Сон 27-280826 "Шок і успіх"

Спочатку очікування приїзду родичів. Батьківський двір. Тепер їх візит, зокрема двоє двоюрідних братів О. і М., а з ними ще двоє людей, яких не знаю. Спочатку бачу старшого брата О., в одній машині, а в другій - меншого - М., а він в якомусь дивному скафандрі, що я й одразу не зрозумів і не второпав загалом, адже був наповнений холодною водою так, що по краях вже утворився лід. Дивлюсь на нього і не розумію, як в такому можна не лише працювати, але і вижити? А він ще щось робить у своєму бусику (так наче це був невеликий рефрижератор). Вітаюсь з ним, а сам мало не в шоці та зі співчуттям від побаченого розвертаюсь і йду в напрямку вхідних дверей батьківського дому.

27.08.26

Беру участь у конкурсі по перенесенню дров. Для переможця - велика фінансова винагорода. Учасники носять мішки від школи до якоїсь сцени з публікою. Більшість зійшла з дистанції, залишилось троє учасників. Так виглядає, що тепер кожен носить ро черзі. (Схоже на паузи для відпочинку, що роблять інші учасники, але я цього не бачу). Ось вже всі втомились остаточно і наближається закінчення тієї купи дров. Заразом відбувається пряма телевізійна трансляція. Знаю, що все це вже триває п'ять годин. Беру мішок і вкотре накладаю колоди та галуззя і несу, в цей момент розумію, що треба увімкнути не фізичну силу, а логіку. Ось я вже наблизився до сцени, на мене дивляться камери, а по дорозі вже зрозумію, що решту донесуть ті двоє і хтось з них буде переможцем, але не я. Отож, повертаюсь з тии мішком до школи та маю намір за раз забрати все. По дорозі зустрічаю якихось перехожих. Високий чоловік, який йде з групою людей якби невимушено фотографує мене срібним смартфоном. Біля школи бачу дітей, якась дівчинка в мало напівпрозорих штанцях бавиться на землі з іншими дітьми. Тепер підходжу до решти дров, а їх немає. Все чисто та підмітано. Як? Спочатку якась паніка, але усвідомлюю найголовніше: якщо повертаюсь із тим самим мішком дров, отже, він є останнім, а перемога логічно має бути за мною.

28.08.26

Понтуаз - Париж, Франція 

Сон 210826 "Ідзев"

Я з дитиною, що лежить у колясці. Сідаю в житомирський тролейбус на зупинці "Східна". Підходжу до водія, аби запитати: як оплатити за проїзд? Підходить до мене кондуктор, а я перепитую: як заплатити карткою? - подумки: адже давно не був в Україні, і не знаю, чи діє тут іноземна банківська карта. А вона каже, що так не можна, лише готівкою. Оцінює мене і чомусь розуміє, або так вважаю, що я з-за кордону, каже: "45 євроцентів". Я кажу: "Мені одна зупинка - до автовокзалу ", але в той же час виймаю гаманець і починаю відраховувати монети. Насправді, візуально беру три рази по одному євро, а решта по 50. Перший погляд на неї, що вона щаслива, але раптом під'їжджаючи до зупинки, вона сходить із тролейбуса та кидає всі монети на підлогу. Хтось вирішив підібрати пару монет. Питаю в людей: як зараз ходить тролейбус? - адже виникає переконання, що не поїхав прямо, а має ще якийсь заїзд убік і тоді десь до вокзалу. Хтось мені пояснює, що під'їхавши до автовокзалу, треба буде пройтись дещо від зупинки.

Кілька разів у розмові з дружиною згадується слово "підвушко". (Згодом це слово "відлунить" у іншому - "навушник"). Дружина готується до уроку та перечитує "Іліаду" в перекладі російською. Я питаю: чому? Могла б взяти книжку з бібліотеки польською. Відповідає: "Wszystko jedno", - і тепер розумію, що читатиме в технікумі не українською, а польською, та якою мовою читати, щоб відтворити сюжет в пам'яті, немає різниці. Зачитує якісь уривки, просить оцінити. Вважаю, що переклад справді гарний, звучить дуже по-російськи. Навіть добре запам'ятовуються деякі фрази, завдяки характерним впізнаваним римам. Тепер я з кимось іду по вулиці, а в мене у вухах навушники. З якоїсь машини лунає радіо, а воно співзвучить з тим, що лунає в мене в навушниках. Підходимо ближче до того авта, а те радіо починає шуміти як в навушниках, так і в машині. Весь цей музичний шум просто лунає та вібрує в мене в голові. Кажу емоційно польською: "Ale we mnie jest idzew i jest odzew!". (Тут гра слів: "Якщо "одзев" - відгук, відлуння в чомусь - існує в польській мові, то "ідзев" - це неологізм-витвір мого сну).

Сон 200826 "У пошуках"

Я в домі священника. Запитав у нього за книжку Генрі [Девіда] Торо, бо десь її раніше в нього бачив. Почав він шукати по всій бібліотеці, але так і не знайшов. Книжки лежали на стелажах по центру кімнати в кілька рядів, так, наче в публічній бібліотеці. Навіть підключив він на допомогу свою дружину. (Якби православний і мала б бути паніматка, але тут без конкретики). Запропонував він перейти до іншого будинку, що знаходилась поряд, а там інша бібліотека. (Повтор, як завжди буває у снах). Знову почали ходити рядами та шукати. Він упевнений, що теж її десь бачив і не розчаровувався в пошуках. Раптом я побачив іншу книгу, щось на зразок "Іларіон" (церковнослов'янським шрифтом). Попросив теж і її. Ближче до виходу я побачив ту, що шукали, та показав на неї. Виходжу з дому та тішусь цими двома книжками. Тепер якийсь парк, окрім книжок у руках опиняється декоративна розклада́на конструкція з галузок дерева, моху та ще чогось кольорового. Пам'ятаю, що таке бачив у священника, але знаю точно, що того не брав, окрім книг. Тепер я з кимось у тому ж парку. Проявляємо інтерес, як така дерев'яна конструкція розкладається та складається в первинну форму. Розкладання передбачає, що за побажанням можна змінювати дизайн з тих галузок. Почав складати, а вона поводиться, як металева конструкція: доволі все прямолінійно, а елементи тримаються штивно. Дивлюсь у далечінь і зауважую знайоме обличчя, яке бачив у священника. (Без конкретики: коли саме?). (Тут можна зауважити, що в цей момент відбувається пригадування побаченого, схоже, так формуються повтори в снах). Він навіть дещо зупинився, аби нас розгледіти, але так, як це було здалеку, пішов, зникнувши за рогом будинку.

Сон 180826 "Час Ікс"

Приходтть чоловік пізнім вечором у магазин і виберає товари, але уважно дивиться на їх термін виробництва та походження. Ходить довгими рядами довго, дещо нудно та розглядає товари, наче й не хоче їх купувати. У виборі є щось не так, що я спочатку не можу зрозуміти. Існує якась дата, після якої важко зрозуміти о чистоті продуктів. Доходить мені згодом (у наступному фрагменті сну).

Жінка прийшла до колишнього чоловіка, який зробив свіжий штукатурний ремонт (з реалу: нагадує мій підвал, в якому зараз працюю) одразу по вибуху атомної бомби. Чоловіку наче байдуже, бо не збирається переробляти зроблене, а жінка, хоча й не живе з ним, вирішує мовчки усунути свіжу штукатурку, аби там не існувало отриманої радіації та нанести їх наново. Чоловік не коментує, вона теж. Опадає свіжий тинк від дотику кельми по всій довжині виступу двох склепінь (такий в реалі вигляд частини підвалу). Десь на цьому тлі виникає паралельна асоціація чи роздуми про знайому ділянку дороги (траса на Київ біля батьківського дому), яка також обмірковується, зокрема активність трафіку на дорозі, що значно впала.

Приходжу до будинку якогось бізнесмена, а в нього у великій кімнаті стоїть піч, та не звичайна, а мало не промислова, з нагнітанням повітря, сама сильно гудить та видає дивні звуки. Дім великий, чому б ні, все можливо. (Таке переконання уві сні). Я з кимось у тих гостях. (Конкретика розпливчаста, але за відчуттями - близька людина). Присутні й інші гості, яких не знаю. Раптом дверцята печі відкриваються під чергове торохтіння клапанів і роблять корткочасний опік тій людині, що сиділа поряд. Одразу питаю: чи рану запшикати антисептиком? - і в той же час виявляю ще два невеликих опіки. Постраждалий поводиться якось байдуже, хоча схвально до надання першої помочі.

Наче в батьківській хаті, адже подальші події вказують на це, хоча інтер'єр незнайомий. Від когось надходить пропозиція накрити стіл. Прийдуть гості до свята. Всі погодились. Батько в роботі. Дещо знаю про його зайнятість. Виявляється, що він спілкується та чимось пов'язаний з якось людиною, яку я теж знав. То бізнесмен, я в нього колись був по роботі. (Незалежна тема від батька). Займається незрозумілим для мене бізнесом. Знаходжусь у великій кімнаті, дзвонить стаціонарний телефон (мене трохи дивує, адже давно не чув його справжнього звучання). Знаю, що це до батька. Відбираю і спочатку нічого конкретного не розумію. Людина представляється, як далекий родич, якого якби уявляю. Монолог починається доволі завуальовано. Тепер розумію, що дзвінок спарений: на лінії присутні дві особи, спочатку голос Леоніда... (якби тато шурака мого батька, хоча Л. - сам шурак) а, згодом підключається в розмову бізнесмен. Всі якось між собою пов'язані й чомусь винні бізнесмену якусь послугу. Тепер чую голос другої особи - самого бізнесмена. Говорить впевнено, тихо та однозначно. Вносить мені пропозицію, адже знає, що я причетний до реклами (давній досвід) і загалом, цікавий йому, як творча особистість. Грамотно пропонує зробити йому відеосюжет про його біографію, а насамкінець без лишніх слів, адже це мало читатися ненав'язливо: хочеш допомогти батькові? - підкреслює єдиним: "Подумай!". Звісно маю погодитися, але заразом, що за біографія в цього типа? 

Тепер на згадане запрошення почали сходитись гості. Я на початку не при ділах і не напружуюсь організацією накривання столу та прийомом. Гостей назбиралося багато, а батька все ще немає. Всі ведуть між собою якісь милі розмови, а я сам по собі. Раптом зауважую, що в людей немає що їсти, просто їм ніхто не зготував, адже хтось комусь нічого не сказав, подія почалось стрімко, грошей на їжу не виділили, тому так нічого і немає. Якимось моментом сестра принесла якусь тарілку і поставила біля мене на столі, навіть не зуважив, а згодом виявив. Переважно люди пили напої, я теж. Розмовляли. Почув уривок розмови від давнього знайомого І.С.: "Перейшла з омської мови на російську". Приходить сестра, хочу запроситии її на приватну розмову з пропозиціями. Показую на тарілку, що поставила мені на стіл. Коментує: "А що у нас тут? - сємашки!" - кумедно дивуючись побаченому, наче цього не знала. Тепер думаю, внести сестрі конкретну пропозицію: мінімум замовити суші, я оплачу. Хоча на таку кількість людей чи буде цього замало?

Сон 140826 "Ступінь довіри"

Якось я пов'язаний з офісом, що займається рекламою. Тепер перейнятий ремонтом комп'ютера. Десь на вулиці зустрічаю свого шефа (без конкретики) і маю виправдатися: чому не був у праці? Якось і для самого себе знаходжу якісь неконкретні виправдання, а загалом не сильно стараюсь все подати вголос. Більше намагаюсь пригадати: що ж я робив, поки мене не було на роботі? Мабуть, найбільшим аргументом було: поїхати на стрижку. Тепер спілкуюсь з якоюсь дівчиною, яка була зі своєю знайомою. Якось легко ввійшла в мою довіру. Запропонувала попробувати якийсь біододаток. Коли проковтнув капсулку, чомусь подумалось, що так легко було їй нав'язати мені якісь наркотичні засоби. Важко було самооцінити: скільки моєї довіри до неї, а на противагу - підозри. Далі почала розповідати про інший вид біодобавки: якась капсулка мало не розміром з мале куряче яйце чи коробочки з іграшкою в кіндер-сюрпризі. Щось мене в тому інтригувало, але заразом залишалась та свіжа думка про недовіру до того, що ж там узагалі є в середині. Подумки: а що буде, якщо поєднати те, що проковтнув перед цим і тим, що пропонує зараз? Її спокійний і довірливий тон у якийсь момент підкреслився словами: "Повір мені!". На чому і проснувся.

Сон 100826 "Очікування нового"

Потрапляю в сім'ю з батьків і трьох дівчат підліткового віку. Приходжу з ними до їхнього дому, а дівчата пропонують скоштувати домашній напій світлосинього кольору. Якось його зауважив від початку мого візиту. Мене більше цікавить його походження. Виявляється є якийсь фрукт чи м'ясо (конкретика відсутня), який, легко нарізаючи клітиночками згори, починає виділяти синю субстанцію. Навіть дивлюсь на цей продукт, як він сочить. Мене це більше цікавить і я хочу особисто попробувати це проробити з ідеєю зготувати синій суп. Їм така ідея подобається, але до цього не доходить. (Сон уривається).

Приходжу в офіс (конкретика відсутня). Мене зустрічає шеф і чомусь від старту наклеює мені на підборіддя два шматки пластирю. Щось говорить і по якійсь хвилині відриває приклеєне зі словами: "У нас ходять так". Підходжу до дзеркала і розумію, що таким чином хотів усунути мені борідку, хоча дещо з неї залишилося. Схоже, що на цій фірмі не толерується ходіння з будь-яким волосяним покровом на обличчі. Що ж, я нова людина, почав працювати, можна змінити імідж і не лише наголо на обличчі... Згодом починається якось движуха з переходами з поверха на поверх, носінням якихось валіз. Усе мало якийсь сенс неспокою, хоча мені це сподобалося. (Далі конкретика відсутня).

Сон 090826 "Рибний день"

Опиняюсь на батьківській дачі. Виникає зацікавлення підійти до ставка (копанки). (Цікаво, що цей або подібний мотив час від часу виникає у снах). Підходжу до лівого краю (копанка зроблена акурат вздовж дачної ділянки), бачу, що трохи впав рівень води, а на звільненому дні водойми лежать риби. Підходжу на них подивитися та зауважую, що вони ще живі, хоча на вигляд кволі. Вирішую позбирати цю рибу. З трудом знаходжу щось, у що пристойно було б її класти, аби не випадала (відро, пакет - не пригадую). Переходжу вздовж берега на праву сторону водойми, а на краю бачу напівзатоплений човен, а в ньому та навколо, але на поверхні води, також плаває напівжива чи мертва риба. Виглядало так, нече глушена динамітом (уві сні така думка не була виразною). Мене більше зацікавило: чи мертва на вигляд риба придатна буде до споживання? (Схоже на відбиток з реалу, коли дружина пригадала, що давно на нашому солі не було смаженої риби). Подивився на очі тих риб і зрозумів: як не білі, значить - свіжа. І знову почав збирати до однієї купи. Тепер дивлюсь далі вправо від ставка, де, як пам'ятаю, очікував побачити сусідню ділянку городу, а там на моє здивування - збудовану греблю, за нею якби продовження цього ставка, а далі ще більш потужнішу греблю - з бетону і виступів, що дещо нагадували гідроелектостанцію. Навіть здивувався, чомусь розуміючи, що вода тече точнісінько з цього ставка. Як то взагалі працює? Кинувши далі поглядом, зауважив, що будевельно-земельні роботи по розширенню водної артерії збільшуються не на жарт: копають глибше і ширше. Вирішую пройтись до тих споруд, копарок і кранів, що там працюють. Одразу зауважую багато людей і професійний вилов риби. З деяким шоком мовчки спостерігаю за тим процесом. Поряд опиняється якась людина, а їй із сумом розповідаю про те, що колись тут (у першома ставку) спеціально випускали малька, аби він розмножувався, зокрема зеркального карпа, а тут я буквально його бачу як найбільшу рибу. (Яку пакують для себе чужі люди). Тепер згадую, подумки про себе, що пора готувати з виловленої мною риби їжу. Тепер (в будинку) починаю її смажити з борошном і яйцем. Перша порція вийшла якось не так, адже ще не звик до дачної кухні. Дивно, але перша порція майже висмажилась на дерев'яній дошці, що випадково поклав на плиту. Треба врешті-решт взяти пательню, а яйце збити. Тепер наче повертають до розмови з кимось про те, що тут коїться (цей момент однозначно нагадує діалог і стиль розмов, як у серіалі, який дивився з дружиною перед сном). Слухаючи чиюсь оповідь, перед очима постає наче ця чи така ж дялянка землі, що біля дачі. Раптом та людина, показуючи на якусь мапу, коментує: "А тут у нас буде промисловість".

А я подумки міркую, але чиста (промисловість), бо найкраща екозона.

Сон 070826 "Не треба"

Підготовка до поїздки за кордон. Там має відбутися якась конференція, на якій я маю бути присутнім. Разом зі мною їдуть також інші люди. Локація збору для всіх - батьківський дім. Зауважив, як всі поважні чоловіки почали ходити однаково в туалет, по простому - на стіну біля сараю. Тепер лазня (частий мотив у снах), купаються всі окрім мене. Заходжу до прилазенкової кімнати, розумію, що залишився чоловік, який сам порядкує. Зауважую біля печі дрова прикриті грубою тканиною, а поверх - "гору" піску. Із-за дверей (не відкриваючи їх) просить мене підкинути до печі дрова. Якось вирішую це питання з піском, що на здивування виявилось простим, та дістаю поліна. Тепер мені кажуть, що за пару годин виїзд. Починаю збиратися, але розумію, що речей із собою ще не зібрав, а яких саме збирати - немає. Питаю й уточнюю, наче в матері, що речей не зібрав, а всі наукові (в значенні науковці) та поважні стверджують, що за два дні (тут вже не годин) - вже не треба.

Сон 18-190726 "Праця й об'яви"

Матрона (матрьошка) дивної форми, хоча цілком симетрична, зі зменшеною верхньою частиною і збільшеною донизу. Важко описати, але відлалено схожа на грушу. Зроблена з чорного каменю на якому тонкими білими смужками повністю розписана в геометричні візерунки так, що видається цілком чорно-білою.

18.07.26

Зайнятий працею (відчуваю себе в своєму віці), але заразом знаю, що маю йти до школи, як учень. Якимось моментом питаю себе: чому маю туди ходити, вже в рази старший за інших і який в тому сенс, коли працюю?

Мучусь із установкою на дві трубки, яка наливає вино. Спочатку монтую одну, доволі довго, потім знайомо і швидко - другу, поки не приходжу до висновку, що немає тиснення, а клямка на установці, що видавалась на початку декоративною, є саме для того, аби механічно рукою наганяти атмосферу.

P.S. Смішна аналогія з елементом ро́бота, який монтував у праці - з реалу. Там замість вина, як у сні, мала б текти маса, що творить порцеляну.

19.07.26

Сон 140726 "Дія - призводить"

Побачив на вулиці нещасного маленького кота і приніс додому (останнє без конкретики), навіть перехожі висловлювались за нього зі співчуттям, але ніхто не хотів його взяти. А я чомусь його пожалів і забрав із собою... Вдома його розгледів і все більше співчуття перемішалось із жалістю над ним і турботою. Вирішив вийти в магазин і купити йому м'яса. Вистояв невелику чергу і придбав красивий великий шматок, а заодно ще щось на додачу. Приходжу додому, а за мить бачу, як кіт з'їв усе те сире м'ясо, навіть я не встиг приготувати, як думав, лише по підлозі залишились розмазаними незначні рештки. Місце події мене дещо вразило своєю широкою, як на нього, кров'янистістю, хоча буквально крови в тому м'ясі практично й не було. (Без конкретики уві сні, але за кольором м'ясо нагадувало яловиче). Мене здивувала невідповідність того великого шматка м'яса до його невеликих розмірів. Знаходжу кота, а він весь якийсь вже не такий: став ще меншим і сам перетворився в якийсь малий кров'янистий дещо бридкий кавалок без шерсті, що можна було й взяти в жменю, але максимально активний і сильний. Тепер я на якомусь святковому заході з каруселею, яку треба було розкручувати вручну незалежним залізним колесом із рукояткою. За цим єдиним атракціоном побачив великий стіл, повний їжі. Я навіть до нього не підійшов. Всі присутні гарно поїли, а поодинокі усілись на ту карусель, але чомусь ніхто не хотів його розкручувати. Запропонував тим, хто вже сидів, їх розкрутити. (Наче моя мотивація була викликана участю знайомих, кого я знав). Це виявилось не складно, хоча колесо, наче велику корбу до криниці, треба було крутити безперервно. Всім так сподобалось, що пасивні учасники дійства також захотіли долучитися до тих поодиноких і тепер вже радісних людей. Я не відмовив, хоча для себе постановив: крутитиму ще 10 хвилин. Знаю, для тих, хто залишився сидіти, вже почне нудити. А якщо враховувати, що всі гарно поїли... краще мені не перевтомлюватися.. Так і прокоментував їм: "Дивіться, аби вас не знудило!" Як перестав крутити, з другим поглядом на "корбу", зауважив поломку. Вивчаючи уважно, зрозумів, що все гараздо серйозніше: механізм передачі від "корби" до атракціону якось зник (подібна раптовість характерна снам). Покидаю ту справу та відходжу, як раптом знову бачу "свого" кота, який став скожим на молодого лева з виразними ознаками чоловічої статі та додаткової пухнастости хутра у відповідних місцях.

Сон 07-100726 "Як танцюється мандаліна?"

Фрагменти ::

• Міняються обличчя, згодом вони множаться так, що кінцеве двоїться і утворюється образ у три-чотири ока.

• Почув чиєсь питання: "Як танцюється мандаліна?"

• Курчак у фолії буквально нагадує єгипетську мумію.

• Цифра чотири оформлена у візерунчасті елементи, якби номер будинку. Одразу після цифри ідуть геометричні форми, зроблені якби з дроту, подібно до павутиння, але в 3D.

• За хорошу роботу фірма надає працівникові поїхати десь на екзотичний відпочинок, головною умовою якого є стрибки зі скелі у воду. Він того не хоче...

• Зварювання частин з алюмінію.

07.07.26

Підходжу до берега, дивлюсь на воду й у чистій воді бачу різних риб. Помічаю, як одна риба ковтає іншу: більша - меншу, підпливає в рази більша і ковтає ту, що з'їла меншу. Мене дійсно вражають розміри такої риби. Випливає і наполовину вискакує на берег: наче хизуючись своєю величчю поміж інших риб. (У сні не фігурує визначення, але схожа була на сома). За мить позаду підпливає друга велика риба, але трохи менша й жадібно хапає її до рота, але доходить до половини тіла. Це виглядає кумедно. Починається метушня. Розуміє, що не в силах проковтнути її повністю та здається, випльовує геть.

10.07.26

Сон 030726 "Вихід з-під контролю"

З'являється зла сила і не просто так. Вона набирає обертів політичних. Носять червоні маски зі страшними виразами на обличчі. (Доволі виразний епізод). Я в жасі. Зустрічаю когось з близьких і коментую, що це мені неодноразово снилося, а лише зараз розумію, що все це правда. Нас замкнули в будинку та контролюють виходи з нього. Я маю з нього піти, аби знайти свою дружину. Знаю, що вона знаходиться в іншому великому будинку (пізніше зрозумію, що це замок). Нишком прокрадаюсь до виходу і за рахунок неуважности наглядачів утікаю з цього великого дому. За мною, припускаю, починається погоня... Прилітаю до будинку де мала бути моя дружина... (Якби в подальшому пошуки її тут не відбуваються. Літаю весь час, коли знаходжусь поза межами споруд). Поки цей також великий будинок сприймаю не як замок, а як гуртожиток, з якого тепер маю вилетіти з вікна. Шукаю відповідне місце та вікно. Бачу ледь відкриту шибу, але поряд за напівпрозорою стіною чую голос якоїсь жінки, що розмовляє з чоловіком. Оцінюю ситуацію і розумію, що як вилітатиму, буду для них видимим. Шукаю інше місце. Бачу іншу сімейну пару і ще когось поряд, а та пара бавиться в інтим, а третій якби не при ділах. Що за дивне місце? - подумки питаю себе. Шукаю далі вікно. Знаходжу вихід на край будинку, і тільки тепер відзначаю архітектуру цієї споруди, що це замок, адже присутні характерні для того елементи. Вилажу на парапет. Темна ніч. Щось світить, але стрибаю і пробую летіли, хтось на мене дивиться з іншого вікна і вболіває, але я не набираю висоти, а поволі, машучи руками, опускаюсь на землю. Не торкаючись ґрунту "вирулюю" і далі лечу низько над поверхнею. (Часто уві сні, якщо літаю, то не так високо). 

Тепер я опиняюсь у знайомому дворі (як біля батьківського дому). Зауважую, що тут мене хтось пеленгує. Весь двір затягнутий дивними ланцюгами з круглих кілець. Думаю, що це зроблено спеціально, аби я не міг там приземлитися. Проваджу внутрішній монолог... Активно машу руками і лечу далі. Опускаюсь на землю в іншому місці - при огорожі, але тепер розмовлю з дружиною, яка сидить поряд. Дивлюсь на себе, як в кіно. В емоційній розмові з нею механічно відкидаю свій телефон. Він трапляє в пухку землю. Десь поряд зауважую в тому ж місці й телефон дружини. Зауважую, що вони якісь незвичні: корпус виконаний доволі рельєфно, якби під форму руки і притуляння до щоки, темновишневого колору. А тепер дивлюсь на них знову і подумки питаю себе: де чий?

Сон 280626 "Втеча в майбутнє"

Утікаю з кимось од переслідування. Згодом розумію, що це поляк, який вирішив мене підтримувати в нашій спільній справі. Втікаємо динамічно та наполегливо, наче маємо якусь суперсилу, аби пересуватися спритніше, аніж ті, що біжать за нами. Ми тікаємо, але нас знову візуально знаходять і от-от вже "на хвості", ми пришвидшуємось і знову повтор... Це місце, де ми знаходимось - це якийсь стратегічний об'єкт. Тут ведуться дослідження. Обладнання промислових розмірів. Чому ми тікаємо? - нам не вільно було трапити на цю територію. Ми не розуміємо чому саме. Раптом, досягнувши вершини над обладнанням, щось змінюється, але до кінця не розумію що саме... Тут до мене поляк каже:

- Przepraszam, nie chce roic ciebie, a chce roić siebie i rodzinę. (Вибачаюсь, не хочу марити тебе, а хочу марити себе і родину). - І від мене втікає.

Далі я сам і так само утікаю від переслідування, але вже якісно інакше: не в просторі, що швидко змінюється - тут я навіть перескакував з галузки на галузку дерева, з предметів грубих на інші металеві елементи, - а вже в часі (!!!). Цю зміну відчув майже на фізичному рівні. Трапляю в знайоме мені місце (протягом всього сну). Відзначаю, як все сильно змінилося. Заходять ті ж люди, які за нами бігли, але поважно супроводжують науковців. Це якась лабораторія. Знаходячись за рогом, чую, як вони спокійним тоном до себе відзначають, що щось в їхньому експерименті сьогодні змінилось, проходять ті ж знайомі мені обладання, по яких ми колись стрибали, коли втікали. Лише зараз розумію, що схожі на телескопи, а десь на гігантичні промислових розмірів обладнання творення "блискавок Тесли". Розумію, що перемістився в часі, і те, що ці люди мене можуть не впізнати. Хапаю якийсь чорний плащ, загортаю руки поперед себе і стараюсь спокійно покинути це приміщення. По дорозі зустрічаю наче знайоме обличчя професора, який мене зауважує та наче щось хоче пригадати, але не сигналізує для інших: хто я тут такий і що тут роблю? Поводжусь, наче робітник цього закладу. Іду до виходу, якби покидаючи робоче місце.

Як вчора уві сні, так і сьогодні здійснював будівельні роботи, пов'язані з фундаментом. Вчора мав додатково нанести штукатурку, але оцінив, що зроблений підмурок висох на рівний і гладкий моноліт темно-жовтого кольору, а сьогодні такі ж штукатурні роботи при такому ж високому фундаменті, але вже біля стіни, викладеної червоною цеглою.

Сон 190626 "Музейний іспит"

Я в Києві. Приїхав, аби з кимось відвідати музей. Доїхали міським транспортом. Вхід до закладу подібний до станції метро з двома входами в будинок. Купуємо квитки, нам видають пропускні картки, відбиваємось на вході й починаємо оглядати виставку. Доходимо до експозиції зі скляними кольоровими вазами та порцеляною. Мене зацікавило щось інше і я відриваюсь від знайомих, звертаючи на іншу експозицію, а там раптом опиняюсь на виході та трапляю на вулицю, так і не пройшовши виставку до кінця. Що за несправедливість: лише почали оглядати музей! Пробую повернутися, а коди з карткою вже не пускають. (Певна асоціація з реалом, коли в був ув Амстердамі, то відвідав Rijksmuseum, але трапив на експозиції якось не одразу). Для вирішення проблеми чомусь вирішую написати пояснювальну записку і виникає ідея фікс, що маю знайти папір. Спочатку думаю і питаю у людей за аркуш (у форматі А4), але ні в кого такого немає. Ця ідея "знайти папір" стає нав'язливою і я зі своїм питанням доходжу до ятки, де якась жінка продає дамські сумочки. Десь вона відволікається і я хапаю пару паків обгорткового паперу, ще не знаючи, що в них щось є, і знову виходжу на вулицю. Там зустрічаю фуру на постою і водія - жіночку, у якої прошу залишити ці паки з папером, лише в дорозі зрозумівши, що в них загорнуті нові сумочки. Спробував повернутися, але зайшов не з входу. (Згодом розгледів свою помилку: двоє парадних дверей до музею не були означені ані входом, ані виходом). Відбиваюсь карткою, яка вже не є актуальна. 

Знаю, що треба було лише п'ять злотих. Повертаюсь по гаманець (куди?), а згодом лише намацую його в кишені. Знову виходжу на вулицю, але бігом. Згодом зрозумів, що так стану мемом. Всюди були камери, а моя поведінка дивною. Вирішую прийти з повинною. Вже розумію, що відео зі мною "завірусилось" і це треба якось виправляти. Знову приходжу до музею, купую квиток і входжу як нормальний відвідувач. Підходжу до охорони і питаю за дирекцію, а у цей момент чую, як один охоронець пояснює іншому, показуючи на екран монітора, що цей на фото підозрілий (бачу обличчя тієї людини), цей такий, а цей... Я вже було відійшов, але повернувся і сказав, а цей, показуючи на себе, зараз напише пояснювальну. Приходжу до дирекції, а мене просять зайти до якоїсь авдиторії, а там сидять за партами лише дорослі чоловіки. Сідаю вкінці зали на вільне місце. Згодом розумію, що це поліцейські в цивільному, а в них екзамен. Починають їм щось роздавати, навіть мені поклали на стіл. Дивлюсь, а це дивні пластикові клавіатури різної форми. Для чого це? - подумав я і проснувся.

Сон 180626 "Блейкаут - це ще не кінець"

Я зі своєю родиною та ще кимось їдемо машиною до Житомира зі заміської частини (наче з дачі, але без конкретики). Приїжджаємо під вечір, і одразу в центрі міста, прямо перед Театральною, глохне машина. Пробую завести, а вона не заводиться. Лише зараз звертаю увагу, що руху на дорогах немає, лише поодинокий транспорт стоїть на узбіччях. Відкочуємо машину в сторону на вул. Київську і пробуємо зрозуміти, що коїться? Хтось каже, що зранку чув про якусь таку проблему, пов'язану зі світлом, і дійсно, в місті сутеніє, а ліхтарі не світять, у вікнах - темно. (Тут до сну однозначно трапляє інформація з сьогоднішнього реалу: в половині міста Ґлівіце, Польща, не стало світла). У мене складається своя картинка, що ворог так глушить міста, що в них все зупиняється, навіть приватний транспорт. Сутеніє. На відміну від малої кількости машин, народу виявилось багато. Я спробував минути невідомо який і для чого натовп і зазирнув, що коїться на наступному перехресті вулиці, а там все інакше: якісь технічні роботи, пов'язані з двома промисловими пічами, що виходять рівно зі стіною споруди (якщо брати порівняння з реалом, то у сні вул. Театральна - це більше подібна до себе на перетині з Київською, а на перехресті з Великою Бердичівською - це зовсім інша архітектура і відсутність буквального розуміння знайомого мені перехрестя. Телерадіостанція, що знаходиться в проміжку, узагалі відсутня, якщо не рахувати, що вві сні "скривлене" розуміння простору, тоді на її місці і мали б бути згадані печі, до слова: високі та красиві на вигляд). Щось подібне я вже десь бачив чи знав? (Якась асоціація з роботою, зокрема розмов про майбутню браму на місці стіни, через яку мають бути прокладені колії і в цех заходити потяги). Пробую тримати всіх своїх у полі зору. Вертаюсь назад, а на короткій дорозі зустрічаю якогось чоловіка. Розговорилися. Йдучи далі, побачив навпроти іншої сторони дороги якусь пекарню з виготовлення хліба (в реалі там виставковий салон житомирських художників). Бачу там якесь знайоме обличчя жінки, чи не сусідки: батькової двоюрідної сестри? Вона мене також зауважила і ще усміхнулась. Чоловік з яким ішов, вирішив поцікавитися, що коїться при вході до одного з будинків? Зайшли, а там якась дискотека (трохи абсурдно, якщо в місті немає світла: про генератори якось не думалось), дівчата при вході усміхаються і запрошують усередину. Цей чоловік із фатальним виразом на обличчі вирішує мені віддати свою обручку. Я питаю: навіщо? - але його зацікавила та дискотека. Ще раз озирнувшись на мене, махнув рукою і зник у тому натовпі. Лише зараз я почув слова привітання: "Слава Ісусу Христу!". Отже, якась церква, чи не харизматична? А що мені робити з його обручкою: вузенька, не золота, навіть не схожа на срібло, може платинова? Вирішую повернутись до авта і ще раз спробувати його завести... "Жахливий день, як для мене" - подумав я, вже здаля побачивши свою машину на тому ж місці (цікавий момент, як для сну: як правило, після довгого і детального сюжету, повертаючись на старе місце, можна і не побачите те, що там залишив).

Сон 170626 "Трапити в тарапати"

Збираюсь на навчання. Виходжу з батьківського дому. Знаю, що сьогодні щоразу пропускав урок, на який врешті-решт мушу потрапити. Наче англійська (явний повтор сну, що снився раніше, навіть є запис, але там був університет). Міг би під'їхати до школи машиною, але вирішив піти пішки. (Цікавий зсув у часі: я відчуваю себе в своєму віці, але чомусь переймаюсь тим, що маю піти до школи). Заодно по своїх справах вирішила зі мною вийти дружина. Пішли разом, але тією вулицею, якою рідко ходили. На дворі ще темно. По дорозі, як повернули в провулок (до цього провулку, а вірніше прозду ніколи з нею в ралі не ходив), трапилась калюжа. Дружина ступила й виявила її першою, я вже за нею був оберешнішим. Але все так темно, що важко було розрізнити темряву від землі, а землю від води, лише якесь мінівідтінкові припущення щодо чорного. Тепер знову має бути калюжа, але тут я її вирішив обійти іншою стороною по правій, а дружина по лівій. І тут я потрапляю в пастку, дещо сміливо ступивши крок там, де був переконаний йшла дружина, вирішую виправитись, але трапляю в глибшу частину калюжі. Пару рухів і я з неї виходжу, але майже наполовину мокрий. Вирішую не йти до школи. От і цього разу не потраплю на цей предмет! По дорозі до дому зустрічаю на вулиці гардероб. Беру в руки якусь мою сумку з моїми речима в більшому пакеті дружини, а там якійсь матеріали для святкових поробок (останнє знайоме з реалу). Доходжу до дому сам, а з воріт виходить сусідка з дитиною, так що я живу не в приватному (батьківський дім), а в багатоквартирному будинку. Я її знаю, але не можу пригадати звідки, але знаю, що вже десь її бачив. Вітаюсь, а вона взаємно і оцінює мій зовнішній вигляд, а я вже перевдягнений в сухе, але чомусь смішно. Домашні піжамні штани та безрукавка, наполовину заправлена в них. Заходжу в двір і бачу, що з порогу будинку бабиної половини дому тече вода. Доходжу до батькової половини, то само - вода, повертаюсь до бабиної, заходжу в дім, а всюди тече вода (чиста). В коридорі бачу, що біля умивальника баба Марія (давно померла) провалилась частково під підлогу і лежить так, що не в силах було б самій піднятися: голова, руки і ноги - зверху. (Цікаво, що її сприймаю не мокрою, а місце, куди провалилось - сухим, але це відрефлектовую після сну). Поряд неї червоний кран, який закриваю, адже знаю, що він забезпечує водопостачанням увесь будинок. Не з першого разу витягую її з-під підлоги. Дякує. Знаю, що цей отвір у підлозі утворився не випадково, адже йдуть ремонти підлог. (Цікавий повтор сну в одному сюжеті: я впав у калюжу, а б.М. - під підлогу). Заходимо до кухні. Лише зараз звертаю увагу, що тут ремонти виглядають на готово, але все навколо у воді. Треба прибирати. Згадую, що ці ремонти зробила моя сестра - її онука, але баба Марія про це не знала. Кажу їй: чи спілкувалась вона з онукою? Вона висловлює своє заперечення, та сумнів: чому? Я обіцяю, що сьогодні її наберу і вона з нею поговорить, щодо цього.

Сон 100626 "Вікно в Європу"

З якоїсь причини трапляю на захід у бібліотеці (не можу ідентифікувати місце: обласна універсальна чи юнацька?). Бачу знайомий образ працівниці (таке відчуття, що виникає і в інших снах, пов'язаних з бібліотекою. Вже затерлось у пам'яті, але це може бути працівниця бібліотеки Житомирського училища (нині коледж) культури і мистецтв імені Івана Огієнка). Захід пов'язаний з темою, яка мене не просто зацікавила, а напряму пов'язана зі мною, зокрема досвід перебування в інших країнах Європи. Протягом всього заходу я - сторонній глядач і слухач, що іноді тихо "посміювався собі у вус". По завершенню заходу, у неформальній розмові кажу, що "останнє, де я був - це Голландія". А вони питають: "Як там?" Кажу: "Так само, але треба більше працювати, менше роздумувати: як? - а вже знати". І тут розумію, що сню, адже з'являється думка: я в Україні, а не в Польщі, адже не пам'ятаю, як перетнув кордон! (Такі моменти з'являються на раз у моїх снах, коли однозначно розумію, що знаходжусь в Україні). Вирішую записати сон, спочатку подумки прокручую сюжет і пригадую всі деталі... і раптом я біля машини, а поряд мене якийсь тато з дітьми прийшов і заповнює відповідями питання від своїх зацікавлених дітей. Це мене дещо збиває... Бере стільчик, що стоїть обок мене і робить там ножем квадратний отвір. Діти ставлять питання: навіщо? Робить те саме з другим стільчиком. Потім на обидвох розриває тканину з утепленням зсередини назовні... (Тепер в реалі). Просинаюсь, намагаюсь знову пригадати в деталях сон, а в пам'яті залишається лише викладене мною вище.

Сон 090626 "Бажання неспівмірні"

Потрібен кар на вилах (wózek widłowy). (Для чого? - забулося, як і попередній сюжет сну), але з цим наміром "сліпо" йду в промисловий район, адже знаю: там точно знайду! Перед входом до одного з адмінбудинків бачу його на вулиці. Підходжу ближче, а поряд бачу людей, що можливо щось знають за нього. Вислуховують і кажуть, що він вільний і можна його позичити, але для цього треба піти в офіс: знаходиться прямо при вході та сходами вниз. Заходжу в приміщення, за першим поворотом вліво бачу сходи, що спускаються в кілька нетипових поворотів: явно, що це місце не було призначене для офісу. Одні сходи впиралися в стіну так, що людина мала трапити в металеву статую десь до півметра зростом. Раптом пригадую, що я її вже десь бачив, зокрема серію подібних творінь, а точніше саме вона є з якоїсь дорогої виставки, де продавались за великі гроші (схоже на забутий сон), а тут вона стоїть в такому неочікуваному недооціненому місці... Іду далі. Знаходжу якісь офіси. Хтось одразу скеровує в правильні двері. Заходжу і там бачу двох людей, а одну з них я знаю. Ловимо поглядом один одного, бачу, що вона мене пригадує. Й не задумуючись, одразу кажу: "Привіт, Світлано!" А вона: "І тобі привіт!" (З реалу: молода жіночка, що працювала в редакції та робила набір моєї першої збірки ще в 1999 р.). Знаю, що останній раз її бачив тільки там, а минуло більше 25 років. Знаю, що вона мене не просто впізнала, а навіть слідкувала за моєю творчістю. Одразу пропонує оцінити доповнення до газет, які лежали на столі. Беру в руки видруки і розумію нестандартність видання: грубий папір, повнокольоровий друк і все заради творчости тих авторів, що там представлені. Я навіть очікую впізнати когось із тих, хто там є, адже з багатьма місцевими авторами колись перетинався. Все ж таки знаходжу мить, аби пояснити причину свого візиту: "хотів би на короткий час винайняти кар, що зараз стоїть на вулиці". На останок попросив собі ті три примірника "газет" взяти з собою.

Сон 070626 "Надання форми"

Розкладання однотипних предметів півколом, аби не виходили певною мірою за внутрішні межі. Другим фрагментом сну: формування галузок таким чином, щоб також утворювали певне півколо в зріст людини.

Знаю що сьогодні має відбутися зустріч Мистецької гільдії "Неабищо". Іду до давньої знайомої Г.К.(М.). (давно померла). Десь думаю про її доньку, що також входить до нашого кола (в реалі: вже давно живе в США). (Явне порушення часу вві сні). Пригадую в розмові, що сьогодні має бути спільна зустріч. Але (як для мене) минуло багато часу і я не впевнений чи всі ще пам'ятають про цей день. Запитав: чи варто було б усім нагадати і особисто задзвонити, як то робив раніше? (Без конкретної відповіді). Тепер я на нашій спільній зустрічі, але не як учасник, а сторонній спостерігач із зали. Помічаю київського поета та науковця А.З. (колись давно з ним познайомився на нараді молодих письменників у Коктебелі (Крим) від НСПУ. Нещодавно в його дім прилетіла ракета, а моя дружина вирішила фінансово підтримати їх у цій скрутній життєвій ситуації). Після завершення заходу йду з ним вулицею і спілкуємось про життя та ці складні часи. Хочу запитати: чи отримали гроші? - але якось таку акцентацію уваги на цьому також подумки вважав некоректною: багато хто допомагав, а нас виділяти в цьому було б, можливо, недоречно. Так йдучи, приходимо до його зруйнованого дому, хоча його не впізнаю, але що тут думати, коли цілий під'їзд знищили вороги України...

Сон 050626 "Незвичне татуювання"

Знімаю футболку й раптом бачу на правій внутрішній частині руки татуювання (в реалі: жодного не маю і не хочу чимось таким псувати своє тіло). Раптом пригадую, що я її мав, але чомусь про це забув. Звернув увагу на цікавий малюнок, який певною мірою, можливо, доповнює мій творчий погляд: синьою фарбою від зап'ястя і десь до половини руки набиті видовженими окремими одна від одної, але симетричними між собою, клітинки. Самі вони наповнені нерівномірно - від густішого до прозорішого тим же кольором у направленні - від ліктя до зап'ястя. Ближче до зап'ястя клітинки зменшуються і якби уриваються в просторі. Поверх клітинок червоно-жовтими кольорами, дещо наповзаючи на перший малюнок згори (направлення - від ліктя), намальований півмісяць - кривий зсередини, якби від ймовірних кратерів. Тепер я з якимось хлопцем у дивно вдягненому одязі маю сходити в магазин. Придивляюсь до його обличчя уважніше і розумію, що нікого воно мені не нагадує. (Незвичний сон, як для мене. Можлива поява: за останній час працював з кількома людьми, що мали на руках якісь свої малюнки, а в декого і в згаданих кольорах).

Купаюсь у лазні. Чомусь зауважую на замурованій криниці. Через вікно лазні спостерігаю, якихось людей і поліцію. Тепер я в піжамі... Знову бачу замуровану криницю (повтор сну) та журналістів із камерами, що показують, як щось зупинилося...

Фрагменти: піч, човен, Канада, пісні...