Сон 141022 "Потрапити на весілля"

Маю потрапити на весілля своєї хрещениці О.К. (в реалі одружена). Накупив подарунки, виїхав бусом в центр міста. (В реалі бусом ніколи не керував). Там маю зустрітися з давньою знайомою О.Л.: кумою, з якою хрестили. (За усіма новітніми реаліями, я вже й забув, що ми колись разом брали участь у тому обряді). Центр нагадує мені вулички того міста, в якому жив і міста, в якому живу нині, разом із якимись досі незвіданими дорогами. Характерною прикметою однієї з них - невисокий доволі давній вірменський храм, побудований з червоної цегли. Опинившись у тому центрі міста, задався питанням: а де ж насправді має бути весілля? Десь посеред тих вуличок заходжу в якийсь заклад для подібних святкових церемоній. Думаючи, що там. Хочу в когось спитати, хто тут одружується, але всі зайняті. Нарешті одна особа називає якісь інші імена. Тоді я зустрічаю там свою двоюрідну сестру з Ізраїлю. Несподівана зустріч! Кого-кого, а її точно не очікував побачити. Розговорились. Поділилась сумним досвідом, що проїзна пластикова картка містянина втратила актуальність із-за давности використання - поки її тут не було, закінчились окреслені терміни. Я ж пригадую, що подібну ситуацію розповідала її мама, коли приїхала в Ізраїль. Історії, майже один в один. Тепер у тому ж місті нарешті зустрічаю куму і виявляється, вона також не знає де буде весілля. Інформує: якщо дзвонити, наречена поза зоною досяжности. Пропоную сідати в бус і їхати в університет. На кафедрі, де працює (в реалі: працювала на початку своєї кар'єри), точно знатимуть і підкажуть адресу проведення весілля. 0500'

Сон 071022 "Важлива потреба"

Приходжу в малознайоме місце, але присутня віддалена асоціація, що я тут був. Як виявилось, це місце придумали ошуканці. Довірливі люди потрапляють сюди і стають їхньою жертвою. Саме приміщення оформлене у вигляді містицизму та окультизму. По центру стоять якісь округлі шари, біля них лежать телефони, на які надходять дзвінки до випадкових відвідувачів і починають вести "правильну" розмову. По телефону починає говорити бот красивим чоловічим тоном. Текст розмови побудований так, що такі люди, які опинилися тут, мають "клюнути" остаточно. Ось раптом і мені хтось подзвонив, але знаючи цей "трьоп" обірвав монолог на другому реченні. Я знаю, що сьогодні їду в Польщу. На руках маю квиток. Цей аспект проблеми для мене важливіший. Раптом бачу там на полиці свій внутрішній паспорт. Знаю, що нині на кордоні вимагають максимальну кількість документів, отже, окрім закордонного, треба взяти і його. Разом із паспортом лежить колишній мій гаманець, а там сто гривень. Геть забув про таке. Дивуюсь, чому мої речі лежать у цьому місці? Присутня якась віддалена асоціація з дідовою літньою кухнею. Так, мені їхати в Польщу, а сумка не складена! Там і знаходжу свою дорожню сумку. В ній лежить пару речей. Наближається зима, отож, треба брати теплі речі, а там пару осінніх! Розгорнув яскравий светр і оцінив його. Дивлюсь на годинник: за 45 хвилин друга. Питаю себе: мені на другу чи на четверту? Якщо на другу, геть немає часу: треба все, що маю, скинути в сумку і бігом йти на вокзал. Якщо на 16-ту - краще, є трохи часу! Треба подивитися квиток! 0200'

Перший раз у житті з кимось приходжу до синагоги. Ця людина по-приятельськи відчинає двері, храм зачинений був на замок. Для мене все дивне та незнайоме. Заходимо в перше приміщення: білі стіни, якийсь дерев'яний вівтар із вирізьбленим по дереву семисвічником. Загалом: доволі скромно. Наступне приміщення - основна частина храму: стоять стільці, на стінах мінімум оздоби, переважно все зроблено на біло. Видно головну частину, яка більш схожа на імпровізовану сцену. Починають приходити люди і займати слухацькі місця. Цієї миті помічаю біля себе своїх дітей. Сидимо і спостерігаємо за подіями. Починається богослужіння, але все якось без ритуалу та формальностей. Починається музика, рабин запрошує на танець. Якась група людей вже налаштувалася танцювати. Це все більше нагадує мені не храм, а якийсь громадсько-артистичну організацію з ухилом на збереження традицій. Ті, хто стояв, починають танцювати навколо тих, хто сидить на стільцях по центру храму, а таких людей чимало. Вирішив трохи привстати, щоб знову сісти. А якась сусідка недалеко по ряду миттєво висловлює: "нарешті", думаючи, що і я встаю, і вона піде поспіхом до танцюючих. Вже встаю остаточно і її пропускаю: так вже їй не терпиться долучитися до веселої громади! Насправді, настрій доволі приємний та позитивний. На якомусь етапі стишується музика і до зали заходять підлітки, костюмовані у якийсь образ. Все відбувається в тиші, увага вся прикута до них. Начебто тримають у руках невеликі свічі, в межах долонь. Помічаю, що ці хлопці та дівчата незвичні - майже всі мають проблеми з ДЦП. Вони йдуть повільно, але в їхніх рухах присутня у кожного своя нерівномірність. Вглядаюсь у їхні обличчя: це життя вони прийняли таким, яким вони є. Вони стають у два ряди і нічого не кажуть, нічого не роблять. Долоні у формі човників: ...свічі, молитва? - до Бога, до нас, аби ми бачили таких дітей... Починають співати пісню, повторюючи фразу три рази підряд, стишуючи голос:

"We are see, we are can do"...

Дивлюсь на тих дітей і не можу стримати свої внутрішні емоції. Закриваю долонею очі і починаю плакати. Відчуваю, як мої діти починають звертати на мене увагу. Подумки: чи бачили коли-небудь, щоб я плакав?.. - але емоції настільки сильні, що я себе не в силах стримати. Від цього просинаюсь, розумію, що це сон, і заспокоююсь. Одразу записую сон. Коли доходжу до опису цих дітей, знову зринають такі почуття, що хочеться плакати. 0340'

Сон 041022 "Занудство та нахабство"

Склав модну дорожню сумку чорного кольору та йду в готель "Diamant" (часткова асоціація з реальністю). Хочу там здати сумку на зберігання. Знаю, що цей готель має "три зірочки", отже зберігання речей занадто дорогим не буде. Сам пристойно вдягнений: у чорний костюм та краватку. Заходжу в готель дівчина на рецепшині одразу звертає на мене увагу, але просить зачекати, поки дообслужить іншого клієнта. Тепер моя черга. Зберігання такої сумки обійдеться у 25 злотих. Мене це влаштовує. Знаю, що зберегти потрібно лише на один день. Здаю сумку і йду. На вулиці якась ліва дівчина хоче мене поцілувати. Втікаю від неї. Щоб відірватися від зануди остаточно, злітаю десь на висоту ліхтарів. Бачу, як на великій площі електромеханіки ремонтують повітряну лінію електропередач для тролейбусів. Щось їм допомагаю, вони дякують і я лечу далі. Навколо мене виключно міський краєвид. Здіймається вітер і відносить мене до стіни якогось будинку. Там є магазин, а біля нього черга в туалет. Вирішую туди піти, але діти та підлітки пруться першими у двері - більш нахабні.

Сон 300922 "Отримання кращої вигоди"

Працюю на новому об'єкті (збігається з реальним), спілкуюсь з колегою про зиск з праці. Навіть вигадуємо незначне, але додаткове джерело доходу. Разом із тим керівник по ходу праці питає: чи їжджу я на тракторі? Я заперечую. Нічого не коментує, дає завдання допомогти взяти тракторець тому, хто на ньому приїде туди, де ми стоїмо. Задачу зрозумів. Питання вирішив. Очікуємо на прибуття трактора. Вирішую не гаяти час, а вжити на свою користь, відповідно до задуму з колегою. Тракторець під'їжджає, водій при ньому. Вже здалека бачу, як іде до нас згаданий керівник. Покидаю свою справу і поспіхом іду до водія. Підходить і одразу проявляє до мене інтерес: чи використав дану можливість простою, аби вивчити трактор? Я ж заперечую. Він дивується. У його виразі на обличчі та паузі прочитую додаткове: треба було скористатися з можливості, до якої, як побачив я в тобі, не втратиш нагоди, аби отримати зиск! Я ж подумки продовжую своє: не казатиму ж тобі, що цей короткий час використав з тією ж метою, лише задля отримання іншого зиску!? 0300'

Сон 270922 "Червона рута"

Документальний кіносюжет про те, наскільки для українців було важливим попри спротив радянської системи, об'єднатися, аби здобути незалежність. Ілюстрація ведеться образами акторів, які в ті далекі часи робили насправді суспільно значущі справи. Сюжет починається з того, як маніакально російські актори відстоюють імперіалістичні догми у завуальованій формі: "червона армія світу - непереможна", "дєди воєвалі", шанування могил із якоюсь маніакально-шизофренічною любов'ю. З'являється образ схожий на Олександра Малініна, який йде дорогою, співає, бачить бетонний гроб якогось воїна, який стоїть вертикально, спертим до дерева. Він підходить до нього, обіймає, мало не з ним і танцює. Потім сюжет розповідає про самого актора. Як на початку 90-х він, будучи підлітком (порушена хронологічна логіка: час подій та його вік), приїжджав до України і брав, як "потаємний слухач" участь на концерті "Червоної рути". Навіть збереглись випадкові світлини, якими ілюструють ту історію. На одній із них він стоїть за деревом, із-за якого видно лише голову з довгим волоссям. (Чомусь цей образ мені знайомий, наче в реалі я десь бачив таку художню картину, щось у стилі Мунка). Далі розповідається чим на противагу цьому образу займались українські артисти, актори. Ким вони були, що робили. Не обов'язково на сцені, не обов'язково на той час відомі, але в центрі історичних подій. Наприклад, показується образ відомої нині акторки (для мене, це як знайомство з невідомою особою, обличчя нагадує чиїсь риси, але без конкретики), яка на початку тих же 90-х, на тій же "Червоній руті", була польовим поваром. Тоді вона переживала якусь хворобу, але була там, адже знала, що це все треба нашому майбутньому. 0220'

Сон 260922 "Шум минулого"

Обслуговую механіку періоду ІІ світової війни. 0240'

Батьки прийшли на мій урок математики зі своїми домашніми завданнями, які перевірила вчителька мого сина (їхнього внука). Батькові багато чого накреслила в аркуші і поставила групу оцінок наближених до 2 з десятками, а мати весь час у класі створювала шум. Чомусь відчув, що мені починає бути прохолодно і згадав, що я є з голим торсом. Почав шукати кофту в шафі. Вийняв не ту, підійшла мати і знову почала створювати під час уроку шум, перебираючи речі. 0400'

Сон 250922 "Розпалювання вогню"

Організовую свято, зокрема її частину, пов'язану з шашликами. Для цього треба розпалити піч, яку я вже розпалюватиму вдруге, адже в цьому місці я вже був і дещо знаю. Піч виявилась частково розібрана, із відкритим верхом, де колись могли ставити на плиту баняки. Тепер, у цій зміні не бачу перешкоди. Зношу до купи усі матеріали, якими буду палити. В процесі починають надходити на свято гості. Певні асоціації з організацією проведення урочистостей завідувачем кафедри психології. (Асоціації з реалу, давнє). Колеги цієї кафедри починають долучатися до підготовки, зокрема допомагати мені. Потихеньку починаю розпалювати вогонь, з певною послідовністю підкидаю папір, дрова тощо. Хоча піч із вадою, але тяга є і дим на людей не потрапляє (образ місця не конкретний, щось подібне може бути під навісом десь на організованих майданчиках посеред природи). В процесі такої підготовки починається представлення якоїсь ілюстрації  проєкторами, висвічуючи образи на стінах, де оповідь заторкує тему путіна, в подальшому показуючи його портрети в молодості. Кадри починають доповнюватися коментарями... (Видно, цієї миті я починаю потрапляти у новий сюжет сну, в реалі вмикається обігрівач, і мене будить). 0044'

Сон 230922 "Чому все не так?"

Другий раз намагаюсь пройти маршрут до бані з точки А в точку Б. По дорозі виникають перешкоди, які треба долати правильно. Перший раз, користуючись чужою порадою, пройшов до кінцевої мети вірно. Так і повернувся. Цього разу дійшов до будинку без проблем. Для цього треба було здолати якесь джерельце, яке перетікало через дорогу, пройти по камінчиках, аби не підскознутися. Сам похід виглядає так, наче з екранізації казок, в яких усе навмисно гіперболізовано, а предмети наче театрально відтворені у рівній площині. Так би мовити "обведені жирною лінією". Заходжу в будинок, який іменується лазня. Маю потрапити на самісіньку гору, але правильним маршрутом наприкінці дороги, аби зайти в необхідний кабінет і вже з нього повернутися назад. Вже на вході в лазню розумію, що щось пішло не так, як попереднього разу. Я мав роздягнутися не десь у першому приміщенні, а далі. Тепер я стою голий і думаю, що на себе вдягнути. Поряд лежить велика купа одягу і всіляких дрібних речей. Перше, що трапилось: окуляри для плавання - не підходить, жіночий спідній одяг, бюстгальтери - не підходять. Маю таке, що прикриє мою голість. Вже чую, як до виходу хтось йде, а це загальне приміщення. Якось прикривають, тримаючи згаданий одяг перед собою. Проходять якісь дівчата, зацікавлено дивляться на мий дивний прикид. Йдуть. Знову шукаю і бачу в тій купі речей труси сина, а за ними свої. От, перший порятунок! Але в цій історії, за цим пошуком, я спізнився у кабінет, де мала відбутися зустріч. Дивлюсь на свій план підйому вгору і розумію, що за часом усе рушиться. Питаю себе: чому все не так, як було першого разу? 2330'

Сон 200922 "Вихід зверху"

Так складаються справи, що в Польщі якийсь колега (конкретика відсутня) іде працювати в школу, аби викладати математику. Вирішую піти разом із ним - за компанію. Справа така, що інформацією про вакансію він дістає від мене. Оформляємося разом. І ось перший урок. Польські діти. Я дивуюсь тому, що дирекція від мене так і не попросила жодного диплому. Урок проводимо так само - в парі. Маючи невеликий педагогічний досвід, беру ініціативу на себе, хоча з математики досвід має саме він, хоча не викладав. Діти старшого віку, краще менше тріпатися язиками, а робити справу по суті. По ходу першого уроку десь себе корегую, подумки виправляю помилки, аби їх не повторювати, роблю висновки. Як домовились, даємо завдання по черзі. Вирішую вискочити до туалету, а там виявився унітаз забитий туалетним папером. Пригадав хлопця, який відпрошувався на уроці. Подумки грішу на нього. Чомусь вирішую дістати ті жмаки паперу власною рукою. Вода чиста. Три великі кавалки... ось чому вода не збігає! Тієї миті до того ж туалету заходить дівчина з того ж класу, в якому читався предмет. Підійшла до умивальника з дзеркалом, щось на собі поправити. (Уві сні якось і не подумалось: чому не в жіночий?). Стає трохи соромно за те, що в дивній позі вигрібаю з унітазу папір. Вирішую не баритися, а швидко звідси піти. 0300'

Опиняюсь у багатоповерховому будинку, в якому сходжу десь із верхніх поверхів донизу. Опинившись на п'ятому-четвертому поверсі, бачу зміну "краєвиду" у вигляді сходових клітин. Якось вони стали більш недоглянутими. Десь там зустрічаю якогось хлопця, який каже, що вихід на вулицю зверху. Спочатку його не розумію, потім здогадуюсь, що має бути якийсь перехід, можливо, з будинка в будинок. Дивлюсь за вікно: який може бути ще вихід? Високо ж! Доходжу до сьомого поверху, а там інший хлопець цілеспрямовано відкриває відмінні від інших двері до якоїсь квартири, а це виявляється "вихід". Іду за ним, перехід виводить назовні будинку до якогось дерев'яного майданчику з людьми і дерев'яними сходами донизу. Сходи поділені бар'єром посередині, які ділять спуск так, що одна сторона більша за другу. Загалом багато сонця і зелені, яка обплела вичурно сходи. Хлопець, за яким я йшов, пішов по широкій частині, я ж вирішив по вузькій... На якомусь етапі зрозумів, що занадто вузькій як для мене... (і задзвонив будильник). 0430'

Сон 190922 "Білі гриби"

Йду лісом і якось раптово натрапляю на таку галявину, на якій ростуть багато білих грибів. Дивлюсь під ноги, а їх стільки, що немає де ступити.

Сон 150922 "Прихований біль"

Дивлюсь на діда Григорія (в реалі: давно померлий), а він себе слабо почуває. Подумалось за тиск і серце. Розумію, що треба запросити лікаря. Телефоную... Тепер опиняюсь у іншому сюжеті сну (конкретика відсутня, але дещо пов'язане з виробництвом). Дивлюсь у вікно десь із другого-третього поверху і бачу, як до багатоквартирного дому, в якому перебуваю, під'їхала легковим авто швидка, з якої вийшов високий чоловік у рожевому костюмі. Доволі стильний та незвичний образ. Дістав якийсь чемоданчик, почав заправляти шприца якимсь розчином. Хоч і здивував той образ, але подумалося однозначно: лікар. (Тепер, переходячи з кімнати в кімнату, повертаюсь у попередній сон). Приходить він до нашої квартири (конкретика відсутня), я його впускаю і веду в кімнату до діда. Виходжу, а там стоїть якась покоївка і прибирає речі. Дивлюсь на ліжко, на якому мав бути дід, а воно закидане деяким одягом. Питаю в неї: де дід? А вона: та тут же! - показуючи на ліжко. Видно, дід мене чує і з-під укритої постілі та накиданих на неї речей починає ворушитися зі словами: "тут я, тут!"
P.S. Вже другий день і ніч підниває головний біль.

Сон 130922 "Приховане значення"

Займаюсь впорядкуванням своїх речей у батьківському домі, більше пов'язаних із технікою. Приходять батьки і починають розповідати за родичів ув Ізраїлі, зокрема згадують двоюрідного брата, який міркує: чи залишитися в Ізраїлі чи переїжджати в Україну? Усе зводиться до того, що житло купити в Ізраїлі нереально дорого. (В реалі: давно взяли в кредит). Я ж дивуюсь постановці цього питання: стільки зусиль вкласти в освіту, вивчення мови, адаптації тощо і ще вагатися: чи залишатися в Ізраїлі? - щось тут не так! Сперечаюсь із батьками, зокрема у спробі їхньої інтерпретації проблеми.

Переглядаю якісь відеоролики, а тут раптово з'являється реклама презервативів. Я б сказав: навіть з гумором. (На якомусь неправдоподібному засобі показують появу ерекції і принцип одягання захисту). З правого боку біля мене опиняється сестра і невимушено цікавиться, що ж я дивлюсь? Початок ролику настільки невиразний по суті, хоча можна вже здогадатися, що сходу каже, що не розуміє про що йде мова. Про себе міркую, що вже давно не дівчинка, має власну сім'ю, дітей... Чомусь ролик повторюється і вона вдруге намагається його зрозуміти... Тепер одразу бачу, що їй все стає ясно! (На цій повторювальній ноті конкретно просинаюсь). 1245'

Працюю на заводі, і випала нагода взяти щось із собою. Напакував торбу корисними відходами, відставив у сторону. В колеги виявилось більше. Трохи "душила жаба", доклав. Навіть заваляв у якийсь зелений бруд (земля з травою). Весь час слідкував, аби ніхто не помітив. Кінець дня, торбу треба якось винести. Підніс ближче до виходу, залишив ближче до брами. Пішов до машини (буса), вже звідти помічаю дивний образ. Якась дівчина в еротичній поведінці стала при тій брамі, подивилась із звідти в мою сторону. Хоч і помітив: від себе - нуль уваги. Думаю про своє. Вона вийшла за прохідну, знову "поза для фотографа". Хоча й помічаю, ігнорую так, що мене це не стосується. Підходить до машини, біля якої пораюсь. Представляється якоюсь "лівою" дівчиною. Я ж дивлюсь на неї і кажу: Агентка Мідл(тон)? - показую на собі уявно її примітну велику родимку біля лівого ока. - Працювали (особисто до неї) на виборах, агітуючи за Зеленського! - Вона ж розчаровано, що не є тим ким себе нав'язувала, покидає свій образ і сідає в машину. Тоді я йду по торбу, забираю біля брами і несу в машину. Торба важка. Хтось з хлопців, вже в машині просить взяти її на руки. Я відмовляю, але він все-одно бере. Міркую: важка, довго на колінах не протримає!

Сон 070922 "Приручений лев"

Батьківський дім (без конкретики). Коли я йшов у місто, сестра дала ноутбук, аби я його заніс по дорозі до дому баби Дусі. Разом із тим я мав свій ноут, із яким ходжу до праці. Якось все було не з руки. Тим більш, виявилось, що її ноут маю їй повернути: виявився чи то без потреби, чи не було кому віддати. Де йшов пішки, де під'їжджав автобусом. Коли я знову йшов у місто, вже був із сином. При виході з проїзду зустрічаємо жіночку, яка починає щось розповідати. Спочатку сильно не фіксуюсь на її оповіді, але нарапт розумію, що говорить вона про якогось лева, якого приручила. І ось я вже бачу біля неї того лева, якщо правильніше - левицю. Якось виявилось так, що слухаючи її посеред вулиці, якось так і присів, а сина тримав на колінах (за логікою, син мав бути молодшим десь у два рази). Левиця наближається до нас і я прагну її полоскотати за шерсть у нижній частині шиї, тим більш, що самі дивилися на неї трохи знизу. Левиця не пручається, їй подобається. Пропоную ще торкнутися сину. Він легенько торкається, але більшого не прагне. Цікавлюсь, де ця жіночка тримає цього "лева" (уві сні все сприймається на віру, немає розуміння того, що названий "левом" є "левицею")? Відповідає про загорожу, яку уявляю подібно до обійстя у батьків, але асоціативно з таким плануванням сараїв, що були в моєму дитинстві, за діда.

Сон 040922 "Ризики та радість"

Допомагаю виконувати роботу в дивному, як для мене, порту. Пришвартований до берега величезний корабель, на якому відбувається щось, що нагадує металургійний завод. Із якимись людьми на березі, понад краєм берега, починаю розтягувати кабеля, але за характером дій, це щось нагадує до підготовки до завантаження сировиною металургійної печі. В процесі роботи летять іскри, із висоти палуби корабля падають на працівників, що стоять на березі. Хоча до самого корабля є хоч якась відстань, але вже відчувається температура, присутні ризики. В голову приходять різні раціоналізаторські ідеї, але разом із тим є усвідомлення, що до нас вже давно все придумали.0230'

Їду в автобусі з людьми з якими якось мимохідь знайомий. Вирішив зробити їм приємне, роздаючи з чарівного "букетика" маленькі декоративні грушки та листочки, зі словами: "Не треба приховувати почуття, як одяг в шафі!".

Присутній при звільнені українських полонених із російського полону. Якесь радісно-бентежне почуття. Якогось дива російський солдат стріляє в сторону, але наші хлопці, які виходять по одному, безстрашні. У одного на руці яскравіє синьо-жовтий прапор.

Сон 020922 "Праця на висоті"

Два рази просинався і фіксував повторення сну: спільна праця із бригадою монтажників по інсталяції теплокомукаційних труб на якомусь виробництві.
P.S. Певні асоціації дотичні до реальної праці.
01.09.22

Цілу ніч уві сні займався укладанням кабелів. Тепер має бути  їх монтаж на висоті. Якось раз уже саме цю інсталяцію робив (видно, якесь уві сні переконання), адже знаю, як робити цього разу. Висота незвична, наче бетонована стіна: початок іде зверху вниз. Внизу є дорога і там ходять люди. Разом зі мною працюють ще двоє, один із них є публічною людиною та науковцем (збірний образ). На ньому побачив шельки, якими застібаються, коли працюють на висоті. Згадав, що я їх забув узяти. Другий колега дав мені гірлянду, яку маємо на тій висоті змонтувати. Подумки міркую, що цією гірляндою я не застрахуюсь, як не обмотався б, отже, треба йти і брати свої шельки. По дорозі зустрічаю однокласницю сестри (першою з усіх учениць вийшла заміж, прямо по закінченню 9 класу), яка завітала на той офіс, з якого ми маємо виходити на висоту. Вона мене не впізнає, а я міркую, піду й не нагадаю, ким я є. Як і зробив. 

02.09.22

Сон 310822 "Практичне мистецтво"

Переглядаю короткі ілюстровані мультфільми. Більшість з них відзняті спеціально англійською мовою, деякі озвучені українською (для внутрішньої авдиторії), а деякі німецькою. Зауважую дружині, що за цими мультфільмами добре вивчати німецьку мову (дружина її знає і хотіла б викладати). Поринаю в зміст мультфільмів. Головним персонажем є чоловік ув українському національному одязі, схожий на гуцула. Він йде по дорозі та щось розповідає. Придивляюсь, наскільки цікаво та з любов'ю намальовані ці анімаційні твори. І це не просто аніме, а повноцінні сюжети від руки. Таким чином, слідкуючи за подіями, потрапляю до одного двору з багатоповерховим будинком, навпроти якого є стіна, розмальована так само цікавими творами. Я пам'ятаю цей двір із дитинства (таке переконання уві сні, може, уривок із забутого сну - в реальности маю інші асоціації). Цю стіну закривали старі гаражі, сараї. Їх поволі демонтували, а на їх місці, на оголеній стіні, що за ними, починали малювати цікаві образи (зі сну залишились лише враження). Далі також іде стіна, прикрита старими дерев'яними сараями. Зауважив, що вони доволі малі та вже давно трухляві. На вільній від них території, навпроти мальованих образів, посаджена якась городина. Якоїсь миті міркую, що маю в кишені насіння гарбузи, а як весна, добре їх зараз посадити, поки не пізно.

Сон 300822 "Недоконаність намірів"

Хтось запрошує на весілля, і я на ньому опиняюсь разом із родиною. Довго готувалися, поки зібралися, виїхали... Тим більш інформацію надали напередодні, одже часу було справді мало. Замовили квіти, якісь подарунки... І ось приїжджаємо до РАГСу. Ще з вулиці хтось зауважує, що все найголовніше перед початком майже закінчилося. Піднімаємося я, дружина, діти, ще якісь родичі великими святковими сходами на другий поверх. Чуємо, що церемонія наближається до кульмінаційного моменту. Як піднялись, ще з останніх сходів почало проглядати, як за великим святковим столом стоять люди і вся увага прикута до нареченого та нареченої. Трапили на урочистіший момент - "перший поцілунок". Стали, притихли, аби не заважати перебігу. Десь серед народу, що підійшли насамкінець помічаю бабу Дусю. Трохи здивований її ініціативі прийти подивитися. Дружина одразу робить оцінку, що нам не треба тут затримуватися: привітаємо і підемо, без святкового столу. Наше запізнення вже читається як жест неповаги і ми не будемо належати до шанованих гостей. Я помічаю щасливе обличчя нареченого (мого колишнього однокласника С.Б.). Начечену сприймаю узагальнено, адже під усім тим вбранням та макіяжем важко давати взрозумілу оцінку, тому не фіксуюсь увагою на ній. Хтось зі своїх критично оцінює наречену, так, наче наречений "міг вибрати красивішу!". Я ж намагаюсь оцінити, як ми будемо скоро вітати і "линяти" з цього місця...

Їду дорогою в автобусі, як пасажир. Дорога знайома: Житомир - дачний масив у сторону Буків. Асоціативно накладається досвід торговим агентом, як працював по районних населених пунктах. (В реалі: у житомирському районі не працював). Маю потребу щось докупити в магазині. Знаю, що зараз будемо проїжджати село, а в ньому є багато хат, без вивісок "магазин", хазяї яких займаються торгівлею. Локація для всіх добра, прямо при трасі. Проїжджаємо одну хату, другу, третю, дивуюсь, що всі їх пам'ятаю. Очікую, що зараз водій, попереджений завчасно, ось-ось і  зупиниться, а він цього не робить... Так і проїжджаємо і їдемо далі, покинувши цей населений пункт. Я ж міркую: такої нагоди більше не буде: далі немає таких сіл, де було б так багато магазинів, як на одне село.

Їду машиною, знаю, що в мене є вдосталь часу до певної години. Вирішив пригадати собі вулиці, якими мало їздив. На якомусь етапі пригадав одну з них, в якій я мав намір вчитися/працювати (з далекого сну) і вирішив до неї прогулятись, бо навіть забув її повну назву, зокрема двузначний номер закладу. Одна стежка виявилась через коротку вуличку з обійстям. Підйом крутий, земляний. Не здолав, ще й забрехали собаки. Вирішив обійти нормально, асфальтом.

Сон 280822 "Власна книга"

Сниться омріяна (очікувана у майбутньому) книга, у якій уміщено мої роздуми, історії, афоризми, спостереження. Книга десь на 300 сторінок, зелено-пастельного кольору. Відтінок зеленого ближче до темного, аніж до світлого відтінку. Пальцями вожу по обкладинці, ледь-відчутному тисненню букв, насолоджуюся приємним оку кольором. Оригінальною та несподіваною рисою цієї книги є "спеццитата" (так і було надруковано), розміщена виразно знизу зліва на палітурці. Подумалось: оригінальна ідея від редактора! (Для мене це реально було несподіванкою). Якось уві сні вона пригадалась серед тих, що вже написані мною, але після пробудження призабулась. Вона одна справді відображала задум всієї книги.

Сон 220822 "Жити з поспіхом"

Їду міською дорогою, якоїсь миті фіксую, що машина в салоні видає дивний звук. По ходу їзди, поки розбираюсь і звертаю за поворотом поворот і на нову вулицю, я розумію, що таким чином електроніка реагує на відеокамери. Як раптом знову вона видає цей звук. Я в шоці: два штрафа в один день! Скільки їздив, їх не отримував, а тут бонусами...

Сон 200822 "Збирання й оформлення"

Збираю та підбираю (приміряю) до бойової зброї снаряди. Присутня певна асоціація з круглими снарядами, такими, як за часів козаччини. 0130' (Найступний сон майже дублює попередній). Збираю квіти та формую з них букети, якими оформляю будь-які знайдені отвори (в стінах, огорожі абощо). 0345'