Запропонував доньці прогулятися лісом. Таке враження, що пішли разом, але в результаті ішов сам, з метою: знайти, якою дорогою пішов син. Йшов по ґрунтовій дорозі, зауважив, як місцями вода з поодиноких водойм стоїть майже на рівні з землею. Вийшов на розлогу місцину, на якій було видно частину другої дороги, що йшла майже паралельно. У руках несу, як сміття, коричневу, без наклейки, пляшку з-під пива, в якій лежало пару металевих прутиків. Помічаю, як тією дорогою їде поліцейська машина. Міркую: образ любителя напоїв? Зупиняється на віддалі, а поліцейський, визирнувши з вікна, питає польською, куди він тією дорогою може виїхати? Я чомусь добре знаю цей шлях, тому впевнено відповідаю зі своїми рекомендаціями. Вирішую повернутися. Тепер я з сином, який виявився маленьким, настільки, що доводиться замінити йому підгузник. Відчуваю від того характерний дитячий запах. Міркую, як то доводиться опікунам доглядати за старими людьми? 0040'
Їду з донькою в міжміському автобусі. Водій інформує, що в нього можна купити деякі товари з їжі, зокрема й косметики. Ми зацікавились кремами для рук, а заодно і парфумами. Попросили на пробу, щось навіть із того купили. На останок запропонував доньці запитати в нього за парфуми Bi-Es, навіть порекомендував конкретну назву. Донька підійшла, віддала деякі парфуми, які бралися для проби, попросила останнє, з того, що назвав. Подумалось, як він має майстерно класти свій товар, що знаходиться в районі двигуна (попереду) і брати новий? Для цього треба мати довгу руку! Уявив яку. Тепер я в центрі Глівіц, а відчуття як у Житомирі. Виходжу на центральну вулицю, яка нагадує Михайлівську і бачу знайому кадровичку В.І., яка питає в мене: що добре наступного разу запитати в нього за креми для рук. Кажу, що вона сама могла б підійти до дівчат зі своєї фірми (асоціація з іншим досвідом), які торгують різними косметичними товарами, зокрема кремами, вибору якого досить. 0510'
Шукати в цьому блозі
субота, 22 серпня 2020 р.
четвер, 20 серпня 2020 р.
Сон 200820 "Тіло: переінакшення"
Переглянув уранці новини, у яких тему COVID витісняють події в Білорусі. Побачив статтю про Лукашенка і згадав нічний сон:
"З'являється Янукович і не просто в образі людини з влади, а простого собі чоловіка, який звично для себе йде в народ і дивується, як на нього реагують. А сам у поведінці, такий лагідний і наївний, прагнучий поспілкуватися на прості теми, що люди аж ніяковіють: як із ним поводитися? Спочатку проявляють призабуту агресію, але, придивившись уважніше, розуміють: щось не так! Придивляюсь до нього і я: обличчя від старости втратило рум'янець, стало якесь біле, але по-своєму живе в емоціях."
Протягом дня згадав інший образ, який виринув уві сні, наче вийшов на світло та зник у сутінку. Певною мірою перегукується з оповіданим: "Виникає голова незмірно менша по відношенню до тіла. Питаю себе: чому так?" Такі образи частково можна зустріти за тими, хто надмірно їсть, або захоплюється бодібілдінгом з відповідним для того харчуванням.
P.S. Вдень відкриваю стрічку новин. Головна подія дня: отруєння Навального, який перебуває в комі.
"З'являється Янукович і не просто в образі людини з влади, а простого собі чоловіка, який звично для себе йде в народ і дивується, як на нього реагують. А сам у поведінці, такий лагідний і наївний, прагнучий поспілкуватися на прості теми, що люди аж ніяковіють: як із ним поводитися? Спочатку проявляють призабуту агресію, але, придивившись уважніше, розуміють: щось не так! Придивляюсь до нього і я: обличчя від старости втратило рум'янець, стало якесь біле, але по-своєму живе в емоціях."
Протягом дня згадав інший образ, який виринув уві сні, наче вийшов на світло та зник у сутінку. Певною мірою перегукується з оповіданим: "Виникає голова незмірно менша по відношенню до тіла. Питаю себе: чому так?" Такі образи частково можна зустріти за тими, хто надмірно їсть, або захоплюється бодібілдінгом з відповідним для того харчуванням.
P.S. Вдень відкриваю стрічку новин. Головна подія дня: отруєння Навального, який перебуває в комі.
середа, 19 серпня 2020 р.
Сон 190820 "Розпалити піч"
Вдома (батьківський дім) відбувається глобальне прибирання. Перебираються старі речі, викидається багато макулатури та коробок. Вчора у нас була лазня. Всі помилися, попарилися, навіть гості. Лише я, обслуговуючи процес: підкидаючи до печі дрова, - так і не зміг покупатися. Під кінець дня, так само, як і вчора, запахуючись у роботу, відчуваю, що до купання просто не дійде. Та й не просто купання, а з повноцінною парною. Вирішую перевірити жар у печі, яка виявилась ще гарячою. Пошорхав кочергою, зазирнув у парну, від якої повіяло трохи як теплом, так, чомусь, і курявою з тільки-но оглянутої печі. Тієї миті виникло чоловіче питання до якогось гостя, який висловив свою думку, із якою подумки не погодився, але він вирішив перепитати у свого знайомого, який тієї миті проходив поряд. Його думка була протилежною - близькою до моєї. На тему мого раптового вирішення покупатися з парною для себе одного, висловили підтримку, один із них великими пальцями рук угору. Вийшов надвір. Якраз тієї миті діти винесли чимало паперу, який лежав у коробці, по ходу прибирання, докидались ще якісь зіжмаки, які долітали прямо з порогу. Узяв те все і пішов розпалювати піч. 0410'
вівторок, 18 серпня 2020 р.
Сон 180820 "Добре, що не гірше"
На другому поверсі дому (образ аналогічний з батьківським) замешкали корейці. Донька, полюбляючи їхню культуру, просто в захваті. Іноді у них виникають доволі дивні побажання. Ось вони попросили ходити в туалет не на вулицю, а прямо вдома, де мешкають, і не в унітаз, якого немає, а в якесь рядно. Тепер настав час виносити за гостями чималий туалетний вузлик. Спускаюсь по дерев'яних сходах, а вони благенькі: перша, друга, третя... і кожна наступна - вужча і слабша за попередню. Дивлюсь, а під сходами стоїть якась згорблена бабка. Кутнім зором помічаю, як на неї з того вузлика ледь скрапує. Придивляюсь: аби не суттєво! Констатую: добре, що не гірше.
понеділок, 17 серпня 2020 р.
Сон 170820 "Не на цій стороні світу!"
Я з бабою Марією мешкаємо в старому будинку. Щось дивимось і рахуємо. До нашої розмови невідь-звідки додаються ледь чутні дитячі голоси, які вторують або ж опереджають наш рахунок, так, начебто хтось бере на кпини ту лічбу. Разом із тим ці голоси сприймаються якось невиразно, начебто не було б їм де-небудь взятися. Баба Марія просить виявити їх походження: може з вулиці? Дивлюсь уважніше за вікно і бачу за прозорими вікнами сусіднього дому двійко дівчат, які зосереджено сидять на одному місці й, поринуті в якусь гру із ляльками, рахують числа. Цієї миті до нашого дому заходить тітка Н. (донька б. М.) і приносить гостинець - пироги, але з ходу вибачається, що в неї грип, соплячи і чхаючи біля своєї мами, яка підійшла її зустріти. 0120'
- Я кажу людині, яка приїжджає до Польщі в пошуках щастя: не на цій стороні світу! 0134'
- Я кажу людині, яка приїжджає до Польщі в пошуках щастя: не на цій стороні світу! 0134'
неділя, 16 серпня 2020 р.
Сон 160820 "Весілля (не)відбудеться"
Займаюсь побутовими справами і ось треба їхати на весілля. Хтось керує машиною, я поряд. Приїжджаємо і виявляється, що нас зустрічають мало не як шанованих і очікуваних гостей. При вході до РАГСу велика чисельність народу, що приїхала на церемонію. Заходимо в приміщення. Підходить співробітниця і питає: чи маємо необхідні атрибути до свята. Справа швидко вирішується. Хоча ми заперечуємо, у відповідь виймає два набори, які складаються з нагрудного значка, марки та маленької чорної коробочки. Розглядаю ту коробочку і розумію, що я на цьому святі не хто інший, як свідок, який мусить мати з собою обручку для нареченого, якої не маю, а мала б уже там лежати... Якщо так, то це означає, що із-за мене весілля не відбудеться?
Проїжджаю мимо незнайомого мені місця, що схоже на паркову зону для проведення урочистостей. Хоча я проїздом, але затримуюсь, аби спостерегти за весільним процесом. (Тема аналогічна першому сну). Я чомусь знаю, як із глибини парку щоразу, танцюючи, йдуть молодята та, стоячи, їх зустрічають гості, а цього разу я опиняюсь свідком, як несподівано для танцюючих наречених з їх свідками, зустрічають зі своїм танцем батьки та хрещені, інші родичі старшого віку. Танець настільки був незвичним і оригінальним, що викликав у мене здивування.
Проїжджаю мимо незнайомого мені місця, що схоже на паркову зону для проведення урочистостей. Хоча я проїздом, але затримуюсь, аби спостерегти за весільним процесом. (Тема аналогічна першому сну). Я чомусь знаю, як із глибини парку щоразу, танцюючи, йдуть молодята та, стоячи, їх зустрічають гості, а цього разу я опиняюсь свідком, як несподівано для танцюючих наречених з їх свідками, зустрічають зі своїм танцем батьки та хрещені, інші родичі старшого віку. Танець настільки був незвичним і оригінальним, що викликав у мене здивування.
четвер, 13 серпня 2020 р.
Сон 130820 "Камінчик від екс-президента"
Проходжу містом і зазираю на будівництво храму. Проявляю інтерес подивитися зсередини. Відзначаю оригінальний дизайнерський підхід до внутрішнього оформлення: застосування невеличких пластикових елементів кольору червоної цегли, з яких можна витворювати дивовижні візерунки. Зокрема сподобалось оформлення вівтарю, яке знаходилось посередині храму. Тепер я з донькою. Запрошую її подивитися на те будівництво. Вдруге підходжу до нього, а там процес наближається до завершення робочого дня. Із-за метушні подивитися дитині ніяк не вдається. Знаходимо в іншому місці другий ракурс і тут вже все видно. Знаходимо момент і підходимо ближче, щоб розгледіти оригінальність цього вівтаря. Прошу на те дозволу. Розгядаємо його елементи, дивимось на самісінький вершечок, на вигляд - вище рівня столу, а там лежать якісь символічні предмети. В око трапив напівдорогоцінний камінчик, якого взяв до рук. Подивившись на нього уважніше, згадав, як свого часу Віктор Ющенко роздавав їх, як символічний подарунок, багатьом, навіть випадковим, людям. Так і подумалось: скільки їх, таких камінчиків він мав для того?.. Мішок, а може більше? А що за людина, яка з подібних предметів робить символічний культ? Цікаво, що разом із тим подумалось за інших президентів та інші предмети, які лежали на тому вівтарі. 0445'
неділя, 9 серпня 2020 р.
Сон 090820 "Трухлявий місток"
На об'єкті відбувається будівництво. Останні дні роботи. Вже йде згортання - об'єкт завершується. Маю відчуття тривалости такого будівництва. Протягом всього часу роботи ходили по тимчасовому дерев'яному містку. Зауважую, що вже під кінець роботи він зтрухлявів весь, так, що немає вже де стати. Помічаю інспекторів, які, як я думаю, зауважать на тому. Бригадир уже вивіз із контейнера всі інструменти і матеріали для роботи. В останній день оперативно просить знайти йому "главіки": гайки від них є, а самих - немає, скільки не порпався в рештках матеріалів того контейнера. Прошу когось допомогти. Приходжу до того, що про цей факт треба буде йому доповісти. 0500'
неділя, 2 серпня 2020 р.
Сон 020820 "За ваше здоров'я!"
Фрагмент: Ракета.
Я в якомусь барі, в якому клієнтури: немає де яблуку впасти. В іншому місці аналогічний бар і його вирішили переобладнати під інший заклад. Винесли всі речі, а виявиявилось, що на стінах є малюнки і натяки на те, що тут колись був дитячий садочок. Виходжу на балкон, щоб зняти зі стіни залізну баночку, а там (на стіні) намальовані дві блакитні хмаринки в білий горошок із зайчиками по середині. Я міркую собі: дивно, заклад називався "Бедрик", а тут зайчики. Тепер я отримую завдання спустилися під воду і виявити: чи немає на трубі, вцементованій до стіни, вапняного осаду. Спускаюсь метр-другий... десять... - коментую, що не виявляю. Начальник дивується і висловлює по ходу свої міркування (телепатично?). Тепер помічаю на тій трубі незначні шерехаті нарости, які варто буде згодом зчистити. Все це відчуваю на дотик. Спускаючись глибше, подумав: а як я взагалі під водою дихаю? І раптом затримую подих, аби мені вистачило кисню піднятися на поверхню. Спливаю і відчуваю: ще трохи і я того затамування не витримаю. Тепер я сплив і стою перед колегами (таке переконання уві сні). До них і керівника, за моєї відсутности, підійшов ще один начальник, а я тієї миті стою з бокалом, так, наче з ним і піднявся, зачерпнувши воду з самих глибин. Дивиться на мене і піднімає свій бокал, які, як зрозумів, мали тримати усі, зі словами: "За ваше здоров'я!"
Я в якомусь барі, в якому клієнтури: немає де яблуку впасти. В іншому місці аналогічний бар і його вирішили переобладнати під інший заклад. Винесли всі речі, а виявиявилось, що на стінах є малюнки і натяки на те, що тут колись був дитячий садочок. Виходжу на балкон, щоб зняти зі стіни залізну баночку, а там (на стіні) намальовані дві блакитні хмаринки в білий горошок із зайчиками по середині. Я міркую собі: дивно, заклад називався "Бедрик", а тут зайчики. Тепер я отримую завдання спустилися під воду і виявити: чи немає на трубі, вцементованій до стіни, вапняного осаду. Спускаюсь метр-другий... десять... - коментую, що не виявляю. Начальник дивується і висловлює по ходу свої міркування (телепатично?). Тепер помічаю на тій трубі незначні шерехаті нарости, які варто буде згодом зчистити. Все це відчуваю на дотик. Спускаючись глибше, подумав: а як я взагалі під водою дихаю? І раптом затримую подих, аби мені вистачило кисню піднятися на поверхню. Спливаю і відчуваю: ще трохи і я того затамування не витримаю. Тепер я сплив і стою перед колегами (таке переконання уві сні). До них і керівника, за моєї відсутности, підійшов ще один начальник, а я тієї миті стою з бокалом, так, наче з ним і піднявся, зачерпнувши воду з самих глибин. Дивиться на мене і піднімає свій бокал, які, як зрозумів, мали тримати усі, зі словами: "За ваше здоров'я!"
субота, 1 серпня 2020 р.
Сон 010820 "Прихований потенціал"
Спілкуючись із комось, наводжу приклад з першого в історії телебачення на пострадянському просторі ток-шоу "Любов з першого погляду". Апелюю до того, що співрозмовець має пам'ятати, як незвично по-новому виглядали подібні формати передач у ті часи.
Випадково торкаюсь землі кінцями кабеля на дві жили і від того починає світитися із мерехтінням на другому його кінці лампочка. Дивлюсь на ті кінці дротів, а вони самі по собі іскрять, помалу, наче бікфордів шнур. Лампочка повторює активність іскріння. Я міркую собі та й питаю в когось: може це від такого ґрунту, якого торкнувся? Мідні кінці потроху прогорають. Отже, такий метод горіння лампочки - ненадовго. Продовжую: А уявяєте, яка енергія тільки від плавіння металу?
Пливу в човні. Колега, будучи на веслах, слухає мене і каже: "Роботу всю не переробиш", - а я собі міркую: "Може залишиться і для інших робітників з нашої фірми". 0450'
Випадково торкаюсь землі кінцями кабеля на дві жили і від того починає світитися із мерехтінням на другому його кінці лампочка. Дивлюсь на ті кінці дротів, а вони самі по собі іскрять, помалу, наче бікфордів шнур. Лампочка повторює активність іскріння. Я міркую собі та й питаю в когось: може це від такого ґрунту, якого торкнувся? Мідні кінці потроху прогорають. Отже, такий метод горіння лампочки - ненадовго. Продовжую: А уявяєте, яка енергія тільки від плавіння металу?
Пливу в човні. Колега, будучи на веслах, слухає мене і каже: "Роботу всю не переробиш", - а я собі міркую: "Може залишиться і для інших робітників з нашої фірми". 0450'
пʼятниця, 31 липня 2020 р.
Сон 310720 "У потоці намірів"
Живу на якійсь квартирі. Разом зі мною дружина, а сусідствує з нами чоловік, що за образом нагадує колегу по роботі (поляка, колишнього любителя легких наркотиків). Якось ставлю я на пательню смажити дрібно нарізану ковбаску, маю намір на пізніше докинути картоплю, виходжу надвір, дивлюсь на небо, відзначаю, як контрасно в променях світла виражається у вигляді розгалуженої зірочки крона дерева, дивлюсь на великий залізний дім у вигляді труби, до якого тільки-но, як знаю, пішли знайомі мені люди (таке переконання уві сні), відзначаю, що я їх не дочекаюсь і повертаюсь додому, помічаю свою пательню не на плиті, а на порозі, але в процесі смаження на малій плитці, дивуюсь подумки намірові сусіда її переставити, аби вона не перешкоджала. Вкотре відзначаю, що такий вчинок цілком у його дусі.
четвер, 30 липня 2020 р.
Сон 300720 "Наїжена коза"
Тварина, яку я уві сні сприймаю за козу з надутими щоками, нерівними формами заокруглености в тілі, завеликою задньою частиною. Складається перше враження, що тварина об'їлася і ніяк не може опорожнитися вже тривалий час. Біля неї, зі сторони дупи, підходить чоловік і щось проробляє руками. Коза недовірливо озирається на нього. Але смішним стає те, що круглі щоки не дозволяють нормально повернути голову. Чоловік відходить і потроху починається звільнення: спочатку падає пляцек, а за ним звичні, як для такої тварини горошини.
середа, 29 липня 2020 р.
Сон 290720 "Григорій Понітович"
Треба когось поховати, а обачіч старого льоху, що у дворі батьківського дому, розташовані у кілька ярусів углиб землі могили. Тепер я бачу розібраний бетон у тому місці і батька по пояс у просторій, як на одну людину, частині викопаних (більше розібраних із бетону) могил. Розповідає, як колись тут лежали тіла похованих родичів.
Я з двоюрідним братом М. Нам сказано, що маємо перейти в знайому квартиру в домі, який має наразі часткове обмеження у вході в нього, тому мусимо пройти через одну залу, в якій відбуватиметься весілля. Попереджаємо організаторів, що нам треба буде сьогодні. Тепер ідемо разом з дідом Григорієм (в реалі - померлий) з якогось родинного заходу, заходячи в цей дім, і прямо-таки крізь це весілля, яке виявилось за кількостю учасників скромним, до згаданої квартири. По ходу я ще висловлюю побажання молодятам, на що чую схвальні відгуки. Дід Григорій якийсь слабий, допомагаємо вести попід руки. Приходимо в квартиру і він одразу лягає спати. В його торбі якісь особисті речі. Чомусь подумалось, що там є пів торби землі.
Батько називає діда (тестя) Григорієм Понітовичем. Я дивуюсь і перепитую:
- Він же "Петрович"!
- Баба Марія йому казала: "Перетерпиш! Це - для простих мужиків "Петрович", а для мене - Понітович", - у відповідь цитує свою матір батько.
- Ото баба Марія! Перший раз чую цю історію, - підсумовую я. 0450'
Я з двоюрідним братом М. Нам сказано, що маємо перейти в знайому квартиру в домі, який має наразі часткове обмеження у вході в нього, тому мусимо пройти через одну залу, в якій відбуватиметься весілля. Попереджаємо організаторів, що нам треба буде сьогодні. Тепер ідемо разом з дідом Григорієм (в реалі - померлий) з якогось родинного заходу, заходячи в цей дім, і прямо-таки крізь це весілля, яке виявилось за кількостю учасників скромним, до згаданої квартири. По ходу я ще висловлюю побажання молодятам, на що чую схвальні відгуки. Дід Григорій якийсь слабий, допомагаємо вести попід руки. Приходимо в квартиру і він одразу лягає спати. В його торбі якісь особисті речі. Чомусь подумалось, що там є пів торби землі.
Батько називає діда (тестя) Григорієм Понітовичем. Я дивуюсь і перепитую:
- Він же "Петрович"!
- Баба Марія йому казала: "Перетерпиш! Це - для простих мужиків "Петрович", а для мене - Понітович", - у відповідь цитує свою матір батько.
- Ото баба Марія! Перший раз чую цю історію, - підсумовую я. 0450'
неділя, 26 липня 2020 р.
Сон 260720 "Чоловіча розмова"
Фрагмент: публічна лазня. Я виходжу покупаний, а хтось тільки наважується. Хтось питає: "Як до неї зайти?"
Я в знайомій мені родині (таке уві сні переконання). Підходить до мене її голова й каже:
- У мене до тебе чоловіча розмова.
- Розповідай!
- Хочу покинути вашу родину.
- Чому?
- Мені тут тісно... - кидає на стіл ключі й іде.
Примітно, що один із них був у вигляді слоника. Тієї ж миті намагаюсь для себе роз'яснити його вчинок: згадую, як він тривалий час шукав причини залишитися з коханкою. Видно, що знайшов! Віддаю господині згадані ключі, а в роздумах зависає питання: то до яких дверей той ключ, у вигляді слоника? (Так, наче формою носика мають відкривати замок). Вона мовчки підходить до серванту і відчиняє його згаданим ключем. Розкриває дверцята, а на поличках лежать якісь давні уживані в побуті речі.
Я в знайомій мені родині (таке уві сні переконання). Підходить до мене її голова й каже:
- У мене до тебе чоловіча розмова.
- Розповідай!
- Хочу покинути вашу родину.
- Чому?
- Мені тут тісно... - кидає на стіл ключі й іде.
Примітно, що один із них був у вигляді слоника. Тієї ж миті намагаюсь для себе роз'яснити його вчинок: згадую, як він тривалий час шукав причини залишитися з коханкою. Видно, що знайшов! Віддаю господині згадані ключі, а в роздумах зависає питання: то до яких дверей той ключ, у вигляді слоника? (Так, наче формою носика мають відкривати замок). Вона мовчки підходить до серванту і відчиняє його згаданим ключем. Розкриває дверцята, а на поличках лежать якісь давні уживані в побуті речі.
неділя, 19 липня 2020 р.
Сон 190720 "Бджолина висота"
Працюю на будівництві майбутньої школи. Робота наближається до завершення. Залишилась година до кінця робочого дня. Останнє, що треба зробити: закрити стелю армстронгами (касетонами). Робітники, із ким працював, пішли кудись на перекур. Залишився зі мною один молдовець (образ із реального), який почав розповідати якісь свої історії, цікаві лише для нього. Приходить до нас незнайома на перший погляд жіночка, яка звертається до мене по допомогу. Починає з того, що розповідає, як не вперше спостерігає за моєю роботою. Називає мені попередній об'єкт, на якому, на відміну від теперішнього, я виконував завдання неакуратно (так на тому об'єкті було всюди), а тепер оцінює з кращої сторони. Дивлячись на її чорнявість, дещо її пригадую. Пропонує мені нову роботу і запрошує за собою. Приходжу з нею в аудиторію, а там сидять студенти (переважно студентки). Показує мені на стелю і каже, що там треба вилізти нагору. Дивлюсь на декоративно оформлені дошки, з яких викладена стеля, і не бачу люка. Питаю в неї: "А де ж вхід?" А якісь студентки показують рукою в конкретне місце: "Десь там!" Я ж питаю: "Чому ж не дати було в тому місці наклейку, щоб бачити: де воно?" А вони відповідають, що наклейка, яку я пропоную, буде завелика. Тоді ж показую невелику за розміром: склавши між великим і вказівним пальцями невеликий кружечок.
Тепер, будучи наодинці, цікавлюсь: хто є ця жіночка, яка пропонує мені роботу і має професійний інтерес спостерігати за чужими працівниками? Знаходжу на Ютубі її акаунт з власним відео, на якому вона інспектує в альпініському костюмі інсталяцію чілера, що висить, наче зовнішній блок кондиціонера, на стіні будинку, на самому краю і значній висоті. Все, що робить, записує на відеокамеру, наче встановленій на селфіпалицю. Те, що бачу, мене просто вражає: по-перше, без страховки; по-друге, стрибає на блокові, повисає на трубах, і все задля того, аби перевірити якість інсталяції... і все на тлі значної висоти!
Йду садом і хтось мені розповідає, що в українській політиці поява Зеленського, як президента - це проміжний варіант. "Просто на той час не було сформовано сильного кандидата на цю посаду!" Проходжу далі і бачу, як у квітах одного дерева, схожого на магнолію, з білих великих лялечок "вибрунькуються" бджоли, більше схожих на джмелів. Проходжу далі й помічаю свою дружину, яку, за переконаннями, залишив дочекатися на мій прихід. Дивлюсь на її спину, а на її футболці, серед гілочок вишитого дерева оселилися живі бджоли, які почали утворювати стільник і викладати мед. Я прошу обережности і починаю зганяти рукою їхню зграю. 0606'
Тепер, будучи наодинці, цікавлюсь: хто є ця жіночка, яка пропонує мені роботу і має професійний інтерес спостерігати за чужими працівниками? Знаходжу на Ютубі її акаунт з власним відео, на якому вона інспектує в альпініському костюмі інсталяцію чілера, що висить, наче зовнішній блок кондиціонера, на стіні будинку, на самому краю і значній висоті. Все, що робить, записує на відеокамеру, наче встановленій на селфіпалицю. Те, що бачу, мене просто вражає: по-перше, без страховки; по-друге, стрибає на блокові, повисає на трубах, і все задля того, аби перевірити якість інсталяції... і все на тлі значної висоти!
Йду садом і хтось мені розповідає, що в українській політиці поява Зеленського, як президента - це проміжний варіант. "Просто на той час не було сформовано сильного кандидата на цю посаду!" Проходжу далі і бачу, як у квітах одного дерева, схожого на магнолію, з білих великих лялечок "вибрунькуються" бджоли, більше схожих на джмелів. Проходжу далі й помічаю свою дружину, яку, за переконаннями, залишив дочекатися на мій прихід. Дивлюсь на її спину, а на її футболці, серед гілочок вишитого дерева оселилися живі бджоли, які почали утворювати стільник і викладати мед. Я прошу обережности і починаю зганяти рукою їхню зграю. 0606'
четвер, 16 липня 2020 р.
Сон 160720 "Загадкове зникнення"
Я з дружиною намагаюсь з'ясувати причини загадкового зникнення людей. Ось цього разу вони добралися і до нас. Заходжу з донькою в кімнату, а там на столі стоїть жіноча чорна сумочка, а біля неї лежить ще один предмет. Мами - немає! Ми в шоці. Ось вона тут із нами була, залишалась у сусідній кімнаті, а тепер?.. Пробуємо відтворити похвилинно хронологію подій, аби зрозуміти: як це відбулось? 0120'
пʼятниця, 10 липня 2020 р.
Сон 100720 "Навіщо це мені?"
Приходжу в кав'ярню і в процесі перебування заходить розмова з якоюсь дівчиною, яка була зі своїм молодшим братом. Знайомлюсь із нею ближче і розумію, що вона починає проявляти до мене відкриту симпатію. Я "розставляю всі крапки над і": "...є одруженим і маю двоє дітей!" Чим її розчаровую. У ту ж мить згадую, що в мене на цей час ще одна зустріч із дівчиною, але в іншому місці, і на неї я вже запізнився. Подумки ставлю до себе питання: "Нащо мені ці знайомства?"
Я в Україні. Розраховуюсь на касі якоїсь кав'ярні і, не відрефлексовуючи мову, питаю у дівчини польською, обмовкою ще називаючи гривні злотими. По сказаному ловлю себе на тому, що я вже не в Польщі, і виправляюсь, а касирка сміється і пробує відповісти нею ж, але ламаною. Питаю: видно, ви працювали в Польщі? На що отримую схвальну відповідь.
Підходжу до пункту прийому склотари. Маю при собі порожні пляшки, які хочу здати. А перед самим відкриттям назбирується купа маргінального народу: знедолені, бомжі, алкозалежні. За хвилину перед самим відкриттям створюється тиснява, у якій я почуваю себе незручно і силою покидаю той натовп. Вирішую перевірити по кишенях: аби чогось не вкрали! Дивлюсь, а в мене засталось пів телефона (дивний образ, як для реальности, але уві сні сприймається цілком серйозно), який технологічно має дві частини. Роблю висновок: верхню частину телефона вкрали (слухати), залишилась нижня (говорити): це їм, як і мені, буде ні для чого!
Комусь переказую образ побаченої нещодавно (в реальності) світлини, на якій зображена була статуя голого Дональда Трампа.
Я в Україні. Розраховуюсь на касі якоїсь кав'ярні і, не відрефлексовуючи мову, питаю у дівчини польською, обмовкою ще називаючи гривні злотими. По сказаному ловлю себе на тому, що я вже не в Польщі, і виправляюсь, а касирка сміється і пробує відповісти нею ж, але ламаною. Питаю: видно, ви працювали в Польщі? На що отримую схвальну відповідь.
Підходжу до пункту прийому склотари. Маю при собі порожні пляшки, які хочу здати. А перед самим відкриттям назбирується купа маргінального народу: знедолені, бомжі, алкозалежні. За хвилину перед самим відкриттям створюється тиснява, у якій я почуваю себе незручно і силою покидаю той натовп. Вирішую перевірити по кишенях: аби чогось не вкрали! Дивлюсь, а в мене засталось пів телефона (дивний образ, як для реальности, але уві сні сприймається цілком серйозно), який технологічно має дві частини. Роблю висновок: верхню частину телефона вкрали (слухати), залишилась нижня (говорити): це їм, як і мені, буде ні для чого!
Комусь переказую образ побаченої нещодавно (в реальності) світлини, на якій зображена була статуя голого Дональда Трампа.
четвер, 9 липня 2020 р.
Сон 090720 "Зелений хамелеон"
У якогось знайомого у руках зелений хамелеон. За своєю природою повільний, але має дрібні та гострі зубки. З першого погляду схожий на яскравозелену іграшку. В нього є така забавка: "чіплятися до незнайомих" (тих, хто близько спілкується з його господарем) - кусати за шкіру і повисати на ній. Ось одного разу кусає він і мене. Огиди і відчуття болю відсутнє, але по такому "знайомству" залишається враження неприємної нав'язливости з його боку.
Знайомство з цим хамелеоном продовжується іншим фрагментом сну.
Зустрічаю його власника, одягненого в костюм, що стилізовано нагадує його улюбленця. Знизу спини характерний розріз, зібраний яскравим ґудзиком. Помічаю знайомого вже хамелеона. Тепер він скочив на мою руку і, непомітно для мене, впустив у неї довге жало, чи то схоже на тонкий дзьобик комахи, чи то на пружного язика. Зрозумів це лише тоді, коли він витягнув його з-під шкіри.
P.S. Видно, що образ "хамелеона" позичений з реального життя: по екскурсії по пальмарні в м. Ґлівіце.
Як учень збираюсь у школу на урок математики. (Відчуття свого віку належне до дійсного). Сьогодні має бути контрольна робота. Внутрішнє ставлення доволі спокійне: неспішний темп, навіть, коли ще вдома бачу, що вже затримуюсь. Приходжу, а дві третини класу немає. Всі сидять внутрішньо розв'язані. Контрольна перетворилась на якусь організаційну невизначеність.
Тепер я на іншому уроці - творчому, схожому на спів. Приходить вчителька, а учні звітують перед нею, що мною була проведена належна навчальна робота за її відсутности. Учні називають прізвища, хто відзначився найліпше. Вона ж проявляє бажання поставити сімом-вісьмом кращим оцінки. Наостанок питає мене: чи потребую і я певної відзнаки? У процесі внутрішнього монологу відповіді розділилися порівну.
Маю протягнути кабель та заземлення на іншу сторону насипу, який де бетонований, а де має земельний насип. Іду вперед і, не зауважуючи під ноги, падаю, будучи на значній висоті, на похилу кам'яну стіну, яка під доволі крутим кутом спускається у воду. Цієї миті пригадую, що тут вже був (знайомий фрагмент за іншом сном): і як же я забув за цю ділянку?! Спочатку стрімко сповзаю донизу, розумію, що знизу холодна вода, але роблю певне упинання рук і спини до стіни і спиняюсь у тому положенні без зайвого руху. Дивлюсь наліво і звертаюсь до когось російською: "Скажите Владимиру Владимировичу, что тут вода!.."
Знайомство з цим хамелеоном продовжується іншим фрагментом сну.
Зустрічаю його власника, одягненого в костюм, що стилізовано нагадує його улюбленця. Знизу спини характерний розріз, зібраний яскравим ґудзиком. Помічаю знайомого вже хамелеона. Тепер він скочив на мою руку і, непомітно для мене, впустив у неї довге жало, чи то схоже на тонкий дзьобик комахи, чи то на пружного язика. Зрозумів це лише тоді, коли він витягнув його з-під шкіри.
P.S. Видно, що образ "хамелеона" позичений з реального життя: по екскурсії по пальмарні в м. Ґлівіце.
Як учень збираюсь у школу на урок математики. (Відчуття свого віку належне до дійсного). Сьогодні має бути контрольна робота. Внутрішнє ставлення доволі спокійне: неспішний темп, навіть, коли ще вдома бачу, що вже затримуюсь. Приходжу, а дві третини класу немає. Всі сидять внутрішньо розв'язані. Контрольна перетворилась на якусь організаційну невизначеність.
Тепер я на іншому уроці - творчому, схожому на спів. Приходить вчителька, а учні звітують перед нею, що мною була проведена належна навчальна робота за її відсутности. Учні називають прізвища, хто відзначився найліпше. Вона ж проявляє бажання поставити сімом-вісьмом кращим оцінки. Наостанок питає мене: чи потребую і я певної відзнаки? У процесі внутрішнього монологу відповіді розділилися порівну.
Маю протягнути кабель та заземлення на іншу сторону насипу, який де бетонований, а де має земельний насип. Іду вперед і, не зауважуючи під ноги, падаю, будучи на значній висоті, на похилу кам'яну стіну, яка під доволі крутим кутом спускається у воду. Цієї миті пригадую, що тут вже був (знайомий фрагмент за іншом сном): і як же я забув за цю ділянку?! Спочатку стрімко сповзаю донизу, розумію, що знизу холодна вода, але роблю певне упинання рук і спини до стіни і спиняюсь у тому положенні без зайвого руху. Дивлюсь наліво і звертаюсь до когось російською: "Скажите Владимиру Владимировичу, что тут вода!.."
вівторок, 7 липня 2020 р.
Сон 070720 "Встигнути та знайти"
Я з дружиною доганяємо автобус, який позаду схожий на вантажну машину. Біжимо по дорозі, прямо-таки за ним. Хапаюсь за нього першим і прошу в бігові пришвидшитися до жінки. Тепер вона поряд. Каже, що мені їхати з нею не треба, а я мушу повернутися додому щось забрати. А дім для мене малознайомий: я в ньому був лише раз. Прошу пояснити: як знайти вхід у нашу квартиру? Подумки уявляю коридори і двері до різних кімнат.
У колі родичів дід Григорій (в реалі - померлий) у власному домі. Відзначаю для себе, що він якийсь уповільнений у рухах. Розумію, що колись він помер, а тут - живий. Міркую: видно тому такий слабий! По завершенню зустрічі, разом із кимось маю вже йти. Дід на прощання простягує руку.
У колі родичів дід Григорій (в реалі - померлий) у власному домі. Відзначаю для себе, що він якийсь уповільнений у рухах. Розумію, що колись він помер, а тут - живий. Міркую: видно тому такий слабий! По завершенню зустрічі, разом із кимось маю вже йти. Дід на прощання простягує руку.
середа, 1 липня 2020 р.
Сон 010720 "Глибинне бачення подій"
Фрагменти:
• Якісь трампліни (веселі гірки). Я лечу ними з якимись людьми.
• Три однакові іграшки "Оленячі роги", що складаються з трьох кольорових частин (синє, червоне, жовте (зелене?)...). Граючись з ними, наче в леґо, робиться різнокольорова комбінація. Дивлячись на цей "конструктор" якось відсторонено ("об'ємно"), висловлюю для когось думку, що їх зрештою можна скласти в однорідні кольори.
Стою біля дороги, трохи на узвишші. На протилежному боці - старий одноповерховий цегляний дім, вибілений у біле. Поряд мене мати так специфічно вибудовує монолог, аби підвести мене до певної думки, потрібної їй.
- Ось бачиш, ти знову використовуєш маніпулятивні методи! - кажу у відповідь. - Он, як той будинок... Ти бачиш у його стіні отвір?.. - додаючи відсторонено.
- Ні!..
- А він там є! - дійсно, якимось "кутнім" зором фіксуючи на стіні асиметричну чорну пляму.
Мати дивиться на рівну стіну й мені не вірить. За якусь мить по сказаному, біля того будинку проходить якась людина, по дорозі їде вантажівка, незрозуміло з яких причин, аби оминути аварійну ситуацію, машина робить різкий поворот вправо і влітає у стіну того дому. Споруда зрушує і бідно укладені цегли падають так, що дім завалюється геть. У стіні залишається чорніти вибитий отвір від удару. Майнула думка, дивлячись на руїни: чи були у тому будинку люди?.. По якійсь паузі, у тому ж спокійному тоні, додаю: "Ось бачиш, я тобі щось кажу, а ти мені не віриш!"
• Якісь трампліни (веселі гірки). Я лечу ними з якимись людьми.
• Три однакові іграшки "Оленячі роги", що складаються з трьох кольорових частин (синє, червоне, жовте (зелене?)...). Граючись з ними, наче в леґо, робиться різнокольорова комбінація. Дивлячись на цей "конструктор" якось відсторонено ("об'ємно"), висловлюю для когось думку, що їх зрештою можна скласти в однорідні кольори.
Стою біля дороги, трохи на узвишші. На протилежному боці - старий одноповерховий цегляний дім, вибілений у біле. Поряд мене мати так специфічно вибудовує монолог, аби підвести мене до певної думки, потрібної їй.
- Ось бачиш, ти знову використовуєш маніпулятивні методи! - кажу у відповідь. - Он, як той будинок... Ти бачиш у його стіні отвір?.. - додаючи відсторонено.
- Ні!..
- А він там є! - дійсно, якимось "кутнім" зором фіксуючи на стіні асиметричну чорну пляму.
Мати дивиться на рівну стіну й мені не вірить. За якусь мить по сказаному, біля того будинку проходить якась людина, по дорозі їде вантажівка, незрозуміло з яких причин, аби оминути аварійну ситуацію, машина робить різкий поворот вправо і влітає у стіну того дому. Споруда зрушує і бідно укладені цегли падають так, що дім завалюється геть. У стіні залишається чорніти вибитий отвір від удару. Майнула думка, дивлячись на руїни: чи були у тому будинку люди?.. По якійсь паузі, у тому ж спокійному тоні, додаю: "Ось бачиш, я тобі щось кажу, а ти мені не віриш!"
Підписатися на:
Коментарі (Atom)
Річний підсумок спостереження за снами
Вже минув рік, як я веду блоґ "Сни Лоґоса" ("Сни Logos'a"). 13 березня 2018 року був зроблений перший допис, у яком...
-
Після перегляду фільмів (в реалі) про інопланетян і археологічне переосмислення історичних пам'яток, наснилось, як я вдивляюсь у небо і ...
-
Я з другом на початку дня спостерігаю в місті хімічний викид в атмосферу. Тепер я з дружиною виходимо на закупи. Супермаркет за архітектурою...
-
Мене кусає змія і стає боляче (реальний дводенний головний біль на зміну погоди з раптовим відчуттям оніміння руки і важкістю в серці). 25.0...



















