина вартости товарів абощо вимірюється часом, так і сон для його розуміння має опинитися в подібній категорії. Так, завжди під час конвертації, хоч і файлів, хоч і грошей, щось втрачається, але тією чи іншою мірою залишається більша частина з можливого, у нашому випадку зі снами все залежить від сновидця і сил пригадування, зокрема найдрібніших деталей побаченого, почутого, усвідомленого (переконання) під час сну.

29.12.24

Я проти містифікації значення снів. Свого часу люди не розуміли й того, що коїться навколо навіть у реальному житті, що й казати про неусвідомлене. Сни, наче політ думки (мрії, фантазії, асоціації) не пропонують готової думки, там можна знайти ідеї, вектор прагнень і почуттів, але це ніяк не можна віднести до містики, чародійства, а тим паче релігії тощо.

30.12.24

Як іноді людина не має сили і часу на фантазії, так само не має сили й часу на сни.

31.12.24

Методика аналізу снів (за власними спостереженнями)

1. Записати сон. Не в кількох словах, а максимально та в деталях. Найкраще це відбувається після пробудження, навіть посеред ночі. Саме деталізація дозволяє зрозуміти найважливіший посил. Є приказка: "Чорт криється в деталях" (не обов'язково "чорт" - це щось погане, це просто метафора), - саме "його" і варто вгледіти.

2. Описати коротко відчуття. Наприклад: приємний, бентежний, важкий - це найголовніше тлумачення сну, зокрема те, що з вами коїться. Заразом описати коротко силу враження - це вказує на рівень важливости проблеми для внутрішнього світу.

3. Виписати теги (ключові слова), які вже допомагають збагнути головну думку. Найбільш виразно постають схожістю в паралелях між сюжетами, якщо снилося за одну ніч кілька сновидінь.

4. Виокремити в сюжетах образи зрозумілі - ті, що знайомі з реалу та ті, що незрозумілі - приховані у підсвідомості. Таким чином оприявнені до спроби осягнути незрозуміле, таку інформацію ми переносимо до форми "усвідомленого". Подібні сюжети можуть уже більше не повторюватися у снах, за винятком недоопрацьованих деталей.

5. Співставити осяжне логікою з неосяжним. Це складніше, адже доведеться програти логіку подій як ймовірно реальну. Увага! Події у снах не є сценарієм до дії, яку маємо здійснити в реальності! Таке співставлення дозволяє зрозуміти нам глибину свого внутрішнього простору, іншими словами: творчий потенціал. Сон подібний до стану, коли людина міркує так, що "улітає" думками в невідоме, отже, таке, коли навіть важко пригадати початок: а з якої теми почалось міркування? Та пригадати настільки важко, як і початок сну, або те, що йому передувало, а переконання, що "щось там було" так і лишається. До слова: уважне запам'ятовування послідовності подій, переказів, роздумів - чудово тренує нашу увагу, що більше сприяє виразним сновидінням.

6. Оцінити рівень критичности: "чорне / біле". Як правило бачимо сновидіння нейтральні за контрастами, але перегин в "чорну" чи "білу" сторони вказує на емоційне тяжіння. Тут може бути моральна складова, яка критично оцінюється в усвідомленому стані. Для внутрішнього світу - це варто аналізу: чи дійсно так? (Повторюсь: сон - це не інструкція до дій у реалі! це більше вираз тяжіння або вектор у світ непізнаних емоцій).

7. Спостерегти емоційну трансформацію після написання сну та міркування над ним. Бажано описати це враження. Як правило, виникає якесь внутрішнє розуміння у вигляді однозначности: спокій, обережність, критичність (наприклад, відчуття сумніву) абощо. Порівняти з першим враженням після пробудження.

8. Спробувати повернутися до снів, перечитавши їх через певний час. Так можна, узагальнюючи, оцінити тенденційні настрої, значеннєвість, вагу, частково "склавши пазл" головного у житті. Тут можна оцінити, наскільки образи повторювані, наскільки повторювана емоція, як змінюються сни, коли змінюєш життя на краще і що треба зробити ще, адже час не належить снам, лише а реалі ми можемо конвертувати його у своє щастя.

9. Для тих, хто вірить у пророцтва снів, рекомендують записувати події наступних днів після сну (снів), потім співставляти, що відбулося, аби укласти свій сонник. (У мене так не працює, адже бачу сни більш об'ємно. Разом із тим, що робити, якщо снів декілька, різних за сюжетом, а подія в житті одна?). Сни допомагають краще зрозуміти ймовірну логіку подій, спираючись на життєвий досвід, зокрема забарвлений емоційно, заповнюючи прогалини нерозуміння певними образами та асоціаціями. Отже, якщо хтось має померти, людина в стані бадьорости знає, що вона є або хвора, або в стані небезпеки, або почула, але не зрозуміла, або ж не захотіла зрозуміти якусь інформацію на цю тему, так сон обов'язково про це нагадає. Приклади (але події уві сні завжди розуміються в контексті відомого з реалу): новий дім у сім'ї важкохворого (домовина), багато незнайомих людей у подібній ситуації (похорони), несправна техніка, транспорт абощо + свідоме нехтування безпекою (нещасний випадок), недоопрацювання на роботі (висока вірогідність критичної помилки, що може коштувати життя) тощо.

10. Також деякі психологи допомагають дивитися на свої сни крізь призму чужого досвіду, зокрема таких відомих психіатрів минулого як Зиґмунд Фройд, Карл Ґустав Юнґ. На мою думку, навіть на їхньому прикладі: їх внутрішній світ і життєвий досвід такий же відмінний від кожного з нас, як ми всі один від одного. Як не можливо одягати одну сорочку на всі випадки життя, так і тлумачити сни під якісь одні шаблони, тим більш внутрішнього світу якоїсь конкретної особистості. Єдине, що нас всіх об'єднує, так це однаковий чуттєвий досвід (якщо людина здорова), який черпаємо з реалу, зокрема однакових органів відчуття, дарованих нам природою. Коли ми виходимо на рівень асоціацій зі знайомим нам досвідом, кожен знатиме щось від'ємне, що матиме свій образ, і чим далі (образ-асоціація, образ-асоціація...), тим менше ставатимемо в тому подібні один до одного. Наприклад, згадані психіатри дивилися на світ крізь лексику німецької мови, жили в ХХ ст, технічний прогрес тих часів суттєво відрізнявся від нашого - тим більш з появою штучного інтелекту. Смартфон ніколи не снився З.Фройду, а нам все менше шансів побачити - грамофон. Якщо З.Фройд ще побачив би якісь у тому сексуальні символи, то вже навряд чи зрозумів би логіку генерації GPTchat, як того вже не можуть пояснити розробники.

Грудень 2024 р.

Також Вас можуть зацікавити попередні дописи "Спостереження за снами", які можна знайти на цьому блозі::

✓01 Чому нам сняться сни? Власні спостереження

✓02 Особливості сновидіння

✓03 Тлумачення снів

✓04 Про організацію часу на сон і вміння записувати побачене

✓05 Чому важливо записувати сни?

✓06 Сім причин, чому я записую сни?

✓07 П'ять штрихів про вміння запам'ятовувати сни

✓08 Сон як інструмент пошуку правди про себе

✓09 Як зрозуміти сон? Спроба осягнення процесу його творення

✓10 Сприйняття появи сну за аналогією з відтворюванням почутого тексту

✓11 Чому уві сні ми проявляємо активність?

✓12 Сон як інструмент стабілізації психо-фізичного стану людського організму

✓13 Коли легко розтлумачити сон?

✓14 8 причин, чому я записую сни?

✓15 Сон на межі бажань і можливостей

✓16 Рекомендації, щоб бачити сни

✓17 Рекомендації для розвою позитивних снів

✓18 Спостереження за відчуттями під час сну 

✓19 Ще раз дещо про сни

✓20 Образи та їх об'яви

✓21 Ми та наші сни

✓22 :: Сон - це про почуття та емоції 

✓23 :: Сон як тренажер для можливих сценаріїв життя

✓24 :: Спостереження, як з'являються сни + Методика аналізу снів (за власними спостереженнями)

Методика аналізу снів (за власними спостереженнями)

1. Записати сон. Не в кількох словах, а максимально та в деталях. Найкраще це відбувається після пробудження, навіть посеред ночі. Саме деталізація дозволяє зрозуміти найважливіший посил. Є приказка: "Чорт криється в деталях" (не обов'язково "чорт" - це щось погане, це просто метафора), - саме "його" і варто вгледіти.

2. Описати коротко відчуття. Наприклад: приємний, бентежний, важкий - це найголовніше тлумачення сну, зокрема те, що з вами коїться. Заразом описати коротко силу враження - це вказує на рівень важливости проблеми для внутрішнього світу.

3. Виписати теги (ключові слова), які вже допомагають збагнути головну думку. Найбільш виразно постають схожістю в паралелях між сюжетами, якщо снилося за одну ніч кілька сновидінь.

4. Виокремити в сюжетах образи зрозумілі - ті, що знайомі з реалу та ті, що незрозумілі - приховані у підсвідомості. Таким чином оприявнені до спроби осягнути незрозуміле, таку інформацію ми переносимо до форми "усвідомленого". Подібні сюжети можуть уже більше не повторюватися у снах, за винятком недоопрацьованих деталей.

5. Співставити осяжне логікою з неосяжним. Це складніше, адже доведеться програти логіку подій як ймовірно реальну. Увага! Події у снах не є сценарієм до дії, яку маємо здійснити в реальності! Таке співставлення дозволяє зрозуміти нам глибину свого внутрішнього простору, іншими словами: творчий потенціал. Сон подібний до стану, коли людина міркує так, що "улітає" думками в невідоме, отже, таке, коли навіть важко пригадати початок: а з якої теми почалось міркування? Та пригадати настільки важко, як і початок сну, або те, що йому передувало, а переконання, що "щось там було" так і лишається. До слова: уважне запам'ятовування послідовності подій, переказів, роздумів - чудово тренує нашу увагу, що більше сприяє виразним сновидінням.

6. Оцінити рівень критичности: "чорне / біле". Як правило бачимо сновидіння нейтральні за контрастами, але перегин в "чорну" чи "білу" сторони вказує на емоційне тяжіння. Тут може бути моральна складова, яка критично оцінюється в усвідомленому стані. Для внутрішнього світу - це варто аналізу: чи дійсно так? (Повторюсь: сон - це не інструкція до дій у реалі! це більше вираз тяжіння або вектор у світ непізнаних емоцій).

7. Спостерегти емоційну трансформацію після написання сну та міркування над ним. Бажано описати це враження. Як правило, виникає якесь внутрішнє розуміння у вигляді однозначности: спокій, обережність, критичність (наприклад, відчуття сумніву) абощо. Порівняти з першим враженням після пробудження.

8. Спробувати повернутися до снів, перечитавши їх через певний час. Так можна, узагальнюючи, оцінити тенденційні настрої, значеннєвість, вагу, частково "склавши пазл" головного у житті. Тут можна оцінити, наскільки образи повторювані, наскільки повторювана емоція, як змінюються сни, коли змінюєш життя на краще і що треба зробити ще, адже час не належить снам, лише а реалі ми можемо конвертувати його у своє щастя.

9. Для тих, хто вірить у пророцтва снів, рекомендують записувати події наступних днів після сну (снів), потім співставляти, що відбулося, аби укласти свій сонник. (У мене так не працює, адже бачу сни більш об'ємно. Разом із тим, що робити, якщо снів декілька, різних за сюжетом, а подія в житті одна?). Сни допомагають краще зрозуміти ймовірну логіку подій, спираючись на життєвий досвід, зокрема забарвлений емоційно, заповнюючи прогалини нерозуміння певними образами та асоціаціями. Отже, якщо хтось має померти, людина в стані бадьорости знає, що вона є або хвора, або в стані небезпеки, або почула, але не зрозуміла, або ж не захотіла зрозуміти якусь інформацію на цю тему, так сон обов'язково про це нагадає. Приклади (але події уві сні завжди розуміються в контексті відомого з реалу): новий дім у сім'ї важкохворого (домовина), багато незнайомих людей у подібній ситуації (похорони), несправна техніка, транспорт абощо + свідоме нехтування безпекою (нещасний випадок), недоопрацювання на роботі (висока вірогідність критичної помилки, що може коштувати життя) тощо.

10. Також деякі психологи допомагають дивитися на свої сни крізь призму чужого досвіду, зокрема таких відомих психіатрів минулого як Зиґмунд Фройд, Карл Ґустав Юнґ. На мою думку, навіть на їхньому прикладі: їх внутрішній світ і життєвий досвід такий же відмінний від кожного з нас, як ми всі один від одного. Як не можливо одягати одну сорочку на всі випадки життя, так і тлумачити сни під якісь одні шаблони, тим більш внутрішнього світу якоїсь конкретної особистості. Єдине, що нас всіх об'єднує, так це однаковий чуттєвий досвід (якщо людина здорова), який черпаємо з реалу, зокрема однакових органів відчуття, дарованих нам природою. Коли ми виходимо на рівень асоціацій зі знайомим нам досвідом, кожен знатиме щось від'ємне, що матиме свій образ, і чим далі (образ-асоціація, образ-асоціація...), тим менше ставатимемо в тому подібні один до одного. Наприклад, згадані психіатри дивилися на світ крізь лексику німецької мови, жили в ХХ ст, технічний прогрес тих часів суттєво відрізнявся від нашого - тим більш з появою штучного інтелекту. Смартфон ніколи не снився З.Фройду, а нам все менше шансів побачити - грамофон. Якщо З.Фройд ще побачив би якісь у тому сексуальні символи, то вже навряд чи зрозумів би логіку генерації GPTchat, як того вже не можуть пояснити розробники.

© Олег Левченко, грудень 2024 р.

Сон 311224 "Przecież i wszecież to..."

Перебуваю у якійсь незнайомій мені квартирі, у якій живуть або тимчасово перебувають різні люди. В одній кімнаті чоловіки, у іншій - дівчата, одна з яких вважає себе хлопцем і в майбутньому планує зробити собі операцію. Я живу начебто з хлопцями, адже цієї ночі мав там виспатися, але якийсь чоловік виявився геєм і вирішив до мене поприставати, застосовуючи силу. (Запам'яталась навіть сила його рук). Отже, довелось мені застосувати до нього фізичний супротив, аби відбитися від такого збоченця. Зрозумівши мою перевагу, одразу кудись втік. Раптом за вікном посеред ночі почалось коїтися щось неймовірне: зірвався страшенний вітер, аж було видно, як гнуться дерева та літають в повітрі легкі предмети. Це багатьох розбудило та викликало неспокій. Якась дівчина підходить до мене і починає жалітися на хворобу в горлі. З її слів розумію, що в неї ангіна. На цьому тлі "балагану", чую якби голос за кадром польською мовою: "przecież i wszecież to..." (ще якихось пару слів монологу і я просинаюсь).

Сон 301224 "Невидиме стає явним"

Стою біля широкого підвіконня біля довгих ринок, які більше нагадують "мінігорóд на балконі". Пригадую, як я тут був минулого разу (однозначний повтор забутого сну) і як влітку садив тут квасолю, а вона так і не виросла, і останні рази відзначав то само. Аж тут дивлюсь уважніше на ґрунт і бачу паростки, які проклюнулися з землі, й дивуюсь: невже потрібно було майже пів року, аби квасоля звістила про своє існування? Дивлюсь за вікно на електричний стовп, який знаходиться на першому плані (жодних асоціацій з реальністю, де б таке бачив), а вверх по ньому біжить великий чорний павук, тягнучи за собою грубу чорну павутину. Так, наче я ще чую його тупотіння лапками, настільки він великий і вражаючий. Комусь, хто стоїть обок мене по лівій стороні, показую на нього: "дивись, дивись, який великий павук!" (Жодного страху чи неприємних відчуттів він не викликає, можливо тому, що був на безпечній для мене відстані, лише здивування).

Сон 291224 "Технічний огляд"

(Денний сон).

Хтось мене питає про ремонт машини, зокрема, як виміняти амортизаційну рейку, наче так, що я мав аналогічний у тому досвід в минулому. Пригадую майстерню, де востаннє (в реалі: більше, як рік тому) робив дещо по ходовій, і починаю вже подумки готувати відповідь, як раптом просинаюсь і згадую, що для авта дружини маю пройти техогляд. Чомусь з'являється після пробудження переконання, що сьогодні 27 грудня. Одразу йду дивитися документ з печаткою: 29 грудня - останній день. Вголос коментую дружині, що у вівторок маю пройти техогляд, на чому одразу мене розчаровує: 29 грудня - сьогодні! Отже, з неділі - на понеділок! (Окрім "ліричного" відступу до реальности, це коротке сновидіння можна твердо віднести до категорії "снів-нагадувань", і що найдивовижніше: з точністю до дня події).

Сон 281224 "В рази краще!"

Я з дружиною і ще якимись людьми готуємо страви на замовлення. В якийсь момент виникає бажання поїсти і я виходжу купити щось для перекусу. Іду з думкою оперативно заскочити до якогось магазину та пошвидше повернутись, але виникає ідея, що добре було б купити щось готове і заходжу в "першу ліпшу" чи то "а ля" кав'ярню, чи то "забігайлівку". Підходжу до вітрини, біля якої крутиться якась продавчиня в білому чепчику (однозначний образ з радянських часів та ще з 90-х років). Дивлюсь на готову продукцію і дивуюсь її страшній якості. Бутерброди якісь чорні, непривабливі, з висушеними краями так, що аж позагиналися доверху, наче урізані краї баклажанів після пательні. В цей момент згадуються ті бутерброди, які робимо самі і десь приблизно про себе озвучую фразу: "О Боже, так наші страви в рази кращі!" (Таким чином можна констатувати однозначний повтор з поглядом на приготування їжі. Можливо, як наслідок вечірнього візиту колежанки дружини до нас у гості, акурат перед сном).

Сон 251224 "Powodzenia w drodze"

Довге і старанне прокладання прямої дороги, творенням глухих заїздів один за другим у ліву сторону.

Їду з Києва в Польщу. Роблю пересадку в Житомирі (таке переконання, хоча уві сні - нічого спільного з містом: якийсь вихід у поле, - схоже, як відгомін попереднього фрагменту сновидіння). З трудом сідаю на якусь маршрутку, в цьому допомагає мені незнайомий чоловік, який також їде в Польщу. Проблема знайти транспорт була очевидною. Сівши до маршрутки, засинаю. Просинаюсь від того, що бачу незнайомих людей якби в іншому бусі, чую від них польську мову і бажаю "powodzenia w drodze". Лише тоді, як рушили, я зрозумів, що сидять вони в одному зі мною транспорті. От, що значить проснутися і на сонну голову зрозуміти, що коїться! - подумав я. Ще пару коротких у хвилину часом зупинок і це - кінцева! Як? - я ж ще не доїхав до Польщі? - кажу попутнику, з яким сів у Житомирі. Він мене заспокоює, що доїхали не тільки до Польщі, а ще заїхали до Ґлівіц. Я сам від себе в шоці: невже я всю дорогу спав? Так спав, що не пам'ятаю близько 20 годин разом із прикордонним контролем? Сам собі дивуюсь: таке в мене вперше в житті!

P.S.

Цікава тема помилок при записування снів, особливо, посеред ночі або вранці. Варто дослідити тему глибше. Це не просто одруківки, а буквальне сприйняття слів "крізь сон". Такі слова, як правило пов'язаних із фонетикою, автоматично редагую "на свіжу голову", не зважаючи на їх значенні у кращому пізнанні природи сну. Наприклад, слово "глухих" сьогодні записав як "хлухих". Чому б так?

Сни 16-241224 "Перехід"

Колишній директор стоїть на мосту й розповідає про роботу. (Однозначний відгомін вчорашнього сну). Уважно дивлюсь у його обличчя і бачу: які ж наглі зміни відбулися з ним за цей довгий час?

16.12.24

Навчальний процес для дорослих, наче якийсь коучінг. Стоїть чоловік, заангажований у процес.

17.12.24

З'ясування певних документів в лікарні за певну особу. У приміщеннях чисто, світло та приємно.

20.12.24

Я з якимись людьми приходжу в замок, в якому переходжу певний місток (якщо з реалу, то якась асоціація зі замком у Лес Андлес, Франція). Потім з'являється повтор дій, але тут виникає ворожий суб'єкт, який хоче потрапити на територію, але я ініціюю та прибираю той місток, а хтось, хто був зі мною, мені в цьому оперативно допомагає. 

Потім, іншим епізодом, фрагментарно виникають люди одягнені у різноманітні маски птахів (схоже на відгомін з реалу, після перегляду документальних фільмів про німецьку міфологію).

24.12.24

Сон 151224 "Брак уваги буває різним"

Знаходжусь у роботі на об'єкті, який мені знайомий. (Переконання, що я вже тут був, або повтор роботи з дня на день якби пригадування забутого сну. Нічого буквально знайомого з реальністю, лише асоціації). Замонтовані дві газові установки по обох сторонах водойми. (Уві сні артикулюю для себе як "озеро". З реальности воно нагадує мені копанку на дачі та старий став біля рідної школи). Робота добігає кінця, але до цих газових установок мають бути підключені кабелі, які вже заведені з попереднього тут візиту. (Логіка: для чого газові установки для водойми - не ясно). Для обслуги на віддаленій відстані знаходиться окремо збудована споруда. До щитової від того "озера" заведено багато інших кабелів, які так само ще не підключені. Раптом, наступного дня до нашої незначної бригади доїжджають нові робітники. Як? Скоро й так закінчення об'єкту? Серед нових хлопців помічаю знайомі обличчя. Зокрема в якості простого робітника бачу одного з колишніх своїх директорів, обличчя якого нагадує мені іншого робітника (як і в реалі - корінного таджика з українським паспортом, який майже все життя прожив у Одесі). Я з почуттям бригадира намагаюсь знайти контакт від своєї фірми щодо нових працівників і змін в розкладі праці, але так і не вдається відкрити електронну пошту. Всі працюють настільки автономно, що не виникає питань, а мені так і не вдається з кимось з них поговорити. Шукаю контакт в е-мейл, що писало мені начальство, але не бачу нових сповіщень. Смартфон вкотре підгальмовує. Саму електронну скриньку так і не встигаю відкрити, адже раптом робочий день закінчується і всі службові авто починають роз'їжджаються. Я пригадую, що в мене у дворі залишилась лежати моя робоча сумка. Разом із тим бачу, як моя службова машина, там, де я її паркував так само починає їхати. Як? У мене ж ключі від неї! Підбігаю до неї, а вона в мою сторону і розумію, що це зовсім інший транспорт. Тоді де ж мій транспорт? Навіть ті робітники, яких я забираю? Повертаюсь до сумки. Невже кінець робочого дня? Тепер не по 10 годин, а по вісім? А ще й так темно!?

Хтось каже одному чоловікові, який є поборником екологічного життя: 

- То подивись уважно рекламу, зубна паста складається з пластику!

Для нього це шок. Він про це не знав! Тепер, після таких слів, він ходить із бентегою та фотографує різні упаковки, порівнюючи вміст, вишукуючи певні закономірні його логіці інгредієнти. 

Я подумки, згадуючи ідеологів конспірологічного устрою світу: невже він думає, що разом із пластиком до нашого організму потрапляють мікрочипи? (Уві сні пригадується образ одного політика в Румунії, який несподівано для всіх, завдяки Тік-Ток отримав неймовірну підтримку, без політичної програми, а заангажованими розповідями з конспірологічних теорій).

(Продовження сну якби одного цілого сюжету).

Дружина шукає праску і не може знайти. За логікою подій дедуктивним методом приходимо до висновку, що син забрав її у подорож, аби прасувати штани. Виникає думка: так він же мав свою праску? Невже в подорожі він матиме їх дві? (З реалу правдоподібне лише те, що вчора син поїхав у шкільний табір).

Я з дружиною і з маленькою дитиною в колясці йдемо від моїх батьків у сторону моста на автобусну зупинку, аби далі з пересадкою їхати в гості до моїх двоюрідних братів на Крошню - район міста Житомир. (Є переконання, що з нами був хтось четвертий, жіночої статі, який залишався поряд з дружиною, але уві сні відсутня конкретизація, можливо, стояла поряд, як випадкова особа). (Якщо повернутися до мого реального досвіду з життя, то мав би бути на років 14-18 молодшим). Дружина з коляскою, спокійна, щаслива, а я більш мобільний: подивитися на розклад, когось запитати. Помічаю, що дружина починає нервувати, позираючи на годинник: можемо запізнитися! Заспокоюю, що справа приїзду автобуса в кількох хвилинах. Ось уже і їде! Навіть не один, а два на раз. Цієї є ж миті виникає питання: а на який з них сісти? На кожному своя нумерація? Подумки до себе, я так давно не був у рідному місті, що вже забув маршрути і їх нумерацію на міському транспорті. Кажу дружині, якщо не перший їде прямо, то на другий легше буде пересісти. Сідаю в перший так, наче переконаний, що за мною сіла й дружина (вже про дитину в колясці якби й забув або від початку сну на ній мало акценту). У автобусі запитую то одного, то другого пасажира: чи їде цей автобус на Крошню? Прямої відповіді якось так і не отримую, тому вирішую, що ми зійдемо і пересядемо на інший. По ходу руху через міст від однієї зупинки до другої, зауважую, що моє рідне місто дуже сильно змінилося, і на диво, в кращу сторону: можна оком затриматися на одній з архітектур і не відірватися, як автобус котить далі і вже бачиш наступний архітектурний шедевр. Коли це вже встигли так преобразити місто на краще? Лише в русі автобуса зауважую, як багато в ньому людей. Думаю про дружину і коляску, і лише тепер розумію, що сісти могла б лише вона без коляски, тому залишилась, аби сісти на наступний. Виникають передчуття, наскільки дружина буде на мене зла із-за моєї безтактовности. Схожу за мостом на зупинці і дивлюсь по другу сторону: чи не приїхали? Переходжу дорогу (дивно, адже уві сні навіть не рідрефлексував, що по тій стороні, на якій опинився, це була зворотня сторона дороги. Може тому, що я на неї дивився за вікно?). Шукаю. Так, приїхали. Підходжу і на диво: дружина спокійна та врівноважена, не готова висловити до мене свою образу, що покинув її разом із дитиною. Десь на власних нервах закурюю електронну сигарету. (Ніколи її не курив). Дружина зауважує, що та сигарета є дивною. Починаю придивлятись до неї уважніше і пояснюю, що це такий і є її вигляд: на перший погляд схожа з плойкою, зі шнурком та вилкою, буквально ідентичною на вигляд, як для електричних розеток, але - для куріння. (Схоже, що це переконання з забутого сну, адже сюжет мені доволі знайомий. Разом із тим, що в реалі - не курю але досвід з традиційними мав). Заходжу за ріг якогось кіоску і роблю неймовірно довгу затяжку, що навіть дивуюсь сам собі і пробую повільно випустити з легенів дим, який щось не сильно заструменів, а лише згодом - на сильному видихові (на чому й проснувся). 

Сон 141224 "Низи не хочуть, верхи не можуть"

Маю пригадати та записати години праці за новим графіком. Найгірше пригадується попередній тиждень. Намагаюсь відтворити по днях, що робив кожного дня і мені це не вдається. Починаю комбінувати: запитати інших? знайти фотокопію на смартфоні з поточним графіком? Все не так і все із-за того, що сказали про це лише зараз. В контексті пошуку відповіді чую від колеги, що він вже володіє інформацією, що за об'єкти, на яких ми працюємо, нашій фірмі неоплачені певні суми. І вся причина в тому й полягає, що в нових графіках не вказано що і де саме ми робили, як наслідок: із-за різнородности робіт і об'єктів не змогли виставити фактури на оплату зробленої праці, тим більше, коли це відбувається через фірму-посередника. На всьому цьому тлі так виглядає, що із-за неясности здолу (робітники), ніц не можуть верхи (керівництво). А як підсумок: болить лише мені.

Сон 131224 "Домінація і рецесив"

Наче у якомусь будинку, в якому живу. Сходжу якби з першого поверху на партер і заходжу в приміщення, в якому стоїть велика піч, яку б назвав би промисловою або доменною, що складається з двух рівнозначних частин. Спускаюсь у підвал, куди вона сходить далі і розумію, що ліва її частина працює, а права - не горить, а дотліває. Виникає певне збентеження. Піднімаюсь вище, там де був, починаю вивчати причину: чи подається вугілля, чи працює механічна частина? (Досвід роботи на заводі по виробництву кам'яної вати, зокрема в Україні, хоча на подібному підприємстві був і в Польщі). Бачу зайву кількість чорного попелу: або недогоріла, або щось не дало їй це зробити. Роблю якісь електротехнічні впливи на її розрух. Розумію, що причина в тому, що не подається вугілля. Потроху виходить роздмухати більше вогонь, але той попіл не дає ходу. З однієї сторони я хвилююсь, що в домі не буде тепла, а з іншої - розумію, що не ллється лава. (Тут уже конкретно за логікою можна стверджувати, що це доменна піч, хоч уві сні так до себе не артикулюю. Можливо, тут існує певна гра слів: дім, вдома, домен, домінація). І це вже доволі серйозна справа, з якою я сам можу й не справитися.

Сон 101224 "Сумлінна відповідальність"

Просинаюсь уві сні та дивлюсь на настінний годинник. Фіксую, що на ньому 11 годину. Мене накриває шок: я мав проснутися на звук будильника о 7:00, а його не було... Невже не почув? Несвідомо вимкнув? (Насправді, в реалі дещо змінив час і поставив будильник на 4:40. Перед сном уточнив у колеги: о котрій його забирати?). Чому не спрацював? Починаю аналізувати так, наче й не беручи телефон до рук: якщо смартфон іноді підгальмовує, отже, поставив будильник так, що в процесі невидимої для мене паузи, його не увімкнув, а вимкнув. Як міг таке допустити? Вже мав би забрати колег і бути з ними у праці? Дзвоню першому колезі, якого забираю першим. На тому тлі, що я вже на нервах, він починає говорити якось відсторонено, без образи та притиску. Так, наче вуж у клітці, якому подали мишу: куди вже поспішати? 

- Слухай мене... Знаєш храм?.. (наче вже уявляю, про який іде мова), а там поряд магазин? Так от, продаючи алкоголь, чи варто боятися алкашів?

Після такого захитроумного підтексту, програю ситуацію так: він поїхав на роботу своїм транспортом, забрав по дорозі свого кума (як і в реалі), тому й спокійний, адже володіє ситуацією з вигідної йому позиції. До чого тут храм? Магазин... - колись він працював продавцем, але не продавав алкоголь. Дещо в тому розумію, звісно, що не виправдовую себе за запізнення, але займати позицію "вужа" - не варто.

Сон 081224 "Перейти межу страти"

Віддалений образ рідного міста з річкою, до якої я з якоюсь знайомою роблю прогулянку. (Фактично уві сні єдине, що правдоподібне - це річка). Пройшлись до греблі, постояли, подивилися. (В реалі більш красиво виглядає, якщо дивитися з долу, а тут ми дивилися з висоти рівня води, яка стікає. В реалі стежка йде по ліву сторону току річки, а уві сні ми йшли по правій). Якийсь чоловік запитав, чи бачили щось підозріле? - Що саме? - Потопельника!.. (Запитання прозвучало так, наче він пропливав і махав нам рукою). Повертаємось назад, але іншою дорогою, яка під кінець, коли мали її перейти, перетворилась у багатоколійну залізничну дорогу. І це все виглядало так, що йшли весь час понад річкою, а як вирішили її перейти, виявилась багатоколійка (уві сні ця трансформація навіть не здивувала, не виникло жодних сумнівів: щось тут не так). На прощання кажу знайомій, яка вже більш нагадує конкретний образ (можливо, виник у подібності схожої подорожі в реальності десь у парубоцькі роки): "О то можна тут прогулюватися так чи сяк!" - і за тими словами чую їх смішний повтор, наче її відповідь: "Чяк чи шак".

Наче я в домі баби Дусі та діда Григорія, який більше нагадує прохідний офіс з перевалочним складом. Я з колегою прийшов до праці, згодом він кудись відволікається і повертається дивно вдягнений з якихось підручних засобів так, що вийшло доволі смішно, особливо на голові якась химерна конструкція з двох різних пластиків, яка мала б відігравати роль каски. Чекаємо на вказівки до праці. Працівниці з офісу носять якісь речі та роблять їх переоблік. Тепер хтось приходить з робітників, а я його не знаю (таке переконання уві сні), певною мірою схожий на гопника (на тому просинаюсь).

Фрагмент :: Я пишу текст не в ел. "Блокноті", а прямо на сторінці сайту, який після якогось внутрішнього оновлення "злизує" мій текст і переді мною залишається біла сторінка. Виникає така глибока прикрість по проробленій праці... Цієї миті я згадую (забутий фрагмент сну), що так само я писав спогади про свого діда і бабу, і чому забув цей сумний досвід: два громадних текста просто зникли і все, так само - біла сторінка, а на ній - зеро спогадів. Невже знову, як по колу, маю пригадати про когось те, що навіть важче, як про себе.

Я у якомусь буддийському храмі. Бачу багато народу. Мені треба запалити вогонь і я беру якусь двокомфорну річ (без конкретики: чи то такий подвійний балончик, чи така дивна, але велика подвійна запальничка, не ясно) і запалюю на ній два вогні шоколадного кольору. Так продовжую тримати її в руках. Підходить до мене хрещена моєї сестри (сусідка і подружка матері довгі роки) і жаліється, що якось тут не було вогню, а вона разом з дітьми (її чоловік помер у цьому році) сюди приходять часто. Далі формулює завуальовано так, наче: не міг би я поділитися з нею вогнем? - а без підтексту ті ж слова можна було зрозуміти простіше: чи не міг би й мені запалити вогонь? Хоча в руках так нічого й не триймала. Ми мали б піти ближче до святині, де начебто стоїть образ Будди, і там для неї мав би запалити якусь кадильну паличку, свічку абощо, але тут я прикидаюся відстороненим, адже пригадую: скільки цілей за рахунок інших вони (їх сім'я) досягали протягом життя. І на цій хвилі мовчазного зависання підпалюю якийсь патичок, а виявилось, що це довгий тонкий і сухий корінчик червоного буряка, який принесли прихожани чи то для продажу, чи як пожертву. Звісно, він довго й не погорів, а розчаровано потух. Так і треба, подумав я, але знайома почала вже продовжувати розмову про білий борщ, який робиться з "білих карасів"... 

Сон 071224 "Рівень можливостей"

Ідемо з дружиною лісом: дика природа, якась річечка і виходимо на малопомітну будову, яка десь плавно переходить в гору. Підходимо до дверей. Я знаю, так само, як і сьогодні, ми приходимо сюди не часто. Дружина дістає ключі, відчиняє і ми заходимо всередину. Спочатку йде невелике сіре та дещо запилене приміщення, яке виводить нас на широкі сходи. Вже з пару років як вони заміновані, але міни видно, хоча певною мірою вже притрушуються пилом і якимсь своїм сірим життям у такому місці. Обережно піднімаємося ними вверх, аж поки не доходимо до місця, де починаються перші приміщення. Якщо піднятися ще вище, то можна потрапити до вищого навчального закладу, де ходять вчителі та зрідка студенти. В одному з таких сірих приміщень дружина облаштувала собі офіс, адже на то має своє право, і таке право надано тільки їй самій. Щось бере з речей, поливає вазони і раптом ми згадуємо, що забули знизу замкнути за собою двері. Шанси, що хтось тут ними прийде доволі малі, але є таке правило і його не треба порушувати. Приспішуємось, аби швидше зібратися і піти врешті-решт до виходу. Я виходжу з приміщення перший і бачу як по тих же сходах піднімається якийсь розгублений смуглявий чоловік років тридцяти. Я йому роблю зауваження, що тут не вільно ходити, тим більш, що все заміновано. Він питає: куди потрапив? - відповів, що кількома поверхами зверху - вже на горі - навчальний заклад. Він іде вверх і тут я бачу в проміжку сходових клітин поверхом два вище жіночу голову, явно викладача, який вже мені робить зауваження, що тут ходять сторонні особи. Якось дивно, наче на тому ж поверсі, що і ми, вже йдучи до сходів (хоча за логікою сну так не мало б бути), я заходжу в одні з дверей навчального закладу, проходжу двома акуратними офісними приміщеннями, зробленими вагончиком, в останньому зустрічаю якогось вчителя чи секретаря, вітаюсь польською (отже, події відбуваються в Польщі), перепрошую за несподіваний візит і виходжу. На виході проходжу трохи вперед, де маю діждатись дружину, але раптом бачу, що вона вже стоїть з повними торбами чогось, дивуюсь такій її швидкості, за що чую нарікання: де я пропав? І врешті-решт повертаємось до виходу. На початок моменту спуску сходами просинаюсь.

Прибирання, приготування та підготовка накривання столу в баби Марії (давно померла). Я залучений в процес мало не як ініціатор. Перші гості.

Нове місце, також приготування до святкування і формати столу, але вже ближче до театру. Збираються люди на концерт. Очікувалося мало народу, а тут поприходили так, що майже повна зала. Початок, виступає на сцені ведуча, грає музика, я в кінці ряду не все чую. Підходжу до звукооператора, аби зробив мелодію тихіше, яка перебиває голос. Робить, але виявляється є ще один оператор, який сидить безпосередньо біля сцени, так само з правого боку, але йому ця корекція звуку не подобається, озирається з першим оператором... Потім стіл, я сиджу і спостерігаю за іноземним гостем з Південної Кореї. Він намагається поспілкуватися з кожним, але не всі розуміють англійську, тим більш не можуть відповісти. Так само щось питає в мене, але я йому відповідаю лише кількома словами. Найбільше починає спілкуватися зі згаданим звукооператором, а він, хоч і українець, але має в собі якісь далекі риси азійця. Дивлюсь на них, а вони такі мені схожі, що мабуть й самі поки "дупля не в'яжуть" як це, а мені вже смішно.

Сон 061224 "Натворення на тілі"

Дружина після якогось тривалого відрядження чи поїздки з дітьми питає мене про зубну пасту, яку купував для неї та дітей, що був "схожий на форму зайця" (насправді ж, звичний невеликий тюбик, але в місці прямої спайки - вушка, що нагадують заячі). Напружую у відповідь пам'ять, щось з чимось асоціюю, але кажу щиро: "Багато що купував, але це не пам'ятаю!"

Приходжу до когось у гості. На столі присутній красивий невеликий торт. Хоча знайомого відчуття свята немає, наче звичайна зустріч. Я сідаю за стіл біля вікна. Сюди ж приходить у гості їх сусідка, яка відвідує ті ж курси, що і я (які? - дивне переконання), знайомить зі своїм сином. Зауважую їх подібність між собою: також міміка, жести, подібність розмов. Їй це спостереження подобається. Потім вони обходять стіл так, що проходять біля мене, а на її синові бачу шматки дерева, що в'їлися в шкіру і переважно в районі ніг та сідниць. Я питаю, що це таке? Вона відмахується, щось на зразок певних проблем, але спочатку без конкретики. Далі з'ясовується, що він дивний певно мірою тому, що їсть дерево. Подумки уявляю його в умовах, в яких живе тварина: що їсть, майже в тому і сидить. Спочатку жартую: таке дерево і я б їв! Подумки: а такі рештки наврядчи, адже сучкуваті місця реально вгризти було б важко - як я його розумію! Кажу вже серйозно: але ж не так, що воно в'їдається в шкіру і він так ходить? Пробую дати пораду. Проявляю ініціативу надати медичну допомогу. Дивуюсь якійсь її розгубленості в даній ситуації. Наче була в неї байдужість і вона себе виправдовувала, а тут щось почала усвідомлювати, але не знає, що з цим робити. Починаю потроху зі шкіри знімати ті шматочки дерева. Дивлюсь на його реакцію: не болить. Починаю віддирати глибші, але все без крови, а місцями мало не з гноїнням. Прошу принести якийсь крем ув основі якого наявний антисептик, хоча б з ромашкою, але не на основі спирту, адже йому може бути боляче.

Приснилось, що моя мета записувати сни - це скласти картину свого внутрішнього світу. Є те, що мені вже снилося, а є те, що трапляє, як певні асоціації з реалу. Якщо все скласти разом, окрім тих образів з реалу, що черпатиму з часом, я зрозумію свій світ краще.

Достатньо було вчора в реалі, поки стояв у черзі, побачити перед собою жвавого чоловіка з вибитим на потилиці татуюванням території Польщі у вигляді контура з рожевим або вицвівшим червоним кольором в нижній половині країни (лише після сну зрозумів, що без білого - це був прапор країни), як мені приснився сон про якогось чоловіка, який збирає колекцію з доступних йому предметів, пов'язану з Польщею.

Сон 031224 "Прихильність і неухильність"

Виходжу з двору батьківського обійстя і йду в сторону дороги. Ще не перейшовши дорогу до зупинки, озираюсь і помічаю, що до воріт двору підходять якісь люди і прямо там на місці роблять якісь вимірювання електронним пристроєм, якісь записи в свій журнал та щось фотографують. Я розумію, що це з газової служби. (Найцікавіше, що дім і двір, який мені часто снився, як і є в реалі - в Україні, тепер уві сні опиняється в Польщі, адже газова служба - це польські службовці, а в подальшому спілкуюсь з ними - польською). Коли помічаю, що вони вже хочуть зайти у двір, я пригадую, що ми маємо два лічильника газу, один зовні, що можна й не входити до двору, а другий - у іншій половині дому, де живе баба Марія. Від зупинки повертаюсь додому і заходжу за ними до бабусі. Вона зустрічає їх з порогу (в реалі - давно померла), вітається, а я продовжую з ними діалог. Спілкуюсь ще всередині дому, але тут відбувається який перехід в інший сюжет, наче відволікаюсь на працююче телебачення. (Сам перехід уві сні видається доволі логічним, після сну - не зовсім, адже самого телевізора там не пригадую). Отже, тепер з'являється якась пригодницька історія, де пара молодих людей, схоже, що закоханих один в одного, роблять певний поступок, який недооцінюють в тому колективі, в якому вони перебувають. У відповідь для них роблять показовий пісенний виступ, з доволі цікавими музичними мотивами, зі зміною "кадрів", навіть у приміщенні якоїсь великої приватної бібліотеки. І все це заради того, аби цій молодій парі показати моральну сторону через прекрасне. Далі ця картинка морального протилежно міняється, це при тому, що вже виникає довіра і приязнь: цей же колектив бере їх із собою і наче веде на якусь екскурсію, де в останню мить їм кажуть: "За непослух ми вам покажемо як треба!" - і починають з дівчини. В якомусь підземному тунелі, будучи по пояс у воді, окунають її у воду, а за мить вже видно, як з води її піднімають на чотирьох гаках, причеплених за шкіру спини так, що вона опиняється висіти в повітрі. Те саме, з технічним "урізаним кадром" швидкого перебігу подій, то само бачу з її хлопцем. Подумки проєктую на себе їхні відчуття, зокрема, як у такі моменти натягується на всьому тілі шкіра?.. і від того просинаюсь.

Бачу культові місця на лоні природи, спочатку ходжу сам. Потім з кимось поділився враженнями, після чого пішли вдвох, потім долучився третій - індіанець. Прийшли до культового місця, яке вигоріло, і там же уві сні пригадую, що це мені вже снилося. Потім ходимо якимись печерами і спорудами схиляючись від низьких стель і переходів, а там на поворотах знаходжу затоптаними в землю ножі, плоскогубці, інший дріб'язок. Дещо практичне беру з собою, з думкою почистити і уживати далі.

Сон 301124 "Немов у 80-х в Америці"

Йду з території якогось навчального закладу. Поряд мене якась викладачка, з якою підтримую діалог, супроводжуючи до виходу. Пару хвилин тому я був у будинку - одному з корпусів цього закладу, десь на третьому-четвертому поверсі, який має терасу (до неї повертатимусь наприкінці сну). По дорозі помічаю якихось студентів, але в форматі щасливих відпочивальників, що в'їжджали на територію довгим широким кабріолетом 80-х років американського автопрому. Дивлюсь уважно на них, та відзначаю різнорасові типи облич, що дещо мене дивує. Звертаю увагу на усміхненого мулата, що сидів за кермом. (Можливо, сюди врізалась асоціація з реалу, зокрема з життя підприємства, на якому зараз працюю, де на виробничій лінії стоять навіть вихідці з Латинської Америки). Невже вони тут навчаються? Чи то з розмови, а чи подумалось: що вони їдуть на пляж або спортивно-відпочинковий комплекс із саунами та басейнами, які знаходяться вкінці території цього навчального закладу. Чомусь на таку ідею майнула думка: хіба таке можливе тут, де студенти мають лише вчитися і вчитися? Але з'явилось й переконання, що як для цього місця - це можливо. Ще з десяток кроків із викладачкою і ми підходимо до іншого кабріолета (повтор), до якого мають сісти інші студенти. Авто має їхати кудись у місто. Продовжую спілкуватися з викладачкою і десь посеред нашої розмови підходить якийсь чоловік і питає: чи всі їдуть і я в числі серед них? Віднікуюсь, що не з ними. Бачу п'ятірку осіб: якраз на повний салон, що за запитання? В паузі відповіді дивлюсь уважніше на обличчя тих студентів і бачу так само різнорасові типи (повтор образу), а серед них, якби в молодості, Мішель Обаму. Цієї миті мені здається, що й викладачка на неї схожа, як інша доросла її копія. (Невже я опинився в Америці?). Але з цього моменту "віднікування" я їх полишаю й іду. З'являється якесь усвідомлення гордости, що я причетний, на рівні з ними, до цього місця науки. (Хоча й немає переконання, що я студент і снюсь собі якби в молоді роки або викладач, що й таке буває уві сні зі мною). Раптом відчуваю під рукою подушку, таку саму, що лежить вдома, як частина дивану. (З реалу: саме того, на якому сплю). З'являється бажання злетіти, тримаючи її під рукою, і повернутися до будинку, з якого вийшов, але прямо на ту терасу 3-4 поверху. Починаю дивно махати ногами і злітати в повітря в бажаному напрямку. (На тому й проснувся, почувши будильник). (Пригадав, що таке дивне махання ногами (круговими обертами, згинаючи коліна) мені вже колись снилося).

P.S. Цікаво й те, що в реалі у 80-ті я був лише дитиною, а за логікою подій така сцена більше нагадує якусь кінематографічну історію, хоча переконання, що я дивлюсь фільм (а це відчуття мені знайоме) не було.

Сон 291124 "Місце для покинутих сердець"

Цікаво, що проснувся з думкою, що так нічого й не приснилось, але від перевтоми відчував спину і трохи вставши і походивши, збираючись до роботи, з думкою про хребет, раптом пригадав знайому (донька батькових кумів, мою однолітку І.), що має з цим проблеми, а заразом і сам сон, де вона була в ролі нареченої. (Поки записував цей, пригадав ще один сон).

Отже, потрапляю якось із запізненням на весілля, але незвичне, як у стереотипному уявленні, а більш подібне до банального застілля: без музики, танців, гучних і довгих тостів. У кімнаті, в якій це відбувається, все якось невесело і сіро: шпалери в банальну квіточку, мабуть ще від радянських часів. Наречений якийсь пришелепкуватий, більш схожий на кучерявого "клоуна", він сидить за столом сам, а наречена зайнята якимись своїми справами, гості - "як засватані" - мовчать і без радости. Зауважив, що зі сторони молодої присутня мати, а батька немає. Пригадав, що він недавно помер (так само і в реалі). Наречена з дивною короткою стрижкою, без фати і підстриженою налисо затилком. Я сиджу за святковим столом біля жіночки років 25, доволі доглянутою із максимальним використанням макіяжу, але без "штукатурки": яскраво червона помада на губах, чорні намальовані брови. Раптом вона робіть жест біля свого обличчя і опускає руку. На раз від того жесту біля уст з'являється чорний колір, який розмазала пальцем біля брови і перенесла плямою до верхнього краю губів. Вона цього не відчула і не зауважила за собою. Я їй безслівно показую, що її образ зазнав разючих змін. Вона розуміє мене з пів слова і йде зі столу повертати звичний образ. Молодий продовжує бути сам по собі, час від часу сипати дурнуватим гумором, але в якийсь момент підходить до нареченої і, видається, що все у них має бути добре. (Ця знайома в реальному житті наче як і одружена. Має неймовірно жахливий характер, який виник із виховання в родині. Одружилась доволі пізно, і то, з ініціативи батька, який "заболтав" одного чоловіка з міліцейським минулим обіцянками "золотих гір", якщо візьме її дочку заміж. В реалі ніколи його не бачив. На якомусь другому-третьому році життя "кудись пропав". Образ уві сні навряд чи міг би йому відповідати, це більше, як гумор або іронія, з огляду на знайомий мені її характер).

Покинутий великий будинок, мало не замок на якомусь острові або посеред безмірного поля. Сьогодні я там був, але до нього маю повернутися, адже в якийсь момент забув там торбу з інструментами. Був з якимсь чоловіком, але мав свій інтерес щось роздивитися та довідатися. Присутня, як для таких місць невелика нотка містики, простіше кажучи: загадковости. Якщо перший мій візит був там законним - повідомлялось комусь про моє там перебування, то другого разу - це була моя ініціатива - без попередження. При вході до цього замку, в повторі мого візиту, несподівано для мене прийшло до десятка дивних робітників, і всі вони якісь на перший погляд вадливі (дефективні), худі та немічні (такі образи мені нагадують наркоманів і тих, хто мав ув'язнення). Чомусь подумалось: невже наша фірма наймає на так звану роботу, так званих працівників, а простіше кажучи "мертві душі"? Вони ж нічого не в силах зробити? Багато ходжу по тому замку, архітектурно місцями навіть без даху (асоціація зі замком Короля Левине Серце у місті Лес Андлес (Франція), в якому я був пару місяців тому), а з другим візитом відзначаю, що там все якось інакше, а своєї скрині з інструментом так і не знаходжу).

Сон 281124 "Чужий Свій куток"

Все починається якось наївно і по-домашньому. Я з двоюрідними братами (В. і М., образи не критично конкретні, а більше схожі на моє переконання) вирішую організувати собі якийсь відпочинок. Наче все починається у них вдома (нічого подібного з реальністю), але згодом все видозмінюється в якийсь великий закинутий будинок. Під тему нашого якби камерного відпочинку в тому будинку починає назбируватися різна молодь і тусити окремо від нас (настрій - хіпі), без претензій на приватне життя інших, що опинилися в цьому великому будинку. Під кінець дня увесь дім наповнюється музикою і окремим життям від зовнішнього світу. Процес такого життя починає бути певною мірою неконтрольованим. Старший дв. брат (В.) щоразу виходить "на розвідку" і вже припускає, що варто було б звідси скоро йти. Другий дв. брат як і я нікуди не виходить і переймається комп'ютером. В якийсь момент приходить до мене і каже, що зробив усе, що міг: комп'ютер складено, працює, але без звуку. Поки каже, у мене виникають асоціації з сином (тому образ дв. брата стає трохи не конкретизований, адже на його місці я уявляю саме сина). Я заспокоюю і пропоную чудернацьке рішення, як саме добути звук: маю старі динаміки та старий великий чорний магнітофон. Починаю з ними комбінувати щось з'єднуючи кабелями. Він протестує і каже, що це зовсім інша система, - називає незрозумілі мені абревіатури, - і так працювати не буде! Я все одно роблю по-своєму, бо переконаний в правильності ідеї, а він вкотре повторює, називаючи причину щодо різних форматів звуку. В якийсь момент ми чуємо певний движ за дверима, як "організатори" цієї будинкової масовки починають заспокоювати голосну різношерстну публіку. Потім усе якось втихає. Коли наступає ніч, користуємось наявним штучним світлом, який (за логікою) спонукає публіку ожити з другою силою. Якось раптово хтось починає розганяти всю цю публіку, як зрозумів, якісь свої, більш свідомі наслідків. Десь з поміж них мав би бути старший дв. брат В. Раптом пропадає штучне світло і вся та публіка "добровільно-примусово" зі своїми манатками починає покидати цей будинок, створюючи в коридорі, що проходить біля наших дверей постійний шум. Я пропоную дв. брату М. запалити свічку. Раптом пригадую про її наявність. А запаливши сірник, бачу ще одну, яку наче ми вже й використовували, але я вже про неї забув. Коли знову все вщухає, мені приходить думка-переконання, якою одразу й ділюсь: "Треба нам складати всі речі і звідси вибиратися! Поїдемо до дому баби з дідом. Зранку тут буде поліція! Нас тут має вже не бути!" Речей якби привезли багато, отже роботи трохи є. Починаємо метушитися аби по собі "стерти сліди" свого тут перебування. Думка про "сліди" розвилась до буквальної ідеї: "стерти за собою усі відбитки пальців". (На тому й прокинувся)..

Я з дружиною маємо переїхати у свій куток. Тепер ми у великому приміщенні, подібному... (важко сказати) до хали, промислового складу, але якби з відчуттям, що в себе вдома. Спимо у ліжку. Раптом у мене прокидається еротичне бажання. Починаю проявляти його до дружини. Раптом в цьому приміщенні з'являється світло і в дальньому перпендикулярному до нашого ліжка кутку, відкриваються двері та в'їжджає на прибиральній машині, що миє підлогу, прибиральник. Об'їжджає понад однією стіною, другою і під'їжджає до нас. Вітається і їде далі. (Після сну я зрозумів, що бажання "мати свій куток" насправді виявилась іронічною). Тепер з інших дверей вздовж стіни, до якої було притулене ліжко, здалека цієї хали приходить сусідка (таке переконання уві сні). Каже нам, щось на зразок: скільки можна спати? Вже 14:30 дня! Я ж дивуюсь собі, що мій будильник мав би мене розбудити о 4:30, а не 14... Ми так і не встаємо з ліжка. Як? Чужі люди! Вона не йде, а стоїть і тепер починає розповідати за якогось сусіда, який нас знає... (На цьому й проснувся).

Сон 271124 "Кісточка в грудях"

Прийшов час збирати вишні. Підходжу до дерева й починаю міркувати на тему кісточок у них. І в цих же міркуваннях пригадую, що я вже тут був і все це мені знайоме (або повтор, або пригадування забутого сну). 

Цікаво, що десяток днів тому (141124) приснився подібний сон:

"Підходжу до сливи, яку вже знаю, а на ній яблука. Дивлюсь уважніше: таки є сливи, але зосталось небагато і на іншій гілці. І чого це я раніше не зауважив, що це дерево на іншій гілці має яблука, хоча б малі й зелені? Зриваю сливу і бачу, що вона переспіла, ще й на ній вже є цяточка, отже, всередині сидить хробачок. І на всьому цьому тлі повертаюсь спогадами до цієї ж сливи, яку пам'ятав раніше, як тільки поспіли (так, наче це забутий сон)."

Наче в якомусь фантастичному фільмі. Головний герой після активних подій знімає з себе верхній одяг, шкіру на грудях і знаходить під нею датчик в міліметр-два розміром, що відслідковує його перебування для якихось злочинців. Наче, для експресії, як у кінофільмах, датчик відсвічує чи зеленим, чи синім мигтінням. Коментує, щось на зразок: "Он ти який!" Цієї миті уві сні цей фрагмент щось мені нагадує, наче цього головного героя вже бачив, а от ідею з датчиком - ні. 

Після сну вловив подібність: "кісточка в грудях".. а мо' (відсилання на минулий сон) "хробак"?