Я на батьківському дворі. Маю стосунок до розведення нутрій. (Асоціація з підлітковим віком). Знаю, що до нас мають прийти дві жіночки (клієнтки) і відкупити певну їх частину. Хоч і без конкретної цифри, але ліку тим нутріям до кілька сот. Переймаюсь зовнішнім і внутрішнім виглядом кліток, де вони ростуть. Настає глупа ніч. Замикаю сарай і за десять кроків підходжу до дому (батьківська половина будинку), аби повісити ключі. Від дороги чую нехарактерні для нашої вулиці звуки. Мене це насторожує. Неспішно вішаю ключ, помічаю, як біля двору зупиняється машина, освічуючи фарами темряву. Відчуваю певну ворожість. Чомусь знаю про початок військових дій. У дворі з'являється чоловік у формі та при зброї. Я ж ховаюсь від нього у рів, він по другий бік двору в інший (суттєва видозміна двору у співвідношенні до реального). Він - зі сторони дому, я - сараю. Починає в мене стріляти, я ж недовго думаючи - у відповідь. (Звідки у мене опинився автомат - неясно, як і рови, яких ніколи досі не було). Бачу, як ворожо летять у мою сторону кулі, так само бачу свої у відповідь. Трапляю в голову противникові, але не спиняюсь: хочу потрапити безпосередньо в дуло його автомата, що і роблю. Автомат вибухає, а його розносить на кавалки по стінах дому і асфальту. Дивлюсь уважніше, а плями крови та шматки м'яса мають не так червоний, як бузковий відтінок. Мене не так ця ситуація, як можлива подальша небезпека, розхвильовує настільки, що відчуваю калатання власного серця. Від того просинаюсь. 0330'
Немає коментарів:
Дописати коментар