Сон 010822 "Між вибором"

У якийсь нічний час відбувається навчання. Ось підійшла велика перерва і ми можемо кудись піти і щось перекусити. Я виходжу на вулицю і відчуваю нічну прохолоду. Йду в знайому мені ресторацію. (Переконання знайомости лише уві сні). Знаю, що там можу спокійно посидіти та попити чай. Заходжу, одразу віє теплом зігрітого приміщення, якийсь столик підготовлений до прийняття гостей: стоять тарілки та бокали, аксесорія, але без страв. Гостей немає, офіціантів так само. Підходжу до барної стійки аби замовити чай і якесь тістечко. Але мені відповідають, що нічого не мають, взагалі. Отже, я виходжу безрезультатно на вулицю, знову віє прохолодою, переді мною відкрита пуста нічна дорога, освітлена ліхтарями обабіч на проїжджу частину. Йду прямо по ній, міркую: може, прям-таки додому?! Несподівано на собі, під курткою відчуваю якусь незручність, шорхаю і раптом з-під неї випадає пас страховки для праці на висоті, і вдаряє карабіном об асфальт. Дивуюсь, що під курткою маю шельки. Тепер співставляю філософське: що краще: робота чи навчання? Краще заробляти гроші чи все-таки продовжувати вчитися? Йти зараз додому чи посеред ночі повертатися в навчальний заклад? (Проснувся. Відчув, як серце схвильовано калатає. Дружина встала і прикрила вікно, хоча буквально холодно ще не було). 0130'

Сон 310722 "Жити по-новому"

Готель під водою. Потрапити можна, занурившись у воду і випірнувши прямо на глибині в басейні готелю. 2340'

Знову якісь залізничні колії. Певні дії, які відсилають мене до них.

Міркую: як готувати їжу на фронт? Збираю необхідні продукти. Ліпше сухі страви, такі, як крекер, фіники .. 0450'

Перебуваю в Україні. Скільки живу, дивує відсутність сирен. Добровільно допомагаю якійсь похилій родині. Але час від часу в розмові з ними відчуваю, як починає бісити їхня російська мова. Разом із тим розумію, що люди вже не молоді, аби робити зауваження та вимагати перевчитись говорити наново. 0600' 

Сон 290722 "Тихе розчарування"

Перебуваю на залізниці. Керую процесом переставляння великих локомотивів. Так би мовити - спецлокомотивів. Весь сон - це ходіння по шпалах, переступання рейок, керування тими, хто пересуває ці локомотиви. (Насправді, таких розмірів спецтехніку раніше не зустрічав, хоча в інших снах гіперболізацію вагонів та рейок пам'ятаю, так, що навіть не міг їх переступити. А у реалі подібного ніколи не бачив).

Наближається Новий рік. В нашому домі гостює теща. (Дім нагадує хату баби Марії). Якоїсь миті за столом теща жаліється на біль у животі. Тут я пригадую, як недавно вона, смакуючи якусь страву, проковтнула штучного іграшкового коника. (Відсилання до забутого сну). Цієї миті я пригадую якийсь детальний телевізійний сюжет про незвичний метод лікування, в який входить проведення нескладної операції і повернення людини в звичний стан здорової людини. (Чергове відсилання до забутого сну). У мене виникає ідея допомогти тещі та зробити подібну операцію. Тепер я бачу надрізану частину живота в районі шлунку та сам шлунок у відкритому вигляді. (Увага злокалізована виключно на ділянці тіла). Зовнішній вигляд мене не дивує, причину болів у нім не бачу. Міркую, що в іншому місці тіла треба вийняти забутого коника і ще щось подібне до нього. Хоча можливу причину побачив, але відклав у сторону передчасні дії. Захотілось показати свої спостереження дружині. Хоча відклав справу в сторону і відволікся на якісь інші хатні справи, повертаюсь, а замість тещі лежить зготовлене (на високій температурі) тіло, більше схоже на дужого індика. Повертаюсь на кухню, а там пораються теща (!) і дружина. Хоча і бачу тещу, у мене переконання, що я вже не зможу оживити її тіло. Як про це їй сказати? А якщо довідається про наслідки дружина?.. Хоча я бачу тещу наживо, я думаю за тіло, наслідки і свою неуважність. Якоїсь миті до мене приходить прозріння, що теща жива, але виникає переконання, що це її тимчасова галограма або "астрал". Щось таке, до чого можна доторкнутися. Навіть торкаюсь і переконуюсь, що це справжнє тіло, але в голову так і не покидає підозра, що все це тимчасово, і насправді неумисно її вбив, але навіть собі признатися страшно, а всім і поготів! Отже, за пару днів про це дізнаються всі, а її живий образ, відтворений у реалі, зникне. Але поза тим всім іде спокійне приготування до Нового року, накривається стіл... Якоїсь миті пробую пожалітися дружині, що необережно зготували тещу, яка лежить в горщику до запікання, навіть хтось спробував готовність на смак, відламаши шматочок ніжки, яка була схожа, направду, на великого індика. Тепер, щоб розв'язати свою дилему, я їду до якоїсь фірми, в якій начебто раніше працював, і в якій переховується більше даних про той телевізійний сюжет, навіть є певні технології, про які я згадую, що приховуються за кількома замками, де сидить шеф у підвалі того ж будинку. (Відсилання до давнього сну. Подібний сюжет з таємничим місцем і доступ до нього  виникав пару раз, але давно). У тому офісі виявились незнайомі працівники, я ж повівся впевнено, наче у себе на роботі. Потрібного не знайшов, про кімнату шефа розчаровано поміркував. Тепер я копаю якийсь пісок і ношу його десь до дому, начебто утрамбовуючи підлогу. Вся увага зосереджена на копанні. Пройшлась мимо дружина і зауважила, щоб пісок брав чистий. (Логіка: для чого? - відсутня). Тієї ж миті коли дружина зауважувала, набрав не зовсім чистої землі - недопісок, а в ньому виявились якісь живі чорні округлі жуки, отже, зауваження дружини, як те побачила, виявилось більш категоричним. До останнього мене не покидала думка, що той образ живої тещі є тимчасовий, а насправді вона померла, хоча всі це усвідомлять пізніше, а я про це вже знаю зараз. 0230'

Сон 270722 "Невідрефлексоване досягнення"

Пораюсь по дому. Виходжу до дороги або зустріти, або щось передати дружині. Повертаюсь додому, а двері, як спускатися до них, відчинені. Знаю, що їх не міг так залишити. Отже, злодій? Поки виходив із дому минуло лише пару хвилин. Тієї ж миті, саме з цих дверей, вибігає якийсь пацан, тримаючи у руках шуруповерт і ще якийсь інструмент. Вибігає так назустріч, що я його не ловлю, хоча вузький прохід, міг би запросто. Тепер вибігаю за ним по сходах із дому, на двір, на дорогу. До нього долучаються ще двоє. Тепер вони біжать разом. Я за ними всіма. По ходу заходжу різні підручні речі і кидаю в них із далека і, на диво собі, влучаю. То одного зіб'ю якимсь колесом від машини, то другого... Доходить до таких акробатичних умінь, що я раз опиняюсь на якомусь дашку, іншим - мало не в повітрі. І все чимось їх збиваю і збиваю. У влучний момент опиняюсь біля двох із них. Одного ловлю за коси, другого за одяг, а третій із вкраденим тікає. Перший починає виправдовуватися, що він тут ні при чім, сам із Казахстану. Другий теж починає щось мямлити. Мені байдуже: викличу поліцію, а вони й розберуться, ще й дізнаються: хто був третій. 0215'

У якомусь будинку, до якого маю стосунок, вимінюю в душі насадку до води. У кімнаті живуть якісь дівчата, з якими сильно розбалакався. Одна з них мені каже, що в душі погано тече вода. А я одразу й не подумав, що вже все полагодив, по ходу розмови кажу хазяйці дому, в якій винаймають житло. (Образ хазяйки чомусь нагадує тещу). Вона йде шукати щось до заміни. А по сказаному міркую, чи ця дівчина знає, що я вже замінив ту насадку? 0345'

Сон 200722 "Вчинити гешефт"

Хтось вирішив зробити певний гешефт. У городі мав віддавна три однакові машини і лише одна з них на реєстраційних номерах. Ідея виникає такою, що однією заздалегідь (на номерах виїжджає в ліс, другою, без номерів створює на дорозі затор, використовує паніку і відволікання уваги і вуаля: тепер він їде своєю машиною, в руках тримає купюри (на диво, вони менші за звичайні в три рази), тішиться наживі, ділиться з кимось своєю хитрістю і отриманим результатом. Розповідає, що тепер з жінкою поїде на якийсь дорогий курорт. (Я ж подумки міркую: взагалі не думає про пенсію!). Тепер наступний сюжет, начебто з таким самим хитрим героєм, але більш молодим. Приїжджає на певні зібрання, приурочені релігійним датам, входить у довіру до присутніх, але весь час тримає дистанцію. Події щоразу повертають ув один і той самий адміністративний будинок на кілька поверхів, більш схожий на дім культури. Ось і цього разу по Різдву він прийшов на Великдень, зробив шкоду, яка мала стати перешкодою для злочину, чим викликав загальне невдоволення. Почав тікати, широкими сходами збіг з одного поверху на другий, далі в хол і на вулицю. По дорозі вчиняючи додаткові перешкоди тим, хто йшов по п'ятах. Вибігає на вулицю, біжить напівколом по асфальту, але це було погане рішення, переслідувачі бігли навпростець по траві, тут ось до нього мчить його машина, аби підхопити в русі. Хтось разом із тією машиною виникає знізвідки, тримаючи на руках маленьких поні, випускає їх на переслідувачів, вони розбігаючись, виростають у чималеньких тваринок (ілюзія зору в перспективі), у той же момент виникає якась німа театральна сцена з образом дитини на сцені. Кадри темпу уповільнюються і головний герой встигає сісти в авто, аби зникнути геть. 0245'

Сон 160722 "Незвичний театр"

Сон 150722
Готував і смажив деруни.
P.S. Наступного дня так у реальності і зробив: підготував, а донька їх зготувала.

Сон 160722
Разом із дружиною опиняємось у доволі незвичному театрі. Основний склад працівників - це молоді творчі люди, мало не любителі-аматори. Все відбувається доволі невимушено, у часопросторі сну стирається розуміння початку дійства. Представлення межує з театром ляльок, для показу використовуються якісь прозорі контейнери-шафи під склом, обличчям до глядача. Несподівано приходить усвідомлення, що реальність невимушеної розмови плавно перейшла в театральне дійство. (Складність опису цього сну така, що в самій реальності такого ще ніколи не зустрічав).

Сон 060722 "Новий досвід"

Якби доля не складалась і не прагнув трапити до війська, але виявилось, що став максимально оперативно мобілізованим і опинився на острові Зміїний. Перше випробування: потратити до своїх, які вже є на цьому острові, під активним вогневим обстрілом. (В реальності: острів, як з тиждень звільнено від російських окупантів!). Нові відчуття, як все рахується на секунди, коли треба переміститися з точки А в точку Б. Беру участь в активній фазі. Новий досвід утримування ворога на мушці. Усвідомлення: наскільки нарапт необстрілювані секунди дарують тобі життя. 0100'

Потрапив на будівництво, на якому, для виконання висотних робіт задіювали пожежників (мнс). У роботі залучали всіх підряд, а я тиняюсь таким чином, аби мене ніхто й не зачепив. Керує роботою якийсь дядько, який за манерою та методом чомусь нагадав мені батька. 0200'

З'явилась така інформація, можливо, переконання, що Зеленський вирішив мене нагородити таким чином, що дав керувати двома взводами. Для цього навіть почесно проїжджав вулицею, по якій я йшов. Міркую собі: "Вже навіть не знаю, який бродик від гордости маю виростити у себе на грудях". 0322'

P.S. "Бродик" (неологізм під час сну), як свіже враження від світлини із неголеним обличчям президента.

Сон 020722 "Випадкове весілля"

Наче так, що йдучи з кимось мимо, опиняюсь на якомусь весіллі. (Далі відчуваю себе самостійно). Потрапляю у велику масу святково вдягнених і настроєних людей. Увага всіх зосереджена на основних подіях. Раптом недалеко від себе помічаю наречену, поглядом пробую виявити серед найближчого згромадження судженого, але не в силах когось конкретизувати. Користуючись з наближення до центру подій, дістаю невідь-звідки фотоапарат (можливо, смартфон) і починаю шукати ракурс, аби зробити пару знімків. Згромадження людей, динаміка подій не сприяє зробити хоч один кадр. Звертаю увагу, що подію фіксують інші фотографи, завчасно розташовані в правильних для такої роботи місцях. Далі помічаю, як наречену, підводять до великого намету, в якому складено багато різноманітних речей: скрині, килими, подушки, посуд тощо. Одразу навіть і не зрозумів: що це? Це був її посаг! Цілий намет!!! Десь з'являється наречений і вони разом у якомусь цікавому танці, окутаному килимками (можливо, хустками), які тримають у руках із п'ятеро жіночок, по сходинках униз, починають виконувати якийсь танок, який синхронно доповнюють навколо згадані жіночки. Десь там і зникають із поля мого зору. У процесії подій починаю міркувати: хоча це і Польща, але за національними строями переважно вказує на українську вишиванку західних регіонів. Це трохи мене розгублює з ідентифікацією, сильно зачаровуючи вишитими квітами в одних та з домінантою на орнаменти в других.

P.S. Цей сон можу розцінювати, як відбиток попереднього дня: побував у двох музеях, в яких бачив шикарну скриню для посагу, оздоблену сусальним золотом, польський одяг, весільні строї тощо, по дорозі зустрів молодят, які, за місцем події, видимо готувались до фотосесії. Взагалі, весь день, як на мене, був ознаменований уважністю до деталей, та спостережливістю за емоціями різних людей.

Сон 290622 "Зворотній постріл"

Монтую лоток під кабелі. Він має спеціальний технологічний вигин із поворотом на 180°. На якомусь етапі з'являється путін і випускає ракету, яка летить чітко по траєкторії цього лотка і завертає на виконавця пострілу.

Сон 210622 "Телевізійне шоу"

Беру участь у телевізійному шоу. Гра поділена на дві команди: у першій супротивник одинак - молодий хлопець із почуттям гумору, амбітний, у другій я з дружиною. Виконуємо різні завдання за межами студії. Так як проєкт пілотний, моментами в організації виникають якісь заковики, але на це ми не зважаємо. Гра не є настільки силовою, як інтелектуальною. У підсумку ми збираємось у студії та обговорюємо досягнення. Спочатку ініціативу бере ведуча, на якій власне і побудована послідовність проведення програми, вже під кінець діалогу, ініціативу перебираю я з хлопцем-одинаком. Слово за слово і наш діалог вибудовується у безперервний гумор. Моя дружина і ведуча просто не мають можливости вставити хоч би якесь своє слово, так все відбувається енергійно та динамічно, а на нашу думку - цікаво для самих глядачів. Дійшло до того, що в процесі такого гумору я висловлюю пропозицію ведучій, аби наступну передачу ми записали змагання вже без неї. Одразу було видно, як вона не може підібрати слів, завершує виправданням, що цей проєкт експериментальний, і він може наступного разу бути не реалізованим. Все залежить від спонсора та рейтингу від глядачів. Ми то слухаємо і все розуміємо, а внутрішньо "по-пацанськи" задоволені організованими вибриками, прямо в записі, а чи візьмуть їй до уваги після монтажу, можливо, і не так важливо. 0101'

Сон 200622 "Вугільна гора"

Знаходжусь на високій насипній горі з вугілля, що примикає до ще більшої бетонної стіни, із технологічного отвору якого, згори, сиплеться гаряче вугілля. Поки до мене долітає, встигає охолонути. Я ж стою з лопатою і відкидаю те вугілля нижче, аби щораз звільняти вільне місце до нових сипучих потоків. Зрідка до мене долітають невеликі гарячі вуглики, але шкоди не роблять. Моя праця безперевна і монотонна.

Сон 190622 "5+5+5"

Читаю різноманітні новини, натрапляю на таку, що Великобританія поставила в Україну найбільшу кількість зброї... Відволікаюсь на інші хатні справи. Виходжу на вулицю, прогулююсь якось дорогою, якою заходжу глибоко в ніч, так, що коли виринув з внутрішніх роздумів, помітив, що віддалився від дому так далеко, що треба повертатися назад, а дім, у глибині дороги - це єдине джерело світла посеред суцільної темряви. Від такого образу ночі виникла нотка страху, зосередження на тому, щоб повернутися обережно, не наступивши в темряві на незрозумілі речі, які раптом можуть опинитися під ногами. Дійшовши додому, застаю дружину з розмовою за телефоном. Обговорює якраз політичні теми, зокрема і прем'єра Великобританії Бориса Джонсона. Тут я пригадую інформацію про нього, яку читав ще на початку короткої подорожі. Кажу дружині: чи знала вона, що його ще називають "три п'ятірки"? А звучить це, як "чі чі чі",  записується у формі "5+5+5"? Як виявилось, саме як "чі" у старослов'янській мові називали цифру п'ять. І все так, що мої знання на цю тему почерпнуті виключно зі свіжопрочитаної інформації. Виявилось, що чує від мене про такі речі вперше. У ту ж мить пригадується, що Джонсон (в реалі з гумором називають Джонсонюком, наче подібна форма так само спливає в новинах уві сні) має аналогічний образ у вигляді зірок, які формують доволі оригінальну симетричну форму на небі (сузір'я?). Якщо обмалювати контури, віддалено нагадає образ метелика. Поки про це розповідав, стояли біля порогу і перезирались крізь вхідні двері. У підсумку виявив кардинальне бажання піти спати. Чомусь тематика війни, образ такої пережитої ночі мене спровокував на внутрішню втечу в якийсь закуток. Очікувано уявив образ свого ліжка, куди і сказав, що йду до сну. 1220'

Незнайомий ліс, десь посеред нього закинуте виробниче приміщення. Усередині технологічна криниця наповнена водою, а в ній якесь давнє та не діюче, велике, округле устаткування, виконане з нержавійки, видно, що в усю глибину. Кажу з гумором до якоїсь співрозмовниці: он, достатньо відкрутити з люка пару гаєк, і вже якась користь, здавши на металобрухт.

Якісь чоловік і жінка в цивільному затримують громадянку, садять у авто і ведуть слідчий діалог. В результаті якого виникають дивні та кумедні формулювання, зокрема: "За тобою жабки сумували, причавкуючи хлібом".

Сон 150622 "В гостях у тирана"

Начебто я парубок і в мене закохані деякі дівчата. Буквальний інтерес я не проявляю, але деякі з них рішуче налаштовані і, як мовиться, беруть бика за роги. Отже, она з них мала такий на мене вплив, що випадком притягла на прийом до путіна. (Важко розтлумачити такий до неї інтерес, аби я ще й захотів потрапити до тирана). Так, наче вона в нього в хатніх помічниках (служанка, канцеляристка?), а мене взяла з собою допомогти виконати деяку хатню працю. Як на диво, я так і до кінця не зрозумів її ролі в дивніх зустрічах із п. Склалась дивна підозра, що він до неї має якийсь драконячий вплив, а вона, хоч і грає роль "вгодительки побажань", переслідує якісь свої цілі, маніпулюючи по-своєму своїм становищем. Коли з'явився п. атмосфера в тому місці, в якому ми були (наче це його дім) перетворилась у неймовірно важку: спостерігалась за кожним з присутніх внутрішнє пригнічення. Поки та дівчина десь ходила, я вже замислився було тут переночувати. Зібрався на високе підвіконня і вже почав міркувати: як на ньому спатиму, з думкою: аби посеред сну не впасти. Але дівчина повертається і веде за якийсь стіл, прохаючи ще трохи зачекати, а до себе промовляючи робочу фразу: "Я не заспокоюсь, піду розбиратися!".

Сон 130622 "По-новому"

Їду в Канаду зі сторони Росії. Наскільки все в Росії бідно і сіро, а як тільки переплили човном, наскільки в Канаді все краще і в рази по-іншому. (За логікою короткого маршруту мала б бути Аляска, США). Спочатку цей маршрут проробив по GPS, але якось інтегровано з YouTube, або щось близько до того. Другим разом фізично. Знаю, що разом зі мною в подорожі є дружина, але на найцікавіших моментах показую синові. Наприклад, по перетину водного кордону між країнами - привабливий пристанок, який починається мало не з Діснеївського замку: парадні ворота, вежа, атракціони. Знаю, що в подорожі із нами була птаха, хочеться назвати папуга, але в своїй поведінці більше нагадувала якогось милого і пухнастого хом'яка або котика. Із першою подорожжю ця птаха замешкала на вежі разом із поважним орлом, навіть здружилися. Отже, другим разом я, так само, повільно пропливаючи в повітрі разом із сином (не можу стверджувати яким це так могли робити повітряним судном) наблизились до цієї папужки. Син навіть взяв її на руки, адже птаха впізнала його, але мусили повернути на місце. (Прощальна зустріч). Важко подорожувати разом із такою тваринкою. Я згадую, що в Канаді маю деяких знайомих. На ці роздуми раптом опиняюсь із дружиною у однієї знайомої (асоціативно міркував про сестру Ю.Ґ.), а тут виявилось середніх років особа, яка, сидячи в якомусь чарівному домашньому куточку, зробленому прямо в стіні, почала розповідати про свої переживання та любов до свого чоловіка і все це зайшло, в форматі монологу, так далеко, що від емоцій навіть розплакалась. За собою чую чоловічий голос вибачення, і що ми підемо, нехай так і сидить, а ми самі закриємо за собою вхідні двері. Останнім поглядом на цю жінку, згорнуту в клубочок, у позі обіймання власних ніг та приховування обличчя, оцінив наскільки має довгі коси кольору блонд, що ними мало не по-художньому був підкреслений контур її образу та того затишного місця, в якому сиділа. 0111'

Написавши цей текст і заплющивши очі, раптом постали образи гілок синьої сосни, які доповнились образом пагони алое, а врешті преобразились у листя коноплі. Так і подумалось: всі рослини із візуальними голками. (Видно, таке постсприйняття друкованого тексту). Ці образи змінились у графічний візерунок, більш схожий на сіро-чорний художній орнамент з ідеєю запозичення з якоїсь геометрично правильної вишивки. Чомусь подумалось: як варіант можливого татуювання. 0122'

Сон 120622 "Лінії долі"

Гуляючи по місту, на внутрішній хвилі спостереження за новими образами, наче знаходжусь на виставці під відкритим небом, натрапляю на будиночок із метр-півтора у висоту, з відсутнім дахом і однією стіною. Все виглядає так, що можна оглянути весь інтер'єр ізсередини. Задня зовнішня стіна цілком глуха, а бокові мають вікна, такого розміру, що можна просунути руку. Оглядаючи конструкцію, припустив, що вона нагадує шопку для свого роду театрального вертепу, але під зовсім інший сюжет, про що висловлюю вголос таку думку комусь із присутніх глядачів, який підійшов із дитиною. Чую на моє припущення схвальний відгук. Чомусь виникають асоціації цього будиночка з невеликим метеоцентром. Намагаюсь зрозуміти хто це зробив і разом із тим, на озвучене вголос прагнення знайти на об'єкті якісь вказівки авторства, чую у відповідь про якусь дівчину, яка працює в бібліотеці. Здогадуюсь, що я її добре знаю. Пригадую, як свого часу їздив на дивному транспорті, що складається із круглих причепів, начебто ідейно розроблених нею, на якому збирав показники погодніх і атмосферних умов. (Видно, відсилання до інформації із забутого сну). Отже, авторство як будиночка, так і диво-машини належить одній людині, тій самій дівчині. Тепер я опиняюсь у згаданій бібліотеці, яка нагадує обласну універсальну наукову... мого міста. Спочатку знаходжусь у шумі розмов її працівників, а згодом опиняюсь тет-а-тет із авторкою. Про щось тематичне, дотичне до згаданого будиночка, говоримо, і я звертаю увагу на її долоні та красиві, чіткі на них лінії долі. Для себе зауважуюю на якійсь винятковій лінії, якої взагалі, що пригадую, може не існувати. Починаю розмову про ці лінії та заходжу на особисте в житті цієї дівчини. Чи то тлумачу, чи разом із тим у процесі розмови дізнаюсь, що її коханий далеко від неї і приїжджає доволі рідко, але їхній зв'язок доволі сильний, і в майбутньому так нічого і не зміниться, а вона, як зовні стійка жінка, мусить приховувати переживання та емоції пов'язані зі своїм коханням і надалі. Тепер якимсь човном допливаю до якогось незнайомого місця,  який згодом трансформується у батьківську кімнату дому батьків. Цьому місцю перебування спрямована якась військова загроза. (Деталі розвитку подій призабулись). У підсумку, на завершальному етапі подій, я щось складаю до човна, до якого мали сісти інші бажаючі з присутнього натовпу, що стояв на бетонованому березі (дивна асоціація зі згаданими працівниками бібліотеки). Лише згодилась їхати зі мною одна людина, яка і допомагала все організовувати. Тепер я в новому місці, хочу з'їсти яблуко. Оцінюю його ззовні, навіть якимось дивним поглядом зазираю усередину і бачу під колись ураженою шкіркою пару хробаків. Обрізаю неїстівні ділянки. Тепер я в кімнаті (як і згадувалось, асоціація з батьківським домом), перевдягаю труси. (Начебто тема спіднього одягу ще була присутня, коли вантажив човен). В цей момент чую, як якісь люди приходять додому, і разом із розмовами наближаються до мене, хоча їх не бачу. Підходять до дверей кімнати і хочуть поставити дивне запитання, що значить назва якогось рільничого інструменту. Те слово тлумачу для себе, як один із видів сапи або мотики. Разом із тим чую готову відповідь від когось, хто супроводжував цих людей, з-поза їхніх спин.

Сон 050622 "Дві криниці"

(Денний сон). Опиняюсь у такому загадковому місці, про яке всі забули десь на років десять. Існує зв'язок цієї місцини з моїми батьками, невідомо чого, але ще й зі словом "лазня". (Така думка фігурує не випадково, адже на днях має бути день народження в батька). Отже, там, десь нижче рівня землі, в добре освітлюваному просторому приміщенні знаходяться дві криниці, більше схожі на квадратні басейни, наповнені майже по вінця водою. Дивно, але в той же час мають якесь світіння зсередини. Син робить занурення у "криницю", що знаходиться праворуч і розповідає, як там красиво. З першого разу не оцінив, бо не розплющив очі, а з другої спроби виповів неймовірне захоплення. Пропонує зануритися мені. А тим часом міркує, як оцінити, що в другій "криниці". З першої спроби нічого я не роздивився, адже виявилось, як для мене, вода на прямий контакт із очима є мутною. Із якоїсь другої спроби зависаю у воді над скляною трубою, діаметром до сорока мм, яка, як раптом виявилось, знаходиться прямісінько по центру "криниці", і починаю малювати на ній (під водою) образ Ісуса. Для мене він виходить такий гарний... Після чого випірнаю з води і ділюсь враженнями з матір'ю, щодо створеного малюнку. Не зрозуміло, чи син спробував зануритися до другої криниці, але сюжет змінюється таким чином, що якийсь чоловік у білому одязі не може дочекатися від когось важливого дзвінка і, будучи в підвішеному стані повітря, в образі лотоса (в стані левітації), над другою криницею, тримає в руках невелику пляшечку, з якої хоче випити отруту. Очікування рахується на хвилини і секунди. (Після пробудження виникла певна асоціація з переглянутим вчора фільмом "Друскі" із серіалу "Чорне дзеркало" (5 сезон)).

Сон 040622 "Гості на порозі"

До мого дому, десь на два поверхи, але з головною великою залою-вітальнею, аж до стелі, приходять гості. (В реалі такого дому не маю і не бачив раніше, але певні асоціації з подібним плануванням інтер'єру існують). Сприймається так, наче цей дім знаходиться в Польщі, а гості - це родичі з України, зокрема й мої батьки. Все атмосферно-святково. Гості на порозі, а дружина та діти стоять незалежно один від одного в різних частинах вітальні, а я, як не дивно, - на будівельному підйомнику, і з нього здійснюю відеозапис, але не стаціонарно, з одного місця, а плавно рухаючись від одного присутнього до іншого. І все так виходить гарно, лаконічно і логічно, без "мертвих зон" у кадрі, що результатом своєї роботи залишаюсь задоволеним. Спускаюсь до гостей і розповідаю, що з усього, що залишилось зробити в домі: цим підйомником виїхати за його межі. Для цього треба розібрати стіну, показуючи на неї.

Сон 300522 "Очищення"

Пішов у приватну лазню, наче маю до неї якийсь стосунок. Недалеко від неї стоїть колективна лазня. Різниця між ними та, що перша має гарну, але невелику, парну, а друга - з перевагою на душ для достатньої кількости людей. Після парнóї чомусь вирішив піти одразу розігрітим до колективної лазні, а там зустрічаю колег (якась віддалена асоціація з реальними давно забутими людьми), які не захотіли йти в приватну, так би мовити уступили першим, а тут я прийшов помитися, а вони сходу: а чого це не зробив там на місці? Не знаю чому, але на якомусь етапі стою одягненим у пристойний костюм і весь, разом із ним, від води мокрий.

Чую фразу: "А тим часом знайди гарну пташку: хрустку, ніжну і хвилеподібну".

P.S. Перед сном, із-за застуди, робив на горло та груди горілчаний компрес. На ранок на тілі суттєво відчувалась вологість. Видно, що ці відчуття акурат відбились у сновидінні.

Сон 280522 "Не серйозне"

У зв'язку з якимось національним або ювілейним святкуванням трапляю на літературну тусівку, яка відбувається мало не просто неба, але в дворику непрацюючого кінотеатру "Жовтень" рідного міста. (В реальності такої архітектури там немає). Вітаюсь із десятком присутніх людей, і не просто формально, а підходжу до кожного і, кого знаю більш особисто, обіймаю. До малознайомих людей (більше з думкою, що вони мене знають менше, аніж я їх) вітаюсь мало не лице в лице, адже всі присутні були мені по-небайдужому цікаві. (Поведінка ж: я б не сказав би, що є для мене типовою). Першого, кого привітав, був Євген Концевич (давно померлий), хоча на себе не зовсім був схожий (я розумів чому, але це щось забуте, в якомусь сні я вже його таким бачив); там же був, як і не було, адже всі знали, що він є, але особисто не побачив, В.В., так і подумалось: це щось схоже на колишнє його головування в Спілці письменників; кількох жіночок старшого віку з "Братства Ю.Ґ." і на особисте здивування Ірину Цілик. (В реалі: взагалі не знайомі). Навіть розговорився більше ніж треба. Розмова була побудована за принципом: про мене навряд чи щось чули, але я про вас дещо читав у FB... Покидаю те місце і йду вулицею. Озираюсь і розумію, що десь у тому місці, де тільки-но був, починаються між демонстрантами якісь сутички: дим, галас і крики... Не повертаюсь, заходжу за ріг дому... Тепер я опиняюсь у батьковому дворі, місце більш схоже не на приватне, але колективного використання. Можливо, відбувається якесь свято. Виходжу на вулицю, а зі мною (згадана в попередньому уривку сну) І.Ц., просить показати дорогу до туалету. Пояснюю, що він у дворі, отже, не оцивілізований. Вона ж просить не перейматися, завертає за ріг, ближче до нього і, як розумію, присідає просто неба в затінку дровітні. (В реалі, така дровітня була в часи мого дитинства та юности). У той же час я концептуально починаю займатися тим, що сідаю біля гаража і починаю нарізати куряче філе, а за відсутности під руками миски, скидаю його в білий унітаз, що стоїть без діла на клумбі. По завершенню, нарізку виймаю руками з чистої води того унітазу, хоча відчуваю на дні пісок, а далі, тримаючи всю її в жменях, несу до криниці, аби промити під проточною водою, аби врешті подати на приготування якоїсь страви.

Сон 260522 "Не в тему старі граблі"

Працевлаштовуюсь на нову роботу менеджером з продажу. Вже від початку не до кінця розумію пріорітети в діяльності. Спочатку виїжджаю на об'єкт, аби спостерегти за потребами клієнта на місці, але по ходу розумію, що маю прогалини в розумінні суті продукту, аби щось пропонувати. Загальні фрази про фірму, навіть, якщо хтось вже нас знає, не працюють. Треба глибше, а на глибшому ще не розуміюсь. Розмова з директором, який мене найняв, так само вийшла загадковою: він мене бере, аби на мене подивитися. А на що тут дивитися? - міркую собі, коли з посадовою інструкцією не ознайомлений, а суті самого продукту як і не має. Перебуваючи на виїзді у клієнта, переміщаюсь по об'єкту через якийсь земляний пагорб, який весь час переривають трактори і не давають нормально ходити. Повертаюсь із виїзду на офіс із нульовим результатом. Там сидить секретарка, яка, видно, на фірмі працює не перший рік. Маю трохи "підвішений" стан із певним рядом запитань до шефа. Сидячи в очікуванні, дістав смартфон, аби прочитати трохи корисної інформації. Краєм ока помічаю, як ця ж секретарка мене фотографує і наочний звіт моєї "діяльности" перестлає комусь онлайн... Й жирафу ясно, що шефу. Міняю тактику і починаю її розпитувати за продукти фірми, суть роботи, вимоги. Дізнаюсь, що попередні менеджери з продажу на моєму місці працювали по кілька тижнів і йшли, але це було подано так, що вони самі не справлялися з роботою. Про себе міркую: так, як не розумію суті праці з першого дня, ніхто мене в неї не вводить, то і, ясний пень, і я так виглядаю. Починаю діймати за продукти, які пропонує фірма. Так і не зміг конкретикою питань отримати ясність. Змінив тактику: попросив надати мені каталоги з продукцією. Почала виймати один за другим, а їх до грому, і всі вони різні. Перше, що взяв з її рук: системи повітряної вентиляції. Попросив щось ясніше, як для менеджера, бо ці каталоги більше знадобилися б технічному інженерові. Вона ж не розуміє: яку ж "ясність" можна мати ще більшу, аніж ця. Жартома питаю, то, може, ще продаєте зубні щітки, різні засоби гігієни? На що вона ствердно відповідає: і це можемо! Я ж геть "підвисаю": торгувати всім? Це ж не реально. Ясно, що в директора треба спитати: на якому продукті краще зосередитися, можливо, його більше на складі, можливо, має якийсь пріорітет. Знову сідаю і очікую шефа. Десь і з'являється. Не сам. Сильно зайнятий, до мене в нього ще не має часу, але видно, що поговорити зі мною хотів би. Коли настав слушний момент для розмови, відчув, що вона не клеїться... Міркую: що це вже десь проходив! Прикро, але з таким підходом вже зі старту доведеться міняти таку "роботу". 0140'