Сон 021219 "Позбутися сміття"

Йду викидати сміття десь у яму на узбіччі дороги. Йти небагато. Одразу зустрічаю колегу по роботі (більш збірний образ двох різних людей з реального життя), вона йде назустріч з дівчинкою років восьми-десяти. Вітаюсь. Вони ж вирішили зупинитися. Її дитина мені каже: "У мене є до вас питання, але це займе трохи часу". Питаю: "Прямо зараз?" Колега: "Ні, я недалеко з нею, в туалет". Я ж кажу: "Ви будете повертатись?" Колега відповідає схвально. Продовжую: "Тільки-но викину сміття!" Йду далі, адже це має бути геть поряд. Минаю якусь ділянку, повертаюсь, згадуючи орієнтир по деревах. Ось і це місце. Колись по школах давали спецзавдання, аби всі приносили сюди відходи, щоб засипати болото. Розумію, що, насправді, так не можна робити - це ж "природа". Але дивлюсь, що таки більша частина сміття тут уже втрамбована піском. Знаходжу місце і я. Кидаю пакет у воду, аби він ліг краще і сильно не визирав догори. Йду. Міркую: вийшло так, що на ці свої походеньки і споглядання пішло трохи часу, це коли домовились, що повертатимусь одразу. 0500'
P.S. Цікаво, якби не проснувся на будильник, чи зміг би їх зустріти вдруге і почути питання від дитини? А також: яке воно?