Сідаю в машину і виявляю, що вона трохи затісна, якось все так, як завжди, але щось тут не пасує. Їду по дорозі, а на пішому тротуарі помічаю давню знайому. Вона мене також. Вітаюсь жестом. Їду далі, а подумки: зустрічав її так давно, що бачить мене за кермом уперше!
У колективі працівників виконую електромонтажні роботи. Виникає якась практична потреба, де керівництво дає мені завдання сходити до директора торговельного центру (саме того ТЦ в якому все і відбувається), аби запитати за наявність (конкретика призабута: подовжувачів?). Піднімаюсь до офісних приміщень на самому верхньому поверсі. Виявляю напівопущену браму до загального входу. Отже, у них вже завершується робочий день? Аби зайти, піднімаю брамні жалюзі вище. Десь одразу на мене реагує персонал, серед них директорка. Я ж вибачаюсь і пояснюю причину візиту. Просить зачекати. Маю час розгледітись по сторонах. Привернув увагу рисунок на стіні з конструкційною схемою всієї будови, зокрема з кольоровим акцентом на дах, із написом великими літерами (приблизно): безпечні ділянки споруди під час бомбоударів. На цій темі мого розглядання, підійшла директорка і ми продовжили розмову, дивлячись на той рисунок. Висловив думку, що під час прямого удару, захищених ділянок не існує. Директорка погодилась, але зауважила на кількох архітектурних рішеннях, які все ж таки мають втримати цілісність споруди і виконати захист. Далі пішли ми до її кабінету. Чомусь зацікавилась: якщо працюю електриком, то де ж навчався? Подумалось, що її цікавлять нові клієнти для збуту певної категорії товарів. Підходить до цієї теми прискіпливо: бере блокнот і починає робити записи. Згадую ліцей, навчання. Вона наводить смішні приклади з котами, їх апетитами, співставляючи зі запитами клієнтів. Щось на зразок того, що коментує кіт, коли перебирає харчами? Відчуваю потребу поділитися власним досвідом у продажах та співпраці з клієнтами, хоча подумки припускаю безперспективність такого наміру, разом із тим і вона висловлює свої міркування над роботою з клієнтами, спонукаючи до подальшого діалогу. Якесь приємне і водночас гірке відчуття ностальгії за незатребуваним досвідом. Настрій: за перспективних обставин одразу включився б у таку роботу!
Немає коментарів:
Дописати коментар