Сон 170618 "З двома головами"

Вечір. Я на вулиці серед кола знайомих, але саме так сприймаю оточуючих уві сні. Жодної людини з реального, кого б я міг знати, окрім моєї дружини, що зі мною. Серед того товариства є ті, що знають нас, як родину.
Так, як початок сну загубився, залишилось відчуття концертної або театральної паузи: наче щось відіграли і ведеться підготовка до нової програми. Дівчата у певному наряді, зокрема і моя дружина, хваляться, що до свята завчили багато українських пісень, зокрема різдвяні. Спробували заспівати колядку. Але парадокс у тім, що уві сні жодного натяку на зиму. Хтось каже дружині, що я замовляв квитки на Стаса Михайлова. Навіть прозвучала певна сума. Я віднікався, адже такі співаки взагалі не в колі моїх музичних смаків.

Якийсь чоловік заносив і виносив з відвалу, до якого йшли круті сходи, різних дрібних тварин. Чи вони там мешкали, чи просто він їх так носив із собою - було неясно. На якомусь етапі того чоловіка я уявив собою і виніс птаха (качура), якого сховав у районі грудей. Голова цього птаха визирала назовні з розкритого коміру. Я звернув увагу на людей і зрозумів, що вніс моду носити на собі птаха. Ходять люди з двома головами: своєю і тендітною, що з дзьобом.

Я на місцевому телебаченні даю інтерв'ю після тривалої відсутності в Україні. Знайома телеведуча О.С. ставить питання про складність вивчення українцями польської мови в Польщі. Я наводжу приклади з кола тих людей, хто тривалий час мешкає в польському середовищі, а мову так і не зміг освоїти. Навожу й позитивні приклади, зокрема посилаючись на власний досвід. На якомусь етапі продовжую розмову польською, аби наочно підтвердити сказане. Оповідь перед камерами спокійна і впевнена.

Сон 160618 "Технічні колізії"

Їдемо машиною з одного населенного пункта в інший. Дорога довга. Водій повідомляє, що є проблеми з карданним валом, тому мусить їхати повільно. Я кажу, що можна заїхати на СТО, запитати в них: чи  могли б вони тут щось в цьому зарадити. Водій спробував заперечити, з думкою, що він уже пробував, де в результаті нічого з того не вийшло. Я настояв, адже це дорога, а запитати - нічого не коштує. Ми заїжджаємо в найближче СТО. Там грала польська музика. Майстер, який вийшов до нас назустріч і вислухавши проблему, сказав, що спробує щось з'ясувати і пішов до когось за якісь віддалені двері. У розмові був перехід з польської на українську. У той же час до нас згори почав спускатися український письменник Юрій Винничук. Я в захваті від такої зустрічі переживаю кілька емоційних думок. Спочатку приходить осяяння:
- це ж Винники, що під Львовом;
- як добре, що Винничук знає також польську;
- як його легко впізнати: він завжди невимушено може до когось прийти в гості, щоб "потусити";
- я в цьому році не сфотографувався з жодним письменником і не був на жодному мистецькому заході;
- обов'язково маю з Юрком зробити спільну світлину.
Я підходжу до нього і кажу про свій намір. Прошу когось з присутніх сфотографувати нас на мій телефон. Юрій Винничук трохи подивований швидкістю подій, виказує з легким гумором здивування. На що я кажу йому: у мене з вами вже є кілька світлин, а ця для мене буде найдорожча. Він стає зліва біля мене, обіймає і прихиляє голову до мого плеча так, аби це читалось, що ми найліпші в світі друзі. Я пробую взаємно обійняти його, шукаючи, куди ліпше покласти руку: на талію, плече, але рука не знаходить остаточного рішення і я складаю руки десь за собою. Раптом виходить із дальніх дверей якась жінка з великим фотоапаратом і каже, що вона те зробить належним чином. Пробує змінити ракурс, тло. По ходу я вношу свої пропозиції: де саме на цьому СТО ліпше нам стати для знімування, адже на різних ділянках стін були зображені різні графіті. З того переставляння так нічого і не виходить. Хтось каже, що для Юрія підготував дві курки, зготовлені за спеціальним рецептом, і подає нам їх на таці: одна біля одної. Ми сідаємо за стіл і пробуємо їх. На вигляд ті кури були доволі білі, аж прозорі: чи то так зварені чи печені, не відомо. Скоштувавши, відчув дивний смак, а Юрко дослідивши ще й кості, виніс тим курам вердикт: пісна собачатина. На що почув схвальний відгук зі сторони тих, хто готував і подавав цю страву.
За всіх обставин я так і не зрозумів: чи вийшла в мене з Юрком спільна світлина.

Гуртожиток. Але таке відчуття, що це підводний човен з видом на вулицю. Стіни, елементи конструкції, зокрема переходи та сходи виконані переважно з металу.
Хтось новенький прийшов поселитися.
Одна жінка, що мешкає знизу, має проблеми з ванною, зокрема з водою. Їй запропонували користуватися тією, що й всі, але вона відмовилась. Відповіла, що якось так і далі сама користуватиметься нею, бо вже так звикла. Я розумію, що в ненакращому стані й наша ванна, де ті ж проблеми з водою, але, в порівнянні з її, в рази краще. Як вона там миється?..
Приїхала, без зголошення про вільні місця, ще одна родина: чоловік, жінка, дитина. Видно, що чоловік тут заїздом, без конкретного місця роботи. У мене виникло питання:
- Ким працюєш?
- Жонглером, - відповів він.
За вікном іде сильний дощ, я простягаю руку, щоб закрити раму, рука та одяг від того намокають. Цікаво, що рама вікна відкривалась назовні, як того не буває в реальному житті.
Подумав, що треба запитати в господарів: можливо, ще існують вільні койки.

Велику дорожню торбу ліфтом піднімаю на самий поверх. Разом з торбою ще якісь речі, але в меншому об'ємі. Зійшовши з ліфта, розумію, що я поверхом нижче. Викликаючи ліфт наново, він вже не зупинявся. Але до мене прийшла дивна ідея: під ліфтом існував спеціальний "рятівний кош" (принаймні, я так подумав), у вигляді аналогічного ліфта, але простішого і виконаного з дерева, який зупинявся кожного разу поверхом нижче, як в моєму випадку. Я поклав в нього свої торби, поки ліфт був поверхом вище, з думкою, що ліфт має такий же рятівний "запас" руху далі вгору. Пішов до верхнього поверху пішки довгими спіральними колами. Навіть трохи знудився. Коли дійшов до ліфта, зрозумів, що він вже поїхав донизу, а мені вже треба зустрічати дружину. Розповідаю їй про те, як залишились речі в ліфті. Сідаємо на автобус. Я знаю, що за пару зупинок нам сходити, але ловлю поглядом, що ми все проїхали, а так і не зійшли.
- Ми проїхали! А як же речі?
- Заберемо завтра, як приїдемо! - каже дружина.
- Це ж ліфт, а речі може розчавити!.. - відвідала мене химерна думка.
- Нічого не станеться, завтра заберемо!
- А куди їдемо?
- До бабці! - відповіла сентиментальним голосом дружина.

Сон 150618 "Кроїти по розмірах"

Кроїти металевий лоток, кроїти ковбасу. Відрізане має підходити під отвір розмірами.

Сон 130618 "Громадне дерево"

Я підходжу до громадного зеленого дерева, яке стоїть стовбуром у одній стороні, а кроною в другій, яке підтримується неймовірним сплетінням "ліан" і "молодим" (карликовим) деревом під кроною, що розмірами сягає висоти традиційних дерев. По закону фізичного тяжіння така величезна крона давно вже завалилася б, але з погляду сюрреалізму - все має свої логічні зв'язки, які й підтримують живу конструкцію.

P.S. У іншому сні я вже був біля цього дерева. Одразу пригадав, як його побачив. Сплетіння "ліан" нагадують деякі образи підтримувальних і видовжувальних конструкцій з картин Сальвадора Далі.

Сон 120618 "Недоконаність"

У батьковій майстерні я ремонтую телевізор. Я знаю, що батько зранку пішов на роботу аж до вечора. Прийшла мати й нагадала, що я так і не допідключив унітаз, що стоїть у шафі. Я відкриваю шафу і розумію, що чогось бракне для нормальної подачі води, ще й відсутній злив. Передзвонює клієнт і каже, що жде мене вже з тиждень, щоб я дочинив у нього вдома телевізор. Я обіцяю бути в нього наближчими днями. Берусь шукати мікросхему, яку мав встановити в плату, яку вийняв у клієнта з телевізора, а знаходжу іншу мікросхему, яку батько казав не брати.
У голові на ранок записую ряд "ні", викликані сном: ні мікросхеми, ні води, ні помитися, ні попратися...
P.S. Момент, коли я був у клієнта і взяв у нього телевізійну плату на ремонт, мені знайомий з іншого сну.

Йде засідання поетичного клубу в форматі обговорення творів учасників конкурсу "Смолоскип". Я учасник засідання. Не конкурсант. Сиджу, слухаю, п'ю чай і щось жую. Після виступу однієї дівчини читає твори наступна - на вигляд повнувата. Зачитує вірші так, аби сподобатися. По завершенню виступу, керівниця засідання надає всім слово, аби висловились щодо творів учасниці. Я промовчав, адже на слух весь масив текстів не сприймаю - час від часу "улітав" у власні роздуми. Після короткої паузи, керівниця спробувала сама надати оцінку її творам, навівши одну цитату і винісши вердикт у творчій незрілості поетки. Цитата мала надзвичайну закрученість образів, що на слух однозначно не сприймалася. Я вловив у тій вибірковості та судженнях упередженність не так до творів, як до самої дівчини, адже подібні ноти критики мені особисто знайомі.

Сон 100618 "Перетнути річку". Тлумачення

Переїжджаю кабріолетом нешироку річку. Спочатку в'їжджаю в неї спокійно, потім різко вгору, на пагорб, зупиняючись серед густої, зеленої трави.

Перед поїздкою почистили зуби.
Сіли в машину, аби завезти в Італію зразки якогось матеріалу.

Колега, з яким їду, тримає у руках маленьку коробочку, розмірами з кубик-рубик. Ми знаємо, що це дуже важлива річ.

Колега миє салон машини.

Машина-амфібія в сіро-зелених кольорах. У будинку дома гараж, але він незвичний: заїжджаючи в нього, машина пірнає у воду, наче танк, що спершу занурюється повністю, а за мить виринає на поверхню. Власник тієї машини дуже втішений нею. На дії показує і розповідає, як у ній комфортно. Я стою біля того дому і дивлюсь на все зі сторони.

P.S. Надвечір мав розмову про іпотерапію, як виявилось, окрім коней і дельфінів, лікувальні властивості має слони. Перша асоціація, яка виникає при прочитанні фрагментів сну: кінь / дельфін / слон - машина / амфібія / танк. Навіть фраза "салон машини" співзвучна зі словосполученням "слон-машина". Гараж - це пряма асоціація з минулим днем, де дім, у якому мешкав, має напівпідвальне приміщення. Того дня там працювали робітники - щось монтували і виносили будівельне сміття. Везти коробочку через річку - видно, це мої організаційні плани: наступного дня перевезти з речами скриньку з інструментами. Чому коробочка маленька і має важливе значення? - поки не ясно. Річка - то долання певного кордону, що, очікую, матиме важливе доленосне значення, хоча б, як подолання певної перешкоди.

Сон 090618 "Стіна давньостей"

Знімається блоками внутрішня стіна будинку, а за нею інша стіна того ж дому, яка приховувала те, що було раніше. Чому так зроблено? Не зрозуміло! Стана демонтовувалась по кілька метрів в довжину. І ось перше (?), що бачу: настінний годиник, де замість зозульки - лежача мавпочка, обгорута закрученим в спіральку хвостиком, так, наче і ніколи не мала б рухатися. За сидячим положенням більш подібна до жабки. Незвичність годинника така, що звук від нього чую, а мавпочку в русі не бачу... Безрушно мовний годинник. Наступне, що побачив за демонтованою стіною: залізний умивальник, який при потребі можна було пересунути з місця на місце. Такі умивальники були частиною меблів тих часів, коли в будинках ще не існував водопровід і каналізація: воду приносиш, помиї виносиш. У місцях крана, затемненого скла - елементи давнього декору, виконаного в металі. За наступною частиною демонтованої стіни, більшої за попередню, перед зором постав фрагмент давньої архітектури, яка подібна була б до зовнішньої, аніж внутрішрьої частини дому: по центру - натяк на колишню присутність, або ж її імітацію - вікно. Ріг дому, що виконаний в одній цеглі, відмінній од іншої цегли, у тій стіні. Верх завершується певними архітектурними елементами узятими в листовий метал від можливого намокання від дощу. Такі дахові елементи, виконані в металі, мали коричневий колір: або пофарбовані, або поржавілі від часу.
Так, як все це відбувається в приміщенні дому, за відчуттями - у видовженому коридорі, де згадані елементи розкривались по мірі демонтажу стіни, я помічаю, що проміжок між стінами має внизу якесь заглиблення у вигляді цементного рову, закиданого рештками цегли і будівельного сміття. По ходу я наступаю на щось гостре. Дивлюсь уважніше, а то незачищений в краях отвір, пробитий колись у листовому металі.

P.S. Згадав, що образ з подвійною стіною, мені вже снився раніше. Звідки він міг би сплинути? У 90-ті я почув історію, як в сусідньому біля мого міста селі, коли віддали церкву місцевій громаді, виявили за зацегльованою стіною головний розпис храму. Отже, в часи розвою атеїзму, хтось з селян зберіг образ на добрі часи.

Сон 080618 "Перекинути машини"

Я перекинув у різні сторони крайні ідентичні одна до одної металеві конструкції, викрашені в біле, висотою, майже з мій зріст...
Я за одним столом з колегою і якоюсь сімейною парою: обидва повнуваті, особливо він. Спільна розмова "ні про що", сміх і втіха від невимушеної атмосфери...
Колега перевдягається в робочу форму і на якомусь етапі стоїть в білих сімейних трусах у червоний горошок.
Пора починати роботу, і я кажу до колеги: "Льоха, давай!"
Колега наспівує пісню з гурту "ДДТ" - "Родина": "...Єду я на родіну..." Я пригадую слова пісні і вона фрагментами прокручується в пам'яті. (Принаймні з цією мелодією я проснувся).
Колега працює на чомусь пересувному, близько до підлоги, лежачи (льожа) на спині... Але він не Льоха!.. (У реальному житті, за співзвуччям імені, він нічого й близько не має з Олексієм). Під'їхали одна за одною дві машини. Що "Льоха", що машини були під великим кутом пагорба заасфальтованої дороги. Перша машина стала боком так, що я оцінив небезпеку, яка йшла від неї: настільки великий був кут, що машина сама могла перекинутись на колегу. Я підійшов до неї і перекинув її в інший бік, потім підійшов до другої і зробив те саме. Тоді ж я згадав початок сну, коли я перекинув два великих предмета, що стояли крайніми в одному ряду з іншими в різні сторони один від одного.

Сон 070618 "Просвічує толерантністю"

Вирізані та виточені металеві труби діаметром з 20-30 см, довжиною з 30-40, зібрані одна на одну в одну в'язку, по одній-дві на кожного з колег. Усі тримають вирізаними і обточеними отворами, що просвічують наскрізь, один до одного й обговорюють чиє краще.

Сидить мулат із німкою і спілкується з нею чистою німецькою. Якби не дивитися на нього - справжній німець. Характерна риса його зовнішності - короткі кучері, як смоль. Щось видає в ньому за мусульманина. Спостерігаючи за їхнім діалогом, жестами та мімікою, розумію, що її сприйняття свого співбесідника доволі толерантне.

Сон 060618 "Прийшов у сюжет казки"

Лоток з цілісного металу, з акуратними поворотами вліву і праву сторони з обох боків. Обговорюю з колегою питання часу: до коли працюватимемо? Не в межах годин, а робочих днів.

Звільнився з роботи, аби найти іншу. Почув про варіант з бібліотекою. Навіть зустрів ВВ, в шкіряній куртці. Позитивне враження. Маю причетність до видання газети, організації громадського життя... Дуже легке розуміння організаційних процесів, де з позиції власних інтересів вкотре приходить відчуття програшного стану.

Смажились на вогні великі печериці.

Прийшов у гості з дружиною в сюжет казки. Запропонували вибрати пісню. Дали список: що не назва, якийсь гумор, наприклад, "Дірява Єлєна". Я з дружиною стоїмо перед порогом дому. За сюжетом: ми прийшли на день народження моєї тещі. Розумію, що всі на ньому - незнайомі мені люди, в тому ж числі "винуватиця" свята. Я дивлюсь, а дружина без квітів. Про що кажу вголос, а вона весело так: не хвилюйся, все домовлено! У нас для того з собою - "торба наїдок".

Сон 040618 "Крісло-машина"

Купував машину, а в результаті купив чорне офісне крісло на колесиках. Тоді ж пригадав, що вже одну таку раніше купував - це було в іншому сні, але виконану з дерева, а ця - зі шкіри, ще й з ліхтариками, що світять на дорогу. Цю підставу або ж метаморфозу виявив при денному світлі, а машина купувалась вночі. Мусив повернутися до хазяйки цього "крісла на колесиках", щоб з'ясувати причину такої оказії. Показую їй і розумію, що назад товар не поверну, ще більшої прикрості додало почути від неї на ту "машину" - "інвалідна коляска". Показую їй на ліхтарик того крісла, що з одного боку аж розвалюється в руках. Кажу їй: купив за дев'ять, товар цих грошей не коштує!.. На що вона каже, що вона варта своєї якості, а гроші у неї вже розійшлись, і їй начебто прикро. Я в шоці: купував машину...

Сон 030618 "Хата. Руда-Руса"

Надвечір їду в село. Дорога, поле, хата на два господаря. Одна з половин цієї хати, наче отримана мною у спадок, або ж я маю до неї якийсь безпосередній стосунок, і така ж друга рідня, що мешкає в одному дворі, але має інший вхід до того ж дому. У дворі є ще один дерев'яний будинок (сарай), що має двоє дверей, нача на такі ж дві родини, але вони належні до кожного з наших сімей. За тією хатою, до якої я приїхав, доглядають, але важко було второпати чи свої ж родичі з двору чи інші, що мають стосунок до нього. У тій половині дому, до якої я приїхав, "чергувала" дівчина, яку вже зустрічав раніше. (Знайома вона мені не з реальності, а з якогось давнього сну). Молода, руденька, з тендітними рисами обличчя. Я пригадав, що ще минулого разу мав їй сказати, що схожа на одну з героїнь однієї картини, що зветься "Русалії" або ж "Русалки". Вона в тій хаті не сама, а так, наче з малою сестричкою. Та рудовлоса дівчина сидить і щось шиє (вишиває, зашиває), так, наче на простирадлі, що має великі жовті малюнки. Я в цій хаті тимчасово - лише на вечір, і маю скоро їхати. Ловлю момент і розповідаю їй про те, що вона схожа на образ зі знайомої мені картини. Виходжу на двір обійстя, а, повертаючись, висловлюю ідею, щодо її вишивання. Питаю, як її звати, і пробую записати на білому між жовтих малюнків її ім'я і прізвище. На що вона щось каже, а я змушений перепитати, щоб повторилась. Така гра з затягуванням відповіді на моє можливе вгадування, зі словами: "А моє прізвище легко запам'ятовується!" Я вперто очікую відповіді і розписую ручку в цяточці, що пише жовтим. Ловлю себе на думці, що це не зовсім надійний колір "для пам'яті" після наступних прань, але записую... не з першого разу. На що дівчина спочатку каже ім'я, а згодом і прізвище: Ірина Варинарка. Наприкінці прізвища прозвучало додатковий склад "ра", що, на моє прохання, вона повторила, таке собі: Варинаркара.

Сон 020618 "Коридори в'язниці"

Приміщення і коридори старої в'язниці чи концтабору. Я там з екскурсійною прогулянкою. Комусь кажу, що був тут два-три роки тому. Я впізнаю знайомі місця. Багато приміщень і коридорів.

Сон 010618 "Рана на щоці"

Моя дитина з подряпанами на обличчі, зокрема найбільшою, що на щоці - від скроні до нижньої частини кутика вуст. Ті подряпани грубі, присохлі. Одна з подряпин аж світить місцями наскрізь, особливо, коли дитина усміхається. Я кажу: звідки це? На що дружина каже: від ременя. Наче невдало повернувся і... Я пригадую і мені боляче за дитину і той впертий характер, що має. Я оглядаю найбільшу подряпину і питаю: тобі боляче? На що каже: ні! І сміється. А від того рана ще більше світить наскрізь. Я вирішую від завтра піти з ним до лікарні, щоб зашили ті місця. Про що й кажу вголос. На що дружина мовить, що зробить сама, бо само собою планувала з ним іти в поліклініку, до дільничого, щось на зразок планового медогляду для школи, а разом вирішить і це питання. Тільки я поведу, а вона з роботи йтиме прямо до нас, бо їй на пару хвилин, щось занести, а далі я буду вільний - іти на свою роботу.
Ранок, я з дитиною йду в поліклініку. Перевіряю, що в кишені є ключі від дому, а гаманця забув... Думаю: не страшно, але неприємно. Все одно мали йти пішки, щоб зустрітися разом. 0108'

P.S. Пряма асоціація від вражень минулого дня, зокрема від Ченстоховської ікони Божої Матері. Тим же днем проходило велике християнське свято для поляків: Боже тіло. Риска на обличчі дитини подібна до тих, що на іконі: на тій же стороні і в такому ж напрямку. З історії про ікону: свого часу вона потерпіла від стріли, шпаги, була проткнута наскрізь...

Сон 310518 "Художнє враження". Тлумачення

Працюю і по ходу прибираю за собою. Поліклініка. Працівник закладу в білому халаті, більше за статусом, ніж медсестра, можливо, завідуюча відділенням, має до себе (в кабінет?) занести коробку документів. Я запропонував допомогти. Але вдруге (в якомусь сні це вже було) наткнувся не на двері, а низький прохід, який треба пройти майже пластом. Так, наче він розділяє клініку на пацієнтів і медперсонал. Я пролажу крізь ці "двері", а за мною, не така вже й худенька згадана працівниця. Я навіть, перед тим, як лізти самому, подумав, чи зможе вона пройти крізь них?.. Я продовжую робити свою роботу, схоже пов'язану з фарбами і малюванням. Я опиняюсь у місці, де сидять мами і біля них грають діти. Одна дитина щось собі намалювала... Я ходив, щось шукав, навіть змусив піднятися кількох мам... Одна з них схожа була на однокласницю, яка сиділа в ночвах з водою. Навіть і її змусив піднятися, засоромивши своїм проханням, зі словами: я не дивлюсь, просто шукаю, чи є воно тут... Я в кімнаті, по ходу так само, щось роблю та прибираю. У мене в руках опиняється скручене полотно, яке чи то я приніс із собою, чи хтось - як те, що я шукав. Розкладаємо те полотно, а там якась мала дитина написала цілу фразу зеленими фарбами. Всі подивовані, адже дитина в її віці ще не вміє писати. Я розглядаю уважніше, а напис просвічується певним блиском крізь зелений колір. І шрифт обраний оригінальний, на краях букв прочитується дитяча непевність у руці. Враження посилюються тим, що букви писалися ще при певній скрученості полотна, а читаються - в її розгорнутості. (Фразу не пам'ятаю). Хтось зве батьків тієї дитини, вони приходять, стоять справа від мого плеча, коли я тримаю те полотно, а їхні обличчя притоновані майже таким ж зеленим, як той напис. Їхня реакція була доволі спокійна: "Подивились!" Запам'яталось обличчя батька дитини, схожого на одного з колег, з яким я працюю - за віком подібний до діда.

P.S. Сон складається з відрізків прожитого дня, образно перенесених в інші місця та обставини. Наприклад, приміщення поліклініки або ж лікарні для мене самого несподіване в цьому сні, хоча час від часу такі образи виникають. Лаз у вигляді дверей - трансформація асоціацій пов'язаних з професійною діяльністю. Тут я легко знаходжу зв'язок. Головне, не самі двері, а мій прохід через них, як долання певних труднощів. Є в цьому сні прогалини, пов'язані з переходами з одного місця мого перебування в інше, що так і не згадалися, хоча сюжетна канва не обірвана. Відчуття цілісності сну присутнє. Тут можна навіть спостерегти зв'язок паперів, що я ніс в коробці, з полотном, на якому був намальований напис. Однокласниця і "дитячий садочок" з мамами та дітьми навколо неї, я можу ув'язати з тим, що вона є вчителькою молодших класів. Дитина, яка малює - це враження від художніх робіт моєї дитини, які я переглядав перед сном. Різні розливи і відтінки фарб у сні - так само, але пов'язані з акварельними роботами. Обличчя тата дитини, схожого на мого нового колегу - це враження, яке він справив напередодні, проявивши себе з іншої сторони, аніж у перший день знайомства. Тому й обличчя - інше - із зеленим відтінком. Тут прочитуються моя йому підсвідома відповідь, з певною долею сарказму: напередодні інший колега показував мені малюнок зі Шреком та його зелененькими дітками. Решта значень: вміння більшого - дитина, що змогла здійснити щось за межами своєї сили, певне світіння написаної фрази, "кубик-рубик" з полотна, який перескладає фразу, медзаклад?.. - мають невиражене, але в дечому зрозумілі тлумачення, в яких можу й помилятися.

Сон 300518 "Червона родимка"

Робили різні металеві конструкції. Виключно робочі моменти. Дорога. Машина. Чоловік з червоною родимкою на носі стоїть біля машини і каже, що треба ще когось "з наших" діждатися. Я дивлюсь на нього, а з його родимки на носі смішно стирчать волосячка.

Сон 290518 "Укладання в цілісність"

Кам'яний кінь у вигляді слона - з хоботом, в сидячому положенні, в стилі буддійських фігур. 2158'

З'єднання великої цілісної конструкції. 0055'

Працівник робить кладку: мала цегла до середини, велика - назовні. Я пам'ятаю, ще коли приїхав, як все будувалось. Тепер там поштукатурено і пофарбовано.

Чоловік і жінка приїхали тележкою аби зложити пляшки і залізні банки у велику картонну коробку. По укладанню чоловік накрив те все зеленою шматкою. Кілька разів зачинали вони те все везти і стільки ж воно перекидалося і висипалося. Я запропонував, як рішення, чи то ящики замість картонної коробки, чи укласти інакше. Жінка пішла щось шукати, а чоловік сів щось мити. Мені треба було помити бути від цементного розчину, я в нього попросив води з шлангу, і вимив взуття начисто.

Сон 270518 "Сімейні відносини"

Пішли в місто на прогулянку. Сам похід був цілеспрямовано спланований, адже мав приїхати якийсь знавець сімейних відносин. Місце для його виступу та глядачів було спеціально організоване. У місті зустріли ряд знайомих. Коли почався виступ лектора, він запросив, для спроби навести приклад процесу розуміння сімейних відносин якусь сімейну жінку. Чи то його вибір впав чи так зголосилася для діалогу - моя дружина. Отже, лектор на спеціальному підмостку, а опонент трохи нижче на трибуні зі сторони. Я від дружини недалеко. Розповідаючи про сімейні цінності в форматі "виточування кожної думки", почав ставити питання до опонента. Дружина з хотінням на них починала відповідати. Склалось таке враження, що лектор своїми питаннями про сімейні цінності, зокрема про роль жінки в родині, починав заганяти опонента в глухий кут, наче всі родини, за будь-якого розкладу сімейних стосунків, рухаються по єдино заданому сценарію. Щоразу підводив до наперед готового висновку. Завершувався питанням: А це ти робиш для свого чоловіка?.. Поки дружина була на сцені, до мене почали підходити журналісти з певного кола знайомих, аби мене сфотографувати, обираючи для того тло і ракурс. Серед глядачів я примітив своїх батьків, які розсілись окремо: батько, аби поспілкуватися з кумом, кума сама, до якої, на вільну лавку, підсіла мати. Тепер лектор менше питав, а робив однозначні висновки в формі монологу. Мені було неприємно, адже він навіть і не надавав сказати слово дружині. Я вже хотів, аби ми разом пішли звідти, що й зробили. По дорозі зустріли ще ряд знайомих, зокрема, дівчину без ніг, образ, як мені пригадується, що вже зустрічався в моїх снах. З нею був її цивільний чоловік - військовий, а з ними ще одна пара. Поки ми їх минали, помітили, як вони між собою граються: бігають, сміються, вилазять на огорожу, зокрема та, що без ніг - на ворота. Я собі так і подумав, як вона це робить? Її ноги були частково роботизовані. Принаймні, я побачив на її кінцівках металеві округлі закінчення. Все це разом виглядало доволі несподівано і дивно. Минувши і їх, ми пішли звідти геть. 0144'

Троє хлопців зняли хату для троїх дівчат. Приблизно кожному подобалась якась дівчина по своєму. Житло в приватному секторі довелось за короткий час поміняти на інше - аналогічне, ще й мало не по сусідству. Переїзд (знайомство з новим помешканням) у вечірній час.

Процес приготування макаронів з м'ясом. У майже готові макарони досипаю ще, ще й іншого виду, при тому розуміючи, що за раз їх не з'їм. Готове м'ясо передбачалось додати наприкінці приготування. Залізна каструля незвичної продовгуватої форми, схожа більше на качівницю чи оселедницю.

Сон 250518 "Від початку..."

Я знаю, що ми зупинились в останній раз і почнемо нині з місця де наше помешкання. Щось пов'язане з бібліотеками. Я чую про якесь видання, що переопубліковувало заборонену свого часу українську літературу, починаючи з Празької школи (Олена Теліга, Олег Ольжич). Те ж видання не нехтувало російськими митцями, що суттєво заявили про себе в протестно-визвольному русі. Наприклад, у вигляді кінохроніки, перевидавали Віктора Цоя. Журнал про нього та його творчість виходив з місяця в місяць цілих два роки. Я бачу історичний фрагмент, коли Віктор Цой, ще на початку своєї кар'єри, виходить на сцену з гітарою, за ним ще хтось з більшою апаратурою. Але за його становленням стоїть одна "велика людина". І на тому концерті є та людина. Хтось підходить до мене і не розібравшись в суті почутої інформації починає в розмові "тупити". Я запитую в нього: а ти знаєш, про кого мова? Кого видавало те видання аж цілих два роки?.. 0125'

В оперативному порядку змушені покинути об'єкт, на якому працюємо. Спакували всі речі, завантажили в машину, по приїзді я кажу: а зимові речі? Зимові речі залишились не забраними. Бригадир каже: нічого страшного, наче він теж щось забув і муситиме їхати туди ж завтра. На тому ж об'єкті: став чи озеро... 0414'

Сон 240518 "Великі коліщатка"

Прибирання. Два-три великих коліщатка. Завдання: тягнути кабелі.