Сон 100626 "Вікно в Європу"

З якоїсь причини трапляю на захід у бібліотеці (не можу ідентифікувати місце: обласна універсальна чи юнацька?). Бачу знайомий образ працівниці (таке відчуття, що виникає і в інших снах, пов'язаних з бібліотекою. Вже затерлось у пам'яті, але це може бути працівниця бібліотеки Житомирського училища (нині коледж) культури і мистецтв імені Івана Огієнка). Захід пов'язаний з темою, яка мене не просто зацікавила, а напряму пов'язана зі мною, зокрема досвід перебування в інших країнах Європи. Протягом всього заходу я - сторонній глядач і слухач, що іноді тихо "посміювався собі у вус". По завершенню заходу, у неформальній розмові кажу, що "останнє, де я був - це Голландія". А вони питають: "Як там?" Кажу: "Так само, але треба більше працювати, менше роздумувати: як? - а вже знати". І тут розумію, що сню, адже з'являється думка: я в Україні, а не в Польщі, адже не пам'ятаю, як перетнув кордон! (Такі моменти з'являються на раз у моїх снах, коли однозначно розумію, що знаходжусь в Україні). Вирішую записати сон, спочатку подумки прокручую сюжет і пригадую всі деталі... і раптом я біля машини, а поряд мене якийсь тато з дітьми прийшов і заповнює відповідями питання від своїх зацікавлених дітей. Це мене дещо збиває... Бере стільчик, що стоїть обок мене і робить там ножем квадратний отвір. Діти ставлять питання: навіщо? Робить те саме з другим стільчиком. Потім на обидвох розриває тканину з утепленням зсередини назовні... (Тепер в реалі). Просинаюсь, намагаюсь знову пригадати в деталях сон, а в пам'яті залишається лише викладене мною вище.