Сон 170123 "Без змоги більшого"

У якомусь новому приміщенні ремонтую бетоновану підлогу. Наостанок фарбую. Залишається якась яма. Вирішую, використовуючи її глибину, вилити в ній фігуру з гіпсу в образі людської постаті. Знаю, що до цього дому мають приїхати якісь чи то родичі, а чи знайомі, тому всі приготування робляться саме до того моменту. Місце, в якому залив гіпсову фігуру, засипав піском і вирівняв з підлогою. Ось до дому приїжджають люди, яких я знаю (жодних асоціацій з реальністю). Вони приїхали з лікарні та привезли дівчину. Спочатку зауважив, що вона без руки - кисть до місця, де мала б початися долоня. Якось не одразу, але помічаю другу руку, яка також була без долоні... (На цьому просинаюсь). 

P.S. Пригадую уривок сну, який приснився на днях, але вирішив його не записувати. Носить у собі подібний контекст. Знайома, яка вже з десяток років живе в США, наснилась такою, якою її бачив востаннє у ті часи. Сиділа на стільчику, але без лівої ноги. 

P.S.PS. Явно, що образ "обрубаних кінцівок тіла" почерпнутий з реалу, коли побачив світлину з ампутованою рукою молодого хлопця - воїна, який пішов боронити Україну від російських загарбників, з мамою якого свого часу більше місяця по роботі спілкувалась моя дружина.

Сон 160123 "Участь у виборах"

Беру участь у виборах до районної ради та перемагаю... Після виборів зустрічаюсь із представником партії чи райради для з'ясування подальших організаційних питань і приємно для себе бачу знайомого O.K., який так само брав участь у виборах по своєму округу та переміг до іншої районної ради. Кажу старшому, що от дивовижа, на початку 2000 так само йшли на вибори від однієї партії, але тоді я не переміг. (Фактично так і було). А цього разу історія повторюється: і хто б очікував? Тішачись від такої зустрічі та вивертів долі, вже подумки собі міркую: все то добре, але як з обмеженим військовим станом я буду перетинати український кордон? (Тут логіка міркування уві сні взагалі дивна). В'їхати можна, а виїхати? (За логікою сну я мав перебувати за межами України). 0230'

Сон 150123 "Дорогі прикраси"

З дружиною потрапляю в багатий палац на кілька поверхів, переобладнаний на дорогі магазини, але не так, щоб клієнта захопити кількістю товарів, а ексклюзивом. Жодного натяку на сучасні гіпермаркети: все виконано в полакованому дереві, дорогих меблях, під ногами - килими, на стінах - мистецькі картини, так, наче ти й не в комплексі маркетів, а в музеї. Підходжу з дружиною до одного з бутиків, а до нього черга. Там продають золото, якісь інші дорогі і в той же час ексклюзивні речі. Спочатку дружина дивиться на золото крізь скляну шибу, уважно розглядає та інформує, що вибрала, який буде брати. Якось непомітно для мене (швидко) купує об'ємні круглі сережки, хоча й на вигляд повітряні, але зроблені, наче павутинкою. Схоже, що в усередині був камінчик, наближений за кольором до золота, наприклад: бурштин, - але не стверджуватиму. Подорожуючи з дружиною від бутика до бутика, у руках опиняються якісь плаття на плечиках, а ще - дві пластмасові коробочки, наче з-під морозива, наповнені виробленими делікатесами у вигляді дитячих желейок абощо. Хоча я й не пам'ятаю, щоб їх пробував, дружина каже: "зенеси плаття на місце, їх не купуватиму, та придумай щось із тими солодощами зробити, нащо їх взагалі було брати?" Десь заношу та залишаю плаття, а "желейки" вирішую купити. Виглядає так, що купити можу або безпосередньо в бутику, або, так міркую, на виході з "гіпермаркету". Ходжу солідними сходами, широкими коридорами, на якійсь своїй філософії сідаю на вільному стільчику недалеко від двох працівниць, які мені більше нагадують музейних обсерваторів, і продовжуючи міркувати над чимось своїм, непомітно для себе з'їдаю усі солодощі. На рештках "жельок" розумію, наскільки "далеко відлетів", що наче й немає за що розраховуватися...

P.S. Уві сні присутні деякі асоціації з вечірньої поїздки в магазин. Певною мірою дружина висловила своє невдоволення, але дещо підсвідоме "приберегла на потім". Вранці, після спільного міркування над її сном, зробила остаточні висновки. (Мої сни не обговорюються). Для себе зрозумів контекст однозначно.

Видиво 110123 "Клоун з турбообличчям"

Образ клоуна, де на голові у нього високий ковпак червоного кольору, на плечах білий гофрований комір, як у П'єро, а обличчя - в рисочки, наче від швидких обертів, від чого ідентифікація образу відсутня. Якщо обличчя мерехтливе, то ковпак, плечі та тулуб статичні. (Чомусь подумалось, що це мало б стати гарною ідеєю для мистецької картини).

Сон 100123 "Зберегти душу"

Йду з матір'ю по вулиці та збираю з кущів чорної смородини, що ростуть обабіч шляху, їх зелене листя. Роблю певного роду букетик. На якомусь етапі навіть пробую його листя на смак. Знаю, що ми йдемо в лазню, тому пахуче листя для парної має бути в пригоді. У другій руці несу чорний дипломат. Міркую: як так, йду купатися, а рушника не взяв? Дивлюсь у свій дипломат, а там так би мовити "набір джентльмена": льняний кухонний рушник, присушений бутерброд, складений із чорного хліба. Пробую і його гризнути, але більше для оцінки їстивности. Отже, так-сяк покупатися буде можна!

Беру участь, як цивільний, у гущі військових подій, які нагадують Першу світову війну. (Так суджу за одягом і зброєю). Якісь солдати заходять в моє селище (таке переконання уві сні) і ведуть прицільний розстріл, можливо, й мирного населення. З шумом розстрілів чую, як рухаються від околиці в центр і розповзається по вулицях. По мірі наближення я тікаю далі. Якоїсь миті в моїх руках опиняються дві рушниці, так, наче десь їх підхопив, або хтось дав у руки. Не маю наміру стріляти, бо не вмію. Переконаний, що зброя в руках одразу вказуватиме на того, кого обов'язково треба знешкодити. Біжу. В одному з дворів бачу священника (пізнаю за одягом) та його помічників, видно, приватний дім святого отця, забігаю на його обійстя, кидаю зброю в траву, бо чую: вже ось-ось вороги в "кількох кроках від нас"...

Повторний перегляд фільму у стилі фентезі, в якому я мало не беру участь. Початок мені не подобається: він мені знайомий і чимось нудний. Кажу це тому, з ким сів дивитися, а це - головна героїня. Тепер її бачу в місячному сяйві, голою, босою, біля берега, на гладкій поверхні замерзлого озера. Спочатку не розумію, що вона тут робить, а згодом бачу, як "звільняє" від невидимих пут чиюсь душу. Коли душа отримує свободу, я її врешті-решт бачу, адже починає світитися посеред ночі наче маленький ліхтарик. Вона піднімається у небо, а там з'являються вже сонми таких самих, виказуючи своєю об'явою велику радість.

Сон 080123 "Невдала форма"

Потрапляю в оточення путіна. (На днях снився сон, де так само трапив ув оточення Гітлера... але є серйозна відмінність). Перебуваючи десь "у полях", путін дає інтерв'ю для мас-медіа про якусь технічну установку. Я ж стою поряд нього з лівої сторони. Слухаю і дивлюсь на нього, а він якийсь лишнє рухливий, лишнє говіркий, якийсь трохи не такий, яким звик його сприймати. Дивлюсь уважніше і помічаю, що він молодший за віком, у нього інша форма очей, яка більше нагадує Мєдвєдєва. Явно, якась невдала версія двійника! Стою і дивуюсь: і як люди такого не помічають? Хоча може й помічають, і знають, але за зовнішньою серйозністю зберігають офіційну форму кедебіської "пристойности": не виказувати на публіку свої сумніви, а вірити "формі подачі" "спущеної згори" беззастережно.

Як у телевізійних новинах, проходить інформація про круїзне містечко, яке не було застраховане, адже не могло знайти таку страхову компанію, з якою можна було б домовитись, і з причини серйозної несправности ходової частини змушене стати на безтерміновий ремонт. Дивлюсь на цю машину-місто і сам в певному шоці. Це не монолітна споруда, як один дім, а комплекс різних будинків. Що з того, що виконані з архітектурною різноманітністю, а вночі світяться, як будинки Лос-Анджелеса? Це ж комусь прийшло в голову зробити подібність до круїзного лайнера, але на суходолі!? А якими дорогами воно мало б їхати? Що за сучасна мода на дивні мегапроєкти?

Сон 070123 "Далеко приховане і забуте"

Беру участь у польоту в космос, але не так звично, як космонавт, а якесь тіло, що своїми розмірами може перевищувати деякі планети навколо себе. Місія серйозна, але певною мірою виглядає, як халабейдність. У цей момент нас не цікавлять планети з каміння, а у вигляді шматка льоду - це ідеально! Наближаємось до такої планети. Спочатку збираю пальцями супутники такої планети. Комусь кажу, аби описували, які ж вони мають назви. Тепер беру саму планету у свою руку і починаю виколупувати з поверхні маленькі камінчики - це метеорити, які падали на неї у різний час. Видно, що коли вони гарячими вдарялись о поверхню, не розбивались, а вплавлювались в неї, залишаючи навколо себе відмінний темний колір, яким додатково забарвлювався у темне навколишній до них лід. Тому візуально шукати такі "камінчики" доводилось доволі легко. Маючи певні природничі знання, ставлюсь до них із розумінням: ці метеорити являють незмірну наукову цінність! Складаю для когось ув окремий посуд. Нашукую і виколупую стільки, скільки знаходжу їх видимими ззовні. Тепер вирішую зазирнути в середину цієї льодової брили. Адже ті метеорити, що падали на планету в різні часи, вони є у будь-якому випадку ранніми, наприклад, за ті, що можуть знаходитися глибше, взагалі не видимими для ока. Подібна планета мільйонами років обростає льодом і ніхто не знає, які метеорити падали на неї раніше. Якимось чином відламлюю якусь п'яту частину цієї планети, а в одному місці, з під неї, також виявляю тепер не поодинокі, а одразу якусь груду твердих скам'янілих темних форм. Беру їх і також кладу на окрему тацю, що мені подають для досліджень. Поклавши цю безформність, за мить бачу її розмерзлою та не у вигляді камінь-метеоритів, а якихось видовжених зелених зерен із такими ж довгими остями. Чую, як хтось дивується збереженій формі життя. Ще мить і поодинокі зерна починають проявляти життя. Таке враження, що вони починають дихати. Міркую собі: таку форму життя просто небезпечно брати на Землю! Хтось поряд дивиться і також коментує: "Я не вірю своїм очам! Я не вірю своїм очам!". 0600'

Сон 050123 "Зелені зайці"

Бачу зелених зайців, однорідно-чистих у своєму кольорі, які наче купаються в змішаному середовищі моху, якоїсь вологости, та дрібної рослинности. (Певна асоціація з бобрами, пов'язана з нещодавно переглянутим сюжетом про природнє середовище словацької Братислави). Хтось когось питає: чому вони зелені? А відповідь звучить доволі дивна: їх вирощують у спеціальних фекальних умовах, аби вони набули певних мікробіологічних властивостей травлення людського організму. Після чого, коли їх уживати в їжу, в організмі утворюються додаткові захисні бар'єри, які впливають на покращення травлення, протистояння новим хворобам, підвищений імунітет. Тепер новими очима дивлюсь на цих милих ні в чому не винних зайців, як жертву чиєїсь хворої уяви про здоров'я; принюхуюсь до повітря, але туалетного запаху від цього місця не відчуваю. Хтось додатково запитує: чи є взагалі попит на таких зайців, адже, знаючи таке, самому їсти їх би не хотілось? Відповідь прозвучала "проста", як маркетинг: коли пропозиція створила попит, а нині сам попит створює пропозицію, на ринку завжди є такий клієнт, про якого ми не знаємо, але він має дивні уявлення, зокрема про здорове харчування, які прагне задовільнити.

Сон 020123 "Розуміння та бачення «стежок»"

Бувають сни настільки нецікавими, неінформативними та тривалими у своїх повторах, що немає про що й писати. Намір про подібний запис одразу відкидається в сторону. Існують й інші причини, чому сни не бувають записаними, зокрема лінь, фізична втома, відсутність зацікавлення частиною власного життя. Хоча мій інтерес до снів останні п'ять років залишається стабільним, коригувати його може фізичний стан (тривалий робочий час, важка праця). Цього разу, у святкові дні, маю зворотній ефект: перевідпочинок, який так само не діє на сон, як для мене, позитивно. Отже, за відсутности повноцінного сюжету, фіксую, як тіло під час сну перебуває в стані неспокою: прагне, так би мовити, призабутого фізичного навантаження, від того сіпаються ноги, підкручують руки. Цей стан мені знайомий у момент, коли сильно хочу спати, а за хвилин п'ять-десять мене раптом пробуджують і після цього, виринувши в реальність, не в силах повернутися навспак у сон, хоча весь психо-фізичний стан в короткому часі до цього сильно того хотів. Таким чином доводиться змінювати дрібними порухами положення тіла, аби йому було зручно. Певною мірою такі дії впливають на сон, як і виникають із нього. З чого, як і починав цей запис, сновидіння набуває повторів. 

Цього разу снилося, що маю дві стежки, як два варіанта установки новорічної ялинки, хоча місце подій звужене до однієї кімнати. На якомусь етапі два варіанта для однієї ялинки перетворилося у два варіанта для двух. (Виникає певна асоціація з числом-образом "два кола" зі сну напередодні). Отже, з погляду інших, хто б дивився на мене зі сторони, тільки я маю розуміння і бачення цих "стежок", тим самим варіації: як знаходитимуться ці ялинки одна біля другої у визначеному просторі моєї уяви. Десь біля мене перебуває донька і мовчки спостерігає за моїм переставлянням тих ялинок. Сюжет повторюється і врешті-решт ніякого наповнення змістом собою не являє. (Нічний сон).

Опиняюсь у колективі довірених осіб Адольфа Гітлера. Розумію усю ситуацію та небезпеку цієї людини. З його поведінки виникає, що він мені максимально довіряє. Я ж розумію, що є тут біля нього пасивним агентом "з майбутнього", який "заліг на дно" до невизначеного часу "Х". Мушу бути свідком усіх тих злочинів, принаймні обговорення їхнього втілення. Знаходимось у такому великому приміщенні, де є ще одна "кімната", щось на зразок чи то концентраційної камери, чи то бункера, але цілковито зробленого з металу. Гітлер оптимістично розповідає, що там є всі зручності для існування, навіть книги... Тепер висловлює ідею, що хоче зібрати увесь оригінальний столовий посуд ув одному місці. І тут, нарапт, я бачу мапу росії і містечко на північному сході. Начебто там Гітлер вирішив зробити собі таку "колекцію". Шляхом кінематографічного наближення до мапи - зменшення масштабування, я потрапляю у те містечко. Хтось мені каже, що вона має віддавна свою оригінальність: там немає доріг, адже всюди існують вузькі стежки в доволі високій траві. Як підтвердження, бачу з висоти пташиного лету якусь людину, яка йде від кладовища такою вузькою "змійкою". (Ранковий сон).

Сон 010123 "Два кола"

Снилося багато різного, але без конкретики для фіксації. Зокрема запам'ятався останній фрагмент, який важко як-небудь описати словами, адже це не сюжет, а графічний образ. Уві сні він був мені знайомим, можливо, є повтором сну, або пригадуванням чогось давно забутого. Отже, графічний малюнок (рисунок) у вигляді двох кіл. Одне коло у вигляді спіралі, а другий - подібний до колеса. Вони органічно перетікають (розкручуються) зі своїх концентрацій на місцях у широкі відстані, де так само легко з'єднуються одна з одною в різних точках малюнку. Дивлюсь на цю художню роботу, як на свою давню працю. Виникає бажання її вдосконалити в кількох місцях: де вільні лінії знаходяться близько одна до одної. Ці простори просто вирішую заповнити кількома схемами "косичок". Що і роблю.

Сон 311222 "Змінні образи"

Тільки-но засинаю, як за короткий час потрапляю у книжковий магазин рідного міста (асоціативно подібний із реалу, хоча його давно закрили; у кав'ярні того закладу часто відбувалися різного роду літературні зустрічі). Раптом озираюсь на касу і бачу велику іграшкову голову з великими усміхненими зубами: начебто смішно, але моторошно водночас. В іншій стороні бачу такого ж роду іграшкову голову, але кота із одним відкритим оком зеленого кольору. Згодом, якісь інші чудернацькі маски, малюнки на стінах пастельного кольору, десь із натяком на грецьку настінну творчість. 2350'

Наче в кінофільмі. Головний герой залишається сам без засобів страхування над "прірвою". Насправді, звичайний крутий спуск, із перешкодами у вигляді камінчиків, падати було б неприємно, якби впав - вижив, але сильно побився. Тепер йому (мені - чітка асоціація присутности в образі) якась дівчина приносить платівки, аби поставив грати на аудіопрогравачі який знаходиться у машині. То одну принесе, то іншу. Хтось її питає: звідки ти їх носиш? На тих платівках музика і пісні радянських часів, яка їй взагалі незнайома, тому була в диковинку, як і самі платівки. Тепер головний герой має їхати на якусь важливу зустріч (чомусь асоціація виникла з образом В.Зеленського), але так виглядає, що приховує від оточуючих, що "під наркотою". Всі показують йому, що не здогадуються, а йому така поведінка підлеглих, щодо нього подобається. Ось він опиняється десь невідомо де, на вулиці біля двох старих приладів: радіоприймача на лампах і програвача платівок. Хтось прийшов його забрати, бо "вже пора їхати!", дозволяє собі затриматися: закриває кришки від згаданої апаратури, "щоб не намокли", якщо піде раптом дощ, і йде слідом за кличним, хоча обирає дорогу дивними зиґзаґами, бо "так треба" і ніхто йому "не указ" - [сам пише]. 0430'

Спостереження за снами - ✓21 :: Ми та наші сни

Наповненість нашого життя складається з його насичености образами. Від дитячих років пізнання світу відбувається за їх посередництва. Спочатку осягаємо образи (вкладаємо внутрішній зміст, осягнений почуттями та органами чуття), а за ними прив'язуємо до них слова (вивчаємо мову). Нова якість вивчення образів відбувається в шкільні роки. У дорослому житті, якщо робота перетворює життя в одноманітність, і немає часу на осягнення нового (зміна виду діяльности, мистецтво, подорожі тощо), їх, на диво, замінюють (рекомпенсують) сни.
06.01.22

Відома теза, що сон - це свого роду мінісмерть. Аналізуючи свої сни, ми краще починаємо розуміти себе, адже те, що сниться з поміж усього, що бачимо в житті, і є найголовніше, чим живемо.
19.01.22

Сни - реалістичніші за будь-які пророцтва.
23.02.22

Як правило, сни, які запам'ятовуються найкраще, ми переживаємо незнайомі або малознайомі почуття. Наприклад, нам рідко або невиразно сняться буденні речі, які виконуємо щодня. Їх витісняє свідомість із-за її нецікавости, набридливости, отож, не пускає в сон, вмикає функцію "ігнор". Свідомість, як творче явище людського життя, не визнає звичне за вартісний матеріал, вона відшуковує для себе нові образи, прагне "гострих вражень". Місце "звичного" заповнюють такі речі, які нам іноді важко осягти за раз, але для того і створене наше світосприйняття, аби ми знаходили себе в собі / для себе розуміння між двома світами, які лежать на шальках терезів: день-ніч, свідоме-несвідоме, зрозуміле-неосягненне, життя-смерть.
14.03.22

Сон - це свого роду дзеркало, а образи в ньому - це інтерпретації нашого відображення, зокрема того, як ми себе усвідомлюємо в дійсності. Коли дивимося у дзеркало, певним чином ми знаємо та уявляємо, як виглядаємо фізично, до того додаємо вираз внутрішнього стану, принаймні для себе ми це знаємо, а як дивимось у дзеркало, або, в гіршому випадку, чуємо чиєсь зауваження або похвалу, починаємо зауважувати на таких деталях в рисах своєї зовнішности, про яких і не здогадувались, або ж не обтяжували себе думати. Так і зі сновидіннями: вони є наче нашою дзеркальною проєкцією. Все, що бачимо уві сні, це так би мовити про нас і лише про нас, навіть, якщо там фігурують зовсім незрозумілі для нас персонажі та образи.
21.05.22

Хоча реальність на противагу снів і вирізняється максимальною логічністю, але вона буває доходить до необдуманого автоматизму, чого у світі "ілюзій" трапляється рідко. "Політ фантазій" більш притаманний снам, аніж об'єктивній реальності. Дарма, що риси необдуманости приписують сновидінням, у реальному житті вони зустрічаються не менше, якщо не на побутовому рівні, то явно на технологічних процесах, де людина втрачає природний дар творчо мислити.
14.06.22

Сон, у творчому розумінні, цікавіший за нудну працю, з нього хоч можна винести сновидіння.
26.09.22

Якби я назвав власний інтерес до записування снів? - "Ловець мінливостей".
23.10.22

Сон - це завжди про те, що болить. Але його може зрозуміти лише сновидець.
30.10.22

Банальне, але важливе спостереження: переважний досвід багатьох доводить: наскільки приємно спати і бачити сни, настільки ж присутня здатність їх забувати, коли просинаєшся.
08.11.22

Як так: уві сні володіти певними знаннями, іноді аж занадто насиченими сюжетами та пригодами, що й не знайти часу, аби все те описати, вміти в тому стані пригадувати інші події снів, а в реалі тим досвідом ніяк не оперувати? Для чого такий захисний механізм? Аби не могли розділяти правильне від грішного - реальність від сну - вміння мислити раціонально від безвідповідального божевілля?
18.11.22

Якщо припустити, що сон не є важливою складовою нашого життя, тоді навіщо ті знання, які ми з нього отримуємо? Як і сон, усе в нашому житті не випадково!
11.12.22

Кажуть, що "час лікує", це означає, що час і біль є категорією земного буття, адже поза цим буттям, "у вічності" відсутня категорія часу (вічність на те і вічність, що її ніхто не обліковує), отже і біль - як витвір земного існування там відсутній. Проводжу паралелі та роблю подібні висновки за власними спостереженнями за снами: почуття (враження) в стані знерухомленого від сну тіла існують і розвиваються, а образ болю наче "винесений за дужки" - є відсутній, хоча усвідомлюваний. Як висновок, найліпшим прискорювачем психологічного лікування болю є сон, лікування фізіологічних симптомів поза моїм досвідом.
27.12.22

Також Вас можуть зацікавити попередні дописи "Спостереження за снами" ::

✓01 Чому нам сняться сни? Власні спостереження
✓02 Особливості сновидіння
✓03 Тлумачення снів
✓04 Про організацію часу на сон і вміння записувати побачене
✓05 Чому важливо записувати сни?
✓06 Сім причин, чому я записую сни?
✓07 П'ять штрихів про вміння запам'ятовувати сни
✓08 Сон як інструмент пошуку правди про себе
✓09 Як зрозуміти сон? Спроба осягнення процесу його творення
✓10 Сприйняття появи сну за аналогією з відтворюванням почутого тексту
✓11 Чому уві сні ми проявляємо активність?
✓12 Сон як інструмент стабілізації психо-фізичного стану людського організму
✓13 Коли легко розтлумачити сон?
✓14 8 причин, чому я записую сни?
✓15 Сон на межі бажань і можливостей
✓16 Рекомендації, щоб бачити сни
✓17 Рекомендації для розвою позитивних снів
✓18 Спостереження за відчуттями під час сну 
✓19 Ще раз дещо про сни
✓20 Образи та їх об'яви
✓21 Ми та наші сни

Сон 301222 "Якість поверхні"

Приходжу на знайоме (уві сні) озеро на відпочинок, але зауважую, що вода в ньому впала десь на метр-два. Стали прозирати з дна певні елементи рельєфу та сторонніх форм, про які можна було лише здогадуватися. Все-таки вирішуємо (уві сні не має конкретики: із ким), що будемо відпочивати, адже більшою мірою сюди йшли погрітися на сонці, а не купатися. Тепер комусь пояснюю про причини, чому впала вода. Аргументую, що "тут на шльонську"всі озера є штучними, із неприроднім формуванням підвищення рівня води. Адже такий густонаселений регіон задля стратегічної безпеки потребує запаси води у будь-який час, навіть на майбутнє.

Беру участь у якійсь виставі. Роль другорядна: сидіти за святковим столом, спиною до глядачів із кількома іронічними репліками. На якомусь етапі виникло відчуття, що це зовсім як і не вистава, а збори колективу, в якому з поміж усього іншого директриса вирішила вичитати колегу, який сидів навпроти мене, в його неохайності. У той час, слухаючи мовчки ту балаканину, з нічого робити з чогось підручного почав складати на столі певні геометричні форми у вигляді споруд. На якомусь етапі ця директорка вирішила поставити мене за подібну "охайність" у приклад, підсилюючи свій монолог. По швидкому завершенню такої-не-такої вистави та того, як більшість працівників разом із директоркою розійшлись по домах, залишилось деяке число людей, які сумлінно вирішили дочекатися кінця робочого дня. Подіяла організаційна критика?.. Подивившись на цих дивних людей, вмикаю свій внутрішній пофіґізм, беру дитячу (за розмірами, але функціональну) гоночну машину попід руку, яку позичив у тимчасове користування, і "валю" на двір. Вже по дорозі, вирішую поставити це авто на проїжджу частину, щоб в нього сісти і вже поїхати додому, але помічаю поліцію на цивільних номерах, яка вичаювала порушників. Вирішив пройтись трохи далі, за ріг дороги. Вже за спиною за світлом фар помічаю, як когось вони затримують. Ховаюсь у напівтемряву повороту, пригадую якусь давню і знайому вуличку, ставлю машину на дорогу і готуюсь нею їхати. 0333'

Дітям даю завдання: поприбирати "гори" одягу, розкладені по "зручних кутках". (Намір із реальности трапляє у сон).

Йдучи детективним слідом, потрапляю у місце, в якому господар наодинці спеціально заморочує голову відвідувачам, але індивідуально до кожного, пригощаючи їх солодким вином, який забирає сили в ногах так просто звідси піти. Цікаво, що для цього є окрема кімната, оздоблена по-багатому, але із максимально натертою, а отже слизькою підлогою. Господар ходить по ній уміло, підносить вино в скляному посуді і не підсковзується. Разом із тим це місце є для презентації стильного взуття. По суті, це і є його основний бізнес. Щоб все це зрозуміти і розв'язати детективну історію, я мав потрапити в це місце, пройтись цією підлогою, мав мене напоїти, а я мав стати учасником презентації фірмового взуття. 0715'

Сон 271222 "Xirurx̌iä"

Йду вулицею і читаю на будинку слово "XIRURX̌IÄ". Міркую: цікаво латинізували літеру "г"! Хоча сприймаю букву "х", як ікс, і не приймаю ідею, щоб кирилічна "х" уживалась у словах поряд із запозиченими словами, наприклад: "xorošyj Xerox", але найбільш здивувала уві сні варіація "г", як "x̌": "хтось же до такого додумався?".

P.S. Поки розглядаю (у реалі) варіант запису букви "х", як "h", a "г", як "ɦ" або "ħ".

Сон 121222 "Відкриті обличчя"

Я з дружиною опиняємось у містечку, в якому, випадком долі починаємо жити. Щовечора вирішуємо робити прогулянки містом. Тривають якісь святкові дні і більшість людей просто тримають свої будинки відкритими. То одного, то другого вечора якось невимушено, кличучи ще з порогу хазяїв, заходимо то в один то другий дім. Саме там і знайомимось з мешканцями цього містечка. Переважно це старі люди, які обросли домом, зручностями, достатком, віком, а їхні діти роз'їхались по всьому світу. У кожної такої родини є багато фотоальбомів, якісь місця, переважно за домом, у окремо відведеному місці, де висять роботи, постери, плакати виготовлені їхніми дітьми, коли ще жили тут, у цих домах. Я намагаюсь зрозуміти цих людей, їхній світ, дітей, що покинули цей дім, самотність цих батьків, переважно жінок. Вдивляюсь у їхні рухи, емоції, риси обличчя. Інформація про наші "походеньки" дивним чином розлітається по містечку між тими людьми у яких ми були. Про це виявляється у подальшій розмові з ними. На згадку про наші відвідини, вони щедро дякують за подібне знайомство: пропонують узяти або залишити собі те, про що йшла мова, до чого проявили ми інтерес, зацікавлення. З однієї сторони дещо незручно, щось неочікувано, за огляду на вік співрозмовників - вражаюче. 0050'

Сон 101222 "Больове місце"

Цілеспрямована поїздка в Польщу двома автами, аби купити та оновити деякі речі. Разом зі мною двоє людей: батько (пенсійного віку) і син (десь мій одноліток) (уві сні для мене є знайомими людьми, хоча жодних асоціацій з реалом). Для такого "ґешефту" везли із собою певні свої речі. Зупинилися в одній польській родині, яка мило нас прийняла в своєму домі. Перебуваючи в гостях обмінялись із ними багатьма речами. Все виглядало так, наче кожна річ - це подарунок взаємности від щирого серця. Ось пора вже їхати. Дві машини переповнені речами доверху: якийсь одяг, ковдри, фарфоровий посуд, зокрема мистецько виконані вази. Якісь роблю розвороти машиною, аби виїхати з двору, друга щось не справляється із цим. Виходжу, аби чимось зарадити. Оцінюю: в їхній машині настільки тісно, що "батько", сидячи на задньому сидінні, весь завалений тими речами. 0730'

На прохання якогось керівника приїжджаю оглянути причини непрацюючої антени. Великий приватний дім. Починаю від входу до телевізорів і до самої антени. Починаю оглядати кабеля, а вони різні за діаметром, розгалужена дивним чином через коробки з'єднання. Виходжу на двір, аби оглянути кабеля ззовні і цієї миті розумію, що на цьому виклику вже колись був, але давно (спогад про далекий забутий сон). Зовнішніх пошкоджень немає. Питаю в якоїсь господині конкретніше за проблеми з ретрансляцією каналів. (Насправді, весь час було дві господині, наче сестри, хоча різні за статурою і зростом, можливо, подруги). Як виявилось, і що мене найбільше дивує в заможних людех, так це показова комизність до дрібниць. Виявляється все працює добре, окрім незначних проблем із двома каналами. За весь час пошуку причини, якісь з'єдння довелось розкрутити, абияк з'єднати, ще й опинитися на штучному насипу, де росте виноград та інші рослини, куди вони заходять (певна асоціація з дитинства). Там виявилась якась дивовижна "жива поличка" з фруктами та ягодами, інтегрована від живої рослинності. Отже, беручи з полички - зриваю з гілки дерева. Наче щось спробував узяти на зразок жовтої сливи. Викладені дари природи одна біля одної настільки гарно, що одразу можна замилуватися тим образом. Чомусь "сестри-подруги" пригадали, як колись у їхньому дитинстві тут жили оси, мали вони велике гніздо. Я ж озираюсь і бачу подібне, але невелике, щось схоже на загорнутий папір. Вказую на це. Сходимо з того пагорба. Знову переймаюсь кабелями. З'являється якийсь чоловік, згодом ще один. Прямо у дворі, на теплому сонечку виникає у однієї дівчини еротична поведінка до одного з хлопців з голим торсом. Він розслабляється від її дотиків. Тієї ж миті інший хлопець підходить до нього і наносить гострим ребром перстня довгу подряпину на рівні плеча. Той гнівно обурюється: одна вже така є! Хлопець з перстнем роз'яснює, що таким чином він гартує в ньому стійкість до больової чутливости, та, якби наносити тих подряпин багато в одному місці, та ділянка стане знечуленою. Дівчина з еротичною поведінкою запрошує мене до їхнього товариства, я відмовляюсь, але підходить до мене хлопець із перстнем і пробує на мені зробити подібну рану, але по одягу не так вже й виходить. У відповідь роблю якимось ударом боляче йому. Раптом зліва від мене з'являється Арнольд Шварценеґґер в образі одного з героїв фільму "Хижак" (Predator), і дивлячись на хлопця з перстнем, починає наносити порізи ножем у відповідь (за мене) спочатку на своє тіло (голий торс: груди, живіт - овалом), а в продовження - подібні порізи й тому хлопцю, хоча останній починає від них тікати. 1000'

Сон 091222 "Навспак очікуванням"

Сон у стилі давно забутого пригодницько-комедійного фільму. Я за кермом роблю незвичні повороти на дорозі. Усі наслідки пов'язані з якоюсь некерованістю авта. Якимось разом, опинившись у ряду з одностороннім рухом, починаю їхати назад. Щоб уникнути випадків, звертаю і починаю їхати у правильному напрямку, але так само задом. Переді мною машина, всі сигналізують, щоб я їхав правильно, але не можу. Один водій настільки переймається відволіканням на мою машину, що губить із даху свого авта якусь бочку, вона котиться, створює додаткові перешкоди. У когось питаю: чи не рахуватиметься для поліції, що своїм рухом на дорозі я спричинив відрив цієї бочки, створивши аварійні ситуації? Хтось поряд мене впевнено заспокоює. Якимось чином заїжджаю в тупий поворот, зупиняюсь поряд якоїсь машини, аби відпочити, а це виявився підйомник для перевезення машин. Тут нарапт сідає в нього водій і ми всі разом їдемо, а ми так і сидимо в своїй машині. Він хоч знає, що ми тут у нього випадкові гості? Вчергове вийшло трагікомедійно, як зі згаданою бочкою. (Десь подумки, наче за кадром, уявляю на кожну ситуацію "сміх із зали"). Тепер якось одразу опиняюсь у будинку для робітників (геть незнайоме місце, хоча десь уві сні там був). Під ніч приїхали та заселяються нові робітники, декого я знаю (таке переконання уві сні). Забагато народу, як нараз! Тут мені приспічило в туалет, а він якийсь подвійний із дверима в душ. Роблю свою справу, але відзначаю, наскільки маю довге достоїнство, що можу його притримати в потрібному положенні, аби вгамувати малу потребу. Тієї миті за проміжними дверима до душу хтось відзначає мою присутність поряд, а хтось інший, починає ломитися у інші - вхідні двері до туалету. 0300'

Якось нічною поїздкою трапляю на обійстя однієї давньої знайомої Л.Г. (творча особистість зі складним психологічним образом, рано овдовіла). Наближаючись машиною до двору, крізь глупу темряву ночі бачу загадковий карликовий образ, який мене незвично лякає. Як згодом призналась знайома: це була її мати. Знаючи трохи про неї, вгледівши стан господи без чоловічої сили, додаючи до вражень образ карлика... - мав би такий незначний сон забути, але чомусь рано, навіть не прагнучи, його пригадав.

Денний сон 041222 "Етикет"

Беру участь у конференції, присвяченій книговидавничій справі. Приходжу на неї з запізненням. Слово мають пару поважних гостей, серед них я. Запрошують на сцену, на якій присутні пару учасників. Три стільця вільних. Глядачі у залі уважно слухають доповідника. Людина, яка мене провела, йде, а я сідаю. Також слухаю доповідь, а за ним іншу від іншого учасника. Вже міркую, про що говоритиму. Заготовки на аркушу немає, як кажуть: "доведеться імпровізувати", але разом із тим, як завжди у критичний момент, начебто нічого путнього та актуального в голові не зринає. Тут уже черга підходить до мене, а я вирішую пересісти на інший стільчик, аби зручно було глядачам мене бачити, а мене їх. На спинці того стільчика лежать якісь жіночі речі (хустка? сумка?) - видно, тут хтось мав сидіти! Поки пересів на інший стілець, одягнув навушники (як інші доповідники), тієї миті шум у залі вщух, а я бачу, як почалось незрозуміле поки що для мене пожвавлення і глядачі почали підніматися зі своїх місць і стояти. Вся увага переключилась десь на вхід. Скидаю навушники і чую-бачу, як залою проводять якусь жіночку. Десь встигаю почути, що це перша леді Польщі. Встаю і йду до гурту учасників, які мають урочисто зустріти її на сцені. Якоїсь миті чую дивний коментар, який мав би бути за гумор, але виявився не до місця. Проходить перша леді біля нас і йде в сторону того столика, за яким ми сиділи. Якась жіночка дає молодій особі, яка на ходу ще й не встигла скинути бежеве пальто квіти, аби вручила поважній гості, зі словами оцінки її зовнішнього вигляду та готовности: "Квіти на підносі, заколка у волоссі!.. Готова!". І дівчина йде до привітання, так і не скинувши розстібнуте пальто. 

Сон 041222 "Кольорове"

Працюю на обійсті біля батьківського дому. Хтось надав певне роз'яснення: як з'єднувати кабелі для спецповороту під зажими. Логіки в тому не бачу, але як сказано, що це такі нові правила, так і роблю. Так, начебто в контексті зробленого мені розповідають: як тим самим приручити дрібних птахів. Перед тим ще йшла мова про людей з особливими потребами. Тепер я то на вулиці, то зсередини хати можу з легкістю доторкнутися до тих птахів. Вони мене не бояться, навіть більше: самі лізуть на руки. Дивлюсь, а вони яскраво-кольорові. Раз навіть так однозначно, що один був синій, а інший жовтий (патріотичність поєднання збагнув, як проснувся). Дивлюсь уважніше, а птахи якісь незвичайні, а схожі більше на мишей чи малих ховрахів, які, як приручені, самі лащаться до рук. Але що більш дивовижно: хоча й схожі на горобців чи синочок і є пухнастими створіннями, як гризуни, але з крилами... (Певна асоціація з курчатами). (Уві сні об'єкт уваги сприймається, як норма, але пробудившись, розумію неймовірність побаченого). 2330'

Збираю дрібні кольорові метали десь в одному місці, більше схожому на недіючий цех. Мені до рук трапляють пару цікавих брошок кольором металу, наближеного до золота. Одну з них чіпляю на руку, крізь шкіру в основі зап'ястя великого пальця. Дружина одразу зауважує на "новинці", яка прикрашає руку. 0111'

Зміна дизайну малюнку на банці супу, розроблену Енді Ворхолом. На новому дизайні, більше схожому на мінімалізм, але в тих же кольорах, залишили згадку про Е.В., але його ім'я тепер більше схоже на нікнейм із цифрою 50, за яким важко здогадатися однозначно. Задаюсь питанням: чи в дизайні попередньої упаковки була згадка про автора таким чином? 0350'

Сон 011222 "Мікроробот"

Знаходжусь у геть незнайомому місці, але з професійним завданням. По ходу в роботі починає перешкоджати якийсь вірус під натуральною шкірою певної робочої поверхні, яку уживаю в праці разом із колегою. Цей вірус не зовсім вірус - це мікроробот, який у певній ситуації, як починає гризти шкіру, вже не зупинити. У своїх діях він доволі логічний, рухається по певній траєкторії умовних клітинок і не виходить за їх межі. Це просто жах! Моя задача - його знешкодити. Сукупність інших дій вказують мені не це, аби я міг рухатися в праці далі. Починаю його вимацувати під поверхнею і лупити важким предметом: за добру поміч служать багацько важких матеріалів. Навіть опинилась у руках подоба черпака... Як виявилось, це стало найкращою альтернативою молотку. Якоїсь миті я цього роботовіруса здолав. Відчув характерний хрускіт під ударом і тиша. Навіть якось стало незвично від темпу розв'язання і раптового, хоча й довгоочікуваного фіналу. 0100'

Чиєсь знайоме обличчя зі зеленим солом'яним капелюхом.

0430'