Сон 300923 "Одяг для "Дами з горностаєм""

Цілий місяць не було повноцінно сюжетних снів. Логіка дій уві сні полягала в тому, що я кудись їхав, щось прибирав, готував на кухні, мив, чистив, наводив лад (дещо пов'язано з роботою в цьому місяці) - і все без логічного початку і завершення. Настільки снилось неконкретне, що навіть не докладав зусиль цей "потік" відтворити на письмі.

Сьогодні майже було то само. Лише під ранок наснилось трохи оригінального: 

Дерев'яна коробка у вигляді великої шкатулки (за розмірами нагадує плетений кошик до полуниць - є стандартними як в Україні, так і в Польщі). До неї зсередини приміряюсь, як буду вішати якісь дрібні речі. Принаймні було з однієї сторони два проріза, на які можна було б зачепити пласкі гачки. Згодом у цій коробці опиняється хлібна випічка з рельєфними написами-візерунками. Якоїсь миті подумалось, що такі ж рельєфні форми були на внутрішніх стінах цієї "скриньки". Тепер ця рельєфність поверхонь мені нагадує "одяг" до ікони Божої Матері з немовлям. Тепер майже просинаюсь, фіксуючи образ золотистої, можливо, мідної чеканки до ікони, образу якої ще немає. (Видно, певна асоціація з вчорашнім днем, коли я в художньому ліцеї оглядав мідну біжутерію ХХ рр., м. Катовіце та два тижні тому побував у музеї на виставці "Сатирикон" у Лєґніцах). Тієї ж миті приходить ідея ("осяєння"), що цей образ можна використати ширше. Наприклад, примірявши готовий образ "одягу" не до ікони, а до іншої художньої праці, приміром - "Дама з горностаєм" Леонарда да Вінчі.

Сон 240923 "Подорож за відповіддю"

Беру участь за якимсь великим столом, до якого люди підходять і їдять. Все виглядає на "общепіт". Після їжі, кожен має за собою поприбирати і залишити чисто. Наче сідаю щось їсти (конкретно, щоб їв - не зауважую). Тепер пробую прибрати за собою і трохи більше. За моїми рухами прибирання совається скатертина і падає якийсь фужер із недопитим зеленим напоєм, що більш схожий на желатин. На столі залишається присохлий слід зеленого, який варто було б стерти. З-за далекого кінця столу, а вірніше, за окремим невеликим столом, як завершення одного довгого, роздається незадоволений тон: "Хто це дозволив собі перекинути мій напій?". Мене це вкрай зачіпає і я не лінуюсь піти в кінець столу і вилити всю свою лють: "Ах ти ж сука..." (подумки: це вже в мене було, але нічого, згодиться і в друге)... - і далі почав його, замість преамбули до головної думки, покривати жахливими словами, завершуючи: "Ти не можеш за собою поприбирати?" - і далі щось в цьому дусі про чистоту і акуратність. (Цей мій гнів нагадує інший сон, де я також сильно лютився). Той чоловік якось все це вислуховує, вскипає і замість відповіді тільки й видає: "Все, я пішов щось собі робити!" - якби натякаючи тим самим на суїцид. (Цей фрагмент маніпуляції нагадує якийсь призабутий сон). Тепер цей чоловік на дворі і виглядає цілком інакше як зовнішністю, так і вбранням, одягнувши на себе біле. В руці тримає гітару, на якій, тримаючись за деко, починає злітати. Я ж схоплююсь за гриф тієї ж гітари. Дивлюсь уважніше вправо, а з нами по другу сторону гітари висить ще одна людина, так, наче гітара має другий гриф у іншу сторону. (Для досвіду щось ірреальне). Летимо бозна куди. В руках відчувається оніміння, тримаючи їх догори. Цей чоловік летить у конкретне місце незвіданого нами. Це місце сповнене містикою і відповідями на усі питання. Починають з'являтися образи художніх картин, що змінюють одна одну. Ось воно, ось... - наче очікую на готову відповідь. Але все не те. Дві картини були написані в стилі Босха - образи без тіней. Хоча мимохідь, але доволі оригінальні. Летимо ще трохи, поки не з'являється якесь велике полотно-сцена. Підходимо ближче і бачимо живу картину (буквально), де герої рухаються і живуть своїм життям. Через цю картину можна дивитися в минуле, ставити до героїв питання і черпати звідти інформацію та відповіді. На питання розв'язання проблеми, озвученої героєм зі згаданого столу, відповідь торкалась третього чоловіка, який прилетів разом із нами. (Як виявилось - це мій колега по роботі - туркмен). Відповідь адресовувалась до нього, зокрема - його сина: "Проблема вирішиться тоді, коли твій син одружиться!". (Цікаво, що його старший син ще ходить у п'ятий клас, хоча одружуються там рано). Туркмен погоджується з такою відповіддю, щось звично притакує. Мені з його схвалення нічого не ясно, але у мене з ним таке вже бувало. Отже, питання закрито! Герой "зі столу" не наклав на себе руки, хоча на себе вже не схожий - відбулось якесь преображення. Тепер вирушаємо з поверненням. 0000'

Сон 230923 "Важливе у житті"

Зібрався з родиною летіти в Ізраїль на відпочинок. Якусь частину речей зібрав я, а другу - дружина. Приїхали в аеропорт, зайшли на перший поверх. Чомусь виникла потреба розпакувати і перерахувати деякі речі й перекласти в інші торби. Тієї миті виявилось, що у нас є нове залізне оцинковане відро та торба з порожніми пляшками (певні асоціації з реалу: питною водою у скляній тарі). Починаю їх перекладати із пакета в сумку, поки не розуміємо: навіщо воно нам там, як туристам? Проблема: де непотрібне залишити в аеропорту? Навіть хтось, проходячи мимо, на питання про багаж, зауважив, що платяться чималі гроші. Вирішуємо лишнє залишити просто так при стіні і рушати на другий поверх, ближче до пропускного пункту. Зауважую, що маємо пів години, адже може бути черга на огляд і контроль. 0330'

Працюю на якомусь підприємстві. Ходжу коридорами. Потім приходжу на обід в столову. Сідаю за один стіл разом зі своїми дітьми. Подумки відзначаю: як несподівано для всіх і добре вийшло, що опинились ув одному місці і наші різні праці знайшли себе тут! (В реалі: діти ще вчаться і ні про яку їхню зайнятість не йде мова).

Трапляю в місце, де люди накладають собі різні страви. Я ж вирішую сильно не шикувати, а взяти один великий дерун (порції поштучно реально великі). (Певною мірою ситуація сама спонукала мене до апетиту. Якби не опинився в цьому місці, навряд чи щось і брав). Хоча все ж мені для першого разу не зрозуміло: куди йти, де і як розраховуватися? - хтось, дивлячись на мене, каже: "То ви до Дональда Трампа? То це в ту сторону!" - вказуючи, куди йдуть усі люди для розрахунку та їсти. (Схоже, що асоціація узята з реалу: побачив відео, де Дональд Трамп роздає своїм прихильникам піцу. Хтось з українців підписав "І в кого він поцупив цей "лайфхак"?). 0530'

P.S. Вчора було сонячне рівнодення.

Сон 120923 "Подумай - скажи"

Проходжу якусь відпочинкову зону, де люди в один ряд прибирають довге приміщення, виливаючи воду на зовні з низьких вікон. Характерною рисою цього дивного приміщення були якби рекламні вивіски, розміщені над вікнами: "Подумай - скажи", "Подумай - зроби", "Скажи, зроби - понти".

Сон 030923 "Політ янгола"

Гуляю великим містом і все в якійсь справі. Якоїсь миті виникає переконання, що я знаходжусь у Франції. Заходжу, як турист, у один доволі красивий і великий храм. Взагалі не відзначаю тут якоїсь маси людей. Проходжу зали храму, архітектурно побудовані на зразок традиційних українських (не візантійського стилю) - "вагончиком", але в рази більші за розмірами. Минувши першу залу, потрапляю у другу, в якій олтар для молитви знаходиться по ліву сторону входу. Біля наступних дверей на стіні намальоване одиноке зображення янгола у людський зріст, який наче летить у повітрі з сурмою в руці, лицем до олтаря. На вигляд, малюнок зроблений наче у доволі давні часи, бо не був написаний професійною рукою художника, а щось у стилі примітивізму. У наступній (третій залі) - більший олтар, а там вже присутні біля нього люди в молитві. Я підходжу до тих людей і вже сприймаю так, що знаходжусь в Україні, адже біля мене стоять два чоловіки - українці. Вони приходять сюди часто, але в кожного своя мотивація. Один з них починає розмову: чи немає тут при храмі духовних зборів "за інтересами". Другий чоловік відповідає так, що він тут з іншої причини і не належить до жодних місцевих громад. Чомусь я знаю ту причину: він є батьком дівчини, яка померла прямо тут, біля цього олтаря. Він приходить сюди лише з цієї причини. Приносить квіти, наводить при них лад.

Тепер, продовжуючи подорож містом, я опиняюсь на залізничному вокзалі. По дорозі бачу кінематографічний образ, може поринаю у спогад, як дівчина танцює з манекеном. Його лице доволі реалістичне і подібне на живу людину, кольору волосся блонд. Переїжджаю з вокзалу одного міста на вокзал іншого. Образ про дівчину з манекеном повторюється так, наче вона з ним усюди. Чомусь цей образ мені нагадує кліп, або короткі відеоролики, які проріджують наше життя відвертанням нашої уваги. Спочатку вона з ним танцює, потім сидить на якійсь каруселі, який їх крутить по колу, як у тому ж танці. Тепер вони танцюють наче в повітрі. (Після пробудження чомусь нагадав образ намальованого янгола в храмі. Уві сні майнула думка, що в чеській мові дівчина-модель називається "манекенка"). Тепер наче показують, як цей "кліп" знімався на відео "в реалі": показують двох чоловіків, менший з них раз похожий на образ дівчини, а другим - того манекена. Дивлюсь уважніше, але справді - це не дівчина, а якийсь смуглявий хлопець. Здивувало й те, як справно вони в парі танцювали. Раптово той хлопець припиняє танець і йде геть.

Сон 310823 "Трапити у "нові" обставини..."

Сон нагадав той, який був на днях, але як завжди, начебто забув. Вкотре переконуюсь, що сон має цілковито іншу пам'ять. 

У клітку до хом'яка досадили двох великих іншої породи. (Так приснилося раніше). Цього разу до клітки досаджують менших хом'яків, на зразок того, який був від початку. (Подібний живе у нас удома в реалі). Пригадую, що раніше були розмови: "Добре, що хом'як один", - а тепер, дивлячись на їхню кількість, я жартую: "От тепер вони будуть розмножуватись!"

Так, наче виконуючи службові обов'язки, в процесі праці підшукую для себе нову роботу. Таким чином потрапляю в офіс, де директором тієї фірми є знайома мені людина. (Таке переконання уві сні). Я знаю, що ця людина має доволі специфічний характер. Разом із тим, використовуючи певні словесні маніпуляції і обіцянки робить мені пропозицію нової роботи. З наступного візиту, цікавлячись у нього наступними деталями своєї праці, видається, що моя з ним співпраця також є доволі непевною і нечіткою, хоча разом із тим є мотивація, яку суттєво починають долати сумніви. Зі своєї сторони, оцінюючи ситуацію, так само починаю використовувати словесну гру. Це мені нагадує життєвий досвід роботи менеджером, де у своїй праці доводилось бути доволі гнучким у спілкуванні з клієнтом. Наперед знаю, що досвід цей мені знайомий і вдруге не "підписуватимусь" на таку роботу.

Сон 270823 "На порозі"

На мить закунявши, пригадався фрагмент сну:
Мені подають стільчик, який розкладається в залежності від статусности гостя: якщо високоповажна особа для того місця - розкладається стільчик із високою спинкою, а ні - звично. Мені розклали той стільчик звично.
26.08.23

Фрагменти:
1. Заводський цех, поділений на три частини. (Певна філософія у числі "три").
2. Після якоїсь глобальної катастрофи, я вдруге повертаюсь на велику лісову ділянку, яку попереднього року проріджував від заростей лише половину. Цього разу маю зробити другу. В тому ж місці натрапляю на будиночок, на порозі якого стоять два саджанці дерев. (Питання: чому вони стоять і хто їх поставив? - якось уві сні не виникло). Дивлюсь на них і міркую, що варто було десь тут посадити. Який сенс забирати з собою? Разом із тим: який сенс садити їх біля дому, в якому вже ніхто не живе?
3. Тепер я знову опиняюсь у цьому ж місці, підходжу до цього ж порогу, а тим сидить сімейна пара похилого віку: старий і стара. Міркую: як же так, що після великої катастрофи їх ніхто звідси не виселив? Ось так удвох посеред лісу залишились доживати свого віку? Міркую їх забрати зі собою, але розумію, що фізично для мене одного це буде важко, але це треба зробити!
27.08.23

Сон 230823 "Підготовка до навчального року"

Дружина працевлаштувалась у новий навчальний заклад. З часом "підтягла" мене до його життя, так, що майже відчув себе на рівні з викладачами. Житлові умови були організовані так, що знаходились на території цього ж закладу. Якогось дня виходжу на балкон, який більше нагадує спільну терасу зі стільцями, як у театрі з видом на вікна учбових авдиторій. Сідаю на лавку в чому й був, як вийшов з дому, і дивлячись на будинок, бачу за його вікнами студентів, що сидять і уважно слухають кожен своїх вчителів. Дехто помічає мене. Я ж міркую, що дивно сиджу і так само виглядаю, а ще: мене всі тут сприймають трохи дивним, отож, це мене певною мірою виправдовує. Раптом за одними з вікон (окрема авдиторія) бачу усіх викладачів, які заслуховують доповідь моєї дружини. Навіть дещо чую, про що вони говорять. Розмова ведеться польською мовою. Хтось коротко відкоментовується російською... Виникає якесь замішання та невдоволення. Я чомусь вирішую узяти мольберт і піти до них, аби мовчки поставити якусь картину. По дорозі вирішую узяти якусь книгу. Під руки мені потрапляє щось на зразок "Камасутри"... З'являється донька, яка тримає в руках книгу "Преступление и наказание". Вирішую, що це саме те, що треба! І заходжу в ту авдиторію, де знаходяться вчителі, з мольбертом і книгою, мовчки ставлю десь обок і йду... 

P.S. Цікаво, що на днях донька взяла з бібліотеки книгу "Zbrodnia i kara", хоча уві сні тримала в руках російськомовну версію.

Сон 09-100823 "Сила слова"

Сон 090823

Перебуваю в контексті якихось геополітичних баталій та дискусій, пов'язаних із війною Росії проти України. На якомусь етапі з'являється людина, на якій сильно акцентується увага. Звучить фраза, приблизно так: "Це той журналіст, який зробив більше, ніж вся антипутінська коаліція!" (Слово "зробив" якось прозвучало незвично і оригінально, як неологізм. Для мене воно було певною мірою схоже на помежове між польською та українською мовами).

Сон 100823

Перебуваючи на роботі, під'їжджає до групи працівників, серед яких і я, тракторист, аби виконати свою роботу. Дивлячись на її початок, вирішую йому ненав'язливо допомогти, поки він у тракторі. Якоїсь миті він починає казати, що мені треба робити далі, коли разом із тим інтонація прямо-таки переходить у керівничий тон. Оце маю йому зробити так, а інше - так... Це мене неабияк зачіпає. Я йому добровільно прагну полегшити працю, а він набирається нахабства "вилазити на голову"! Перериваю свої "старання" і починаю йому відповідати спочатку гострим тоном, а завершую з криком: "Ах ти ж сука...". 

P.S. Просинаюсь від руху дружини, яка зауважує, що я під час сну щось невиразно говорив, що більш виглядало на жалісливий стогін.

Сон 080823 "Корекція образу"

Бачу дружину у вигляді неймовірно тендітного мотиля, який має неймовірно видовженні крила, складеними у вигляді напівпрозорого савану. Дивлюсь уважніше, а поміж крил якимось чином заплутались напівживі мухи та інші комахи. Їх небагато, але доволі сильно резонують із загальним образом чистоти, ніжности, трепетности. Образ мухи мене певною мірою вражає... Просинаюсь і у роті відчуваю неприємний присмак, такий, наче там побувала муха.

Якась подія завершується накритим столом, за яким серед інших присутніх сидить чоловік, якому маю внести певні корективи до обличчя. Він знімає своє лице, наче шкіру. Беру її наче напнутою на дошку (тут може бути асоціація з художнім полотном або тим, як обробляють після вичинки шкіру, але віддалено). Чомусь пригадується, що я маю до цього чоловіка якусь давню образу. Користуючись нагодою його беззахисности обличчя, наношу молоточком, наче докористовуючи образ в художніх цілях, пару шрамів біля правого ока.

Сон 070823 "Асинхронізація і повтори"

Кінець роботи, ніяк не можу синхронізуватися в діях з колегами. Я піднімаюсь, а вони в іншому місці опускаються, я обходжу будинок з одного боку, а вони йдуть до іншого. Тепер все виглядає так, наче я повертаюсь з роботи через залізничний вокзал. Десь по дорозі, прямо на вулиці скидаю з себе спецодяг, будівельні бути, одягнувшись у повсякденний. Подивившись на тлуми людей, що йдуть на зустріч, а інші - в сторону вокзалу, пригадую, що сьогодні маю поїхати і зустріти в іншому місті тещу. Дивлюсь на годинник: 7:44 (кінець робочого дня: за логікою мало бути хоча б 17:44, можливо, свідомість так готується до ранкового пробудження) і розумію, що вже десь зараз має бути мій потяг, а квитки на нього лежать вдома. Може я мав із собою взяти якусь сумку, яка також вдома?.. Мацаю кишені: телефон, ключі, гроші з собою! - отже, можу їхати і так. Не ясно, що скажу за квиток кондуктору, але "чесне слово, я його купив і він лежить удома!". (Часті повтори, такі, як тут - "удома" - характерні снам). Вкотре згадую, що десь просто на вулиці лежить мій робочий одяг. Заскочую на потяг... Ще було якесь вагання: чи я встиг би додому, чи це точно мій потяг... - але відкидаю всі сумніви і їду. З вікна потяга бачу, як якийсь чоловік з деякою обмеженістю в рухах начебто як наздоганяє потяг, показує вдалечінь рукою і на тому перестає бігти. Просинаюсь із частим диханням, начебто біг сам, але скоріш усього від хвилювання.

Сон 060823 "Краща воля"

Прийшов на політичний захід із концертною частиною, до якої маю причетність, як творчий організатор. Цікаво те, що сам захід представляє також інтереси нових політичних сил, але всі під спільною проукраїнською програмою. Балкони, що більше нагадують театр, оформлені банерами з різною символікою, назвами та гаслами тих організацій. Відбувається презентація партій, серед яких "Краща воля", від якої є представником. Сам собі міркую: яким членом партій був ще?.. Насамкінець концертної програми більшість глядачів вирішили розходитися, хоча захід ще не завершився. Будучи разом із сином, чомусь він вирішив піти, а я - додивитись до кінця. Якось несподівано кінець заходу відзначається появою випускників шкіл (одягнених відповідно), що несподівано вписуються в тему зібрання, хоча й за тим можна було прочитати, що їх непередбачувана участь - символ "нової сили".

Наче так, що баба Марія передала мені спогади на зберігання, які поклав під замок у шафу, а з часом про них забув. (Відчуття, наче пригадав забутий уривок сну).

Сон 050823 "Прихований підтекст"

У якомусь домі знімаю панель до електричного обладнання. Пригадую, як тут колись робив монтаж кабелів. Хтось поряд підтверджує спогади, адже тоді був свідком подій. Питаю в нього, чи бігає в нього до цієї пори мишка на ім'я Мишик? Вирішуємо зазирнути за стіну і подивитися нижче, а там видніється якась живність. Придивляємось, а це зайчик із молодняком. "А хто разом із зайчиком?" Придивляємось уважніше, а це котик. Ще постоялець цього дому стверджує, що цей кіт - місцевий. Я жартую: ах он звідки беруться біля цього дому зайчики, які насправді є котиками..

Дивлюсь, а з неба звисають стальні линви. Піднімаю голову вище і бачу, що їх тримає величезний кран. В одному епізоді він піднімає і перевозить люстру, у другому - манекен гіпервеликої скульптури в образі балерини, але дещо пошкодженої.

До дому, в якому живу (нічого спільного з реальністю), навідується хлопчик циган зі скромними потребами. Приютивши, за короткий час виявилось, що вся його скромність кудись ділась, а почали проявлятися нахабство і безвідповідальність. Міркую: нікуди дух свободи, який сидить у крові, просто так не дінеться! Насамкінець вирішую, що з ним варто розпрощатися, поки з дому не почали зникати цінні речі.

Сюжети пов'язані з фарбами, плямами на руках, обличчям, медичною маскою.

Сон 310723 "На старт... Увага!.."

Спочатку збираю буряки та їх сортую, а тепер, другим фрагментом, саджу. Роблю в землі перемішані з листям спеціальні заглибини, вкладаю молоденькі гички. Якоїсь миті, коли був на високому горбку, сусіди, що також поралися на городі, почали до мене кричати: "Ведмідь, ведмідь!.." Дивлюсь уважніше, а він - на моєму городі, лазить нахабно і щось шукає. Пішов не до мене, а стороною, вивчаючи грядки від яких недалеко й садив ті буряки. (Після сну зрозумів одну незвичність: ведмідь не бурий, а білий, ще й з незвичним блакитно-прозорим відблиском). 

Дивлюсь на небо, а з літака масово скидають парашутистів. Їх стільки багато, що такого раніше не бачив. (Певна асоціація, але за змістом інша, після денного перегляду японського фільму "Рибка Поньо"). Бачу розпростерті, наче зірочки, образи людей, що летять на землю. Дивлюсь уважніше, а "парашутисти" до останнього не розкривають купол парашуту і врешті-решт не всі, а деякі падають просто на землю. Чую гуркіт падіння. Придивляюсь уважніше і констатую, що все, що попадало з голосним тріском, насправді є якимись однотипними пластмасовими дитячими машинками і їх так само незвично багато.

Сон 180723 "Дивне наповнення"

Якась мистецька акція. Стою з групою людей перед дверима ліфта і чекаємо на його приїзд. Двері великі, наче в солідному готелі. Якось зі сторони звертаю на себе та інших навколо мене увагу: усі стоять голі, а я в труселях і ще хтось, відзначений якоюсь незначною убраністю.

Спостерігаю, навіть апелюючи в думках на пройдений час, за будівництвом дому. Вже завершили зведення стін. Час будувати дах. Міркую: стіни викладені з цегли так, що мають у простінках порожнину. Як тепер маємо "запихати" туди утеплювач?

У великому домі, де зупиняються люди на перепочинок (готель? - але сприймається, як більш приватне), присутня велика делегація науковців-туристів. Займаюсь організаційними справами, навіть готую страви. Як насамкінець підійшов до кухні, звертаю увагу на охолоджену воду в каструлях, у яких плаває розтоплений твердий сир, що набув, кожен шматок по-своєму, дивної форми. (Так, наче хтось ворожив свічками на воду). Здивувався побаченому, адже не міг пригадати, щоб я робив якусь подібну страву.

Якась довга свіжовикопана траншея. Мені сказали, що щойно похоронили три бджілки. Потім кажуть, щоб я їх перепоховав правильно. Сприйняття ситуації, що їх просто кинули з листям і притрусили зверху чим-небудь, що рахується землею. Тепер я намагаюсь знайти ці "три бджілки". Хтось інший робить мені вже зауваження: "Та як ви хороните? Вони вже точно не житимуть!" (Можливо, обіграна фраза "пережити три смерті"). Отже, шукаючи їх, перепоховав так, що "воскресіння" їм не судилося.

Сон 160723 "Татуйований чоловік" "

Образ тлустого чоловіка, на тулубі якого щільно намальовано персонаж із якогось аніме. Дивлюсь на його обличчя, а воно цілком зататуйоване так, наче це і є герой якогось мультфільму. Цілком інше сприйняття людської зовнішности, коли людина вирішує стати кимось іншим.

Сон 150723 "Нова кінематографія"

Кінематографічний погляд, зовсім інший, аніж традиційне кіно. Режисура побудована на на розвиткові подій, а на фіксації плину часу, де об'єктом події стають предмети, які потрапляють у не традиційні (позастереотипні) події. В основу ідеї узято суть видіння (образ зі сну):

Кінооператор зображує у звичному темпі часу наростання сили вітру фіксованою камерою, спрямованою об'єктивом до крони дерева. Зближуючись до галуззя, фіксує, як від шквального вітру зривається листя. Цієї миті час наче зупиняється, сповільнюється настільки, що притишується звук, листок дерева, що зірвався, повільно пропливає в просторі, спочатку покидаючи галуззя, потім крону дерева, насамкінець дерево цілком - фіксуючи мить "розставання" у цілком іншому сприйнятті часу: сповільненому, відірваному від організованого простору "бути і залишатися на дереві до самої осені". Лейтмотив може повторюватися й у інших обставинах, з іншими предметами. Головною ниткою сюжету може слугувати той самий листок, що так і не знайшов спокою на дереві.

Сон 090723 "Букви та звуки"

Вивчаю якусь мову на основі латинського письма, в якій одні й ті ж букви на письмі пишуться як нормально, так і перевернуто, дзеркально, лежачи (горизонтально), відображаючи відтінок того чи іншого звука. Наприклад: figura - ɟıgurɐ. 

Сон 070723 "Спостереження за змінами"

Приїжджаю в чужий двір (певне переконання, що сусідський, але зовсім інша організація двору), а там стоїть моя машина, яку купував бозна-коли для ремонту. (Мотив давнього сну, не одного, в одному з них навіть їх купував). Розглядаю її, відкриваючи для себе її деталі, як уперше: спортивна, з опуклими формами, салатового кольору. Знаю, що вона тепер робоча і можна нею виїхати, але не наважуюсь - двір маленький, ще й заблокована іншою машиною, що стоїть за нею. Тепер я їду в громадському автобусі, як пасажир. Знаю, що дорога веде на околицю рідного міста. Чомусь щоразу присутнє відчуття пригадування і спостереження за змінами, які могли відбутися в часі, зокрема в перехожих, зовнішньому побуті, архітектурі, настроях серед людей.

Сон 030723 "На стороні природи"

Міркую над образом тварини, що активно використовувалась років 100 тому в рільництві України - яком. Тепер бачу його, наче бика, не в загоні, а таким, що щойно випустили на волю. (Певні асоціації з нещодавно переглянутим відеоуривком із кориди). Влада приймає рішення, що ця тварина являє небезпеку для суспільства, отож, мають його знову узяти в неволю. Тепер виникає образ чорношкірих студентів-поліцейських, які більшістю стають на захист цієї тварини. Вони бачать в ній символ: прагнення до волі! Спорідненість намірів спонукає скинути зі себе форму і бути на стороні природи.