Шукати в цьому блозі

пʼятниця, 24 грудня 2021 р.

Сон 231221 "Необхідність"

Я в якомусь новозбудованому приватному домі. Роблю в трьох місцях художні витвори, які мають бути на рівні із підлогою. Дивно, але ці витвори мають бути прихованими від стороннього ока, наприклад, під ліжком. Поки що наношу шар за шаром бетон і камінь. Врешті має бути рельєфне та залите глазур'ю, як у давнину робили кахлі. Знаю, що донька перемогла в конкурсі (відповідає реальності) і гіпотетично може претендувати на отримання додаткових нагород у вигляді соціального захисту. Потрапляю на якесь бюрократичне засідання, на якому окремо піднімається питання таких винагород. Так і звучить: чи потребує додаткового соціального захисту наша родина, маючи таку доньку? Спочатку голоси розділяються порівну, але я беру слово і переконую в такій необхідності, адже бачу за присутніми певну законодавчу некомпетентність. Як аргумент доводжу, що чув від інших чиновників про додаткові гарантії для такої дитини.



середа, 22 грудня 2021 р.

Сон 211221 "У пошуках ємности"

Декілька фрагментів сну навіяно переглядом на ніч серіалу "Тед Лассо". Зокрема присутньо багато футболу та організаційні з тим моменти. 

Дістаю зі старої криниці воду аби набрати у відра, а вона якась жовтувата. Поряд знаходиться ще одна криниця. Витягую корбою залізне відро, яке вже було десь унизу, а воно якесь віддавна полатане ізсередини дерев'яною дощечкою. Видно, що так і не зачерпує води.

Незнайомий образ (чоловік/жінка?) приходить до мене на кухню і питає англійською мовою: чи міг би я позичити каструлю? Довго вишукую, кажу, що всі зайняті, хоча на маловідомій поличці знаходжу великого розміру, чим і влаштовую.

Згортаю дуло рушниці, наче якийсь налисник, у трубочку.



понеділок, 20 грудня 2021 р.

Сон 201221 "Прикра та несправедлива ситуація"

Неодноразово переїжджаю по справах з міста на дачу, з дачі в місто якоюсь дивною машиною. Разом зі мною якісь колеги. Вирішую, як на мене, доволі стратегічні завдання. Дивним виглядає те, що дача не є добудованою: лише цокольний поверх і вполовину поверх викладений цеглою. Знаю, що дача не є моєю - це лише умовне місце для збереження певних предметів, зокрема ключів. Тримав тут одну в'язку. Чомусь вирішив її перекласти: знайти краще місце між кладкою.

Зажувало в магнітофоні аудіокасетну плівку, дивуюсь довжині отриманої шкоди. Припускаю, що вже не відтворю деякі пісні з улюбленого давнього збірника українських пісень. 
P.S. Може бути навіяне переглядом дружиною в Ютубі перед сном пісень на тему свята св. Миколая, зокрема відомої пісні Тараса Чубая.

(Денний сон).
Беру участь у міжнародній екологічній  конференції, але з натяком на вирішення проблем із COVID-19. З'являюсь разом із якоюсь незвичайно-відомою жінкою-науковцем. На організації початку засідання беруться всіх розсаджувати на місця. Лідерів країн у перших рядах, а науковців-медиків в останніх. Мене просять присісти з першими, а жінку, з якою приїхав, ведуть до других. Якось про себе, чи вже вголос із кимось висловлюю невдоволення, можливо, готую його подумки перед виступом: як же так, наукова конференція присвячена проблемам медицини та довкілля, а люди, які мають приймати стратегічні рішення в галузі здоров'я сидять на задніх рядах?..



неділя, 19 грудня 2021 р.

Сон 191221 "Відкритий, втаємниченій простір"

На якійсь втаємниченій дачі присутні різні спецприміщення. Один із них знаходиться під невеликою окультуреною водоймою на прибудинковій території. Опиняюсь тут вдруге, зокрема біля цієї водойми і пригадую кримінальний сюжет, в який мене було втягнуто. (Раптове пригадування забутого сну). У тому приміщенні-бункері, що під водоймою, знаходяться кілька вбитих людей. Саме приміщення обладнано, як стратегічний комукаційний центр. Щоб туди потрапити, треба спеціально висушити водойму, відкрити ворота, тоді ж з'явиться вхід. (Під час цього сну була лише подумки констатація факту, спогади, втаємничення деталей, які залишив тієї миті при собі і більш нічого).

Хтось складає відкритий простір відсутнього вікна з чотирьох елементів у бусі (маловантажній машині), створюючи повноцінне вікно. Дивлюсь на виконання робіт і розумію, що додані елементи недофарбовані білою фарбою. Я ж висловлюю пораду дофарбувати, краї перед тим підготувати малярським скотчем, аби не зачепити чорну ґуму біля скла, але подумки, ще домірковую ліпшу методику накладання того скотчу. Лишаю надію на те, що виконавець все зробить правильно. 
P.S. Сон навіяний моєю нинішньою непрямою участю бути свідком технологічних змін у автомобільній галузі на одному з польських заводів.

Якийсь новий робочий об'єкт. Щойно приїхали і заносимо різні речі до праці, зокрема металевий кош, у якому зберігаються інструменти. Раніше його не було, це свого роду презент із попереднього місця праці. Хоча цей об'єкт новий, поки розклались, ось вже наближається обід. Треба поїхати, щось купити для перекусу. Пригадую, що недалеко бачив магазин, але колегам він не пасує - нецікавий, треба з більшим вибором, пригадую інший, який знаходиться прилеглим до території школи (в реалі, в якій навчався, але зі спогадами, як там все мінялось; навіть пригадалось, як на тому місці стояли гаражі; в реалі - біля школи немає такого магазину). Перевдягаємось і їдемо до того магазину. Один із працівників їхати відмовився. Я за кермом машини, біля мене сидить колега, яка рекомендує не заїжджати в той магазин (в реалі, її образ нагадує знайому з давньої офісної роботи на фабриці - О.К.). Вирішуємо їхати ближче до автовокзалу, там кращий вибір у маркеті. (Цікаво, що буквальних асоціацій, які збігалися б з реальністю, відсутні, зокрема розташування як попередніх, так і третього магазину, про який думалось, поки їхав, лише уявно).
P.S. Фрази "поїхати", "виїхати" фігурували в короткій ранковій розмові з дружиною після чого і наснився цей сон.



субота, 18 грудня 2021 р.

Сон 181221 "Відзнаки"

Якесь незвичне місце, нагадує щось космічне, в якому має бути все підготовлено належним чином перед тим, як випустять коней. Я ж займаюсь важливою організацією, чомусь без неї аж ніяк: розвішую усім присутнім на білі сорочки в районі кишені однойменні шильди на двух металевих кріпленнях під округлі гайки (наче інформаційна візитівка, а з іншого боку доволі сильно нагадує військові атрибути). Коли завершив, звернув увагу, що від поспіху декому розвісив криво. Коли кріпив, час від часу видавалося, що в деяких місцях того, певною мірою космічного місця, виникають відчуття запаморочення. Чомусь вирішую, що це пов'язано з радіацією. Переконання служіння тому обов'язку чітке, як в армії, але до кінця цілком усе не розумію, хоча відчуваю себе одним зі старших у команді. Подумки питаю себе: навіщо наявність таких табличок на наших сорочках для коней, яких чекаємо?
P.S. Цей сон нагадав певною мірою образність, з натяком на військовий вишкіл, забутий уривок сну кількаденної давности. Серед малоорганізованих героїв з'являється статусний військовий поважного віку в білому мундирі. Своїм образом і розміреною поведінкою невимушено починає вносити в оточення якусь гармонію та порядок.
P.S.P.S. Певною мірою сон узгоджується з подіями вечора, коли донька отримала поважні нагороди за свою творчість.



четвер, 16 грудня 2021 р.

Сон 161221 "Космічні візерунки"

Якесь незвичне сприйняття простору. Присутня організація предметів у ньому: певний куточок, який обставляю якимись меблями та речами середнього розміру. Наче й не кімната, адже на якомусь етапі виявився вихід у відкритий простір, якесь стійке переконання, що космічний. Можливо, що згаданий куток, з організацією предметів, належав до орбітальної станції - настільки все незвично. Присутнє стійке усвідомлення баченого образу поверхні землі з вікна такої станції. (Не можу пригадати, щоб подібне належало до свіжих переглядів у реалі). З того закритого простору, з раптовим виходом у відкритий, я опиняюсь серед таких героїв, що закидають у "небо" металеві кульки. Спочатку вони падають хаотично, але інший герой вирішив відзначитися по-своєму: такою ж невидимою силою підняв їх знову вгору і систематизовано скинув на "поверхню" нижче нас (наче то й не земля, як і верх не є небом). Дивлячись на малюнок, можна було відзначити, що набув він недосконалого візерунку стільника, обірваного у вигляді пропущених плям (дещо нагадуючи формули з органічної хімії).



Сон 151221 "Англійська мова"

(Денний сон). Опиняюсь із дружиною в магазині. Робимо дрібні покупки. Весь час, як тло, звучить начитка з вивчення англійської мови. Згадую, що на одній з поличок залишив свій телефон, увімкнутий на дану тему. По розрахунку на касі, йду його забирати. Поряд із телефоном помічаю розгорнутий великий записник із ручкою. Чомусь подумалось, що це залишив один із торгових агентів. Забираю свій телефон, вимикаю програвання англійської мови, виходжу з дружиною з магазину, а англійська як триває в одному тоні, так і не перестає звучати. (Просинаюсь. Лише після сну розумію, що увімкнув у реалі на прослуховування англійську і заснув, яка і наклалась на сон. Отже, під час сновидіння навіть не усвідомлював причин її походження, свідомість запропонувала свій варіант знаходження звуків. Інша річ: таке враження, що до певної пори я не чув або не сприймав узагалі тієї начитки. Важко стверджувати однозначно, але сприймання її почалось під час активної фази сну, коли вже й він наснився).



четвер, 9 грудня 2021 р.

Сон 091221 "Вода і вогонь"

Я на батьківському подвір'ї. Вирішив принести воду в половину дому, де жила баба Марія. (Уві сні так, наче вона все ще там живе, але її немає, хата без людей). Дивлюсь, що треба принести у відра воду і поставити біля плити. Йду до криниці, набираю, приношу. По дорозі відзначаю, як росте ряд вишень. Уже відцвіли, отже скоро будуть плоди. А подумки: наче й середина літа, чи не запізно в цьому році будуть ягоди? Тепер порядкую з відрами біля газової плити (цікаво, що плита знаходиться не на звичному місці, а у веранді, майже так, як у 80-ті (моє дитинство), коли користувались газовим балоном), запалюю вогонь, два відра ставлю про запас на спеціальні ґумові підстилки, а вони всі різні, своєрідно чіпляються за метал і незручні у використанні. З третім відром починаю бавитися біля плити. (Цікава арифметика: в руках я міг принести лише два відра води). Це відро так само має якусь підстилку, яка прилипла до основи відра і трапила на вогонь від плити. Це відро хутчій виношу на подвір'я, а там стоять якісь різнорідні речі. Тушу полум'я на тій ґумі. Повертаюсь займатися подальшими справами біля плити. За мить, випадково, виходжу на двір і бачу, що від мого відра, зокрема тієї ґуми, яку, як виявилось, нормально не потушив, загорілись і тліють інші речі, які стояли поряд. Починаю їх розтягувати один від одного, по ходу міркую: як тушитиму? Серед речей були прості мало вартісні речі, практично використані з ужитку, або які втратили за давністю часу свою зовнішню привабливість, зокрема кошик сплетений із лози, який, як пам'ятаю, давно не використовувався за призначенням, зокрема на Великдень, от і він залишився ушкодженим від того вогню. Міркую, що скоріш за все використаю пожежний балон, який знаходиться у цій же купі речей. Разом із тим: він порошковий чи з піною? Що в даному випадку краще?.. (На тому просинаюсь). 0300'

Від когось чую, що є дармова роздача кокосів. Тепер із якимсь хлопцем іду вуличками великого міста до того місця, де вони знаходяться. Виходимо на якісь гаражі. Тепер рухаємось територією якогось гаражного кооперативу і ось раптове місце призначення. У якомусь вуличному закамарку начебто знаходяться бажані плоди. Заходить співподорожник у вузький прохід і дістає їх за два чуба, що віддалено нагадують форму невеликої цвітної капусти або броколі. Десь раніше я такі чуби бачив на плодах (можливо, у забутому сні), але ніколи б не подумав, що такі верхівки мають кокоси. Той хлопець як сміливо зайшов, так і на раз вийшов звідти. Заскакую в середину і я. Роззираюсь, а тих кокосів уже немає. Стоїть по центру ящик з маленькими жовтими грушками. Нижче невеликий вибір із грушками більшого розміру, але зеленими. На самому долі лежать неймовірно великого розміру качани капусти, мало не у співметра в діаметрі (на таке потрібна машина!), якась одна велика голівка гарбузи, окремо в ящику трохи білої цибулі. Ось і все! Як зрозумів, таке місце організовано спеціально для бездомних і людей із невеликою фінансовою захищеністю. Поклав до кишені пару маленьких жовтих грушок і вийшов назовні. Вирішив запам'ятати місце. Але цікаво, що відійшовши від нього, зрозумів, що практично вдруге важко було б з першого погляду його знайти, настільки візуально непримітне зі сторони. Вирішив сфотографувати. (Пам'ятаю, що прицінювався зі сторони до образу майбутньої світлини, але не пам'ятаю, що б робив). Записав локацію в пам'яті GPS на смартфоні та й пішов геть. 0415'



середа, 8 грудня 2021 р.

Сон 081221 "Переїхати річку"

Я в якомусь великому будинку з кімнатою для проживання та залою, більше схожою на порожнє складське приміщення. Ходжу і роздивляюсь у тій залі якісь речі, які "погано лежать". Фіксую щодо них ідеї на майбутнє.

Десь обговорювалась ідея з дружиною, що маю з нею поїхати на якесь важливе місце, а дорога пролягає через річку, на якій немає мосту. Трасу оцінюю на смартфоні по GPS. (Сон або з повтором забутого сну, або є преамбулою до наступного сюжету - реалізації поїздки). Отже, виїжджаємо з дому (місце не знайоме), їдемо вуличками, поворот за поворотом. Погода чудова, сонячно. Дивлюсь на дружину, а вона за кермом. Тієї миті я згадую, що в неї ще немає водійських прав, а керує доволі справно. (В реалі: за пару днів має здавати практичний екзамен на "права"). Під'їжджаємо до річки заасфальтованою дорогою, а далі треба її перепливати... по дну водойми. Дивлюсь на попередні машини, а вони всі так і їдуть. Я вже морально готовий, ознайомлений з цією перешкодою завчасно. Заходжу у воду, вода тепла, чиста. Питаю в дружини: чи брала для себе змінний одяг, як виїдемо по ту сторону річки? Явно, що ні... Кажу, що вода хороша, не холодна. До останнього залишилась стояти на березі. (Сюжет обривається або змінюється на інший).



понеділок, 6 грудня 2021 р.

Сон 061221 "Організація та впорядкування"

З колегами укладаю кабеля в широкий лоток. Знаю, що об'єкт знаходиться біля аеропорту. (Теми "лотка" і "аеропорту" повторювані кілька ночей). 0250' Сон 301121

Опиняюсь у якійсь заміській хаті, більше схожій на дачу за призначенням. Приїжджаю не сам (конкретика відсутня, але знаю, що близькі родичі, двійко осіб точно). Хтось залишається прибирати в хаті, а хтось робить прогулянку околицями, зокрема лісом. (Як глядач, я бачу два сюжети для кожних героїв паралельно, як у кіно). Займаюсь хатніми справами: мию посуд, перу (ставлю до пральної машинки), прибираю, організовую щось на городі, варю їсти, міркую над хатнім облаштуванням. Відзначаю, що є світліші кімнати та темні - без вікон. Міркую, як би їх на майбутнє освітити додатковим сяйвом. Сюжет із подорожжю околицями менш насичений подіями. Зокрема фігурують вулички, вихід до лісу, ліс, гриби, поворот додому. На якомусь етапі виникають гості, давні батькові знайомі, зокрема Є.К. (у батьків із його родиною спільна дача на два входи, але на одній території). Ця людина викликає якусь неприязнь і я роблю якісь показово якісні речі для себе, тим самим викликаючи роздратування в нього, адже зачіпає його інтереси. Десь іде жалітися на мене моїм батькам. Мене це не обходить. Тепер повертаються додому ті, що були в подорожі околицями, якісь нові гості. Вже на цей час відбулося багато змін. Прошу оцінити, наскільки стало краще. Запрошую в дім до столу. 0400'



вівторок, 23 листопада 2021 р.

Сон 231121 "Ворожі постріли"

Іду від однієї школи до другої. Маю певний благородний намір. Місцина, як і самі школи - незнайомі (жодних асоціацій з реальністю). Наблизившись до другої школи, помічаю біля неї певне пожвавлення людей. Сама школа нагадує якийсь старовинний маєток світлого кольору, але в суворих формах, на три поверхи. Перед нею простягається відкрита простора територія, схожа на плац. Ще не встигли наблизитися до споруди (зі мною виявилась ще якась людина), як уже здалека ті люди, які знаходились біля школи, починають від нас оборонятися. Помічаю в їхніх руках якісь рушниці. Одразу чую постріли і бачу, як щось починає летіти в нашу сторону. Ми ховаємось за якісь бетоновані конституції. Тепер помічаю, що летять і падають біля нас дрібні кавалки сірого металевого дроту нерівної форми, розмірами в 2-3 см. (Гра слів: дробу дріт, дроту дріб). Раптом у мене прокидається дивна реакція: я починаю плакати і жалітися так, наче ті люди мало не чують мене тут: "Чому ви в мене стріляєте? Я ж Людина! (Я така ж Людина, як і Ви!..) Хіба я заслужив, щоб мене ненавиділи?.." (На серці таке відчуття несправедливости і мало знайомого оціночного судження, щось на зразок "відсутніх спроб порозуміння". Плачу і сам собі (уві сні) дивуюсь такому внутрішньому стану та власній реакції на події - на тому просинаюсь, але спокійно, без подібних емоцій у реалі).



понеділок, 22 листопада 2021 р.

Сон 221121 "У колі родичів"

Вертаюсь додому десь із Києва. Там брав участь у якомусь літературному заході. Тепер маю завітати в гості, але конкретика відсутня, наче приходжу додому, а місце мало знайоме. Чомусь присутні асоціації з родичами, родини Ц. Зустрічаю в кімнаті інших родичів: двоюрідних брата і сестру (І., Ж.). Сидять разом на дивані, привітні. Я здивований їх побачити. Від останньої зустрічі минуло стільки часу! Дивлюсь на дв. сестру, а вона й на себе не схожа: розповніла як лицем, так і тілом. Хоча не схожа, але переконаний, що це вона. Починаю спілкуватися...



вівторок, 16 листопада 2021 р.

Сон 161121 "Ручка"

Цілий сюжет, в якому головною героїнею є дівчина. Запам'ятався лише фрагмент. Тікаючи від небезпеки, потрапляє в приміщення, в якому сидить у ванній чоловік, обернутий від неї і маше перед собою рукою створюючи віяло. У нього щось із сприйняттям реальности: видно природне або штучне порушення мозкової діяльности. Раз маше рукою, а в нього маленька долонька і пальці. Співставляє з другою рукою. Знову маше, а тепер у нього тоненькі видовжені пальці, а їх більше п'яти... Так і сидів, махаючи перед очима рукою.

Другий фрагмент сну співобразний з попереднім.
Стою перед дверима і тривалий час займаюсь вивченням роботи дверної ручки. Щось не все так просто. Це не просто ускладнений замок, який варто розібрати, аби зрозуміти його "секрет". "Зависаючи" на тому, так і проснувся.



понеділок, 15 листопада 2021 р.

Сон 151121 "Давнє і незмінне"

Маю нагоду вивчати древні поховання у часи фараонів. Проявляю до того якийсь своєрідний інтерес, змішаний з самоініціативою. (Подібний сюжет вже знайомий з якогось попереднього сну. Тоді сама процедура була більш прискіпливою і терплячою до вивчення деталей). Поховання знаходиться напочатку в маленькій кімнаті. Воно приховує від нас потаємний вхід, куди як першого разу, так і зараз ще не проник. Кожен крок сповнений небезпеки, адже від давніх часів такі поховання могли вберегати від мародерства. На відміну від попереднього разу, доторкнувся такої частини речей, яка змусила просунутися гробниці так, аби показати шлях до потаємного входу, яка знаходиться за скринею-саркофагом. Це поховання, на відміну від попереднього бідніше. Серед предметів: згадана скриня, маска, якась поличка для дрібніших предметів, дерев'яні "ставні" до подальшого проходу, металевий щит. 0200'

На обійсті баби Дусі. Так, наче маємо колоти свиню, а під ногами "болото". Б.Д. пропонує мені перевзутися й одразу йде шукати змінне взуття. Знайшла шкіряний чобіт, який міг би підійти, а пари немає. Шукає другу - а знаходить якийсь плетений лапоть, і теж без пари. І що не чобіт, якісь спогади, як колись хтось їх носив, а вони могли б ще послужити. Хтось зі спини підтакує, і мені видається у вимові шльонський діалект. Про себе щоразу дивуюсь. В результаті показую, що ці два різних чобота не вдягатиму. Зі мною погоджуються. 0530'



неділя, 14 листопада 2021 р.

Сон 141121 "Невизначеність"

Приїжджаю до приватного будинку, власники якого здають його в оренду для робітників. Знаю, що одразу за моїм візитом мають приїхати працівники фірми, на яку працюю і я. Маю залагодити усі питання з поселенням. Пам'ятаю, що колись давно тут був, отож відтоді не має сильно все помінятися. Ось здалка бачу господарку, яка щойно приїхала додому. Обличчя знайоме, хоча занадто чорняве. (Як із будинком, так із хазяйкою: видно, що спогад відсилає мене до забутого сну). Дає зрозуміти, що можна жити, але все одно чомусь не все мені ясно. Знаю, що мають приїхати дві машини. Міркую: де вони мають стати? За рогом будинку помічаю машину, в якій за кермом сидить тітка Н. (в реалі померла). Чомусь уник контакту з нею, пішов у зворотній бік - звідки прийшов. Міркую на тему поселення хлопців. Тепер захотілось сходити в туалет по-серйозному, сам він на дворі. Заходжу в нього, а там не прибрано, так, що нема аж де ступити, але примощуюсь і стаю. За раз щось не виходить і я до нього в скорому часі повертаюсь, а біля нього на дворі бігають кури і весь час прагнуть у нього залізти. Заходжу в той туалет вдруге, примикаю двері, а щілина все ж таки залишається, примощуюсь, а кури раптом вламуються всі покотом так, що заповнюють весь простір, так що на початку відчуваю їх всіх на своїй спині. Я вже наперед уявляю, яким заляпаним звідти вийду. Одразу з ними і вивалюю на двір. 0220'

Пішли в ліс щось збирати, а по дорозі бачу гриби: білого на міцній ніжці, підберезовика, ще якісь... Зриваю, адже ножа з собою немає. Питаю: а гриби збиратимемо? Від їхнього виду: яке ні? - тільки "так"!

(Видно, в продовження попереднього уривку сну). Гуляємо лісом, наче це туристично-пригодницька подорож. Виходимо на якусь споруду, і потрапляємо в неї. Так, наче це спочатку була гора, а в результаті в ній опинились вікна. Аби ніхто сюди не проник, закидаю якісь кабеля через вікно в якості линви, у випадку негайної евакуації або підняття вгору.

Приходжу в якийсь автосалон, а в той же час до нього приїжджає група осіб з кількома давніми знайомими: М.Р., В.К.. М.Р. підходить до мене і на мої слова: як справи? - починає потроху плакати. Намагаюсь уяснити причину. Зі слів здогадуюсь, що хтось захворів або помер. А хто? - не ясно. Ту ж неясність не зміг отримати й від знайомих. Так, наче про когось говорять, а у мене на сказане жодних асоціацій. Конкретика імені - відсутня.

Підійшов до ліфта. Вибираю функцію, щоб ввести два слова. На червоному табло світяться рисочки. Поки думав, хтось підходить і просить не соромитися, а натискати свій поверх і їхати. Поряд стоять ще пару людей, які нічого не коментують. Я натискаю, але так, що мені знову роблять зауваження: два рази натискати не можна! Ви раз натиснули функцію "смерть"! (Так і не сів у ліфт. Проснувся. Відчув, що чомусь неприємно болить серце). 



вівторок, 9 листопада 2021 р.

Сон 091121 "Знайти причину"

На якомусь негабаритному транспорті перевожу квіти. Тепер я на такій приватній території, при в'їзді до якого, а тепер виїзду, маю певні труднощі, пов'язані з рівнем воріт. Навіть доходить до того, що шукаю і знаходжу причину, аби направити розмикання і плавний хід кожної з її половинок. Для цього уважно розглядаю конструктивне вирішення навісних петель і прибираю з них невелику металеву вставку, логіку обмеження якої до кінця не розумію. 2350'

Разом із дружиною займаємося якимись справами. Тепер вона каже: "тепер можеш їхати до батьків!" Таким чином я опиняюсь на батьківському обійсті. Заїхавши машиною, запрошують на вечерю, але ще довгий час спілкуємось у дворі. Спочатку з матір'ю, а згодом долучається батько. Чомусь заходить мова за Чехію і слово "voropai". Згодом переходить розмова на тему складности польської мови. Мати каже, що почала її вчити і хоче, аби я спробував оцінити її знання. 0320'

Допомагаю донці таким чином, що бере мої давні творчі заготовки для виконання своїх робіт. 0520'



понеділок, 8 листопада 2021 р.

Сон 081121 "Мати вигоду"

Десь на приватній території, схожій на підприємство, стоїть гойдалка-атракціон. Кожного разу, аби змінити функціонал дії, змінюється в ній плата. З часом виявилось певне непорозуміння, я знав про її можливості більше і тому використовував її "справнішу сторону" під свої потреби, а хтось не міг з неї мати такий зиск і вона рахувалась для них наполовину несправною. Цей секрет я носив до останнього, отримуючи з того максимальну для себе (своїх інтересів) вигоду. 0035'

Стоять рóботи в рядочок і озираються один на одного, спостерігаючи який у кого настрій. Зокрема мають по-особливому проявити себе ті, хто має чоловічий характер.

Так склалося, що задармо я поїхав до України, але, як бонус, із зобов'язанням: разом із маленьким тракторцем, щоб особисто доставити його замовнику. Цей сценарій доїзду розв'язався так швидко, що я навіть здивувався. По приїзді, зійшов із цим тракторцем (жовтого кольору) на вул. В.Бердичівській рідного міста, біля зупинки, що навпроти міської лікарні. Якийсь інший спецтранспорт в'їхав на нього так, що перекрив його своїм кузовом, але сам процес не примітив, лише наслідок. Скочив до кабіни того водія, але миролюбно домовились, що він допоможе мені доставити тракторець до адресата. Починаю пригадувати адресу: Піонерська?.. Пробую знайти в GPS, але не виходить. Врешті розумію, що пишу не кириличними буквами. Заїжджаємо на якийсь об'єкт, а я ще бавлюсь з інтернетом і адресою. Пам'ятаю точно, що точка доставки є готель на тій вулиці. По іронії долі чую, що про цей готель щойно йшла мова, начебто впізнаю пару хвилин тому його власника, портрет заґуґлюється в смартфоні, а вулиця пишеться як Raciborska. Вирішую не гаяти часу і голосно кричу: чи тут присутній власник готелю на Рачіборскій? 0530'



неділя, 7 листопада 2021 р.

Сон 071121 "Організація часу"

Після якихось робіт у сараї і біля нього (батьківський двір), вирішив піти в школу на поетичний виступ. Про це число знав, але довго наважувався. Врешті вирішив, що піду - в останній момент. Виходжу з дому, йду до зупинки, переходжу дорогу, далі оновленою асфальтованою стежкою до школи (ця оновленість дороги мені знайома, видно, із забутого сну). Раптом пригадую, що я не взяв свої поетичні збірки. Довго рився в сумці, але знайшов підбірку своїх складнів. З тим і вирішив, що читатиму. Разом - і те, що маю в інтернеті. Приходжу в школу, а там так, наче в коридорі вчительська: багато вчителів сидять за одним столом біля вікна, а поряд видно кабінет директора, адже увага поодиноких працівників зосереджена в ту сторону. Нічого не вказує на підготовку якогось заходу. Питаю у вчителів за поетичний вечір, який має скоро розпочатися. Звертаю увагу, що моя вимова слів має незвично виразне звучання, наче відчеканюю звуки, дещо подібне до польської мови. Вчителі починають дивитися один на одного так, наче чують про цей захід вперше. Раптово одна звертається крізь стіл до іншої, що щось таке має відбуватися в неї. Тепер та звертає увагу на мене і пригадує, що дійсно так! Виглядає, наче якби ніхто не прийшов і не сказав, то нічого важливого і не трапилося. Уточнюю час початку заходу і перепитую її на ім'я. Абстрактно дає зрозуміти, що ще маю трохи часу. А очікуване ім'я та по-батькові вимовляє так тихо і загадково, що мені чується якась електронна адреса. Навіть перепитав, але це не дало бажаного результату: почулося так само. Я вибачився, що не підготувався належним чином і завдяки тому, що виявилось: маю в запасі ще трохи часу, то сходжу додому і візьму свої збірки, аби пристойніше виглядати перед учнями. Покидаю школу, а в голові вже почала роїтися думка: може не варто повертатися? 0420'

Потрапляю на територію підприємства, де протягом робочого дня фіксуються усі години працівника. Ось цього разу і я дивлюсь на схему, аби знайти в тих лініях кусь логіку. 0530'



Сон 041121 "Логічне завершення"

Збирав у лісі гриби: великі та багато-багато.
021121

Знаходжусь на якомусь приватному святі, під кінець якого вирішив випити і я. Подумалось узяти пиво, але виявилось пиво намішаним із горілкою у горілчаній пляшці, що трохи здивувало. Чомусь вирішив закурити, але не пам'ятаю, щоб дійсно це здійснив. Побачив пару віддалено знайомих облич, але чомусь усе сприймалось як чуже. Єдине, яке мав відчуття: присутність завершення заходу і спроба логічного для себе відпочинку.
041121



понеділок, 1 листопада 2021 р.

Сон 011121 "Надзвичайні події"

Є свідком будівництва якогось громадного розважального центру у вигляді хмарочосу. Все відбувається, як у кіно. Час від часу дивлюсь на події або зі сторони, або очима головного героя. Ось уже завершальні етапи. Багато ігрових кімнат оформлені в незвичному для мене стилі: стіни обшиті тканинами. Ось зараз знаходжусь у подібній з таких, вся в червоних кольорах. Тканина, за задумом, висить вільно і рухається силою прихованого вітру, створюючи змінність образів, які доповнюються характерною музикою. Така зала завершується заглибленням у вигляді прихованої сцени. Я ж пам'ятаю, як тут ми заносили певне обладнання, коли ще все будувалось, і воно знаходиться прямо-таки за незвичними для мене рухливими кулісами. Тепер я покидаю цю залу і опиняюсь десь на свіжому повітрі. За логікою подій - на даху, який облаштований так само в рекреаційну зону. Всюди багато відвідувачів. Час від часу головний герой допускається банальних, але великих за значенням помилок, які роблять сюжет трагікомедійним. (Настрій присутній весь час, аж до певної пори). Ось його просить начальник зробити банальну робочу справу, пов'язану з інструментами, а він допускається якоїсь примітивної помилки, яка торкається справної роботи одного з нових обладнань. Навіть розуміє, що зроблене не залишиться без наслідків. Тепер він дивиться на небо, з іншої сторони - я (кінематографічно) його очима, а там летить громадна балістична ракета. Чомусь видається вона мені знайомою, навіть емблема та пару написів. Головне, що виразно на емблемі виділяється число "7", а виглядає так наче число із буквами, які мають складати гру слова. Щось на зразок "7-рі" (в реалі існує подібна упаковка, до чого? - не пригадаю). Шеф від видимої сторони того, що я роблю, сповнений радости. Видно, у нього такий сьогодні особливий день! Він знає, що сьогодні за кулісами тієї червоної зали має задіяти нове розважальне обладнання. Раптом для себе бачу (очима героя), що та громадна ракета поволі спустившись до цього розважального хмарочосу, так само спокійно влітає в згадану залу і занурюється вглиб сцени. Я ж, відчуваючи щось недобре, поспіхом сідаю в ліфт, в якому опиняється згаданий шеф, вкотре щасливий від розвитку усіх сьогоднішніх подій, і ми "летимо" додолу. Разом із тим знаю, що під час надзвичайних подій користуватися ліфтом небезпечно. На якомусь етапі виникає відчуття, як будинок починає поволі нахилятися... Шеф перебирає якісь свої дрібні інструменти, які більше нагадують манікюрний набір і не зауважує на зовнішніх змінах. Розумію, що на верхньому поверсі щось уже відбулось кардинальне, але нижче це ще не так відчутно... 0410'

Їду на місці водія якимось доволі старим автобусом. Везу людей. Раптом на панелі швидкостей, наче на сучасному моніторі, пролітають кругові іскри. В той же час чую, як щось недобре відбувається з роботою мотора. Вирішую стати десь на зупинку і спробувати запустити мотор наново. Як тільки став, так і не зміг вже зрушити з місця. Ще на місці водія чути, як під капотом тре та іскрить якийсь маховик, у чому мені важко розібратися (уві сні своя логіка, закрема в даному випадку, технічної сторони транспорту).
P.S. Напередодні, виїжджаючи з роботи, намертво заглох дизельний легковик. Так, що довелось ще з ним помучитись, аби запаркувати його в доброму місці, взяти новий транспорт, розвезти колег та приїхати пізно додому.
0715'



Річний підсумок спостереження за снами

Вже минув рік, як я веду блоґ "Сни Лоґоса" ("Сни Logos'a"). 13 березня 2018 року був зроблений перший допис, у яком...