Сон 311222 "Змінні образи"

Тільки-но засинаю, як за короткий час потрапляю у книжковий магазин рідного міста (асоціативно подібний із реалу, хоча його давно закрили; у кав'ярні того закладу часто відбувалися різного роду літературні зустрічі). Раптом озираюсь на касу і бачу велику іграшкову голову з великими усміхненими зубами: начебто смішно, але моторошно водночас. В іншій стороні бачу такого ж роду іграшкову голову, але кота із одним відкритим оком зеленого кольору. Згодом, якісь інші чудернацькі маски, малюнки на стінах пастельного кольору, десь із натяком на грецьку настінну творчість. 2350'

Наче в кінофільмі. Головний герой залишається сам без засобів страхування над "прірвою". Насправді, звичайний крутий спуск, із перешкодами у вигляді камінчиків, падати було б неприємно, якби впав - вижив, але сильно побився. Тепер йому (мені - чітка асоціація присутности в образі) якась дівчина приносить платівки, аби поставив грати на аудіопрогравачі який знаходиться у машині. То одну принесе, то іншу. Хтось її питає: звідки ти їх носиш? На тих платівках музика і пісні радянських часів, яка їй взагалі незнайома, тому була в диковинку, як і самі платівки. Тепер головний герой має їхати на якусь важливу зустріч (чомусь асоціація виникла з образом В.Зеленського), але так виглядає, що приховує від оточуючих, що "під наркотою". Всі показують йому, що не здогадуються, а йому така поведінка підлеглих, щодо нього подобається. Ось він опиняється десь невідомо де, на вулиці біля двох старих приладів: радіоприймача на лампах і програвача платівок. Хтось прийшов його забрати, бо "вже пора їхати!", дозволяє собі затриматися: закриває кришки від згаданої апаратури, "щоб не намокли", якщо піде раптом дощ, і йде слідом за кличним, хоча обирає дорогу дивними зиґзаґами, бо "так треба" і ніхто йому "не указ" - [сам пише]. 0430'

Спостереження за снами - ✓21 :: Ми та наші сни

Наповненість нашого життя складається з його насичености образами. Від дитячих років пізнання світу відбувається за їх посередництва. Спочатку осягаємо образи (вкладаємо внутрішній зміст, осягнений почуттями та органами чуття), а за ними прив'язуємо до них слова (вивчаємо мову). Нова якість вивчення образів відбувається в шкільні роки. У дорослому житті, якщо робота перетворює життя в одноманітність, і немає часу на осягнення нового (зміна виду діяльности, мистецтво, подорожі тощо), їх, на диво, замінюють (рекомпенсують) сни.
06.01.22

Відома теза, що сон - це свого роду мінісмерть. Аналізуючи свої сни, ми краще починаємо розуміти себе, адже те, що сниться з поміж усього, що бачимо в житті, і є найголовніше, чим живемо.
19.01.22

Сни - реалістичніші за будь-які пророцтва.
23.02.22

Як правило, сни, які запам'ятовуються найкраще, ми переживаємо незнайомі або малознайомі почуття. Наприклад, нам рідко або невиразно сняться буденні речі, які виконуємо щодня. Їх витісняє свідомість із-за її нецікавости, набридливости, отож, не пускає в сон, вмикає функцію "ігнор". Свідомість, як творче явище людського життя, не визнає звичне за вартісний матеріал, вона відшуковує для себе нові образи, прагне "гострих вражень". Місце "звичного" заповнюють такі речі, які нам іноді важко осягти за раз, але для того і створене наше світосприйняття, аби ми знаходили себе в собі / для себе розуміння між двома світами, які лежать на шальках терезів: день-ніч, свідоме-несвідоме, зрозуміле-неосягненне, життя-смерть.
14.03.22

Сон - це свого роду дзеркало, а образи в ньому - це інтерпретації нашого відображення, зокрема того, як ми себе усвідомлюємо в дійсності. Коли дивимося у дзеркало, певним чином ми знаємо та уявляємо, як виглядаємо фізично, до того додаємо вираз внутрішнього стану, принаймні для себе ми це знаємо, а як дивимось у дзеркало, або, в гіршому випадку, чуємо чиєсь зауваження або похвалу, починаємо зауважувати на таких деталях в рисах своєї зовнішности, про яких і не здогадувались, або ж не обтяжували себе думати. Так і зі сновидіннями: вони є наче нашою дзеркальною проєкцією. Все, що бачимо уві сні, це так би мовити про нас і лише про нас, навіть, якщо там фігурують зовсім незрозумілі для нас персонажі та образи.
21.05.22

Хоча реальність на противагу снів і вирізняється максимальною логічністю, але вона буває доходить до необдуманого автоматизму, чого у світі "ілюзій" трапляється рідко. "Політ фантазій" більш притаманний снам, аніж об'єктивній реальності. Дарма, що риси необдуманости приписують сновидінням, у реальному житті вони зустрічаються не менше, якщо не на побутовому рівні, то явно на технологічних процесах, де людина втрачає природний дар творчо мислити.
14.06.22

Сон, у творчому розумінні, цікавіший за нудну працю, з нього хоч можна винести сновидіння.
26.09.22

Якби я назвав власний інтерес до записування снів? - "Ловець мінливостей".
23.10.22

Сон - це завжди про те, що болить. Але його може зрозуміти лише сновидець.
30.10.22

Банальне, але важливе спостереження: переважний досвід багатьох доводить: наскільки приємно спати і бачити сни, настільки ж присутня здатність їх забувати, коли просинаєшся.
08.11.22

Як так: уві сні володіти певними знаннями, іноді аж занадто насиченими сюжетами та пригодами, що й не знайти часу, аби все те описати, вміти в тому стані пригадувати інші події снів, а в реалі тим досвідом ніяк не оперувати? Для чого такий захисний механізм? Аби не могли розділяти правильне від грішного - реальність від сну - вміння мислити раціонально від безвідповідального божевілля?
18.11.22

Якщо припустити, що сон не є важливою складовою нашого життя, тоді навіщо ті знання, які ми з нього отримуємо? Як і сон, усе в нашому житті не випадково!
11.12.22

Кажуть, що "час лікує", це означає, що час і біль є категорією земного буття, адже поза цим буттям, "у вічності" відсутня категорія часу (вічність на те і вічність, що її ніхто не обліковує), отже і біль - як витвір земного існування там відсутній. Проводжу паралелі та роблю подібні висновки за власними спостереженнями за снами: почуття (враження) в стані знерухомленого від сну тіла існують і розвиваються, а образ болю наче "винесений за дужки" - є відсутній, хоча усвідомлюваний. Як висновок, найліпшим прискорювачем психологічного лікування болю є сон, лікування фізіологічних симптомів поза моїм досвідом.
27.12.22

Також Вас можуть зацікавити попередні дописи "Спостереження за снами" ::

✓01 Чому нам сняться сни? Власні спостереження
✓02 Особливості сновидіння
✓03 Тлумачення снів
✓04 Про організацію часу на сон і вміння записувати побачене
✓05 Чому важливо записувати сни?
✓06 Сім причин, чому я записую сни?
✓07 П'ять штрихів про вміння запам'ятовувати сни
✓08 Сон як інструмент пошуку правди про себе
✓09 Як зрозуміти сон? Спроба осягнення процесу його творення
✓10 Сприйняття появи сну за аналогією з відтворюванням почутого тексту
✓11 Чому уві сні ми проявляємо активність?
✓12 Сон як інструмент стабілізації психо-фізичного стану людського організму
✓13 Коли легко розтлумачити сон?
✓14 8 причин, чому я записую сни?
✓15 Сон на межі бажань і можливостей
✓16 Рекомендації, щоб бачити сни
✓17 Рекомендації для розвою позитивних снів
✓18 Спостереження за відчуттями під час сну 
✓19 Ще раз дещо про сни
✓20 Образи та їх об'яви
✓21 Ми та наші сни

Сон 301222 "Якість поверхні"

Приходжу на знайоме (уві сні) озеро на відпочинок, але зауважую, що вода в ньому впала десь на метр-два. Стали прозирати з дна певні елементи рельєфу та сторонніх форм, про які можна було лише здогадуватися. Все-таки вирішуємо (уві сні не має конкретики: із ким), що будемо відпочивати, адже більшою мірою сюди йшли погрітися на сонці, а не купатися. Тепер комусь пояснюю про причини, чому впала вода. Аргументую, що "тут на шльонську"всі озера є штучними, із неприроднім формуванням підвищення рівня води. Адже такий густонаселений регіон задля стратегічної безпеки потребує запаси води у будь-який час, навіть на майбутнє.

Беру участь у якійсь виставі. Роль другорядна: сидіти за святковим столом, спиною до глядачів із кількома іронічними репліками. На якомусь етапі виникло відчуття, що це зовсім як і не вистава, а збори колективу, в якому з поміж усього іншого директриса вирішила вичитати колегу, який сидів навпроти мене, в його неохайності. У той час, слухаючи мовчки ту балаканину, з нічого робити з чогось підручного почав складати на столі певні геометричні форми у вигляді споруд. На якомусь етапі ця директорка вирішила поставити мене за подібну "охайність" у приклад, підсилюючи свій монолог. По швидкому завершенню такої-не-такої вистави та того, як більшість працівників разом із директоркою розійшлись по домах, залишилось деяке число людей, які сумлінно вирішили дочекатися кінця робочого дня. Подіяла організаційна критика?.. Подивившись на цих дивних людей, вмикаю свій внутрішній пофіґізм, беру дитячу (за розмірами, але функціональну) гоночну машину попід руку, яку позичив у тимчасове користування, і "валю" на двір. Вже по дорозі, вирішую поставити це авто на проїжджу частину, щоб в нього сісти і вже поїхати додому, але помічаю поліцію на цивільних номерах, яка вичаювала порушників. Вирішив пройтись трохи далі, за ріг дороги. Вже за спиною за світлом фар помічаю, як когось вони затримують. Ховаюсь у напівтемряву повороту, пригадую якусь давню і знайому вуличку, ставлю машину на дорогу і готуюсь нею їхати. 0333'

Дітям даю завдання: поприбирати "гори" одягу, розкладені по "зручних кутках". (Намір із реальности трапляє у сон).

Йдучи детективним слідом, потрапляю у місце, в якому господар наодинці спеціально заморочує голову відвідувачам, але індивідуально до кожного, пригощаючи їх солодким вином, який забирає сили в ногах так просто звідси піти. Цікаво, що для цього є окрема кімната, оздоблена по-багатому, але із максимально натертою, а отже слизькою підлогою. Господар ходить по ній уміло, підносить вино в скляному посуді і не підсковзується. Разом із тим це місце є для презентації стильного взуття. По суті, це і є його основний бізнес. Щоб все це зрозуміти і розв'язати детективну історію, я мав потрапити в це місце, пройтись цією підлогою, мав мене напоїти, а я мав стати учасником презентації фірмового взуття. 0715'

Сон 271222 "Xirurx̌iä"

Йду вулицею і читаю на будинку слово "XIRURX̌IÄ". Міркую: цікаво латинізували літеру "г"! Хоча сприймаю букву "х", як ікс, і не приймаю ідею, щоб кирилічна "х" уживалась у словах поряд із запозиченими словами, наприклад: "xorošyj Xerox", але найбільш здивувала уві сні варіація "г", як "x̌": "хтось же до такого додумався?".

P.S. Поки розглядаю (у реалі) варіант запису букви "х", як "h", a "г", як "ɦ" або "ħ".

Сон 121222 "Відкриті обличчя"

Я з дружиною опиняємось у містечку, в якому, випадком долі починаємо жити. Щовечора вирішуємо робити прогулянки містом. Тривають якісь святкові дні і більшість людей просто тримають свої будинки відкритими. То одного, то другого вечора якось невимушено, кличучи ще з порогу хазяїв, заходимо то в один то другий дім. Саме там і знайомимось з мешканцями цього містечка. Переважно це старі люди, які обросли домом, зручностями, достатком, віком, а їхні діти роз'їхались по всьому світу. У кожної такої родини є багато фотоальбомів, якісь місця, переважно за домом, у окремо відведеному місці, де висять роботи, постери, плакати виготовлені їхніми дітьми, коли ще жили тут, у цих домах. Я намагаюсь зрозуміти цих людей, їхній світ, дітей, що покинули цей дім, самотність цих батьків, переважно жінок. Вдивляюсь у їхні рухи, емоції, риси обличчя. Інформація про наші "походеньки" дивним чином розлітається по містечку між тими людьми у яких ми були. Про це виявляється у подальшій розмові з ними. На згадку про наші відвідини, вони щедро дякують за подібне знайомство: пропонують узяти або залишити собі те, про що йшла мова, до чого проявили ми інтерес, зацікавлення. З однієї сторони дещо незручно, щось неочікувано, за огляду на вік співрозмовників - вражаюче. 0050'

Сон 101222 "Больове місце"

Цілеспрямована поїздка в Польщу двома автами, аби купити та оновити деякі речі. Разом зі мною двоє людей: батько (пенсійного віку) і син (десь мій одноліток) (уві сні для мене є знайомими людьми, хоча жодних асоціацій з реалом). Для такого "ґешефту" везли із собою певні свої речі. Зупинилися в одній польській родині, яка мило нас прийняла в своєму домі. Перебуваючи в гостях обмінялись із ними багатьма речами. Все виглядало так, наче кожна річ - це подарунок взаємности від щирого серця. Ось пора вже їхати. Дві машини переповнені речами доверху: якийсь одяг, ковдри, фарфоровий посуд, зокрема мистецько виконані вази. Якісь роблю розвороти машиною, аби виїхати з двору, друга щось не справляється із цим. Виходжу, аби чимось зарадити. Оцінюю: в їхній машині настільки тісно, що "батько", сидячи на задньому сидінні, весь завалений тими речами. 0730'

На прохання якогось керівника приїжджаю оглянути причини непрацюючої антени. Великий приватний дім. Починаю від входу до телевізорів і до самої антени. Починаю оглядати кабеля, а вони різні за діаметром, розгалужена дивним чином через коробки з'єднання. Виходжу на двір, аби оглянути кабеля ззовні і цієї миті розумію, що на цьому виклику вже колись був, але давно (спогад про далекий забутий сон). Зовнішніх пошкоджень немає. Питаю в якоїсь господині конкретніше за проблеми з ретрансляцією каналів. (Насправді, весь час було дві господині, наче сестри, хоча різні за статурою і зростом, можливо, подруги). Як виявилось, і що мене найбільше дивує в заможних людех, так це показова комизність до дрібниць. Виявляється все працює добре, окрім незначних проблем із двома каналами. За весь час пошуку причини, якісь з'єдння довелось розкрутити, абияк з'єднати, ще й опинитися на штучному насипу, де росте виноград та інші рослини, куди вони заходять (певна асоціація з дитинства). Там виявилась якась дивовижна "жива поличка" з фруктами та ягодами, інтегрована від живої рослинності. Отже, беручи з полички - зриваю з гілки дерева. Наче щось спробував узяти на зразок жовтої сливи. Викладені дари природи одна біля одної настільки гарно, що одразу можна замилуватися тим образом. Чомусь "сестри-подруги" пригадали, як колись у їхньому дитинстві тут жили оси, мали вони велике гніздо. Я ж озираюсь і бачу подібне, але невелике, щось схоже на загорнутий папір. Вказую на це. Сходимо з того пагорба. Знову переймаюсь кабелями. З'являється якийсь чоловік, згодом ще один. Прямо у дворі, на теплому сонечку виникає у однієї дівчини еротична поведінка до одного з хлопців з голим торсом. Він розслабляється від її дотиків. Тієї ж миті інший хлопець підходить до нього і наносить гострим ребром перстня довгу подряпину на рівні плеча. Той гнівно обурюється: одна вже така є! Хлопець з перстнем роз'яснює, що таким чином він гартує в ньому стійкість до больової чутливости, та, якби наносити тих подряпин багато в одному місці, та ділянка стане знечуленою. Дівчина з еротичною поведінкою запрошує мене до їхнього товариства, я відмовляюсь, але підходить до мене хлопець із перстнем і пробує на мені зробити подібну рану, але по одягу не так вже й виходить. У відповідь роблю якимось ударом боляче йому. Раптом зліва від мене з'являється Арнольд Шварценеґґер в образі одного з героїв фільму "Хижак" (Predator), і дивлячись на хлопця з перстнем, починає наносити порізи ножем у відповідь (за мене) спочатку на своє тіло (голий торс: груди, живіт - овалом), а в продовження - подібні порізи й тому хлопцю, хоча останній починає від них тікати. 1000'

Сон 091222 "Навспак очікуванням"

Сон у стилі давно забутого пригодницько-комедійного фільму. Я за кермом роблю незвичні повороти на дорозі. Усі наслідки пов'язані з якоюсь некерованістю авта. Якимось разом, опинившись у ряду з одностороннім рухом, починаю їхати назад. Щоб уникнути випадків, звертаю і починаю їхати у правильному напрямку, але так само задом. Переді мною машина, всі сигналізують, щоб я їхав правильно, але не можу. Один водій настільки переймається відволіканням на мою машину, що губить із даху свого авта якусь бочку, вона котиться, створює додаткові перешкоди. У когось питаю: чи не рахуватиметься для поліції, що своїм рухом на дорозі я спричинив відрив цієї бочки, створивши аварійні ситуації? Хтось поряд мене впевнено заспокоює. Якимось чином заїжджаю в тупий поворот, зупиняюсь поряд якоїсь машини, аби відпочити, а це виявився підйомник для перевезення машин. Тут нарапт сідає в нього водій і ми всі разом їдемо, а ми так і сидимо в своїй машині. Він хоч знає, що ми тут у нього випадкові гості? Вчергове вийшло трагікомедійно, як зі згаданою бочкою. (Десь подумки, наче за кадром, уявляю на кожну ситуацію "сміх із зали"). Тепер якось одразу опиняюсь у будинку для робітників (геть незнайоме місце, хоча десь уві сні там був). Під ніч приїхали та заселяються нові робітники, декого я знаю (таке переконання уві сні). Забагато народу, як нараз! Тут мені приспічило в туалет, а він якийсь подвійний із дверима в душ. Роблю свою справу, але відзначаю, наскільки маю довге достоїнство, що можу його притримати в потрібному положенні, аби вгамувати малу потребу. Тієї миті за проміжними дверима до душу хтось відзначає мою присутність поряд, а хтось інший, починає ломитися у інші - вхідні двері до туалету. 0300'

Якось нічною поїздкою трапляю на обійстя однієї давньої знайомої Л.Г. (творча особистість зі складним психологічним образом, рано овдовіла). Наближаючись машиною до двору, крізь глупу темряву ночі бачу загадковий карликовий образ, який мене незвично лякає. Як згодом призналась знайома: це була її мати. Знаючи трохи про неї, вгледівши стан господи без чоловічої сили, додаючи до вражень образ карлика... - мав би такий незначний сон забути, але чомусь рано, навіть не прагнучи, його пригадав.

Денний сон 041222 "Етикет"

Беру участь у конференції, присвяченій книговидавничій справі. Приходжу на неї з запізненням. Слово мають пару поважних гостей, серед них я. Запрошують на сцену, на якій присутні пару учасників. Три стільця вільних. Глядачі у залі уважно слухають доповідника. Людина, яка мене провела, йде, а я сідаю. Також слухаю доповідь, а за ним іншу від іншого учасника. Вже міркую, про що говоритиму. Заготовки на аркушу немає, як кажуть: "доведеться імпровізувати", але разом із тим, як завжди у критичний момент, начебто нічого путнього та актуального в голові не зринає. Тут уже черга підходить до мене, а я вирішую пересісти на інший стільчик, аби зручно було глядачам мене бачити, а мене їх. На спинці того стільчика лежать якісь жіночі речі (хустка? сумка?) - видно, тут хтось мав сидіти! Поки пересів на інший стілець, одягнув навушники (як інші доповідники), тієї миті шум у залі вщух, а я бачу, як почалось незрозуміле поки що для мене пожвавлення і глядачі почали підніматися зі своїх місць і стояти. Вся увага переключилась десь на вхід. Скидаю навушники і чую-бачу, як залою проводять якусь жіночку. Десь встигаю почути, що це перша леді Польщі. Встаю і йду до гурту учасників, які мають урочисто зустріти її на сцені. Якоїсь миті чую дивний коментар, який мав би бути за гумор, але виявився не до місця. Проходить перша леді біля нас і йде в сторону того столика, за яким ми сиділи. Якась жіночка дає молодій особі, яка на ходу ще й не встигла скинути бежеве пальто квіти, аби вручила поважній гості, зі словами оцінки її зовнішнього вигляду та готовности: "Квіти на підносі, заколка у волоссі!.. Готова!". І дівчина йде до привітання, так і не скинувши розстібнуте пальто. 

Сон 041222 "Кольорове"

Працюю на обійсті біля батьківського дому. Хтось надав певне роз'яснення: як з'єднувати кабелі для спецповороту під зажими. Логіки в тому не бачу, але як сказано, що це такі нові правила, так і роблю. Так, начебто в контексті зробленого мені розповідають: як тим самим приручити дрібних птахів. Перед тим ще йшла мова про людей з особливими потребами. Тепер я то на вулиці, то зсередини хати можу з легкістю доторкнутися до тих птахів. Вони мене не бояться, навіть більше: самі лізуть на руки. Дивлюсь, а вони яскраво-кольорові. Раз навіть так однозначно, що один був синій, а інший жовтий (патріотичність поєднання збагнув, як проснувся). Дивлюсь уважніше, а птахи якісь незвичайні, а схожі більше на мишей чи малих ховрахів, які, як приручені, самі лащаться до рук. Але що більш дивовижно: хоча й схожі на горобців чи синочок і є пухнастими створіннями, як гризуни, але з крилами... (Певна асоціація з курчатами). (Уві сні об'єкт уваги сприймається, як норма, але пробудившись, розумію неймовірність побаченого). 2330'

Збираю дрібні кольорові метали десь в одному місці, більше схожому на недіючий цех. Мені до рук трапляють пару цікавих брошок кольором металу, наближеного до золота. Одну з них чіпляю на руку, крізь шкіру в основі зап'ястя великого пальця. Дружина одразу зауважує на "новинці", яка прикрашає руку. 0111'

Зміна дизайну малюнку на банці супу, розроблену Енді Ворхолом. На новому дизайні, більше схожому на мінімалізм, але в тих же кольорах, залишили згадку про Е.В., але його ім'я тепер більше схоже на нікнейм із цифрою 50, за яким важко здогадатися однозначно. Задаюсь питанням: чи в дизайні попередньої упаковки була згадка про автора таким чином? 0350'

Сон 011222 "Мікроробот"

Знаходжусь у геть незнайомому місці, але з професійним завданням. По ходу в роботі починає перешкоджати якийсь вірус під натуральною шкірою певної робочої поверхні, яку уживаю в праці разом із колегою. Цей вірус не зовсім вірус - це мікроробот, який у певній ситуації, як починає гризти шкіру, вже не зупинити. У своїх діях він доволі логічний, рухається по певній траєкторії умовних клітинок і не виходить за їх межі. Це просто жах! Моя задача - його знешкодити. Сукупність інших дій вказують мені не це, аби я міг рухатися в праці далі. Починаю його вимацувати під поверхнею і лупити важким предметом: за добру поміч служать багацько важких матеріалів. Навіть опинилась у руках подоба черпака... Як виявилось, це стало найкращою альтернативою молотку. Якоїсь миті я цього роботовіруса здолав. Відчув характерний хрускіт під ударом і тиша. Навіть якось стало незвично від темпу розв'язання і раптового, хоча й довгоочікуваного фіналу. 0100'

Чиєсь знайоме обличчя зі зеленим солом'яним капелюхом.

0430'

Сон 281122 "Стримання і терміновість"

Наче в школі, в якійсь системі освіти поставлено нам (мені та групі поляків) задача: вивчити німецьку абетку та правила транслітерації, аби нею записувати українські слова. В результаті кожен підготував у себе вдома такий виставочний пункт, на основі якого навіть виникли майстерні з верстатами, де можна було не лише вирізати букви, але й займатися ще більш творчими здачами.

Тепер бачу подобу Великої ведмедиці. У верхній частині черпака цього сузір'я ідуть дві лінії вряд, з'єднуючи три зірки. Чомусь на це звертаю увагу, можливо, із-за неправдоподібности з досвідом. 0220'

У якійсь школі (якесь відлуння від попереднього сну). Виходжу на перерві в туалет. Але в клас оперативно не повертаюсь: сечовий міхур сигналізує, що я раз-по-раз маю там залишитись. Все ніяк не зникає це відчуття. Врешті-решт виходжу, а назустріч ідуть однокласники (нічого спільного зі спогадами) і вчитель, який каже: "Де ти подівся? Маєш негайно забрати свої речі! Вже всі вийшли, а інший клас почав заходити в авдиторію". 0530'

Сон 271122 "Еротичний кіносеанс"

Шукаю будинок на великій вулиці. Деякі зупинки вирішую під'їхати міськими автобусами або тролейбусами. Розумію, що великі відстані між великими будинками не дають мені зрозуміти їхню нумерацію та зупинку на якій сходити. Запізно приходить ідея увімкнути GPS на телефоні. Якось хаотично вирішую зійти на одній із ймовірних зупинок і нарешті по GPS побачити через дорогу той багатоповерховий дім. Переходжу дорогу, доходжу до нього, трапляю всередину, а там своєрідні кінозали. Такі бачу вперше. Тепер начебто я сюди приїхав із такою метою, щоб відвідати один із кіносеансів. Я обираю якийсь незнайомий фільм. Знаю, що всі вони тут показуються з певним еротичним змістом. Мене підводять до однієї з кінозали, відчиняють двері і я розумію, що це показ на одного глядача. Тепер розумію, що тут я стою майже голий, лише в одних трусах. Заходжу в приміщення: своєрідно оформлені стіни, так, наче це відбитки чоловічих та жіночих тіл зроблених в металі. Приміщення невелике, без глядацьких крісел, з кривою формою стін (не квадрат, прямокутник абощо), із дуже високою стелею, такою, що губиться десь у темряві. Починає грати якась музика з еротичними мотивами, настрій змінюється і починає падати дощ. Тепер зрозумів, чому вистава має відбуватися лише в одних трусах. Починає бути прохолодно та некомфортно. Мені не подобається певна липкість стін, тому я до них не торкаюсь, ще до кінця не розумію: де має бути кіноекран, хоча вже зробив висновок, що цей показ має наблизити мене до екранізації 5D, з чим ще у своєму житті не стикався. 0150'

Переміг у якомусь конкурсі по складанню залізних кульок у складні геометричні фігури. 0430'

Сон 241122 "Пів на шосту"

Записую у "словничок політичних термінів за 2022 р." слово "Півшостий", в якому даю визначення президенту В.З. Цікаво те, що я більше міркую над цією, аніж другою математичною частиною, яка належить П.П. Разом із тим прийшло усвідомлення, що "пів шостого" В.З. - це уособлення його електорату, який проголосував за нього на виборах, але число виявилось трохи некоректним, завищеним: 5/6×100=83,33%, а от якби 5/7×100=71,42% або 3/4×100=75% - це більше виглядало б до оголошеної цифри. Отже, В.З. "є" (був) трохи меншим пів сьомого! (Насправді, коли я проснувся, знайшов, що "пів шостого" - це ефемізм "пів на шосту", який вказує на стрілки годинника, які в своєму положенні символічно нагадують відсутність чоловічої сили. Отже, В.З. є уособленням свого електорату, який насправді виявився імпотентом). Тоді П.П. зі своїми 25% проголосувавших за нього в 2019 р. виходить поза конкуренцією, адже такої системи обчислення часу в просторі годинника не існує. 0100'

Опиняюсь на якомусь виробництві (таке відчуття, що в якомусь сні я вже тут був, адже пам'ятаю те, де що є і як було раніше). З кимось ходжу по об'єкту і допомагаю третій особі робити певні технічні речі. Зливаю якийсь збірник з мильною водою, що геть незручно прикріплений на певній висоті для його обслуговування. Навіщо? Подумки приміряю: як би я його перевісив? Бачу, як і раніше, довгу технологічну яму, яка донині залишається чомусь неогородженою. Кажу про це третій людині та розповідаю, що пригадую, як свого часу туди "пішов" (впав) скид (асоціації з автомобільною галуззю). Якоїсь миті ця третя особа стає Володимиром Зеленським. Тепер я не просто з кимось, а з дружиною. В.З. пропонує моїй дружині йому допомогти: потримати шнур від підзарядки автомобільного акумулятора, аби щось підключити. Для цього якось так виходить, що створює їй певну фізичну незручність, так, що їй доводиться вигнутися в якомусь акробатичному образі. Раптом В.З. вирішує "пожартувати" і свій щуп від зарядки чіпляє на неї. Вона, тримаючи свій неправильно: голими руками за метал, раптом відчуває електрошок, але чомусь руку не прибирає. У неї від заряду виникає заціпеніння, від чого не може відкинути свій дріт від себе (начебто до останнього довіряючи цій людині). В результаті я стаю свідком, як В.З. тим самим не жартує, а катує мою дружину. Пару секунд усвідомлення трагедії і я кидаюсь до дружини, відкидаю електрошнури, й одразу з усієї сили починаю бити В.З. Думаю ще вгризтись йому в шию зубами, але одразу гидую. Відчуваю, що легше бити руками. Оце роблю місиво! Товчу безбожно!.. Але він вирішив і мене схопити зубами десь за руку, пробую вкусити "взаємно", як можна жорстокіше, що виходить не з першого разу... Все! Я заспокоївся. Тепер тут треба за собою прибрати: починаю складати в пусту риночку з під вазонів якісь великі каміння бурштину, розміром з кулак. 0300'

Сон 221122 "Містика, що "виносить" мозок"

Беру участь у будівництві великого глибокого фундаменту під промисловий об'єкт. Керують процесом якісь іноземці, чути англійську та німецьку мови. Залито дуже багато бетону. Мене ж дивує сам мегапроєкт, який врешті-решт буде "похований" в землю, адже згодом мало хто знатиме, як все складно робилося від початку. Для мене це щось нове, можливо, не все достеменно знаю, але сам факт моєї участі в тому "виносить" мій мозок. 1900'

Розповідаю дружині, що я втрачатиму кров. Виходитиму з дому і десь там від втрати крови знепритомнію... Тепер йду на вулицю, а виявляється виходжу від батьківського дому, переходжу шосе на другу сторону, поволі відчуваю, як мені стає гірше: сповільнюється робота серця і я ось-ось можу впасти... Дружина вже має вийти за мною слідом, аби в скорому часі побачити моє знепритомлене тіло. Для цього я озираюсь, а її не видно... Йду далі, почуваю себе гірше, але все ще йду і йду... Її не бачу, а сам чомусь не падаю, хоча не покидає боліти серце, відчуття запаморочення не зникає. Саму кров, яка могла б витікати, приміром із руки, я не бачу, хоча усвідомлення її втрати з власного тіла присутнє. 0230'

Як би я не рухався в просторі, але не відчуваю жодних обмежень у пересуванні. Це нарапт зрозумів, коли побачив групу циган, які потрапили у намальований на асфальті квадрат, із якого вони чомусь так і не змогли вийти. Якось подумалось про іронію в містичності самої ситуації, щодо народу, який багато хто уособлює з магією. 0400'

P.S. Цілу ніч специфічно боліла голова. На ранок симптоми зникли.

Сон 211122 "Прийдуть і йдуть ці роки"

Опиняюсь сам в нічну зміну на якомусь великому заводі в одному з технічних приміщень. Начебто зі мною була ще якась людина, але, можливо, діалоги вів сам-на-сам. Кажу: "А якщо на весь завод є один вимикач, який все вимикає? Такий мав би бути в директора!" Тут я біля себе бачу незрозумілі скручені кабеля захищені гофрою, а на них простий технічно-виконаний вимикач, щось на зразок банального, як на торшер, але більший за розмірами. Пробую вимкнути і раптом пропадає світло, зникає звук, характерний для працюючих агрегатів і моторів. За мить вмикаю і все починає набувати знайомого шуму наново. Я в шоці. Раптом щось міняється і я опиняюсь в якісно іншому приміщенні. Там є якась дивна установка, закріплена до стіни, наче для сидіння із роботизованими елементами: "сідло", "підлокітники", "спинка" - всі елементи рухаються незалежно одна від одної, навіть ліва та права сторони. Як згодом зрозумів: сконструйована на датчиках. Поки розглядав її та вивчав, знову, щось порушив. Тут без чужої допомоги не обійтись! Стою і думаю спиною до стіни. Раптом відкриваються переді мною потаємні двері, і входить чоловік, який все лагодить. На мене зважає, як на якогось гостя, який тільки-но прийшов. Лагодить і запрошує в кабінет, звідки зайшов, а там шум і видно, що будуть якісь збори колективу. Десь у той же час знаходяться якісь великі пухнасті хутряні подушки. З ними заходжу в те приміщення, а там зустріч різних іноземців в офісі генерального директора цього заводу. Я прилаштовуюсь на своїх подушках десь на підлозі. Одразу захід не починається. Сиджу, очікую і слухаю, про що говорять. Якоїсь миті незнайома мені жіночка звертає мою увагу на одну репрезентативну шафу зі словами: "Тут можна купити різну музику, навіть на касетах... Чи можеш перекласти на польську назву цього альбому?" - і показує мені на обкладинку касети. Я перекладаю: "Przyjdą i idą te lata" ("Прийдуть і йдуть ці роки"). - "Так, все вірно! Там малими літерами так і написано!" - зауважує так, наче хотіла перевірити мої знання з польської. Придивляюсь уважніше, а на малюнку касети дрібними літерами в самому оформленні йдуть його назви різними мовами. 0245'

Сон 191122 "Як повідомити про катастрофу?"

Йде велике цунамі, яке накриє хвилею великі міста. Про цю подію треба сповістити людям. Керівництво якоїсь країни і мас-медіа пропонують це зробити в один спосіб: офіційна особа, а нею є якась жінка - не зовсім урядова, на тлі екрану, на якому показано, як іде велика хвиля, має звернутися до громадськості. Наче вона вже тут, на місці, хоче оголосити промову, але ідея з візуалізацією жаху, яка йде за її спиною, їй не подобається і вона відмовляється це робити. Вносить пропозицію зробити запис в другий спосіб: у сімейній атмосфері. Тепер події відбуваються так, як вона хоче, але все ще всі бачать осіб, які займаються приготуванням до медійного висвітлення. Цікавий сам настрій: я, як і суспільство, починаю розуміти цю катастрофічність ситуації не одразу. За настроєм неспішности нас сповнює впевненість, яке виражають офіційні особи країни, настільки всі їм довіряють. Тепер в приватній атмосфері особи, яких я бачу, наче в кінематографі, виражають один одному свої невеликі побажання, які виглядають більше на пустощі або дивні мрії, які давно хотілося б їм здійснити, але гарний тон цього не дозволяв: кинути подушку свого колеги на підлогу, зазирнути до чужого ноутбука... 0400'

Сон 181122 "У тісному просторі"

Живу у такому домі, в якому багато людей  і всі щось шумлять, ходять. (Почуваю себе одинаком, без сім'ї). Вирішую знайти якесь інше помешкання. Тепер на вулиці, пораюся біля машини, помічаю якогось малого і жвавого хлопця, в якого вирішую запитати: чи не знає він, щоб у когось було житло, бажано на одну особу? Хлопець проявляє активність і каже, що знайде! Домовляємось, що я поки припаркую зручно авто біля будинку, поки він шукає. Побіг він ув одну сторону. Туди я під'їхав і, трохи помарудившись з паркуванням, поставив машину під вікнами незнайомого дому. Загалом, містечко виглядає як курортне, будинки набудовані тісно: одне біля одного, людей багато, весь час видається, що якщо не ти комусь заважаєш, то заважають тобі. Прибігає хлопець уже з іншої сторони. Каже, що знайшов. Треба йти пішки, адже не знає автомобільних доріг, знає лише, як зрізати вуличками. Отож, ідемо. По дорозі бачу якийсь кущ, який вирішую прибрати від сміття, а це виявляється два молодих дерева, що ростуть разом, один із них горіх (цей мотив колись був у моєму сні). Чомусь вирішую обламати гіллячки, які ростуть донизу: все одно з них у майбутньому не буде сенсу! По ходу про це й розповідаю цьому хлопцю. Ідемо далі. За пару кроків зустрічаємо когось із білим пухнастим песиком на руках. Я вирішую його погладити (в реалі: ніколи не проявив би такого бажання). Тепер чомусь зайшла з кимось мова за військові батальйони, їх комплектацію, шеврони, символи, загалом: суцільна військова тематика. 0430'
P.S. Перед сном замовляв квитки на перший день відкриття виставки трьох польських сюрреалістів. Так як особливо не люблю згромадження людей, як на базарі, про себе програв сценарій можливого розвитку подій. Схоже, що відчуття тісного міста іде звідти.

Сон 171122 "Моя команда"

Сюжет дещо кінематографічний. Опиняюсь у товаристві людей, серед яких, як виявляється, одна жінка дуже схожа на короля. За образом і поведінкою, належить якщо не до середнього класу, то до певної інтелігенції. (Отже, за логікою, події відбуваються в королівстві). Разом із цим гуртом людей перебуваємо в якомусь замку. У нього є господиня, якої зараз немає вдома. У групі цих людей вигадується злочинна схема з перевдяганням, де ця жінка, яка так схожа на короля, зіграє його роль. Як виявляється схожість з його величністю не випадкова, вона є далекою його родичкою. Такі події додають трохи інтриги та куражу. Тепер ми всі вдягнені відповідно до статусу королівського двору. Ідемо всі до виходу. Я трохи затримуюсь, і цієї миті повертається додому хазяйка. Події розвиваються з ними так, що вона їх не бачить, а помічає лише мене. Виказую незначним поклоном голови своє до неї шанування і допомагаю при вході зняти їй пальто. В образі стриманої інтелігенції не виражаю своєї розгубленості у компроментуючій для всіх ситуації. Хозяйка йде, а я заходжу до покою, в якому зібралась наша команда. Аби бути оперативними я бачу зворотнє і мене це трохи дратує. Розклали на столі якісь подарунки. Мене здивували пластикові округлі коробки, як для тортів. Відповідь проста: "Не йти ж у гості з порожніми руками?"... Навіщо це робити? Нам звідси треба швидко йти, аби хазяйка замку не встигла нас у чомусь запідозрити!

P.S. Все більше розкриваються фактів, як "Моя команда" нинішнього президента займається злочинністю, не гребуючи воєнним станом в Україні. Перед сном читав деяку інформацію з цього приводу.

Пост із виборчої реклами Володимира Зеленського 

Сон 161122 "Смерть в ім'я правди"

Криміналістична реставрація фрагментів воєнних подій невеличкого населенного пункту з кількома танками та жертвами. В ході слідства дуже важливою є деталізація подій. На якомусь етапі з'явилась суперечка: що робити зі знищеною військовою технікою (з примітного: мали рештки двох танків): як ставитися до факту її існування? Дійшло до сварки на підвищених тонах: представник старшого покоління хотів усе закопати в пісок, прямо на тому ж місці де вони й були - така "консервація" минулих подій для нього була б більш правдоподібною, а представник більш молодшого покоління: артефакти мають бути детально вивчені тут і зараз, без втрати жодного правдивої деталі, поки це можливо. В процесі сварки останній виходить на місце колишнього бою і, аби довести правоту та гостроту проблеми, скляною пляшкою розбиває собі голову, а від різаних ран помирає. 0245'

P.S. Перед сном пройшла в новинах інформація, що по Україні відбувся безпрецедентний масований обстріл ракетами з росії по критичній інфраструктурі, до ста одиниць, близько 70-ти збило ППО. Дві ракети впали на території Польщі. Разом із жертвами в Україні (влада не оприлюднює дані), в Польщі загинуло дві людини.

Сон 151122 "У жартівливому тоні"

Починаю проявляти інтерес до однієї дівчини. Себе почуваю самотнім хлопцем. Якось невимушено, але розвиваються стосунки у більш серйозні. Раз, без домовлености, прогулюючись у центрі рідного міста, приходжу до її дому. Якийсь час стою під вікнами її квартири (перетин вулиць Л.К. - Ф.-Ч.). Вечір, пізно, темно, вона виходить на прогулянку. Якось ідемо компанією її друзів. Відчутно почуваю себе іншим від решти тусівки. Жартома кажу, що можна вважати нас парою, а вона майже так само віджартовується, що маю до неї підрости. А я у тому ж жартівливому дусі: то скільки тобі років? - 19-ть! (Хоча виглядає дорослішою). - То я за тебе в рази старше! - А я ще не розлучена! - Нічого, я вмію чекати!.. Потім помічаю в компанії її друзів неоднозначні погляди між іншими парами. Потім опиняємось на якійсь терасі, де біля кількох людей із нашої групи починає проходити якась стороння жіночка, створюючи незручности з ризиком мало не випасти з тієї висоти. Помічаю, що спілкується українською. Роблю їй зауваження рідною мовою, адже більшість розмовляють польською. Для її ж "зручности" пройшлась із поверненням тим же маршрутом. Прочитав це, як специфічний гумор з її сторони. З висоти тієї ж тераси звертаю увагу, як на траві пасуться "зайончки і крулічки", хоча реально відрізняються за зовнішнім виглядом між собою, але діють, як одна команда. Десь поміж них лежить у траві середнього розміру помаранчевий м'яч. Загальний образ усіх тішить. 0230'