Сон 210222 "Жива лялька"

Опиняюсь у незнайомому домі, в якому пропонують вгадати предмети, які мають з'явитися. Без конкретного очікування, в повітрі зависають метафоричні дві труни. Не зовсім, щоб  буквально - за формою, більше схожі на видовженні коробки чорного кольору. Чомусь я з впевненістю констатую для себе, що це саме "труни". На тому ця тема втрачає актуальність. Начебто із тих трун, але бачу окремо - дві ляльки. Вони мені нагадують щось доволі знайоме, якесь близьке і забуте, як моторошні миті. (Якийсь давно забутий сон, або окремий фрагмент сну з цими ляльками). Беру одну з них у руки, та, що лежала справа: лялька, як лялька, але доволі в печальних кольорах одягу, щось у стилі ґотів! Починаю її розглядати, зважаю на її неживу рухливість. Певною мірою починає подобатися, навіть нагадує це знайоме почуття. Раптом лялька лагідно оживає і починає щось просити, називаючи мене приємними словами. Відрефлексовую, як ніжно і підступно заходить своїми розмовами в серце, торкається своїми тендітними рученятами... Цієї ж миті лякаюсь спогаду з набутим далеким досвідом, пов'язаним саме з цією (такою) лялькою, і просинаюсь.
P.S. Цікаво, що колись бачив якийсь хоррор із тим, як оживає лялька. Вона і стає головною героїнею. У даному випадку маю переконання, що цей сон не має прямих зв'язків із чимсь подібним, пов'язаним із забутим досвідом реалу.

Сон 200222 "Рівень здивування"

Переїжджаю, як випадковий турист, з одного помешкання, в якому живуть працівники з моєї фірми, до іншого. Приїжджаємо на незнайоме обійстя з приватним домом. На дворі працівники. Мені подобається певною мірою обстановка та атмосфера. Заходимо в дім, а там в одній із кімнат грузини. Ідентифікую не одразу, а лише за їхнім акцентом. Серед них знайомий - В. Виходжу з кімнати, а в коридорі зустрічаю новоприбулих працівників фірми, а вони мені доволі знайомі. Двоє хлопців із якими вчився ще в школі. (Один із них - однозначно, на рік-два старше від мене, іншим разом з ним спіткнувся під час однієї з робіт в Україні, а другий - більше збірний образ. Переконання уві сні, що це хлопці з моєї школи - однозначні). Вітаюсь, висловлюю здивування, що їх зустрічаю в Польщі, прямо-таки одразу двох із Житомира, ще й зі спільної школи. Хоча здивування висловлюю усно, але внутрішньо залишаюсь спокійним: усіляке в житті буває, навіть і таке!

Маю якесь відрядження. Дорога... Замешкав у якомусь будиночку безіменного (уві сні), але славного, як для мене, міста України. Вигляд з вікна моєї кімнати виходить на "екзотичну" улоговину із неймовірно високими та пишними рослинами. Як лопух, так листок площею з м2. Так і подумалось, ще десь там (в тій улоговині) протікає річка, яка живить усю цю рослинність. Заходить до кімнати хазяйка і перепитує, чи користувався вже з туалету, а я ствердно, що від вчорашнього вечора ще там не був. А вона мені починає оповідати, як то вони тут роблять, мало не в самих кімнатах, і прибирають за собою. Питає: чи не бачив я, як це робив мій співмешканець по кімнаті?.. Навіть слід залишився на підлозі! Дивуюсь цій дикости підходу до організації вбиральні. Потім оповідає, як то я маю робити, але, за бажанням, на першому поверсі. Показує, як вигідно підгинати під себе ноги, коли так низько доводиться сідати. Слухаю і навіть погоджуюсь із деякою зручністю пози в такій делікатній ситуації.

Сон 130222 "Нові плоди"

Бувають сни, які не запусую з тієї причини, що сюжет важко дається описати, його логіка не співмірна із реальністю: відсутні необхідні слова, незрозуміла фізика подій для правильного вираження побаченого. 

Снить, що я маю на собі якби-так бушлат, або ж стрічку, яка мене оберігає, перестраховує на випадок нещасних подій. Все добре, але одного разу мені захотілось самовільно змінити місце саморозташування і виявилось, що ця груба стрічка мене стримує для нових рухів, отже, з нею я не зміг піти туди, куди мені захотілося.

Взяв участь у якомусь конкурсі і виграв. Полетів із родиною в Канаду. Відчуття стрімкости подій: як сон, - так і відзначаю під час сну. У Канаді опиняємось у родині сестри українського письменника Ю.Ґ. Помешкання знаходиться на великій земельній ділянці із виходом у ліс. Тривалий час обходимо територію і роздивляємось невідомі рослини і плоди на них. Один із них має в назві "слизький", хоча в реальності так не є. Найбільший інтерес до всього проявляє донька, навіть орієнтується в назвах. (Асоціації з нещодавнім сном, щодо слова "слизький". Інтерес доньки співмірний з реальністю.) Звертаємо додаткову увагу на екзотичні рослини. Поки ми були на городі, прийшли господарі. Хазяйка гукає, аби я на городі зірвав білу редьку, а вона велика, кругла, ззовні - груба, отже сидить у землі оддавна, ще й залишилось пару кущиків. Вириваю одну і несу. Про себе думаю, що якось негарно приїжджати на "чужі харчі", варто запропонувати усе по дому і кухні робити самим. 2030'

Сон 120222 "Краса, а не хліб всьому голова"

Перебуваю в нічний час у цеху, ще й без його суцільного освітлення. (Деякі асоціації зі свіжою реальністю). Територія цього цеху доволі велика. За атмосферою шумів все вказує на те, що робота закінчена. В якомусь кутку зали лунає музика, а згодом починається розповідь якогось диктора. Тема розповіді доволі філософська, такі речі справді нетипові в форматі радіо. Вирішую піти в сторону того долинаючого звуку. На якомусь етапі почалась оповідь трагічної історії про одну відому жінку. Присутній певній натяк на військову тематику. Спочатку наблизився до того радіо, а згодом відійшов дещо побачити. [Фіксую за собою змішане відчуття: сню, хоча не відрефлектовую, що це сон, і в той же час пробую поворухнутися, а сил на це - немає, хоча сюжет, в якому беру участь, триває далі.] (Як спав, то лежав на спині. Відчуття доволі глибокого сну - характерне важким просинанням). Вирішую повернутися до працюючого радіо, а там вже розповідається про чоловіка, який переживає трагедію втрати згаданої жінки. Підходжу до того місця, де працює радіо, і бачу того чоловіка, який перебуває в глибокій депресії. Аби вирішити проблему свого горя раз і назавжди, бере двома руками пістолет і, стоячи перед дзеркалом, довго не роздумучи, стріляє собі прямо в голову: з маківки в центр тіла. (Такий підхід до самогубства бачу вперше). Дивуюсь: чи насправді це ефективно? Тілом скочується в сторону і падає. По радіо аргументують цей вчинок. 2330'

З дітьми готую чергову солодку страву. Цього разу - торт. Сприйняття учасників процесу, наче мультяшних героїв, зокрема й результату нашої випічки, крему та ягідок на ньому. Діти знімають, по свіжих слідах пробу і виявляють, що ягідки калини не смакують на тому кремові. Сам тортик залишається непорізаним. Дознімали пробу настільки, що виїли разом усі ягідки. Я вже хотів внести пропозицію: прикрасити іншими інгредієнтами! - але діти зібралися й пішли. Тортик так і залишився нерозпробуваним з якости випічки, але сильно поколупаним згори - до накриво голого крему. 0730'

Сон 100222 "Доступність"

Знаходжусь у групі осіб, які, з нагоди якогось святкового дня, який наблизився, мають виконати соціальну роботу зі вручення презентів для людей із особливими потребами. Мені ж дали якийсь пакунок і адресу, за якою маю доставити подарунок. Тепер гуляю по місту, вивчаю незнайомі вулички, вишукуючи вказану адресу. Погода неймовірно приємна, світить і гріє сонечко. Разом із тим у мене виникає інтерес довідатися: які соціальні особливості обмежують людину, до якої йду, в межах свого дому. Довідуюсь, начебто з приписки до пакунка, що людина має рідкісне захворювання шкіри, на якій весь час утворюється слиз, наче в равлика. Отже, як міркую, його квартира перетворена в суцільне середовище слизу. Тепер я пробую собі уявити: як доставлятиму пакунок у велику поштову скриньку вбудовану у вхідні двері, через яку цій людині передають необхідні речі, як ця скринька ізсередини буде сповнена слизом цієї людини. У мене виникає внутрішня огидність і я просинаюсь.

Міняю вставну частину дверного замка. Тепер у руках вона виглядає, як обрізана до 8 см металева шпиля (подібну використовував у роботі). Вона має аналогічний вхід для ключа, яким намагаюсь скористатись. Дивуюсь ідеї втілення в такі розміри. Прокручуючи, шпиля нагрівається настільки, що не втримую в руках і упускаю на підлогу.

Сон 080222 "Неочікувані зміни"

Дорогою заїжджаю в якесь місто, більш схоже на Коростень або Новоград-Волинський. Зупинившись автівкою десь у центрі міста, вирішую пройтись екскурсійно. Разом зі мною дружина. Якоїсь миті зустрічаю веселу групу жінок старшого віку, які нарапт нагадали знайомі обличчя. (Певна асоціація, але не буквальна, з давніми працівниками обласної юнацької бібліотеки). Упізнавши мене, вирішили заохотити долучитися до їхнього веселого та святкового (саме сьогодні) товариства. Я відмовляюсь і повертаюсь до своєї машини. Тепер я розумію, що приїхав у таке місто, в якому знаходиться лівосторонній рух, як в Англії. Питаю себе: і чому я цього не зауважив при в'їзді в місто, як ставив автівку? Тепер ходжу вулицями і ніяк не можу знайти: де ж я врешті-решт запаркував машину?

Сон 070222 "Озброєння"

Гостросюжетний сон, в якому головний герой дотримується якихось своїх усталених принципів у протистоянні зі своїм ворогом. Якоїсь миті він опиняється в стані переможеного, лежить без ознак свідомості, але живий. До нього підходить супротивник і дивиться на його вогнепальну зброю, знаходить і висипає кулі, якими він оборонявся, й зі своїм колегою констатує, що саме з цієї причини він і програв! Алогічно для подібного розвитку подій, дістає власну кулю, в рази меншу за розмірами, яка на його думку є ефективнішою, прив'язує ізоляційною стрічкою синього кольору до ствола рушниці знечуленому супротивникові та йде геть.

Сон 050222 "Несподівані миті"

Маю причетність до створення великих білих фігур (скульптури з дерева? глини? - детальність фрагменту сну не пригадується). Перебуваю між певною їхньою кількістю.

Опиняюсь у храмі, на якійсь чоловічій вечірці до десяти осіб. Усі вільно сидять за великим столом. Старший за статусом у кілька разів підходить до молитви. Хтось із молодих жартує, що таку вечірку можна перетворити у розвагу. Підтекст видає завбачлива усмішка. Головний (священнослужитель) встає і кудись відходить. За пару хвилин зі сторони "сцени" розкриваються куліси і храм перетворюється в театр: починає розігруватися веселе дійство, як на мене доволі душевне і на професійному рівні. За змістом далеке від храмових інсценізацій, більше схоже на дійство з елементами карнавалу... (Забута частина сну). Тепер я йду мокрою засніженою дорогою. Суцільна хляпа, але більше для автівок, що проїжджають поряд. Кожного разу по проїзду машини, з під її коліс розлітаються кавалки мокрого снігу і трапляють на мій одяг. На якомусь етапі дороги помічаю дерево з горобцями-синичками (важка ідентифікація). Починаю їх фотографувати. Перші світлини виходять вражаюче-гарними. Спочатку вибираю ракурси поодинокі, а згодом вмикаю безперервну фотозйомку і воджу рукою по межах галуззя дерева. Птахи спокійні, неполохливі. Якість світлин надихає до творчости.

Сон 030222 "Освоєння матеріалу"

Їду по місту гоночною машиною, такою заниженою, які беруть участь у ралі, але в якомусь спрощеному варіанті. На якомусь етапі дорога звужується і стає неймовірно покрученою. Вирішую розвернутися і їхати в зворотньому напрямку, але для цього треба знайти відповідне місце для розвороту. Не знаходжу або ж знаходжу малоймовірне для маневру. Встаю з машини і вручну перекидаю її на другу сторону. Цікаво, що на якомусь етапі фіксую такий момент, що в машині лежать якісь цінні, мало не золоті монети. Із-за них не можу покинути машину просто так посеред дороги, адже авто має відкритий салон, тому мушу все вирішувати власними силами. Все ж таки перекидаю автівку вручну і їду в зворотньому напрямку. Поки розвертав, вже пізніше, в машині, зауважив, як на звичайній ґрунтовій дорозі вступив у якесь собаче лайно і воно створює як ароматичну так і моральну неприємність.

Йдучи з цеху в цех, зауважив, як в одному кутку лежать шматки якісного мідного кабеля. Вирішив окремо, на зворотньому шляху, їх підготувати на коротші кавалки і забрати собі в сумку. Тепер із поверненням, я біля них зі спеціальними ножицями. Починаю потроху різати. Події відбуваються мало не в цілковитій темряві та тиші. Поряд мене опиняється мій колега. Так як все відбувається потайки та певним хвилюванням, на незначний шум від ножиць "підтягуються" румуни, які так само починають освоювати матеріал. Тепер чую, як до нас наближаються нові колеги, яким так само є до всього, що ми робимо діло і з ініціативністю починають доопрацьовувати решту. Один колега розповідає про конкурсний відбір на фірмі зі знання німецької мови і те, що йому вже призначено скоро їхати на новий об'єкт, тепер уже в Німеччині. Навіть щось зображає німецькою мовою. Під останок дивлюсь на сумки румунів, а в них уже лежить якась попередньо узята мідь, скручена в добрі кола... Наче розібрали все і всі, що хотіли і хотів. Зауважую: окрім моїх ножиць, які брав із собою, що на останок раптом виявились ще два аналогічних, наче хибне враження решти по незужитому матеріалу.

Сон 010222 "Прихована небезпека"

Сідаю на потяг метро (не зовсім метро, але за визначенням входу до вагону та посадки). Недалеко, в пару кроків від дверей, стоїть ліжко, у ньому дружина. (Сон із повтором: зі схожим сюжетом снився раніше та ще з повтором під час сну). Першого разу на місці ліжка стільці, як у міському транспорті, в повторі - ліжко, яке нагадує, за атмосферою розташування речей, місце в кімнаті. Сіли до вагона (дружина зайшла перша, я за нею), автоматично замкнулись двері (пауза), уже було сів, як до вагона підбігає якась жіночка. (Цієї миті я згадую забутий сон). Пам'ятаю, як минулого разу не дала нам спокійно їхати, весь час робила якісь пакості. Я ж одразу підбігаю до дверей і стримую, аби вони автоматично не відкрилися для неї, на що вперто спрямовує всі зусилля. Врешті я їй цього не даю і вона покидає свій намір, як вагон рушає. (Тепер сон із подібним повтором цього ж сюжету). Вдруге ця ж жіночка пробує влізти в двері, але сюжет сконструйовано так, що я комусь допомагаю на пероні опритомніти, призвести до ознак життя, а в результаті виявляється, що ця людина є тією самою забутою зі сну жіночкою. Тепер я її б'ю, аби вона від мене відчепилася, але одного двух ударів для неї виявляється замало, їй це подобається і вона провокує на наступні удари. Якоїсь миті я усвідомлюю, що вона прокидає в мені звіра, якого я не хочу в собі мати. Забігаю у вагон, двері зачиняються і я їх починаю тримати, аби не відчинилися, чекаю, коли потяг рушить, а він одразу не рушає... Та жіночка скаженіє і проявляє свою агресію з новою силою, в піку чого промовляє крізь скло дверей: "Диви, ще до мене повернешся!". Розумію її слова, як той стан, який пережив: когось бити - може й подобатися. Усім своїм єством заперечую цій тезі й тим самим розумію, чому не допускаю цю незнайому особу у своє життя. 2233'

Хтось питає: а ти насправді син коміка (Джима Керрі)? (Ім'я його уві сні не вимовляється. Разом із тим сон є повтором: таке питання разом із моїм внутрішнім переконанням вже колись уві сні звучало). Я ж всією своєю поведінкою приховую нашу родинну спільність, на що із сумом відповідаю: "І що ж з цього?".

На самохідному підйомнику вивертаю із-за рогу на нову дорогу.

Виходжу з батьківського двору на вулицю і помічаю, як між сусідніми будинками, перетинаючи усю проїздну частину, сконструйоване навісне покриття, обвішане чорною цератою. Подібну церату частіше використовують у будівництві. Зауважую, що машиною тут вже не проїдеш. Виходжу тим проїздом на нову вулицю, наче когось на ній зустрічаю і короткий відрізок дороги розмовляю з супутниками. Виходжу на таке обійстя, на якому росте занедбаний сад, а нині сезон яблук. Під тими яблунями ходять люди і вибирають врожай, і це виглядає на якесь масове паломництво. Впізнаю червоні яблука, сорт яких мені також подобається. Беру в дві жмені з десяток яблук і повертаюсь додому. (Або після сну, або ще в дорозі міркую, що такі накриття на вулиці та ажіотаж навколо врожаю може бути спровокованим якоюсь техногенною подією. Наприклад: всі знають, що вже відбулися отруйні опади в різних місцях разом із осадками, а сюди вони ще не дійшли).

Сон 210122 "Застільні розмови"

Організовується святковий стіл. Навіть два - паралельно один до одного. Місце події викликає певні асоціації з вітальнею дому баби Марії, але на початку прив'язки такої не виникає. За столом присутні незнайомі люди, але якимось чином вони до нього мають якесь логічне відношення. Присутні чиїсь діти, які за певний час, як поїли, пішли кудись гратися. Я ж, як і всі, їм різні страви. Ось уже наклав собі нову порцію - з нарізки тушеної курочки. Цієї миті до столу приходить баба Марія (давно померла). Приїхала від якихось далеких гостей. Я ж пропоную сісти, вишукуючи підходяще місце. З одного боку, якщо діти повернуться, то вже не буде де їм тут присісти, отже, треба йти за другий стіл, а якщо ж там - буде сама. Сама ж б.М. доволі повнувата, отже займатиме майже два місця: наприклад, де сиділи діти. Практично так і вирішили. Трохи попересували тарілки, я ж перемістився на нове місце, щоб доїсти свою курочку: залишалось у руках крильце. Вже за столом б.М. почала розповідати за свою поїздку і перебування в тій родині, про яку я нічого-таки не знаю. Почала наводити перші враження, які її вразили, щось пов'язане із їхніми дітьми... Історії торкались більш морально-виховних традиції тієї сім'ї, аніж якихось пригод.

Сон 090122 "Противний смак минулого"

(Сон денний, після нічної зміни). Кінець року. Будівельний об'єкт доходить до завершення. Сьогодні заїжджаємо для того, аби забрати певні речі. Настрій святковий. Багато снігу, вітряно. Я і колега вирішили забрати в машину кабель. Кожен робить свою справу: пакує свої речі. Третій колега пішов робити щось своє. З ним домовились, коли забиратиму наступного разу, адже робить для себе маленьку відпустку. За цілий рік на об'єкті в мене назбиралося небагато дивних речей. Начебто знаю їх історію та походження. Але, як сталося - не до кінця. Серед них якихось пару старих шкірок тварин, схоже на білок, предмети дивного призначення: туби, коробочки, флакончики, оформлені пакувальним папером у стилі початку ХХ ст. Зокрема, моду на художнє оформлення пакування видають часто уживані акварелі. У колеги так само, але доволі інше, зокрема великий синій брезент, легкий, наче парашут, який пару раз пробувало здувати з землі сніжним вітром. Серед моїх предметів присутнє щось із сушки, м'ясного походження, але доволі давнє на вигляд. Чомусь я пробую щось таке з'їсти, або ж "поїсти", щоб "у новому році цього вже не було". За мить "приховування" розумію, яке це м'ясо, що розповзлося в роті на тонкі смужки, страшенно несмачне. Одразу починаю випльовувати, виймати з горла тонкі "макаронини". Цієї миті згадую (забутий давній сон, схоже, не записаний), як доволі давно хтось вже пробував і робив такий висновок. Можливо, колись і я, адже природа смаку мені знайома. Тієї миті навіть пригадалась або ж усвідомилось походження тих всіх загадкових предметів: так міг залишити тільки якийсь чаклун або маг і явно не світлої сторони світу - настільки гидотний смак у роті це залишає.Чомусь ствердно подумалось, що це м'ясо належало до мертвих пацюків, яких спеціально було приготовано для ворожінь. (P.S.) Від того просинаюсь і розумію, що якби не цей противний смак у роті, снив би далі, і як останні дні "не наснив би нічого", спроможне до його фіксації у нотатнику. 1115'

Сон 020122 "Логіка досягнення цілей"

З тимчасовою зміною місця проживання, у зв'язку з новим об'єктом на роботі, опиняюсь на півночі Польщі. Мало не те ж саме місто, в якому колись мешкав (в реалі). Живемо в будинку, який обріс певною містикою. (В реалі сон забувся, але за подальшим сюжетом я просинаюсь уві сні і починаю записувати його в усіх подробицях. Таке трапляється не раз. Дарма, що не можливо уві сні зазирнути в такі щоденники). (Цікаво, що сон наступного дня відсилає мене спогадами в те саме містечко на півночі Польщі, в якому доводилось працювати з одним із колег, який, чомусь, час від часу зринає у моїх снах. Цікава вибіркова пам'ять!).

01.02.22

Мешкаємо родиною в будинку (асоціація з реальністю), в якому є ще перший поверх і ще одна кімната, в яких час від часу навідується господар дому та ще один мешканець. (Деякі асоціації з реальністю, але віддалені, зокрема архітектура та інтер'єр дому). З ними настільки мало діалогу, що про особисте мало що знаємо. Якогось разу розповідаємо, що на даху або на горищі було чути два рази у різний період сторонній і доволі голосний шум. (Асоціації з реальністю, але для мене: з переповіданого членами родини). Десь з'являється ще якийсь чоловік з порадами, може сусід, але настільки досвідчений, що добре знає цей будинок і його можливі шуми. Піднімаємось разом на горище, втрьох. Вхід по розкладний драбині. Я озираюсь на можливі прояви того шуму. Помічаю прикріплену до даху ізсередини якісь в'язки з насінням (зерно, боби, квасоля). Доволі мистецько, можна сказати навіть: містично, виглядає. Зроблено у вигляді двох наповнених рам. Я знаю (досвід із забутого сну), що минулого разу хтось розповідав, як колись такий спецзапас приготував господар і він не випадковий. Далі на підлозі насипано трохи картоплі. Ближче до стіни, в рядок і трохи навішано на дошки - голівки гарбузи, ще якась поживність. Хтось із присутніх каже, що бачить причину. Я ж припускаю, що могла звалитись гарбуза, адже одні лежали, а інші висіли нерівно. Спиняюсь на тому, аби вислухати іншого дослідника. Хтось щось каже і починає робити не доказуючи суті, а я бачу, що варто допомогти: розкрити додаткові ворота назовні, підставити драбину і ще одну дощечку. Логіки не зрозумів, а в причині розчарувались самі пошукачі. Коли полинуло в приміщення додаткове світло, стало примітним, що в тій стороні, де лежать овочі та гарбузи, присутня вологість у вигляді конденсату. На стінах, ягодах, підлозі утворені крапельки води. Посеред заготовленої поживи в підлозі утворилась дірка, а під нею видно ще одну підлогу, і схоже під нею інші запаси їжі. (Образ із отвором в підлозі, саме так і в такому ж місці, мені вже снився - забутий сон). Так і не осягли до кінця причин ймовірного шуму в минулому, отож, покинули дах. Перед тим: вихід на вулицю до драбини закрили.

Я в групі осіб, які беруть участь у бойових діях, але все виглядає не так жахаюче, як здавалося б на фронті. Ось хлопці другий раз повертаються з роботи, щойно зробили кілька залпів з важкого озброєння. Я відчуваю себе частиною такого колективу, але прямої участі у виїздах не беру. Разом із тим у місці збору присутні члени моєї родини, зокрема син, колишня однокласниця Л.С., яка сильно змінилася. Найбільш мене здивувала її на мить мила усмішка. Чомусь я її знаю, але з роками навчання про неї забув, ще більш: скільки то було років тому! А вся причина в тому, що вона на довгий час суттєво розповніла, а зараз її бачу на диво стрункою і саме з тими рисами, про які давно забув, що вони існують. (Я б назвав таку усмішку ім'ям Джоконди, але вона зовсім інша. Чомусь вона не пригадується з реалу, видно, що досвід почерпнутий із забутого сну). Члени воєнної бригади є моїми давніми колегами по роботі. Деякі з них оновилися ще не знайомими мені людьми. Отже, половину пригадую по обличчю, по колишньому об'єкту і часу, коли вони заїжджали на нього і виїжджали, чи знали когось особисто, я за терміном давности, наче знаю всіх, хоча не по іменах. (З реалу узятий досвід з різних місць праці на об'єктах, зокрема містечка М.(Б.), С/Г.). Ось вже хлопці заходять у будиночок по виконаному завданню. На питання розповідають, що ворог знаходиться доволі далеко. Називають корективну різницю в пострілах. Я ж все одно в цьому не розуміюсь. На плечах у них автомати. Питаю: ви ж з важкої зброї, навіщо вам їх? Кажуть, що стріляють з гармат здалека, а під кінець обстрілюють трос, на якому трималась гармата. (Наче зрозумів, але не до кінця). Далі сідаємо їсти. Кожен розповідає різні речі. На якийсь діалог я пригадую живу історію переповідану знайомим нам колегою І.Д. Чомусь деякі не одразу могли його згадати. Але одному колезі, який працював із ним у парі, далося швидко. Без цього живого моменту моя історія виглядала б більш вигаданою. Але, як стверджував оповідач, вона була реальною. Історія така: "Відгуляли проводи в армію. Тепер цього хлопця везуть на місце призначення. Раптом йому захотілось вийти з машини справити маленьку потребу...". Хтось обриває мій монолог і наче пригадує продовження: "його знудило!". Кажу: "не так!". Прошу завершити і доповідаю: "Виходить в поле, розтібає штани, дістає свого цюприка... І треба ж, саме в цей час, у цьому ж місці, падає на землю маленький кавалок метеорита і зачіпає того піструнчика!". Всі дивуються, сміються кумедності та нереалістичності історії, про яку стверджував, що є реальною! Син перепитує, чи дійсно зрозумів так, як оповів. Я стверджую. (Подумалось уві сні: треба ж, не зміг пригадати в реалі, так пригадав уві сні! Насправді, в реалі, не пам'ятаю, щоб мій давні колега І.Д. розказував подібну історію. От інших було досить, хоча теж не маю певности до легкого пригадування).

Щоб пригадати сон, я уві сні намагаюсь розв'язати загадку снів. Тієї миті я опиняюсь перед різними коробками, складеними одна на одну в кілька рядів. Міркую, що за цим принципом побудовані сни. Кожну з них можна відняти від інших, але разом із тим вони мають свою послідовність.

Спостереження за снами - ✓20 :: Образи та їх об'яви

Не міг пригадати попередній сон. Виникло питання: чому уві сні існує стійке переконання, що побачене не можливо забути? А на ранок: "як рукою зняло!" Звідки воно береться? - коли за черговим сном ані на йоту не згадати побачене? Видно звідси виникають в подальших снах переконання, що "я вже це десь бачив". І головне, для таких речей є в нашій свідомості місце для "прихованої пам'яти"! Однією послуговуємось вдень, а другою вночі. Дарма, що уві сні немає свідків, які могли б запам'ятати те, де ти був, що робив, з ким спілкувався, упускаємо: про що думав, щоб іншим разом нагадати або ж освіжити в розмові забуті образи.
011021

Складається певне враження, що сон - це генератор випадкових образів, але таких, що знайомі нам у житті або ж зрозумілі за своєю логікою.
091121

Так як уві сні відсутня категорія часу, образи можуть виникати з будь-якого періоду нашого життя. Для отриманого досвіду (побаченої, почутої, відчулої інформації) не існує терміну давности. Можливо й таке, що наївно переглянутий фільм-екшн бозна-скільки років тому згенерує "нереальну" дію в цілком "посередньому" сюжеті.
101121

Є образи, які з реальности не потрапляють у сни. Є образи, які зі снів важко дістати в реальність. А все тому, що наше свідомість залишається незмінною в питанні вибірковости запам'ятовування.
131121

Уві сні ми проживаємо більш насичене життя, ніж у реальності.
151121

Ще однією з причин слабкого запам'ятовування снів є іноді нереалістичність їх сюжету, отже, неможливість відтворення поняттями співмірними з реальністю.
271221

Коли людина засинає, свідомість або одразу "залипає" на готовому образі, або перебирає резноманітні образи, наче чотки, поки не знайде бажанішого, який відповідатиме кращому стану внутрішнього балансу розуму, душі та тіла, для остаточного потрапляння в сон. Для кращого сновидіння, ліпшим є перший стан. Це вказує на те, що сон матиме повноцінне наповнення: сюжет, деталізація, смисленнєвий посил, емоції, враження.
281221

Сни полюбляють продукувати зрозумілі кожному особисто враження, які можуть бути свіжими (до тижня часу), забутими (витіснені свідомістю, як неважливі, але у певний момент раптом актуальні), фантазійними (створюють більше загадок, аніж надають зрозумілих відповідей). У будь-якому випадку такі враження не випадкові, вони змушують зупинитися для самооцінки відповідности своїм очікуванням.
281221

Також Вас можуть зацікавити попередні дописи "Спостереження за снами" ::

✓01 Чому нам сняться сни? Власні спостереження
✓02 Особливості сновидіння
✓03 Тлумачення снів
✓04 Про організацію часу на сон і вміння записувати побачене
✓05 Чому важливо записувати сни?
✓06 Сім причин, чому я записую сни?
✓07 П'ять штрихів про вміння запам'ятовувати сни
✓08 Сон як інструмент пошуку правди про себе
✓09 Як зрозуміти сон? Спроба осягнення процесу його творення
✓10 Сприйняття появи сну за аналогією з відтворюванням почутого тексту
✓11 Чому уві сні ми проявляємо активність?
✓12 Сон як інструмент стабілізації психо-фізичного стану людського організму
✓13 Коли легко розтлумачити сон?
✓14 8 причин, чому я записую сни?
✓15 Сон на межі бажань і можливостей
✓16 Рекомендації, щоб бачити сни
✓17 Рекомендації для розвою позитивних снів
✓18 Спостереження за відчуттями під час сну 
✓19 Ще раз дещо про сни
✓20 Образи та їх об'яви

Сон 311221 "Змінна якість"

Показую своїм дітям їжака, а він не колючий, як то мало б сприйматися за умовчанням: якщо "їжак" - "колюче", - а волохатий, такий, що за бажанням можна погладити та розчесати.

Сниться машина, яку я купив уперше в житті. (Не в реалі, а саме вві сні. Навіть має бути десь записаним у цьому блогові, приблизно понад річної давности. (Того часу підбирав для купівлі авто). Стояла вона у батьківському дворі, а так, як вибір був зроблений стихійно, то виявилось, що її треба серйозно ремонтувати (так мені видавалось на той час). Тоді я залишив ту машину батькові, аби він, як захоче, зайнявся її ремонтом і лишив для своїх потреб). Цього разу сниться та ж машина у батьковому гаражі. Навіть пригадалась марка "Suzuki". Як зрозумів, батько нею так і не займався. Тепер дивлюсь на її ремонт більш оптимістично і не так трагедійно, як минулого разу.

Сон 281221 "Незвичні (в)сходи"

Підготовка та відзначення дня народження сина. Збираємось родиною кудись у міський парк, що має ознаки центру міста. Там знаходиться ресторан, де і відзначатимемо свято. (Всі локації не знайомі). Тепер ми опиняємось у потрібному місці, сповнені святкового настрою. Мене дивує внутрішня архітектура самого приміщення. Сходи, які ідуть уверх, і якими ми, за логікою, піднімалися уверх, зараз виглядають у формі ромба та, якоїсь миті (поглядом зі сторони), не мають сходинок до останнього поверху, наче третього, на якому знаходимось. 0110'

P.S. Форма ромба викликає асоціацію з недовершеною художньою роботою доньки. День народження сина відзначався менше, як за тиждень тому.

Сон 271221 "Іспит"

Маю пройти якийсь іспит у групі осіб. До кінця не ясні екзаменаційні вимоги. Відчуття, що навіть не готовий до теми, отже, не знаю, про що мають питати. По ходу роздачі запитань, а їх виявилось близько десяти, половина з яких торкалась філології, а друга - мистецтва, стає більш зрозумілішим. Половину (філологічну) проходжу швидко, хоча (внутрішньо) не впевнений: чи правильно. (Наявність сумніву, як елемент бути кращим). З мистецькими завданнями попросив допомоги у вчительки, яка за нами слідкувала, хоча до останнього не хотів цього, роблячи ставку на свою "самість". Виявилось, що маю реалізувати завдання не так теоретично, як практично. Отож, маю п'ять гіпсових фігур із недоліками, які треба виправити - "вдосконалити фігури". Чомусь серед всього запам'яталися два окремі елементи тіла: голова та дупа. Дивлюсь на матеріали, а глини (гіпсу) залишилось обмаль, так, що мені не вистачить все виправити, а ті недоліки потребують доброго доопрацювання.
P.S. Увечері з донькою дивився короткі історії про художників, а перед цим: як самостійно зробити паперову глину. Серед прикладів виконання з подібної глини, були голови ляльок, що й віднайшло своє місце уві сні. Також видно, як перше та друге лягло в його основу.

Сон 231221 "Необхідність"

Я в якомусь новозбудованому приватному домі. Роблю в трьох місцях художні витвори, які мають бути на рівні із підлогою. Дивно, але ці витвори мають бути прихованими від стороннього ока, наприклад, під ліжком. Поки що наношу шар за шаром бетон і камінь. Врешті має бути рельєфне та залите глазур'ю, як у давнину робили кахлі. Знаю, що донька перемогла в конкурсі (відповідає реальності) і гіпотетично може претендувати на отримання додаткових нагород у вигляді соціального захисту. Потрапляю на якесь бюрократичне засідання, на якому окремо піднімається питання таких винагород. Так і звучить: чи потребує додаткового соціального захисту наша родина, маючи таку доньку? Спочатку голоси розділяються порівну, але я беру слово і переконую в такій необхідності, адже бачу за присутніми певну законодавчу некомпетентність. Як аргумент доводжу, що чув від інших чиновників про додаткові гарантії для такої дитини.

Сон 211221 "У пошуках ємности"

Декілька фрагментів сну навіяно переглядом на ніч серіалу "Тед Лассо". Зокрема присутньо багато футболу та організаційні з тим моменти. 

Дістаю зі старої криниці воду аби набрати у відра, а вона якась жовтувата. Поряд знаходиться ще одна криниця. Витягую корбою залізне відро, яке вже було десь унизу, а воно якесь віддавна полатане ізсередини дерев'яною дощечкою. Видно, що так і не зачерпує води.

Незнайомий образ (чоловік/жінка?) приходить до мене на кухню і питає англійською мовою: чи міг би я позичити каструлю? Довго вишукую, кажу, що всі зайняті, хоча на маловідомій поличці знаходжу великого розміру, чим і влаштовую.

Згортаю дуло рушниці, наче якийсь налисник, у трубочку.

Сон 201221 "Прикра та несправедлива ситуація"

Неодноразово переїжджаю по справах з міста на дачу, з дачі в місто якоюсь дивною машиною. Разом зі мною якісь колеги. Вирішую, як на мене, доволі стратегічні завдання. Дивним виглядає те, що дача не є добудованою: лише цокольний поверх і вполовину поверх викладений цеглою. Знаю, що дача не є моєю - це лише умовне місце для збереження певних предметів, зокрема ключів. Тримав тут одну в'язку. Чомусь вирішив її перекласти: знайти краще місце між кладкою.

Зажувало в магнітофоні аудіокасетну плівку, дивуюсь довжині отриманої шкоди. Припускаю, що вже не відтворю деякі пісні з улюбленого давнього збірника українських пісень. 

P.S. Може бути навіяне переглядом дружиною в Ютубі перед сном пісень на тему свята св. Миколая, зокрема відомої пісні Тараса Чубая.

(Денний сон).

Беру участь у міжнародній екологічній  конференції, але з натяком на вирішення проблем із COVID-19. З'являюсь разом із якоюсь незвичайно-відомою жінкою-науковцем. На організації початку засідання беруться всіх розсаджувати на місця. Лідерів країн у перших рядах, а науковців-медиків в останніх. Мене просять присісти з першими, а жінку, з якою приїхав, ведуть до других. Якось про себе, чи вже вголос із кимось висловлюю невдоволення, можливо, готую його подумки перед виступом: як же так, наукова конференція присвячена проблемам медицини та довкілля, а люди, які мають приймати стратегічні рішення в галузі здоров'я сидять на задніх рядах?..