Сон 080119 "Звукові та візуальні трансформації"

Юнацька бібліотека на другому поверсі якогось гуртожитку. (Певний мотив уже фігурував у інших снах, але не в буквальному значенні: зокрема, мені знайомі, незалежно одне від одного, як гуртожиток, так і бібліотека). Час від часу до неї приходжу і приношу не так книги, як певні речі, що зазнають своєрідної трансформації, наприклад, кришаться, набувають оновленої форми. Одного дня працівниця бібліотеки віддала мені чопики для доньки, які я поправ і вони в підошвах розкришилися. Якщо їх вигинати, то проступають отвори, з яких під час прання й випали частинки ґуми. Я прийшов до бібліотекарки й показав, що з сталося зі взуттям. Вона сказала, що забула попередити: їх не можна прати! - і вирішила відшкодувати їх фінансову вартість. Почав віднікуватися, що того робити не варто, але вона настоювала на своєму. Я не знав, який варіант розв'язання колізії їй запропонувати. (Далі у сні пролягають певні сюрреалістичні паралелі у вигляді фрагментів).
1). Кругла упаковка від закуски під впливом моїх не до кінця зрозумілих дій розсипається і складається наново.
2). Чую чиїсь слова:

Харі Кристмас.

3). Також чую: 

Я не якийсь "містер Джон"! Я - Сейм Зон!

0628'

У місті великий концерт, а я тут дивлюсь на річку, через яку пішки переходять люди і намагаються переїхати машини. В одних місцях є глибокі ями. Складається певне враження, наче люди знають кудою варто йти, а кудою ні. Дехто з водіїв-відчайдухів ризикують, і це видно із висоти. Причина їхньої тут активності - затори по всьому місту.
Я знаходжусь у будинку, який стоїть над цією річкою. Там є офісні приміщення. В одне з них, по завершенню обіду, "залітає" першою за робоче місце працівниця, аби показати свою "неймовірну" любов до праці. Зі сторони це виглядає саме "показати", бо доходить іноді до смішного: оббігає інших колег, аби першою зайти в офіс.
Я стою біля вікна і бачу біля себе прозору пташку, "розмальовану" в красиві візерунки синього і зеленого кольорів. Крізь її прозорість можна було розгледіти красу й по інший бік тіла. Я звертаю увагу однієї жіночки, яка стояла біля мене з дитиною. Дитина одразу почала висловлювати неймовірний захват. Жіночка не одразу розуміє: про що я? - спілкуючись із кимось по телефону (?). Пташка летить крізь відчинене вікно й каже:

Тільки ні кому не кажіть, що ви мене бачили!

Мій погляд на неї вдруге з-за будинку, що над річкою. Дивлюсь на те, як намагаються й надалі їхати по воді машини і перетинати її поодинокі люди. В даличині бачу, як маса води набігає й набігає. Припускаю, що все ж таки це не просто велика річка, а вулиця, на яку вилилась вода, як вийшла з берегів.

Сон 070119 "Препарати Мувіка Монельо"

Багато людей в одному місці. Якісь ворожі люди ставлять усім ультиматум: пожити ще чи завершити страждання швидко і миттєво. (Образ подібний до радянських сюжетів про німецьких фашистів). Група людей з тієї маси народу йдуть до брами - на розстріл. Я серед них із кимось, кого маю тієї миті підтримувати морально, хоча моя думка "ні в сих, ні в тих" - все одно помирати. Питанням руба: йти на розстріл! - визначило серед маси, хто є ідеологічним націоналістом. Інші, хто залишився, не усвідомлюють, що своїм рішенням доведеться довго страждати в муках й, можливо, "заздритимуть" першим. Нас повели від тієї брами. (Перехід у інший сюжет, але з тією ж людиною, що й у попередній частині. Я й надалі опікуюсь його станом). Ми потрапляємо на підприємство, на якому працює велика виробнича лінія. Навіть задивився на той процес роботи. Ми підходимо до керівника й питаємо в нього поради, які торкаються "чоловічої статі". Він каже, що нам потрібно піти в дім, який я знаю - схожий на червону округлу вежу - й замовити

Препарати Мувіка Монельо.

Сон 050119 "Горизонталі та вертикалі лету"

Сідаю в літак. Посадка невимушнна, політ безтурботний. Не встигаю "розмріятись", як ідемо на посадку: бачу за вікном споруди, що нагадують рідну землю. Літак сідає легко, спочатку прямо, потім завертає направо, минає якісь два стовпи й бетоновану будівлю, що йшли на шляху. Я навіть стурбувався за майстерність пілота, роботу якого бачив зліва від себе, адже сидів у першому пасажирському ряду: зачепить він крилами чи не зачепить? Ні, не зачепив! Виглядало так, наче перебував не в літаку, а в автобусі, адже окремої кабінки пілота, як не існувало. Після заверту вправо, пілот вивернув уліво на пряму полосу, що також мала на своєму шляху перешкоди: он, одна жінка, на вигляд парашутистка, в спортивному одязі, пробігає перед літаком і, не встигаючи, падає на землю, аби літак не зачепив її бортом. Трохи далі, перед лісополосою, якась інша жіночка вирішила неспішно перейти дорогу зліва-направо, тримаючи в руках велосипед. Зобачивши літак, що рухався швидше за неї, кинула велосипед в одну сторону, а сама шмигнула в іншу. Не знаю, що могло трапитися з нею в такій ситуації. Цей неймовірно довгий гальмівний шлях почав хвилювати по-справжньому. Ось узагалі має закінчитися асфальт, за яким іде рівчак порослий деревами. Раптом літак зупиняється на тому краю дороги. Усі пасажири виходять і в певному шокованому стані озираються на весь пройдений маршрут. Зараз має приїхати автобус і забрати нас ізвідси, куди непогано так усіх занесло. 0629'
P.S. 261218 записав пару слів від побаченого сну, який так цілком і не згадав, але доволі дивним чином нагадує дещо від цього: "аеропорт, машина, мер міста про іноземців".

Зустріч Нового року - вихідний. На дворі літо(!), у кутку, де прив'язана собака, зеленіє листя горіха. Всі вже давно повставали і збираються гуртом вкотре зустріти свято. Я сплю на ліжку вертикально до землі, головою вниз. Мені пропонують поїхати зі знайомою мені кампанією, але я вкотре відмовляюсь. Міркую собі, як залишусь сам   і пороблю всі намічені мною справи. Сплю далі. До мене приходять батько з сестрою й будять. Пропонують полагодити карниз, що над моїм ліжком (тепер його бачу горизонтальним). Сестра стає зі мною на ліжко і долучається до установки спеціального кріплення до стіни: я тримаю карниз, вона підбирає правильне положення кріплення. За слідом на стіні, розумію, що карниз встановлено неправильно і прошу сестру допомогти їй і перекріпити самому. У місці того сліду виявив цілу нішу, наповнену різного роду камінням і піском, схожим на вугілля, перемішаним із алмазами(?) та самоцвітами. Хотів те все звідти вибрати і вичистити, але чомусь вирішив підгребсти ту сипучість таким чином, щоб менше вона випадала назовні.

Сон 040119 "Фіалки: малюнок хноєм"

Доставляю свіжі фіалки в посудинку до більш давніх ув один букет. Вони вже раз доставлялися, а це буде третій пучечок. Його прилагодив ближче до центру неглибокої вази. Уявив на руці малюнок хноєм або тату. 0418'
P.S. Образ фіалок, видно, вихоплено з сюжету фільма, що дивився за пару днів до сну: "O czym się nie mówi" (1939). Малюнок на руці: пряма асоціація з малюванням донькою хноєм.

Сон 030119 "Забуте коріння"

Дорога крізь всю Росію - із заходу на схід. Ліси, обабіч живі контури зрізаних погорбів, за якими видно, як прокладалась дорога. Давні кам'яні будови на холмистих узвищеннях, наче оглядові вежі з допоміжними спорудами, але давно без дахів, із порослими зсередини деревами. Виникає відчуття, що дотикаєшся зором якоїсь незвіданої старовини. Якесь село, на шляху якого старий цвинтар, з великими деревами, що ростуть з-поміж могил. Я навіть задивився спочатку на ті громіздкі стовбури, що від своєї ваги похилились за межі кам'яної огорожі. Деякі з них лежали так, що утворювали над дорогою коридор. Приїжджаємо на якесь підприємство. Там я маю допомогти колезі зробити якусь роботу, але в результаті чого вийшло живе інтерв'ю з його працівниками. Я з колегою і робітниками сидимо за одним столом, спілкуємось про життя, хто звідки родом. Виявилось, що вони всі говорять українською, хоча мешкають у Росії давно, вже навіть позабували звідки вони, адже це вже було друге-третє покоління емігрантів з України. Розповідають, що усі вони всі з сусіднього села і не мають пряме відношення до с. Литвинов, де знаходиться це підприємство. Називають рідне село, що нагадує українське слово, щось на зразок "Не[гай]нов". Просять зробити спільну зі мною і колегою фотографію, я чомусь тоді бачу себе майже голим у плащі. Кажу щось і перев'язую плащ на пояс, лишаючи відкритим торс. Настає обідня перерва і світлування не виходить. Всі робітники з моїм колегою йдуть в їдальню. Я залишаюсь, бо під час їхньої розмови їв яблука. Наче був ситий. Хтось приходить, каже що побуде з нашими речами, а я можу піти поїсти. Повідомляє, що всі затримались на відведений їм час і мусять вистояти в черзі. Вирішую йти в "столовку". По дорозі зустрічаю різних працівників, але жодного знайомого обличчя - з тих, хто був за столом. До їдальні ведуть уверх сходи, на яких стоять жіночки завершуючи чергу. Став і слухаю їхню розмову. Дивуюсь, що знову чую українську мову. 0448'
P.S. Початок сну походить від сюжету з польського фільму "Next-Ex", який був переглянуто увечері, де герой планує їхати в Канаду крізь Європу і всю Росію. Перед сном ставив собі питання: доля України в 2019 році? Видно, що не достатньо докладено зусиль у вирішені питань українців за кордоном.

Мені треба зайти на завод, на якому я працював рік тому, але мушу знайти поважну причину, коли бачитиму давніх колег: чому вирішив завітати? Я то знаю, що мені треба щось "від частотника". Знаю, що вже запустили нову лінію, набрали нових людей. Заходжу на підприємство по старому пропуску, беру ключ на звиклому мені місці від комірки електриків. Там багато різних електротехнічних приладів, що лежать про запас на різні позаштатні ремонти. Тримаючи у руках частотник, щось для себе з'ясував, роздивився те, що мені було треба. На виході з комірки зустрічаю мого колишнього керівника Артема Б. Зобачивши мене, раптово розцвів у приємній усмішці. Логічно, що в нього, окрім привітання, виникло питання мого тут перебування. Я відповів так, як є, навіть, коли відповідь виглядала зі сторони дивною: я тут дивився частотник... як його підключити. Вловивши його підозрілість, адже очевидно, що тут опинився нелегально, я поспішив мило розпрощатися й попрямувати до виходу з заводу. Там зайшов у новозбудовану частину, в якій працювали електронщики. За столом сиділи троє. Геть незнайомі й малопривітні: занурені в якісь поточні ремонти. Відзначив для себе багато нової автоматизації, зокрема, подачу по колу якогось обладнання, яке заходило з вулиці в приміщення.

Сон 020119 "Оригінальне печиво "Брелок""

Я на роботі. Обідній час. Стою до туалета. Доводиться ждати то одного, то другого, поки хтось вийде. Якась додаткова ускладненість, навіть коли потрапив до кабінки. Час йти до праці. Треба поспішати: вже 20 хв по обіді. Треба ж, згаяти його очікуванням! По дорозі до робочого місця, побачив на великому столі багато новорічного печива у формі чоловічків та різних геометричних фігур, доволі приємних на вигляд. Один з видів печива був зроблений, як брелок. Навіть висіло на ньому металева застібка з ланцюжком. Деякі інші печенюжки були зроблені з вушками для такого ж використання. Знаю, що печиво тут лежить не випадково: поряд працює на всю потужність пекарня. А ці вироби на столі - для таких працівників, як я. Беру пару "брелків" для своїх дітей. Ще дві для проби, навіть надкусив їх, одна з них кругленька, з кавовим смаком. Поспішаю, треба ще дійти до місця праці.
P.S. Напередодні планувалось, що треба буде зробити печиво та з дітьми використати до нього "цукрові олівці".

Снився ще один сон, в якому фігурувала велика собака. Одразу проводжу паралель з переглядом на ніч фільму "Miłość Od Pierwszego Szczeknięcia".

Сон 010119 "Спроба викриття: Нове-Старе - Вхід-Вихід"

Я завітав на фірму, в якій колись працював маркетологом. Мені пропонують очолити той самий відділ, але на кращих умовах. Сідаю за свій робочий стіл, намагаюсь вникнути в поточні справи. Виникають питання щодо певних речей. Ставлю їх по мірі певної компетенції директору, який сидить майже напроти, іншим менеджерам, хто може надати роз'яснення. Ловлю себе на тому, що з кожним наступним питанням маю якийсь дивний спротив з їхньої сторони: невже я цього не знав? Таке приховане роздратування йшло не від керівника, а від його підлеглих. В якійсь паузі в мене виникають сумніви й думка: наскільки непродумане прийнято рішення: оформитися на цю роботу. Я ж вже маю постійну працю в Польщі? Як я поєднуватиму дві роботи разом? Навіть складність - освоїтися першого дня - вказує на те, що це вже не та посада, яку готовий очолювати. Раптом в офіс заходить власник компанії (не директор) і підходить до мого столу й каже: хочете знати, про що думає людина, коли сидить за смартфоном? Бере мій телефон і гострим предметом починає нерівно здряпувати верхній шар екрану, що має матовий відтінок, аж до глянцевої поверхні. За тим шаром починають проступати малюнки у вигляді чорнобілих штрихкодів, прямокутних шильд, типографічних знаків. Я шокований від такого розвитку подій, хоча проявляю здоровий інтерес до незнаного. Міркую: добре, що на екран наклеєний захист... Я проходжу перед автівкою синього кольору, за кермом якого сидить згаданий власник фірми. Поверхня капоту авта нагадала матову поверхню мого екрану на телефоні. Подумалось: чи не подерти й тобі, аж до глянцю?

Печу добрий шмат м'яса. По приготуванню, злив з нього ропу. Якась незнайома мені жіночка робить пельмені. Між моєю і її працею якась "іншість" у формі часопросторової ями. (Важко пояснити словами). Наголошується, що "краще пельмені!"

Я в Польщі. Вирішив вийти у місто. Центр міста, але майже порожні вулиці. Вирішив купити собі морозиво, але не можу пригадати за якою ціню купував минулого разу, проходжусь від однієї кав'ярні до другої, щоб відтворити в пам'яті ціни: 3, 5, 6 - в залежності від об'єму і пропозицій. Доходжу до останньої ятки, які утворювали довжелезний коридор однієї будівлі з високою стелею плавним завертом вліво. Ця остання ятка була в напівромантичній темряві, можливо, тому я й вирішив обрати її. Підходжу до стійки. Замовляю морозиво. На видачі стоять дівчина слов'янської зовнішності та негр. Акуратно вдягнені, робочий одяг в грайливому стилі. Питаю в дівчини, поки формує морозивом вафельний стаканчик: "Чи є тут вихід?", вказуючи на зачинені двері, що йшли, як ймовірне продовження коридора, наче до чогось нового. Виникає пауза. Я розумію, що вона не втямила по-українськи, по англійськи не запитаю. Майнула думка: а чи можна за зовнішніми рисами зрозуміти, якою мовою спілкується людина? Повторюю російською: "Тут есть выход?" Вловивши на її обличчі вираз неприйнятності, врешті, зосередившись, кажу польською: "Czy jest tu wyjście?" Вона усміхається і грайливо іронізує над значеннями, що є вхід, а що є вихід: "wyjście-wejście? Czy wejście-wyjście?" Тим самим натякаючи, що я правильно подумав: вийти тими дверима зможу! Раптом вирішую повернутися тією ж дорогою, якою йшов.

Сон 311218 "Оголені відчуття" + тлумачення

Прийшов у готель, в якому проходять заняття "комп'ютерної академії". Я один з відвідувачів курсів. Міркую над тим, що навчання тепер проходить у різних місцях: навіть винаймають вільні приміщення в готелі. Сідаю за комп'ютер, починаю щось робити. У скорому часі всіх нас кличуть до їдальні (ресторану) і зо п'ять осіб ми йдемо за стіл. Починаємо їсти. Хтось натяком зі столу показує мені на моє обличчя. Я дивлюсь на руки і пальці, якими торкався свого носа, і розумію, що з нього пішла кров, на яку не зауважив. Виходжу зі столу і помічаю, що я лише в спідньому одязі. Відчуття легкої прохолоди. Але ж я в громадському місці й так у ньому не ходять!? Йду до умивальника. Вмиваюсь.
P.S. Відчуття голизни і прохолоди виникло за відсутності під час сну другої ковдри. Про "КА" міркував напередодні, зокрема про недовиконані сином завдання перед канікулами. Проблеми з носом пов'язані з сухістю в ньому, яка виникла під ранок, що перешкоджало нормально дихати. Як висновок: сон фізіологічний, який частково відсилає мене до роздумів попереднього дня.

Сон 301218 "Дивне вирішення дивних проблем"

Виявив, що в гаражі моїх батьків живе свиня, але ховається вона від ока, як щур. Раптом зловив, як вилізла вона з невидимої мені нори. Жахлива, смердюча, огидна, з натяком на гнилизну... Не одразу придумав, що зробити. Узяв миючий засіб до унітаза (уві сні слово "унітаз" не фігурувало) і зловив мить, щоб крапнути на неї, аби хоч би якось прибрати той жахливий сморід від її існування. І диво: вона одразу преобразилась у здорову тварину. Заходжу в сарай, виникає таке ж відчуття неприємного запаху й того, що тут так само може мешкати подібна тварина. Зазираю у клітки, де колись мешкали нутрії. Нічого не виявляю. Заходжу з іншої сторони будови, де колись існував бетонований вальєр для купання нутрій. Раптом із-за стіни, з неіснуючого отвору, почали нишком виходити на світло одна за одною зо п'ять свиней. Такі ж жахливі, смердючі й огидні, як перша, яку бачив у гаражі. Звернув увагу, що у всіх ратиці були геть погнилі, шкіра лисніла від невидимої гнилизни, огидний запах ширився навколо. За спиною в мене лежили під навісом складовані дрова. Видно, що свині перебігали в їхню сторону. Я схопив миючий засіб (з пластиковим носиком, який вказує, що він був для унітазу) і, як з першою свинею, почав на них з нього крапати. Як в казці, від рук чарівної феї, почали спалахувати зірочки, а свині перетворюватися в здорових тварин.
P.S. Відсутні ратиці - асоціативний образ з передвиборною агітацією В. Зеленського в форматі анонсу фільма "Президент - слуга народу". Гнилість - можливо, нічний запах із рата та пам'ять про хворобливість нутрій від занижених температур. Присутній елемент множення з одного до п'яти, як і в попередньому сні 291218 про котів.

Я маю отримати подарунок через службу кур'єрської доставки. Виникли проблеми з його пошуком: якось він передався через треті руки, але при всьому тому маршрут я знав повністю. Розумів, що подарунок загубся саме через кур'єрську службу. От я вже "дійшов" до самого директора тієї служби: маю його контакти і готовий одразу ж вийти з ним на зв'язок, аби з'ясувати з'яви неприємних обставин. Переді мною лежить електронна адреса цього директора. Я маю написати йому листа. Тут дзвонить мені дівчина-менеджер цієї кур'єрської служби і висловлює вдячність за мою небайдужість до виниклої проблеми, адже вони цінують думку таких клієнтів, як я. Називає мені свою електронку, аби я контактував до останнього лише з нею. Щоб записати, закреслюю початок електронки директора до знаку @ і готовлюсь записати поверх - її прізвище. Розумію, як безпечно поставився до знищення існуючого контакту з директором і пробую його відтворити за закресленими поверх лініями. Десь дочитую, а десь догадуюсь до кінця, що прізвище директора "piven" (Півень).

Сон 291218 "Закінчення робочого дня"

Закінчення робочого дня. Я йду до виходу, де знаходиться побутове приміщення. Навіть довелось біля нього затриматись ще на десять хвилин, до повного завершення робочого дня: хвилина в хвилину! - так заведено. Там я маю забрати якісь речі. Після того піти до будинку навпроти, що мають два входи, піднятись на другий поверх, там перевдягнутися. Побачив слід працівників, що рухались до лівих дверей того будинку. Подумалось: а я звикло користуюсь тими, що справа. На дворі похмуро і йде дрібний дощ. Заходжу в бутовку, у першій кімнаті на столі стоять тарілки з мороженою рибою, по дві-три на кожну, частина їх вже розмерзлася, інші лежали зліпленими кавалками. Їх підготували на завтрашній день. Йду в другу кімнату, аби забрати речі. Бачу середніх розмірів кота, який невідомо з яких причин опинився в цьому домі. Приймається кимось рішення винести всю рибу на поріг з першої кімнати. На виході бачу картину: "Проти чого боролись, на те й напоролись!" - мало не біля кожної тарілки з рибою сидять коти. Хтось питає: куди ставити тарілки? Я кажу: на той же стіл, де й були! Про себе міркую, що треба було не чекати кінця дня, а підготуватися й перевдягнутися завчасно.
P.S. Котик фігурував у сні напередодні. Присутній елемент множення: коти, риба.

Сон 281218 "Відчуття дріб'язкового"

Роблю якусь роботу, наче наївну, але щораз відчуваю, як на руки крапають якісь дрібні пекучі бризки. Дивлюсь на руки - візуально нічого не видно, зачинаю знову робити ту ж роботу, і знову ті самі відчуття. Спершу навіть не втямив (не відрефлектував почуття), все ж нормально!(?) Але ж ні! Травма ведеться на якомусь тонкому плані? А, може, це просто затерпли руки, як спав? Схоже, що теж: ні! Так і не втямив з'яву цих відчуттів.

Хтось мені каже, що зараз "скажено" набуває популярності незвичний музичний гурт. Показує їхні слова пісень, оформлені у вигляді віршів зі своєрідною графічною ілюстрацією: розмірами з самі вірші - квадратної форми, а малюнками у вигляді всіляких наборів вгадуваних і незрозумілих знаків і символів, від побутових речей до ієрогліфів, щось на зразок хаотично зібраних давньоєгипетських написів на стінах. Читаю вірші й згадую, що їх уже десь чув. Відзначаю для себе, що гурт дійсно набуває популярності, але доволі дивно чому? - нічого особливого в тому немає, але єдине: легко запам'ятовуються слова, щось на зразок:

Йо-хó-ха,
Йо-ху-ха,
Яка у світі
Движуха.

Сон 271218 "Згадування та нагадування про забуте"

Я заїжджаю машиною на кільцевій під міст і на виїзді з нього зупиняюсь. Там місце мого призначення: зустріч із майбутніми колегами. Спіткав п'ять осіб, серед яких один мені незнайомий, з іншими працював, а ще один - новенький (так би мовити: перший раз у Польщі) - давній знайомий Сергій М., музикант, який лікувався від наркозалежності. Трохи подивований нашій зустрічі та обраному ним фаху електрика. Ми розглядаємо житло, в якому мешкатимемо. (Продовження того ж сюжету). Дістаю керамічну качатницю (гусятницю), маю намір її помити. Разом із тим бачу залізну, трохи підуживану але надійну. Нагадую дружині (?) про стару розмову, що потріскану, яку мию, треба викинути, а користуватися тією залізною, що є. Висновок зроблений був на тому, що до останньої миті других варіантів, окрім керамічної, не існувало. 0545'

Я розглядаю книгу, яку свого часу видав для Людмили Б. Тверда біла палітурка у приємному оформленні. Від таких гарних видань я завжди отримую певне задоволення. Міркую, що авторка мріяла про таку книгу, яка називатиметься "Сто казок Людмили Б." Тут мене відвідує невеликий шок: я забув надіслати їй "частину" (решту) цього тиражу! Я не дзвоню, вона не нагадує, час іде... Треба надіслати!

Якась моя розповідь. Приміщення школи #10 з дивним переходом у "середньовічне" село, де всі речі, жаліюсь, неймовірно старі, що не розпакуємо перед роботою: рветься і сиплеться в руках.

Чому уві сні ми проявляємо активність?

Коли спиш, уявляти себе у вертикальному положенні, лежачи на ліжку, важко. Коли засинаєш, так само важко подумки поставити себе на ноги, посадити на стільчик, зробити оберт навколо себе або через голову тощо. Виникає питання: чому під час сну ми бачимо себе не в лежачому положенні? При тому, що в реальному житті у нас працює вестибулярний апарат, уві сні він не задіюється, але пам'ять про нього використовується? Так само, можливо, сон застосувує й іншу пам'ять: до кінця нами не усвідомлювану? Відповідь має критися в інших оболонках тіла, які має людина, не до кінця вивчених традиційною наукою але широко висвітленою східними філософіями: ефірне тіло, астральне (емоційне тіло), казуальне (мисленнєве тіло) тощо. Коли говориться про сон, це означає, що працює тіло емоцій. Тому й сни головно лишають у нашій пам'яті емоційні враження. Якщо ж сон є переважно інформативним, тоді задіяно тіло думок (ми ж уміємо уявляти своє тіло? - отож!). Людина досягає повної гармонії, якщо є органічною в усьому: тіло, емоція, думка. Тоді сни приходять глибинні й для них слова стають настільки мізерними, що важко ними описати побачене-відчуте-усвідомлене, вагаючись не схибити у висловлюваннях.

Сон 241218 "Очікування робочий буднів. Своє як чуже" + тлумачення

Довго очікую, як сісти в машину, якою маємо їхати до праці. Разом із водієм нас має бути четверо. Приїхала машина і виявилось, що всі місця зайняті. Таке враження, що тільки для мене й немає того місця. Почув, що їхатиме друга, тому перестав перейматися.
P.S. Відгомін минулого дня. Як сідав у автобус, куплене місце зайняв який чоловік-безквиточник, оплативши проїзд прямо водієві.

Я підходжу до двору діда й баби, де зібралося багато родичів, зокрема ідентифікував звіддаля двоюрідних братів. Чомусь маю намір запалити цигарку. Знаю, якби підійшов до них, вони мене б не впізнали, тому уникаю близької зустрічі.
P.S. Згадування про двоюрідних братів напередодні, на тему однієї букви в їхньому прізвищі при неправильному написанні з російської на українську.

Два робочих сюжети, пов'язаних із дівчиною-менеджером, яка стала керівником магазину. Якісь мої з нею діалоги і спостереження. Навіть по пробудженню посеред ночі відзначив для себе, що таких повторів забагато.
P.S. Продовження обірваної розмови з колишнім колегою, в якій згадувались давні робочі моменти.

Робоча "столовка". Я серед тих, хто взяв свою порцію і сідає їсти. Хтось заходить, хтось виходить із-за столу.
P.S. Роздуми напередодні, як фірма колись забезпечувала своїх працівників безкоштовними обідами.

Сон 231218 "У пошуках вдалого ракурсу"

Колись показував жінці старе місто, тепер показую донці. Проходимо тими ж вулицями. Ось вже бачу: робимо коло. Виходимо на площу, на якій я вже колись був. Проводжу екскурсію. Розповідаю про знайому мені архітектуру. Шукаю ракурси для фото. Підходжу ближче, відходжу... і все ніяк не можу виділити бажане. Складність полягає в тому, що в глибині площі стоїть великий храм, по центру - менший храм, який наче виконує функцію музею, біля якого є два пам'ятника: святому, можливо, духівникові та сфінксу з виразно вимальованими в біле очима з чорними цятками. Сфінкс був менших розмірів за "святого". Як не обирав ракурс: храм удалині та пам'ятник чоловікові з простягнутою рукою і витягнутим уперед пальцем, - ніяк не вдавалося уникнути того сфінкса, що щораз був "не в тему": псував бажаний кадр.
Потрапляємо на наукову конференцію, де обговорюється питання переносу того сфінкса, який давно псує овид площі. Якась жіночка бере слово й каже, що по документах він не був введений ув експлуатацію. Наче він є, а по документах - немає! Хоча вже всім уже в'ївся в очі, його треба грамотно кудись перенести, тому вирішили, що по документах він пройде, як

Напівслон!!!

Я ходжу по залу, де проходить та конференція, і шукаю ракурс для фотознімування. З'являються противники переносу. Тут якісь жінки починають "чубитися" між собою, а я ловлю кадр за кадром, намагаючись передбачити їхні дії.
P.S. У сні присутні деякі елементи з переглянутого на ніч мультфільму "Секрети домашніх тварин", зокрема очі песика, подібного до кота, перейняті в мій сон для "сфінкса".

Сприйняття появи сну за аналогією з відтворюванням почутого тексту

Сприйняття появи сну нам знайоме за відчуттям записування або набирання за кимось тексту, коли читають його з паузами по 5-7 слів. Як добираються передостанні слова, вже виникає сумнів у їх почутій правильності. Так би мовити: виникає ілюзія затухання в пам'яті. Але ж ні! Свідомість дивним чином відтворює все без помилок. Саме цей межовий стан забуття/згадування має аналогію зі сновидінням: сон наче забутий (невиразний), але, якщо увага є зібраною, він пригадуваний, наче останні слова з відтворюваного тексту.

Сон 211218 "Гнізда в гущі винолозу"

Приміщення якоїсь лікарні. (Таке враження, що в якомусь сні я там був, але заходив усередину з іншого боку). Перехід, де видно за вікном внутрішній двір із виходом на вулицю. Дві жіночки питають в мене, як вийти, я показую за вікно на той дворик. У внутрішніх переходах того будинку, як для новачка, дійсно легко заблукати. Вони дякують і йдуть. Піднімаюсь сходоми аж до самого верху. Там дві працівниці закладу збирають виноград з лози, яка обплела ґратовані елементи перил, які, для захисту, йшли на верхньому поверсі до самої стелі. Я заліз на ту конструкцію і почав допомагати їм у роботі. Виноград ширився на дах, в якому я впізнав гараж батьківського подвір'я із льохом, на якому він ріс. (Цей фрагмент нагадує деякі давні сни, пов'язані із розлогим виноградом на цьому льосі). Збираючи виноград далі і обійшовши його мало не з усіх сторін, запримітив ув одному місці багато гнізд, які йшли вряд, утворюючи напівколо. З якогось гнізда визирнула голомоза голівка маленького пташеняти. Тієї ж миті зрозумів: чому так багато горобців сідає в гущі того винолозу.
P.S. Сон доволі приємний, з двома нагадуваннями про давні сновидіння, моментами несподіваний, зокрема лікарня, вчинок лізти на висоту та збирати виноград, скупчення гнізд.

Сон 201218 "Це був такий гумор?"

Хтось дзвонить дружині і питає за навчальні заклади. З розмови зі сторони не все одразу зрозуміло, зокрема з відповідей і пояснень. Коли заходить роз'яснення за інтернатну форму навчання в школі, стає ясніше. Хтось наводить приклади. По закінченню розмови за телефоном дружина питає сина: ну що, будеш навчатися в інтетнаті? Він так: Е-е-е... З інтонацією: це був такий гумор? 0448'

Як зрозуміти сон? Спроба осягнення процесу його творення

Сон подібний до прозорої живої статуї, яку треба пофарбувати в різні барви, аби краще розгледіти її форму. Сновидець займається виключно цим "розфарбовуванням". Відповідь у розумінні сну лежить саме в її формі (наповненні), увиразнення якої, у вигляді фарб, відбувається в процесі творення різних сюжетів не відірваних від знайомої реальності. Але не виключені й винятки, коли образ не знайомий узагалі, так, наче узятий з іншої реальності. Головним у сні постає не сам сюжет, а ставленнєва сторона сновидця. Наприклад, протягом ночі приснилося три різних сюжети, яких об'єднує спільна емоція, пережита напередодні. Це може бути й думка, чужа репліка, спогад, зустріч тощо. Кожна дія викликає або протидію, або солідарність, які виражаються у формі емоції. Кожен образ-символ тягне за собою ряд наступних, які можуть множитися, в залежності від життєвого досвіду сновидця. Їх всі може об'єднувати певна єдина спільність. Отже, якщо приснилась образа, вона витворить ряд незалежних образів, пов'язаних лише однією нею. Не можливо буде розтлумачити сон за окремими фрагментами, словами, діями. До аналізу треба буде брати весь його прочитуваний зміст. Щоб показати сновидцю "образу", свідомість сновидця "витягуватиме" з близької пам'яті знайомі сюжети з життя, вказуючи певними символічними фігурами на неї. Чи вона була викрита у реальному житті чи замаскована з імовірним подальшим розвитком "прориву" такого роду емоційного "гнойовика", який можуть віднести до пророчих натяків у снах, все це залежить від індивідуального духового розвитку. Головне вчасно виявити і прочитати такий сон, аби не допустити небажаних рефлексій у реальному житті.

Сон 181218 "У пошуках ведмедя"

Зоопарк, в якому працюю, але не за гроші. Я почуваю себе на рівних з тваринами. Мало додати: ця установа схожа на підприємство, яке, якщо подивитися ззовні, наполовину занурене в землю; тваринам створені максимально комфортні умови, тому почувають себе тут, як на живій природі. Якась незрозуміла зовнішня фізична сила забрала кількох тварин, зокрема ведмедя. Я чомусь про нього найбільше думаю. Іду по його пошуки, але це більше схоже на внутрішні роздуми і виявлення кримінальної причини його зникнення. Наче розумію, чому його забрали. І починаю впливати на обставини, щоб він повернувся. Навіть тоді, коли пішли господарі, я зайшов у кімнату, де жила ця тварина, і поприбирав біля його місця сну, хоча всім уже було байдуже до того. Все ж таки я його очікую, на відміну від інших.
Я зовні цієї установи-підприємства, яке символічно схоже на хату, яка потопає в землі, я б ще назвав це "зоопарком-шахтою". (Саме слово "шахта" тієї миті зринуло в пам'яті, хоча нічого вертикального в ній не було). Якесь раптове завершення цієї пригоди: ми всі повертаємось у рідну домівку! Обставини склалися найпозитивнішим чином. Відкриваю "двері" у ведмежу кімнату. Він біжить до себе. Там йому добре, ніж деінде! 0558' - за мить до звичного дзвінка будильника.
P.S. Цього дня до дітей має прийти Святий Миколай!