Сон 261020 "Спрощений результат"

 Я в ролі студента і в мене починається сесія. Присутнє відчуття, що я маю пройти її, як зобов'язання. Знаходжу документи, які вказують на періоди проходження внз. Серед них довідка, що центр зайнятости мені відшкодовуватиме за період навчання, як за роботу, за ціною 78 грн за годину. Муркую собі: непоганий тариф, але вже не зараз: зі зміною роботи на нову та тим, що вже не стою на їхньому обліку, мені ці гроші вже ніхто не виплачуватиме.

З дружиною та дітьми збираємось у гості. Підготували якийсь подарунок, але з якихось причин, саме сьогоднішнього дня його у нас немає. Мали принести замовлення, але так його й не доставили. Пару годин тому почали готувати для себе торт, тепер залишилось промастити коржі і він готовий. Так би мовити: ми вже на виході, а питання з подарунком так і не вирішилось. Наша увага падає на тільки-но зготовлений кондитерський виріб, як єдине рішення в цій ситуації, про яке, як варіант, не припускав дозараз ніхто. Зібравши його в святковий пакет, дружина каже: "Я навіть і не думала, що ми коли-небудь підемо в гості лише з тортом!". 0440'

Сон 251020 "Дотримання норм"

 Отримую замовлення на виконання роботи від одного невеликого магазина, що знаходиться на великій площі, десь у центрі міста. (Локація незнайома). Сама площа по середині огороджена захисними парканами різного роду, за якими чітко простежується рух для пішоходів та водіїв. На якомусь етапі мені роблять зауваження, що пересувна огорожа, якою скеровується потік людей, максимально виходить на проїжджу частину. Я ж іду й переставляю все так, як вимагають норми - по лініях розмітки.

Сон 191020 "Тіло залишиться нетронутим"

 У домі батьків, але в одній з неіснуючих кімнат, помирає дівчина середніх років. Ця людина для мене малознайома, схожа на гостю, місце і час, що звели нас у той день, стали випадковими. Почався день з того, що я завіз до самої дачі свою сестру. Повертаючись додому, заїхав у магазин. На прохання згаданої гости мав купити в магазині якесь печиво, сухарики і ще пару товарів кондитерського виробництва. Вистояв чергу і повернувся додому. Дівчина пригостилась солоденьким, запиваючи чаєм, і раптом повідомляє, що їй стає зле і одразу прилягає на ліжко, а по тому й ні пари з вуст. Тепер маю дилему: що робити в такій ситуації, коли на моє переконання, людина померла? Намагаюся зв'язатися з батьками, щось пояснити, як це трапилось, пробую відтворити деталі подій. Найважливіше: останні хвилини життя! Постає наступне питання: що робити з тілом? У такій ситуації ми опиняємося вперше! У міркуваннях заходимо до того, що, припускаючи один із варіантів подальших дій, ми так нічого і не зробимо до початку наступного дня. В результаті тіло так і залишиться нетронутим. 0330'

Сон 181020 "Навести лад із речами, часом і простором"

Збираю доньку в дорогу. Вона має полетіти літаком в Ізраїль. (Наразі, в реальності - малоймовірно). До хвилин все пораховано, як треба сісти на трамвай, пересісти на автобус і доїхати до аеропорту. Разом із речами я підготував десь із метр металевого лотка, аби вона могла використати під час творчої роботи в учбовому закладі, в якому навчається. Місце збору - офісне приміщення фірми, в якому начебто працюю. Ось уже донька на зупинці, а я ще дозбирую сумку. В останню мить подумав, що той металевий лоток не захищений гумовою смужкою. Час невпинно наближається до тієї хвилини, коли я маю виходити. Для когось із фірми було замовлено таксі, а людина скористалась іншим. В останню мить вирішую, що на трамвай можна й не йти, адже ті пару зупинок я пройдусь швидше, ніж очікуватиму на зупинці. У той час, коли вже пора покласти в сумку останнє і виходити, для керівника фірми привезли якісь матеріали. Тут ще й по ходу маю відволікатися й на нього. Застібуючи торбу, подумалось, що варто передзвонити і запитати доньку за паспорт і квиток, аби все було на місці. В моєму випадку, це виглядає так, наче це на щось вплине, коли мова йде про мене, якщо раптом трапиться так, що взагалі не встигну доїхати. 0540'

Я підходжу до знайомого місця (таке переконання уві сні), де знаходиться музей. На вигляд он взагалі не показовий. Що поробиш, промисловий регіон, збережено автентику червоного будинку з дерев'яними елементами! Поряд нього, по правій стороні й у глибині, ще один музей на три поверхи та два униз - під землю. Зверху ми колись були, а знизу - ні. Раптом біля мене опиняється дружина і питає: "То в який музей підемо?" Я ж схиляюсь перейти й одразу оглянути виставку до кінця в тому, в якому були, почавши одразу з підвальних поверхів, тим більш, що працівники музею казали нам раніше, що там виставка цікавіша. Бачу чоловіка, який виходить із саме того музейного входу, що йде вниз. Зупиняю і перепитую в нього: "Там цікаво?" Мімікою голови та обличчя виражає згоду. Тепер ми в самому музеї, а мене приспічило в туалет. Заходжу в нього, а там - прибиральниці. Питаю, куди можна зайти? (З яких кабінок скористатися?) А одна з них починає ставити мені дурні питання: "Вам по-маленькому чи по-великому?". "По-серйозному!" - віджартовуюсь я, хоча розумію, що у моїй відповіді навряд чи йдеться, що треба "швидко і по маленькому". Тут вона ще ставить провокативне питання і наближується до мене аж надто близько, як для сторонньої особи. В її жестах і поведінці вбачаю, що ця жіночка є сексуально стурбованою і явно, як грім серед ясного неба, поклала на мене око. "Що їй стрельнуло?!" - подумав я. Подивився уважно на її обличчя: нікого не нагадує, середніх років, як сміється, світить золотим кутнім зубом. Ще трохи і починає своїми руками лізти до моїх геніталій, намацуючи їх крізь штани. Я зриваюся і вибігаю в коридор: "Знайду інший туалет, де сходитиму наспокійно!" Раптом для себе відчуваю, що немає моєї сумки, яку ніс на плечі. "Ах он як!" - подумав я. - "Злодюжка!" І миттю повертаюся до того ж місця, а це вже не туалет, а якась конференц-зала. Сходу й до неї: "Де моя сумка! Там всі документи!". Тут вона пробує вкотре віджартуватися у характерному їй стилі. Я ж подумки: "Он воно як: аби мене стримати, вдаєшся до неправомірних хитрощів!". Це мене злить і я зриваюся в емоціях і зі спокійного голосу переходжу в крик: "Закрий сука пельку і скажи де сумка!". По сказаному западає глибока тиша. Раптом долинає голос сина, який чомусь опинився за довгим столом, і спокійним тоном каже: "Тат, вона ж у тебе на плечі!" Я мацаю шлейку, а за нею рукою знаходжу "пропажу" за спиною: яка ж вона легенька, її геть стало не відчутно! У спокійному тоні приношу свої вибачення і йду.

Стою з двома чоловіками на вулиці й раптом чуємо, як в небі зриваються птахи і розлітаються в усебіч. Чоловіки кажуть, що це не птахи, а гвинтокрил. Я ж дивлюсь у небо і з першого погляду так нічого для себе й не відзначаю, окрім решток птаства, які поодиноко розходились по небу крилатими цятками й надалі. "Дивись, дивись, ось летить!" - повторюють до мене і розбігаються в різні сторони. Дивлюсь уважніше, а це дрон з двома прозорими "боєвими" зарядами, видно, що іграшковий, але великий. Так, він летів спеціально, щоб викликати у нас страх! Дивлюсь у сторону, а біля приватного дому стоїть батько з сином-підлітком і дає йому поради: що робити, а що ні. Придивившись уважно, відзначаю, що в руках того сина знаходиться дистанційний пульт керування, видно, тим самим дроном. Я підходжу до них ближче, а вони майже зі спини направляють його на мене. Коли він наблизився геть близько, раптово вдаряю по ньому рукою, так, що він падає, а той батько каже синові: аби чогось подібного не трапилось вдруге, "треба придумати якесь гасло" і написати на ньому!
 

Сон 141020 "Стинати голови"

Їм чуже волосся... (Повтор фрагменту забутого сну). От і цього разу сиджу в громадському транспорті, через прохід - дружина, а переді мною якась жіночка. Я не стритримуюсь і зрізаю незначну частину її хвістика до 10 см, що складений був під резинку наприкінці невеликої косички, й одразу кидаю в рот і розжовую. У смакових якостях мене нічого не дивує: хрускотить, як солодка вата. Єдине: занепокоїла нерівність відрізаного: пару косок залишились задовгими, а так непогано. Не наважився підрівнювати ножицями вдруге, аби цоком відстригання не звернути на себе увагу остаточно.

Я з батьками та ще кимось їдемо повільно лісом. Побачивши знайому ділянку, раптом пропоную: "А давайте подивимось: чи є гриби?" - і перший рушаю в ліс. Пройшовши певну галявину безгриб'я, помічаю знайоме місце, біля якого колись росли білі гриби. (Спогад із далекого сну). Наблизившись, побачив пару молоденьких, почав стинати пальцями та класти в руку, а там ще і ще такі ж... а місця куди б класти - немає. Хоча б знайти якийсь пакет у лісі? Та раптом, недалеко від себе бачу дитяче пластикове відерко з лопаткою. Виливаю з нього дощову воду, трохи в процесі виполіскуючи, і кладу гриби в нього. Відзначив, що ізсередини відерко було трохи зажирене. Для себе зауважую: як добре, що поряд із цим лісом розташовані дачні ділянки! От і діти якісь грались, переносячи пісок, так і забули свої іграшки! 0110'

Приїхали гості з Криму, а я без подарунків. Вирішили розміститися в домі баби Марії. Я ж виходжу в місто і міркую з чим прийти за стіл, а грошей то - катма - так, щоб нормально виглядало - не вийде. Знайшов якийсь подарунок із землею (вазон? - образ затертий), але забракував його, довелось мити руку в калюжі. Звернув увагу на дворових собак, як вони лежать і мило відпочивають під сонячними променями після нещодавньої зливи. (Можливо, прив'язка до реальности: цієї ночі за вікном шурхотів густий дощ). У результаті повернувся так би мовити: з нічим. Щось було в кишені, але так, щоб привітати когось із днем народження. Зокрема знайшов аркуш із вітальним віршем, написаним сьогодні для власної доньки, але ж для гостей такий подарунок явно не пасуватиме. Приходжу до б. Марії (врп) на кухню. Її частина дому поділена так, що у великих кімнатах гості, а ми тут - на кухні. Б.М. спілкується по мобільному телефону. Дивлюсь на годинник: трохи більше 12 дня, а гості приїхали о 10. Я ж знаю, що зараз має про себе нагадати батько, адже всі нас зачекалися. От і лунає тел. дзвінок стаціонарного телефону. Я відповідаю. Так і є: батько. Натякаю б.М., що треба завершувати. Б.М. по кількох хвилинах встає і йде готуватися, а я дивлюсь на неї, а вона худорлява, геть фігурою не схожа на себе. Міркую: от що значить на місяць поїхати на відпочинок до моєї двоюрідної сестри Л. (її внучки)! 0245'-0303'

Повтор якогось давнього сну, в якому злочинці потрапили в дім б.М. та батьків. Застосовуючи різні хитрі засоби, я їх ліквідував. Останній фрагмент "поєдинку" був у ванній кімнаті, в якій засів невідомий чоловік, доголюючи налисо свою голову. "Поєдинок" завершили на мовчазній згоді: я його побив, сліди нападу на голові присутні, розбито о підлогу пару тарілок... Кажу йому: "Тепер сиди тихо і жди кінцевої роз'язки!", - адже все це у мене з ним "малою кров'ю" і він це знає. Виходжу з дому батьків і йду в другу половину (б.М.), а там у прихожій стоять родичі С. (чоловік і жінка) і розповідають моїй матері, бабі Марії та тітці Л., що вони виграли довгоочікувану стипендію і їдуть на три дні на гастролі. 0415'

Сон 111020 "Таємниці гостинні"

 Сиджу вдома зі своїми дітьми в кімнаті, яка нагадує батьківську. Знаю, що батьки пішли на якесь свято, отже, всі родичі знаходяться в одному місці і їх об'єднує велика подія. Звукове тло створює увімкнутий телевізор. Раптом відчиняються двері й у кімнату входить баба Марія (в реалі - померла), а за нею батьки та інші родичі, серед яких двоюрідні брат і сестра, які приїхали з Ізраїлю. Я здивований такій раптовій події. Батько каже, що приховували їх приїзд від мене до самої цієї зустрічі. Я ж одразу намагаюсь познайомити своїх дітей з ними та їхніми дітьми, з якими вони приїхали також. Називаю всіх по іменах. (Дивна трансформація облич у д. брата та сестри: спочатку я їх бачу молодими, так наче це асоціативне поєднання їхньої схожости з власними нащадками, а потім виникає вікове розмежування). Потім всі разом ідемо на вулицю і д. сестра заводить розмову про воду, так, наче цю тему вже перед нашою зустріччю обговорювали. Батько ж рекомендаційно наголошує, що я добре на цьому знаюся. Суть у тому, що вони хочуть брати воду з моря, як то роблять інші поодинокі сім'ї, не афішуючи поред керівними органами сам факт. Це пов'язано із тим, що в країні присутній дефіцит води. Морську ж воду дистилюють у питну. Я ж показую приклад, знаходячи шматок матеріалу, якою має бути труба та наголошую, що її кінець не має лежати прямісінько на дні моря, а в метрі від дна. Тепер, подорожуючи такою великою родиною десь на свіжому повітрі, раптом виходимо на таку ділянку дороги, де обабіч росте висока трава, а поміж неї бачу гриби, висотою з метр, а може й більше. Гриби не їстівні, але величчю вражають. (Дехто в реальному житті їх уживає). Хтось пробігає тією травою і збиває одного з них. Я ж кажу щось смішне і від того відхиляюся в сторону, і раптом для себе відчуваю, що на шиї у мене "мотузка", яку на повідку тримає згадана в розмові д. сестра. Хоча "мотузка" була невидимою, яскраве і раптове усвідомлення її наявности - на рівні фізичного відчуття. 0610'

Сон 051020 "Сумнівний подарунок"

Батьки купили машину і вирішили подарувати її мені. Приходжу до їхнього дому, дивлюсь на неї і дивуюся: знову в знайомому стилі: б/у, бордового кольору, в салоні пахне немитістю, так, наче в ній тривалий час їздили робітники. Подивився на логотип авта і ледь вгадав символ, схожий на лева, отже, "Пежо". Навіть не хотілося дотикатися до неї, але вирішив сісти, аби трохи проїхатись. Сівши, отримую друге розчарування: салон занижений, сидіння, як для гонщика - положення тіла у напівлежачому стані, лобове скло завужене, чомусь одразу виявилась незручною коробка передач, ногами мушу ще дотягуватися до педалей. Тепер пробую трохи проїхати, аби заїхати в двір: як для першого разу: середнячок, але виявилось, що у дворі стоїть ще одна машина, яка заважає цю поставити нормально. Що робити: виїхати? поставити на дорозі, як і стояла? вирушити з нею додому, аби не пішки?.. Волію її залишити і вкотре нагадати батькам не робити мені сумнівних покупок. 0210'

Сон 041020 "Мистецтво фінансів"

Я в художньому ліцеї своєї доньки. Маю підписати додаткові документи. Як і першого разу, коли я знайомився з навчальним закладом, у кабінеті присутній директор і його заступниця. Перш ніж братися за папери, вирішив висловити свою думку з приводу практичних завдань на юбілерстві. Про те, що на днях, для виконання завдання, мені довелось купити для доньки художніх матеріалів на 200 зл (очевидне, з реального життя), а готові роботи учнів, як не дивно, стають виставковою власністю навчального закладу, хоча і за нашої згоди. Чи не міг навчальний заклад виділяти додаткові гроші на подібні реалізації проєктів? Отже, як помітив, цим питанням директор зацікавився і, продовживши розмову, спробував глибше вникнути в тему, але резюмував на тому, що додатково має над тим поміркувати.

Сон 021020 "Вчасно поінформований"

Початок навчального процесу. Усі (студенти) намагаються вникнути в програму лекцій. Виявляється, що присутні в тому зміни, про які ми не були поінформовані або не проявили до них інтерес, аби дізнатися більше, а, може, спеціально не хотіли знати. У тому ж дусі раптом пригадуємо, що в будинку, в якому жили, залишили тіло померлого напередодні Сталіна. Вже пройшло два дні, а його варто було б поховати, а про цей інцидент ще ніхто не поінформований. Ще й виявилось, що увімкнули опалення і в тому домі тіло однозначно довго не пролежить.

Сон 011020 "Увага на уважність"

Цього разу я залишився сам, аби дотягнути оригінальні кабелі. Загалом, їхня кількість невелика, але потребує уважности. 0110'

Йду по вулиці в межах приватного сектору. Сонячна погода, весело. Раптом бачу сумку-холодильник із морозивом, яка стоїть біля одного дому. Начебто щось узяв з'їсти, а як ставив її на місце, вийшов господар дому і мене побачив, але я не відреагував: "немає чого розкидати потрібні речі на дорозі!". Йду далі, раптом їде машина, доволі солідна, схожа на джип, а в ній якась солідна дівчина, але не за кермом, а сидить просто, так, наче в лімузині пасажири. Вона вирішила мене підвезти, я ж не відмовився, але ж мені їхати - лише до кінця вулиці?! Зійшов на повороті й подумав, що ліпше було б одразу йти на тролейбус, а не затримуватися з морозивами та загадковими машинами.

Дружина відповідає по телефону і паралельно робить правки в тексті. На вигляд: більш поринута в текст, аніж телефонну розмову. Я йду на кухню і починаю робити суп, в основі якого, замість м'яса, накришена ковбаса салямі. Вона розварюється, відділяються дрібні шматочки м'яса від жиру і утворюється своєрідний навар, який плаває наповерхні. По завершенню розмови по телефону, дружина каже: чи не міг би я зварити борщ, адже сьогодні прийдуть родичі (двоюрідні брати з мого боку), аби допомогти перенести речі. Я ж у відповідь: А в мене - суп!.. 0210'

Сон 290920 "Рівень над землею"

Спроба зробити на сходових клітках ящик під овочі та інші побутові речі. Обирав поверхи, поки не зупинився десь між першим і другим. Коли оцінив матеріал (дсп), з якого мав би робити, десь розчарувався в розмірах: хоч і великі, але не настільки, ще й частково надтріснуті - б/у. Нічого, можна обрізати! Але ж мороки скільки? Разом із тим розумію, що місце під цей ящик неузгоджено з сусідами, адже живу значно вище (таке уві сні переконання), а заважатиму мешканцям знизу. Насправді, навіть мій намір ні з ким не узгоджений. Виходжу на вулицю, зустрічаю деяких постояльців цього дому - жіночок, що на пенсії мають багато часу на розмови. Прислухаюсь до них. Хоча моєї теми не торкається, але явно не налаштовані легко вирішувати справи. 0315'

Я сторонній учасник. Хтось показує, що рівень земляного насипу вище за заявлену норму (візуально - на 40 см) у зв'язку з тим виникатимуть проблеми з оформленням документів.

Єгипет. Я в науковій експедиції, яка приїхала до захованого під землею храму, який має умовну назву "під залізним ковпаком". Там вперше було використано метал для захисту храмової споруди. Як зайшов до нього, то вибрав одне місце, де й присів на лавку. Роздивившись уважніше, зрозумів, що саме це місце є одним із головних при вході в храм. Люди, які до нього заходили, торкалися певних святих місць, одне з яких невелика ікона, що стерлася наполовину. (Образ ікони нагадує Оранту або Покрову). Вона знаходиться над головою, прикріпленою до балочного бетону. Цей храм наполовину вивезений на артефакти, адже для туристів це місце, як вирішили чиновники, є недоступним. Тепер я бачу більше десятка вантажних машин, які завантажені кам'яними білими брилами великих розмірів. Тепер дивлюсь углиб зального приміщення храму. Якийсь хлопець сидить на одній з лавок (змішаний образ із костьолом) і курить електронну сигарету, випускаючи клуби диму. Пора йти! Тепер виникає морока з сином, який не хоче покидати це місце, але я знаходжу переконливі слова. Вийшовши із примішення на сонце, спостеріг поряд річку, яка, на вигляд, є архітектурною частиною цієї споруди, пропливаючи між бетонними брилами із невисоким рівнем від землі. Подивившись у воду, побачив велику і довгу рибу, частково схожу на щуку, яка пропливала, не рухаючи хвостом. "Невже мертва?" - подумав і здивувався. 0430'


Фрагменти сну за вересень 2020 року:

Донька в вже в дорослому віці.
Серверування столу: тарілки, ложки, фужери тощо. Лише підготовка, без їжі.
15.09.20

Вішаю на дереві інструмент. Плоскогубці. Ніч. Хтось піходить до того дерева, а я його сприймаю ворожо. 2342
20.09.20

Тягнемо тонкі кабеля. Я ж стою на повороті. Загалом їх виходить доволі багато. Тепер я їх акуратно викладаю. (Сон з повтором. Загалом, присутнє якесь "залипання" на одному процесі). 0340'
28.09.20

Сон 260920 "Поглядом зі сторони"

Я на богослужінні в костьолі. Десь у стороні якісь жіночки обговорюють між собою свої справи. Виникає якесь питання, до якого проявляю інтерес, але не втручаюсь. Виходжу з храму й іду прямою дорогою, а назустріч старенький священник і двоє прихожан-прислужників із греко-католицької церкви, яка стоїть близько до костьолу. Я їх знаю (таке переконання, видно, із забутого сну), колись я так само, задля інтересу, відвідував той храм, відбувши цілу церемонію (із того ж сну). Отак йдучи, та пара раптом стала, тримаючись рука в руку, подивилися на мене пристальним поглядом, провела очима та пішли. Чомусь майнула думка: невже вони подумали, що я зрадив їхню віру? - коли у мене ані перше, ані друге - лише "спортивний" інтерес.

Йду кварталом багатоквартирних висотних будинків і шукаю в одному ряду магазин будівельних товарів. Врешті знаходжу, хоча й за певною візуальною перешкодою: за кущами і кількома деревами, що росли поряд.

Я у домі баби Марії. Треба в кімнаті полагодити світло, хоча ще день і все доволі видно. Знаю, що ця справа ще досі не вирішена. Зі стіни, в районі вимикача стирчать дроти. Загалом, проводка доволі давня. Раптом поряд мене виявився знайомий бригадир-поляк. (Хоча уві сні йому не здивувався, але в реальності - це неможлива ситуація, коли дім знаходиться не в Польщі). Питаю в нього за ту проводку, так, наче він знає і вміє все, а він: ти ж розумієш я тут... нічого не знаю, як воно було, звідки? Чим мене розчаровує, хоча ще від початку я був свідомим почути таку відповідь.

Сон 230920 "Атмосфера старечости"

 У тьоті Тані день народження. Прийшов до неї в гості з бабою Марією (в реалі - померла). У її домі, який узагалі незнайомий, зібралося багато родичів. Ми подарували песика, який проявив себе, як доволі розумна тварина. Б.М. каже, що приходитиме до них додому, аби з ним гратися. Чомусь всі гості раптом вирішили по всьому лягти спати. Поприбирали ліжка, вже начебто й лягли, але змушені були встати: то одному, то другому щось не пасувало, а тут ще й песик, який доволі серйозно відбирає на себе увагу. Наймилішим образом виявилось, як він утворив для свого сну кубельце з якихось речей. Тепер наступає другий етап того ж застілля, а серед гостей - коло давніх літераторів із клубу "Перевесло". Перші гості встають, на їхнє місце сідають нові. Один із літераторів виявився певного роду "прошеним" (змішаний образ М.Х. і Б.В.): очікував коли до нього звернуться приблизно зі словами: "пригощайтесь, шановні гості!". Цікаво, що я тієї миті відзначив для себе в усіх присутніх своєрідну атмосферу старечости. 

Сон 200920 "Перевірочне повторення"

 Я на якомусь святі, подібному до весілля. Сиджу від більшости людей окремо, хоча в основній масі присутні різні родичі. Активної участи не бреру, а їм і п'ю багато різних міцних напоїв. Уже перед самим завершенням приносять рисову горілку. Коли попробував, відчув, що заміцна і перепитав у родича: чи саме такою вона має бути? Він взяв її у мене і в ще когось, хто був поряд, і розбавив якимось світлим напоєм, подібної до води. Коли попробував, то на смак виявилась вже не міцна, але з кокосовим відтінком. На завершення усі потоху почали розходитись, і я в тому ж числі. Тепер маю закрити за собою двері та вимкнути світло. Кілька разів перевіряю себе в тому, адже відблиски сонця, що потрапляли в кімнату, вводили в оману. Зрештою закрив і пішов. По дорозі, вийшовши на велику площу, побачив двох знайомих дівчат, причетних до місцевої літератури та журналістики Т.Ш. і Н.М. (Остання уві сні виявилась віку першої, хоча в реалії могла б бути першій за маму). Вони бавилися зі своїми малолітніми дітьми, одна з яких (дівчинка) бігла по асфальту без спіднього, а мама вслід повторювала: "Можеш сісти, можеш сісти...". Так і сіла голою дупою на асфальт, що мене у вихованні здивувало, хоча дитя зрештою залишалось щасливе. Вони настільки були зайняті дітьми, що я спочатку думав не звертати на себе уваги, але минувши їх, все ж таки розвернувся і здаля привітався, вибачившись, що маю бігти далі, додавши: "Як повертатимусь, ми поговоримо!". Тепер я на якомусь терміналі маю пройти кордон. Маю зі собою купу всіляких сумок різного формату та розміру. Спочатку зайшов із одним гуртом людей, але чомусь подумав: ще не зараз! - а коли вийшов за ті ж двері, побачив другий гурт, який почав підпирати за першим, і я зрозумів, що варто повернутися. Стою останнім у черзі, хоча міг бути десь усередині. Раптом хтось із дорожного контролю питає в мене: чи не маю зарядного бейджика? - якого, як на власне здивування, знайшов у себе зі всіх сумок. Навіть роздивився той пристрій чорного кольору, який, як пригадав, був куплений мною в комплекті до одного товару: на вигляд подібний до захисних механізмів, які вішають від крадіжок, але у моєму випадку він розмігнічувався і залишався в комплекті. Подумалось: от, як файненько він знадобився! Поки шукав, то розповзлася збоку одна з торб, а там яблука. Ну як їх тепер нести? А черга вже закінчується, пора вже й мені йти. Гукаю, що я останній, прошу мене дочекатися! А ось і другий гурт людей заходить у залу, який "підпирав" двері... З'являється спеціалізований кран, монтований до стелі (сованиця), який має забрати мої речі і перенести їх на огляд прикордонникам. 0554'

Сон 140920 "Створення проблем"

Мешкаю в батьківській хаті. Виникли якісь проблеми, які чомусь вирішили розв'язати павуками. Так, наче знівелювати одні труднощі іншими. З іншої сторони: присутнє окреме судження: привернути увагу батька до хатніх проблем. За певною згодою матері та сприянні в тому, невідь-звідки здобув літрову банку з двома видами павуків, які, насправді, окрім створення проблем господарям, полюбляють бігати (може й "полювати") один за одним. Один вид був дрібніший за інший. Ті, що більші, мали більш видовжені тільця. Приношу банку додому і висипаю десь із двадцяток штук на підлогу у прихожій. Павучки славненько випадають і розбігаються по всіх кутках дому. З цієї ж миті починають ганятися один за одним по підлозі. Враження - огидне. Приходить раптове розуміння скоєного: вони ж не дадуть нам жити! І як би не хотілось самому, але наступним кроком має стати мій дзвінок у санітарну службу з винищення такого роду комах. 0456'

Сон 130920 "Не все так важко!"

Іду по базару, дивлюсь на товари з різним крамом (якісь асоціації з іншими снами), тепер - по вулиці, а мене перестріває дівчина, яка хоче взяти інтерв'ю. Розповідаю їй про співпрацю з "управлінням сім'ї та молоді", і як все тяжко з реалізацією проєктів. Якоїсь миті з неба починають падати м'які іграшки великого розміру. Одна з них схожа на Білочку з мультфільму "Льодовиковий період", але з доповненям образу: кольоровими стрічечками середнього розміру, пришитими по контуру до різних ділянок тіла (рук, ніг, талії). Загалом, веселий образ! Друга іграшка більш прозаїчна: за формою видовжена сіро-синя трапеція, щось із натяком на форму морозива (на палочці). Неймовірно, але тієї миті ті іграшки викликали в нас стільки радости!..

Сон 090920 "Переконання й уподобання"

Шукаю роботу, а мені пропонують працювати вчителем.

З якоюсь дівчиною складаю танцювальну пару. У неї є талант неймовірношвидкого сідання на шпагат і вставання з нього. Навіть її викладач питає: як ти це робиш? Я підбираю мелодії, під які ми маємо виступати. З двома вже визначився, а інші хочу узяти з урахуванням її смаків.

Хтось пропонує обійти основну дорогу короткою стежкою. Колись я нею ходив (таке переконання уві сні), і знаю, що там не найкращий шлях - з ярами, схилами, які треба щоразу долати, а ми з дітьми... Не найкраще рішення, хоча поводир настійливий і переконує, що все буде добре. Тепер маю розрахуватися при вході по 3 зл із людини у якийсь санаторний музей-лазню. Я йду останній, жінка з дитиною (наче сином) уже пішла, а я не маю грошей готівкою, бажано дрібними, тому гукаю до дружини: чи не має вона по 3 зл? Підходжу, починаю відбирати монети більшим номіналом: 2, 5.

Сон 070920 "Раптове преображення"

Побачив неймовірно шустру ящірку з красивими лапками. Бігла по землі з гнучкістю маленької змійки. Зміг роздивитися лише тоді, як спинилась.

Опинився у знайомому місті (таке переконання уві сні). Вразила відсутність всеосяжної деталізації, що можлива в побуті: всюди (зовні та всередині) голі стіни будинків, начебто навмисно вифарбувані в червоний колір (борщу). Тепер я розумію, що це все по великій катастрофі, що сталася в цьому місці.

Сон 020920 "Яка ж вона актуальна!"

Звучить пісня, яку виконує головний герой фільму "Гості з майбутнього". Виникає думка: "Яка ж вона актуальна! І як я її забув?" (У реальності такої пісні не існує). Якоїсь миті, міркуючи на тему фільму, мене "осяває": відкидаючи негативи радянського минулого, ідея фільму має "чистий образ" майбутнього, або ж погляду в нього.
P.S. Крізь сон майнув образ літаючих тарілок срібного кольору.

Мешкаю в домі, в якому пісюари мають вигляд пральних машин із відкритими дверцятами, хоча за розмірами - з невисокий холодильник.

Обрізаю верхні гілляччя грушки, яка в нашій розмові має уособлення соцпартії, яку очолював Олександр Мороз. Хтось каже, що в мене не вийде це зробити, а я вперто дотягуюсь сікатором на довгому патичкові й обрізаю: раз, другий... Коли різав, не дивився вгору, а тепер піднімаю голову й оцінюю: моя робота виглядає примітно, побільшало неба, поменшало галуззя. А куди вони звалилися?.. Добре, що не на голову! Коментатори вимовкли. Дивлюсь, що залишилось обрізати ще одну галузку - центральну.

Сон 010920 "Догнати перешкоду"

Виїжджаю невеликою машиною, схожою на "Запорожець". Якийсь час славно їду прямою дорогою. Набравши певну швидкість, не помічаю іншу машину, яка чомусь раптово зупинилась посеред траси, прямо попереду мене. Натиснувши на гальма, спочатку розумію, відчуваючи під ногою тиснення на педаль, що встигну зупинитися, але так, як машина для мене нова, чомусь не дотискаю гальмування і "доганяю" перешкоду, незначно вдаряючись у неї. Сиджу й очікую, як водій тієї машини вискочить із обуренням, а він і не поспішає виходити... тоді виходжу я, лише потім з'являється він. Аварія виявилась незначною, хоча моя машина пошкодилась більше. Раптом на нашу дорожну подію починає назбируватися народу, хоча за певний час перемикають свою увагу на зовсім іншу проблему, недотичну до нас, та й пропадають з поля зору. Тим часом я вирішую навести порядок: щось підправити на чужій машині, щось на своїй. У цьому процесі, непомітно для мене міняється часопростір: власна машина сприймається, наче невелика переносна річ, процес ремонту вже відбувається вдома, а поправляння бампера - на роздуми: як правильно виправити бетонований поріг під вікном, який частково обвалився... Тепер ця обстановка доповнюється родичами з Криму, які раптово завітали в гості...