Давня знайома в гостях на моєму святі. Якась нав'язлива в своєму спілкуванні та ініціативі. Навіть пошкодував, що прийшла. 0240'
Великий промисловий об'єкт. Наче це робоча зона й разом із тим - відпочинкова. Як для людського організму в мене гіперможливості: з легкістю піднімаюсь над землею, перестрибую складні конструкції тощо. Все, що я бачу - дуже цікаве. Заходжу в приміщення ресторанного типу, але для робітників. Довгі столи, переобладнані з робочих на столові. Всюди "тусується" народ. Якийсь бос заїжджає в те приміщення на машині й потроху об'їжджає ті ряди. Разом із ним у приміщення увійшла охорона в цивільному одязі. Їх видавало те, що рухались і діяли синхронно. Я оминаю ту "компанію", виходжу на вулицю і піднімаюсь на дах. Кажу собі: як я довно тут не був! Адже тут є окреме життя і своя зона відпочинку! На даху, де лежить перекинута машина, хлопець готує каву. Маю пройти біля нього, але по ходу бачу зміну його внутрішнього стану від мого наближення. Чим ближче підходжу, тим темніше стає його волосся, аж перетворюється в смоль - так він очікував, що купуватиму каву. Відходячи від нього, помітив, як змінився колір волосся на білий, а на обличчі з'явився смуток. Дивовижний герой! 0505'
Немає коментарів:
Дописати коментар