Сон 070419 "День битого скла?"

Під кінець дня заходжу в музей. Ходжу по справах, когось шукаю з поверху на поверх.
Ще трохи і заклад має зачинитися. Відвідувачі сходять донизу, а я ще бачу персонал, по одному на експозицію зали, який потроху замикає двері, як із них виходить останній відвідувач. У моєму пакеті гірлянда, хоча мене попросили повісити над вікном карниз. Видно, зазираючи то в одну залу, то іншу, я шукав те вікно. Майнула думка, що маю впізнати його по битому склу, який весь осипався на підлогу. У мене в руках сверло, яке мені видали на моє прохання. Коли це трапилось? - не пригадується. Просто - сверло. Дивлюсь на нього, а воно тупе та палене, аж на сантиметр робочої зони синє. А розмір взагалі не підходить: тут десятка, а мені треба під дюпеля шістку? Йду на рецепцію до якоїсь жіночки аби розповісти їй про "успіхи" своєї роботи, пізній час і неможливість щось сьогодні зробити. До першого поверху спускаюсь різнорідними, переважно дрібними сходами. Хоча видно, що вони давні, схоже мармурові, але незручні. Деякі сходинки менше за мою ногу, і по висоті той самий різнобій. Приходжу до неї. Показую палене сверло.
- Таким не можливо сверлити!
- А я таким сверлила!..
- Хочете, наступного разу принесу свій інструмент? - викликавши в ній момент радості: "наче камінь з плечей".
- А ви можете?
- А драбина у вас є?.. - звівши цим питанням радість на безпорадність: "як без рук".
Йду на вулицю. У моєму великому пакеті є пакет дрібного скла. (Відбувається підміна образів: жмуток гірлянди стає склом, хоча думка про наявність першого не зникає). Дивлюсь, їде спецмашина, яка збирає купи скла від краю дороги. Також люди зносять до неї бите скло. Майнула думка: день битого скла? Поки дивився, машина поїхала далі. Лише тієї миті згадую за свій пакет і вирішую закинути і його. Догнати не виходить. Вона повертає в сторону якоїсь, знайомої мені з ілюстрацій, кам'яної вежі. Кажу до себе: "Це що Париж?" Пробуджуючись, ще не відходячи від сну, розумію, що це не його символ - Ейфелева вежа, а споруда, більш схожа на Вестмінстерський палац у Лондоні. 0626'

Сон 060419 "Діставати дна часу"

Купаюсь у воді. Разом зі мною багато дітей та дорослих. Один чоловік пірнає так, аби кожного разу діставати руками до дна (цей образ снився раніше). Показує, щоб пірнути глибше, треба правильно складати долоні, показує як, розводячи їх. Оцінюю воду: літня, приємна до тіла, хоча по-своєму замулена, глиняного відтінку, як і будь-яка вода в ставку, якби до неї зібрати дужо людей. Спробував і я пірнути на глибину, як він, раз-другий. Глибина виявилась незначною, торкнувшись дна, піднявся нагору. (Перехід на інший сюжет).
Якась дівчина приходить у косметичний кабінет, що розташований на дому. Якось з'явилась без попередження. Це трохи нагадало мене самого в часи юності, коли міг прийти без дзвінка, і це було нормою. (Мобільні телефони тільки-но з'являлися на ринку). Між тим, сама дівчина нагадала мені (уві сні) давню знайому В. та її маму, яка також мала пару випадків з організацією часу. 0500'

Сон 050419 "Варіації сутностей"

Вирішили відвідати групою з роботи свого колегу в лікарні. Приїхали. Одні пішли швидко, інші непоспішаючи. Я замикав вервечку. Територія має певні відстані та розбивку на корпуси. Приходжу. Виявилось, що певна група осіб уже пішла шукати в конкретному відділенні, а я потрапляю, туди ж, але з іншого місця, на зустріч лікарів, яких у підсумку сприймаю, як бібліотекарів. В основному - це жіночки старшого віку, які допрацьовують до пенсії чи, по виходу на неї, залишились там надалі. Я багатьох впізнаю (таке переконання лише уві сні), хоча не видаю себе, минуло з десяток років, може, хтось і не згадає. Сідаю серед учасників заходу, слухаю, а подумки прислухаюсь до іншого: за стіною вітають з днем народження бабу Дусю (Євдокію). [Відбулась підміна образів: до кого ми йшли. Тепер це не колега, а рідна мені людина. І "провідати" означає "привітати"]. Я розумію, як би хотів потрапити туди за стіну. Серед присутніх були люди, які мене потроху почали згадувати, зокрема поглядом відмітила мене керівник цієї зустрічі, витримавши на початку звернення коротку паузу. Серед кола присутніх відзначив присутність дружини, яка сиділа за мною через один ряд. Конкретика її образу вималювалась пізніше, і це було зовсім незнайома мені людина, хоча приємна на вигляд. На якомусь етапі головуюча, звертаючись то до одних, то других, заторкнула й мене, викликавши на розмову про моє нинішнє життя і як воно склалось за кордоном. Я ж кажу, що мені б ліпше бути там (за стіною), привітати близьку мені людину з днем народження. Пробую візуально оцінити в тій стіні двері, які були замкнені та заставлені стільчиками учасників заходу, без найменшого проходу. Із зали виникає до мене питання про моїх "колег" (родичів), які приїхали на відвідини. Кажу, що тут я не сам, а з дружиною, звертаючи увагу на неї. Цікаво, що питання прозвучало так, що я мав би нагадати своє ім'я, яке вже багатьом забулося. Згадуючи про себе й інших (за стіною), назвав ім'я присутньої дружини: Оксана. (В реальності воно інше, як і згадана зовнішність). Питання звучали про мій закордонний досвід, чи я голосував на виборах (участь заперечив), у яких країнах, кого я підтримую з кандидатів та до всього того: чи я не єврей? Останнє питання прозвучало від керівника заходу, поважної особи, якій доводилось мене згадувати, поки, врешті-решт я не "розкрив карти": хто я? Раптом вчепившись у моє прізвище з тезою, що за ним ховаються євреї. Я кажу, що ви мабуть знали таку національну родину, але повірте, що це не про мене! 0218'

Сон 010419 "Проспати час"

Щоб зробити закордонний паспорт для дитини, треба пройти додаткове щеплення. Ще з попереднього разу записався до дільничого лікаря. Аби все встигнути за день, приходжу в поліклініку раніше. Довелось ждати під дверима: дільничого немає на місці - перерва. Йду до іншої медсестри запитати, коли він буде? Вона каже, що у вас взагалі інший район: ви прийшли в Богунський, а вам треба в Корольовський. Я "підвисаю": я ж навіть прийшов по адресу, у мене ж від попередньої зустрічі з дільничим направлення на проходження щеплення? Інформує, що з медичною реформою і переходом від практики дільничих лікарів до сімейних, я не повинен обслуговуватися в них, маю йти до іншого закладу. У мене продовжується штупор на якісь дії, які раніше були зрозумілими, а нині ні: яку мені поліклініку, їх же дві? Я проїжджу весь день, а зарадити дитині ніхто не хоче? Тут я бачу батькову знайому, яка так само для своєї дитини шукає розв'язання проблеми. Почувши відповідь для мене, йде до реєстраційної на випередження зі мною.

Просинась уві сні від того, що боюсь проспати робочий день. Адже перевели годинник на час вперед і доведеться раніше встати. Дивлюсь на годинник, а на ньому близько 11 дня. Як же так? - не чув будильника і організм навіть не дав сигнал на пробудження? А за вікном ще темно?.. Дивлюсь крізь вікно кухні на батьківський двір і бачу, як батько намагається неприродно відчинити ворота гаража зі сторони петель. І тут "проспав"?! Видно він хотів взяти ключі з дому, але забув, дзвонив-дзвонив мені, а я не чув!? Відчиняю двері, аби сказати, що я є й з порогу вражаюсь побаченим на небі: все воно залите чорним, неймовірно грозове і сердите, видно, що вже пройшовся буревієм не раз. Проспав?.. Від груші, що стоїть майже посеред двору, лежить на асфальті поламана гілка. По радіо повідомляють, що багатьма країнами пройшовся неймовірний буревій, потрощено та понищено багато дерев та інфраструктури. А я нічого цього не чув?.. Недалеко від батька побачив його кума, який з гіркотою і притаманною йому іронією каже, що ми так приїхали, як нікуди й не зрушали з місця.

Після того, як оцінив об'єм роботи, беру жменю метизів, аби нарешті завершити розпочату справу, і в реалі дзвонить будильник! До праці! 0435'

Сон 310319 "Художня школа. Охорона"

Забираю доньку з художньої школи. Яка територіально знаходиться не на звиклому мені місці, а біля бенедиктинського костелу. (Цікаво, що вві сні самої храмової споруди не існує - я її не бачу і про неї не думаю. На саме сприйняття місця, звідки ми маємо йти, вказують об'єкти поряд. Біля школи зібралися працівники закладу: чоловіче коло з чотирьох-п'яти осіб. Обмінюються короткими фразами, їм того достатньо, аби розуміти один одного. Деякі з них прощаються і йдуть. День сонячний, по-весняному теплий. Мою увагу привертає один чоловік, який має ваду в вимові й певну йому розкоординованість рухів.

- Хто він є? - Питаю в когось із тих чоловіків, що залишилися.
- Колишній військовий!.. Але, який, (називає когось по імені), він військовий? - І починає наводити якісь висновки. Чи з іронією, чи на повному серйозі додаючи. - В голові в нього точно якась пластина... Взагалі-то він працює охоронцем у цій школі. - Останніми словами здивувавши мене повністю.
Пригадую, як дивився на нього зблизька, зокрема на лису голову. Чомусь запам'яталась неголена шия. Дивлюсь услід того чоловіка, як він акуратно і незвично, як для здорової людини ходить.
Про себе відзначаю, яка ж у них може бути платня, що на таку роботу йдуть, а їх беруть, такого штибу: хоча б він собі міг давати раду, а тут, доручають охороняти цілий заклад! 0424'

Сон 300319 "Заснути, щоб пробудитися"

Тепер ми можемо відпочити, поки їхатиме бус! З одного боку уявив його і нас в дорозі, з іншого - як лягаємо спати в якомусь будинку. Навів годинник на другу дня.
- На котру краще? - Перепитую в колеги. - Може на четверту?
- Так буде краще, хоч виспимося!
- До цього спав удень?
Заперечує. Я теж не мав такої можливості! Наводжу годинник. Уявив, як розвиватимуться події далі: після буса їхатимемо мотоциклом...
Дзвонить будильник і я пробуджуюсь. Обмірковую, як наведений уві сні будильник запрацював у реальності, але з суттєвою різницею: у сні я лягав спати, а тут довелося пробудитися.

Сон 290319 "Цікавий ракурс"

Тягли товстий кабель. Я був до того частково причетний. Десь у селі займався організацією якоїсь поїзки на певний період. Для того мені, дружині і ще якійсь жінці, незнайомій мені, але причетній до нашої родини, треба було рано виїжджати. Так, як ми залежали від автобуса, то виїзд треба було організовувати з іншого місця. Добираємося до нього. Невеликий будиночок. Заходимо всередину, а там чоловічі пісюари рядком, з іншої сторони багато простору. Маємо якось його використати для ночівлі. (Цей дивний образ кімнати-туалета або ж кімнати з частиною вільного простору мені вже зустрічався в снах). Я знаю про чоловіка з села, який веде затвірницьке життя - весь поринутий у роботу за комп'ютером. А може то й не робота? Це для мене не важливо. Заходжу до нього в гості, а він каже, що в нього трагедія, він не може більше працювати - оргтехніка вийшла з ладу. Треба, щоб я відвіз комп'ютер на ремонт сільському вчителю інформатики. Разом із тим я згадую, що ми вже щось так возили. Десь про себе міркую, що непогана професія, ще й на селі. Всі до тебе звертаються, аби полагодити техніку. Друга частина групи, з якою я їхав, розповідають мені, що мій син геть неслухняний, просто некерований, чужих людей не слухає. Є до мене прохання, аби я з ним поговорив. Виникає відчуття, що все те від нашої розлуки. Ті, хто працював над укладкою кабеля, показує комусь зі старших (бригадиру?), що "як не крути", а він дубовий. Дивлюсь на той сірий кабель і розумію, що тим двом хлопцям, що працюють над його монтажем, з ним одним не справитися, реально грубезний і неверткий. Думка аналізує далі: але ж якось його змогли впровадити в лоток, хоч на краях нині й не гнеться? 0244'

Їхав додому. Зійшов із автобуса. Зайшов у чужий під'їзд. Ліфтом неможливо скористатись - карткова система. Якесь знайоме обличчя дівчини. До неї зайшов у квартиру також знайомий мені хлопець. Навіть і не думав, що вони зустрічаються чи живуть? Так було випадково присів на сходинках аби те побачити. Піднявся вище. А як спускатися - не сходи, а якась сповзанка. (Такі ж сходи для сповзання, вже фігурували в якомусь сні. Важко описати їхню конструкцію: видовжені округлі в краях із заглибинами, мало не наскрізь, бетоновані вертикальні ряди. В кожну з цих заглибинок можна було напівсидячи стати, як на сходинку, реально - сповзти). Вийшов на двір. Побачив цікавий ракурс для світлування "патріотично-історичний стенд (1-й план) + військова техніка (2-й)". Став робити світлину біля тієї зупинки, на якій сходив із автобуса, але вже у траві. Ракурс передбачав погляд: від долу догори, під певним кутом. У підсумку виходило так, що сонце забивало камеру. Роблю кілька знімків. Вкотре оцінюю фоторакурс двох військових фрагментів, в яких прочитувалась асинхронність за зрізом часу: актуальне нині й в минулому. Колеги, зацінивши мій погляд, теж захотілись знімувати. Поки відійшли в очікуванні. Прийшла дитина, дістала якийсь подарунок. Я почав висловлювати захват. Дитина почала співати пісню: куплет - українською, куплет - польською, а решта - іспанскою. 0418'

Промисловий цех. Вилажу на громезну робочу машину. Ще теплу від цілоденних тестувань і перевірок. Підійшов чолоківк, попросив злізти. Я хутенько зійшов до долу.  Розговорився з ним, він представився аналітиком, який має вміти бачити багато різних речей. Зокрема, таких деконструктивних у вчинках, як я. Прийшла бригада. Ще з ним згадав одну жінку з охорони праці "Барбару", яка так само, як і він ходить по будові й помічає недоліки. 0500'

Сон 280319 "Неочікувано стрімкі події"

Переходжу на пішохідному переході міст, знайомий мені з дитинства. Вже з далеку бачу колишню однокласницю Л., яка свого часу (реально: півроки тому) хотіла організувати вдруге зустріч однокласників. Тоді, коли востаннє бачились, спитала за мій намір прийти. Я висловив відмову, адже не відчував до того бажання. (Далі по сну). Бачу, що й вона мене вгледіла. Наближаємось один до одного. Вітаюсь, слово за слово, питаю: чи вдалася їй та зустріч? Вона ж, несподівано для мене, пожалілась: "З усіма пересварилася. Мої побоювання в пошуку однодумців, у даному випадку, скінчилися не просто нічим, але й викликом певної агресії". Кажу їй, що це, скорше, не твоя справа. От би цим зайнялися М. або І. ... Хоча, висловлюючи припущення, десь розумів і те, що й то зовсім не їхнє. Вона ж прокоментувала кожен випадок з кожної розмови по телефону. Відходжу від теми, питаю: як в сім'ї, на роботі? Для себе чую несподіване одкровення: "Я пішла з роботи, адже зрозуміла, що пропорщик - це не моє покликання". Тут я більш подивований, ніж від першої новини. Щось пробую прокоментувати, але врешті розумію, що спершу, як її побачив, вже відмітив для себе, як вона "ожила", посвітлішала, а на життя почала дивитися більш радісними очима до щирих і простих людей. Поки спілкувалися, звернув увагу, що стояли біля контейнера зі сміттям, з якого витікала рідина з влежаних харчових відходів. Якась незнайома мені пара підійшла до неї і ми розпрощалися. Відійшовши в бік моста, примітив, що стою біля сучасного цегляного будинку нерівної форми, зробленого переважно білою цеглою, а в переходах (карнизи, виступи, елементи) - червоною. Найбільше зачепило моє око криве вікно на другому поверсі, яке мало певні додаткові цегляні "доліплення" й робило його більш викривленим. Постоявши трохи, так, наче перед пішохідним переходом, переношусь у наступну частину сну.

Я їду в автобусі, дивлюсь крізь вікно на дорогу. Раптом бачу, як у вантажної машини, яка їхала по тій же дорозі, що й ми, відривається подвійний причіп. Від того їх вигинає так, що розходяться в різні сторони. Кузов із водієм пішов уперед. Його починає заносити, від чого водій вилітає з машини і його крутить по асфальту до зустрічної машини, в якої, саме тієї миті, лопає колесо. У другої машини водій не може впоратися з керуванням і він наїжджає на того чоловіка, розриваючи його навпіл. Голова з руками відлітає в сторону, видно, як щось встигає викрикнути тому водієві. Руки на асфальті лягають так, наче хочуть дати відпочити голові. Дивлячись на все те зі сторони, що я, що інші люди в транспорті, від пережитого шоку, змогли лиш видихнути: "О Боже, о Боже..." 0315'

Їмо шоколад: одна долька, друга, третя... Дивлюсь, залишаються дві продовгуваті пластинки, кажу: а це для дітей! - і згортаю шарудливу упаковку. Зі сторони чую чийсь схвальний голос. 0500'

Сон 270319 "Робота з очікуванням змін"

Запускається завод з виробництва металопрокату. Я працюю електромонтажником. Разом зі мною в бригаді ті, хто згодом буде працювати у відділі збуту. Очікуємо, коли настане той день і все запрацює. Попросили внести пропозиції ще до запуску. У мене ідея: підписати з оптовиками металопрокату договори наміру, аби визначити майбутні об'єми і налагодити контакти. Разом із тими, з ким працюю, підходимо до машини, складаємо якісь речі та робочий інструмент. Запрацювався так, що мені кажуть: "Ще трохи і кінець дня! Скоро будемо їхати!" Стоїть бригадир, який має дати на мою пропозицію своє "добро". Я про себе міркую: якщо захочу піти з такої роботи, кому я віддам напрацьованих клієнтів, чи їх всіх розподілять між усіма?

Сон 260319 "Невидиме - в середині"

Заклад відпочинку, в якому можна непогано поїсти і послухати хорошу музику. На місці, відведеному для музикантів, стоїть поляк, який на якомусь етапі перевтілюється в негра. Якимось кадром він є невидимим, лише руки з червоними рукавами, які тримають гітару, видають його. Цю зміну я угледів, коли мій погляд від нього віддалився. Насправді, скільки себе знає, він є невидимим, але, щоб заробляти на життя, мусть постійно перевтілюватися в якийсь образ. Така поведінка спрямована лише на те, аби залишатися на видноті. 0256'

Заходили в дім два майстри. Одному приглянулась моя робоча куртка, другому, слово за слово, моя робоча скринька. Продав їм і ту куртку і ту скриньку з інструментом. Коли майстри пішли, виявив, що куплене забули взяти з собою. Тому, в останню мить по їхньому відходу, догнав власника скриньки, щоб віддати перше для другого і сказати, що забув забрати свій інструмент з купленої ним скриньки. 0405'

Пристає дівчина. Прийшла до дому, нав'язливо себе поводить. Баба дивиться на неї з червоними очима співчуття і злості. 0432'

Короткі штрихи для розуміння сновидінь

Сон - це якась певна умовність, де один сюжет або образ може плавно перетікати в інший, а один герой напочатку, врешті стає іншою особою. Ще й фіналу, як такого, майже не існує: виникає враження, що сон обірваний, його можна було б додивитися, сюжет якраз підійшов до розв'язки. А якщо постаратися відмотати в пам'яті стрічку сновидінь десь у глиб часу, виявиться, що таких "розв'язок" зустрічаємо на кожному кроці. Сон рухається напливами: один сюжет, другий, третій... і всі вони чимось взаємопов'язані, намагаються донести щось одне, що інтуїтивно розумієш, а правильні та єдино важливі слова підібрати не можеш. Це такий світ, де образи живуть поза межами нашого логічного сприйняття. Ми можемо усвідомити і описати сон по пробудженню, але вплинути на його розвиток і логіку дій під час творення - ніяк. Можна лише поставити проблему, аби спробувати крізь сон знайти варіанти її вирішення, або бути неусвідомлено чимось перейнятим, що стане причиною його з'яви, але тут можуть існувати, при повній свідомості, бар'єри переконань у чомусь іншому, що може перешкоджати розумінню сновидіння. Ще можна бути переконаним у тому, що образи в снах завжди буквальні, ми їх легко розпізнаємо: в них є знайомі місця, люди, дії, а виявляється, за всім тим є щось більше, що варто дочитати (правильно розтлумачити) за тією "декорацією". Також уві сні відсутнє критичне мислення (про це мені вже доводилось писати), тому так складно себе переконати в якості отриманої інформації, важливості пробудитися і зробити запис.

Сон 240319 "Нереалізовані бажання"

Кінець фільму. Герої збираються у відпустку. У знак успіху встановили другу антену. Якщо протягом сюжету я був у ролі спостерігача, то тепер - головного героя, який заліз на дах і біля антени виголошує свою останню репліку. Героїня має летіти на якомусь драконі зі своїми родичами. Звертаю увагу на елементи антени, яка має пару накручених спіралей - металом на метал. 0233'

Романтично пригодницький сюжет з елементами мазохізму та криміналу.
Головний герой намагається сподобатися одній жінці, але все, що їх в'яже, так це професійні стосунки, які час від часу сходяться у вирішенні певних завдань. Його долають сумніви: він відчуває в собі дуальність в усвідомленні своєї статі, дехто б дав назву "бісексуальність", але це визначення дається людям з однозначною реалізованістю, а тут, з одного боку він все життя хотів би бути жінкою, з іншого - в нього прокинулися почуття саме до тієї, яка його ігнорує в сексуальному питанні. До слова: головний герой десь схожий на Фреді Меркюрі, зокрема вусами. Він призначає професійну зустріч десь на заправці, в процесі роботи пробує виразити свої відчуття, які даються доволі складно. У паралель виникають (за кадром) думки в жінки, за якими ми чуємо про її вагання і сумніви в його до неї щирості. Не менш складні внутрішні вагання й у неї. З'являється одразу кадр, за яким важко второпати, що коїться: цей чоловік у туалеті, частково привстає з унітазу, де перше, що бачиш - по ногах стікає кров... Погляд не в фас, а в профіль, тому поява крові неясна. Він знову присідає, й долею секунди помічаєш, що він без чоловічих геніталій. Наступним кадром показують, як жінка, з якою він був на тій заправці, нарешті приймає рішення запропонувати приватну зустріч. Перебуваючи в середині приміщення, не помічає, як зовні на станцію нападають озброєні бітами молодики, аби побити вітрини, вкрасти щось із магазину. Біля якогось смітника спиняється один з тих хлопців, піднімає з асфальту якийсь аркуш паперу, чи шмату тканини (трохи невиразно), й змінившись в образі, розуміє, що тримає річ залиту кров'ю, кидає на землю. (Мініпробудження й продовження сну з іншим сюжетом, але з тими ж головними героями). Жінка і чоловік зустрічаються в такий же вечірній час біля ліхтарного стовпа, десь у парковій зоні. Вони тут сам на сам, їм є, що сказати один одному. За кадром починає звучати вірш по одному рядку, з паузами, аналогічними до прочитання:
"Пора би осінь перейти,
Забравши назовсíм зміїні жалі..."
(Почув лише три рядки, запам'ятались лише два перших). 0530'

Сон 230319 "Пора зловити рибу!"

Я один з мешканців готелю, але оцінюю себе так, що взагалі тут є випадковою людиною. Проходячи коридором, десь другим поверхом, подивився на дивну стіну, виконану в темному склі. Посеред стояли двері, замасковані в тон стіни, із-за яких вийшов у трусах поважний чоловік років сорока, прикриваючись ковдрою, і, долаючи сприйняття себе в такому образі для сторонніх, попросив мене, аби йому замінили постіль. Дивне прохання, як для мене, такого самого мешканця закладу, як він. Так, різниця є - він мешкає в номері люкс, але для мене це байдуже. Дивно лише те, що до такого клієнта нема належної уваги. Позаду мене з'являється із-за інших дверей жіночка зі своїм проханням, десь зі знущальним тоном: "от у нас проблема, і не така, як в цього чоловіка, який просить лише замінити постіль..." Розумію, що мені треба спуститися на рецепцію і попросити, аби вони приділили увагу своїм мешканцям.

Туристична мандрівка. Плавучий по воді трактор заїжджає у воду бурхливої та стрімкої ріки.
Як продовження сну, виникає другий образ, де вже не ріка, а море. Припливають до берега вітрильники, пристають біля скелястого берега. З них сходять човняри. Дивлюсь на все з висоти пташиного лету. Частина берега зроблена, як для мене, незвиклою бетонованою пристаню. 0400'

Каже дитина до свого батька: "Я розчарований, що ти за своє життя так і не зловив для мене рибу!" Після цих слів я замислююсь і роблю проекцію на себе, якби таке сказав мій син. Якщо на сцену я дивився зі сторони, то, по сказаних словах (вкотре спостерігаю подібне преображення в снах), я опиняюсь у ролі згаданого батька, який має віднайти правильні слова. 0435'

Слово "Premium" написане в стилі лейби "Puma". 0500'

Сон 220319 "Знеславлений праведник"

У лазні є два басейни. Один - теплий, другий - змерз у лід, має високу кригу синього кольору. Розтоплюю той лід, але в основному - не виходить. Працюю довго. Басейн частково наповнюється водою, та крига не сходить. (Колір синього льоду вже був у якомусь забутому сні). Мій бригадир каже, що пояснить керівництву ситуацію, що нічого не можна зробити. Насамкінець з'являється професор, який завідує першим басейном і каже, що все, чим може допомогти, він зробить. Відкриває поличку, а там різні ґумки і засоби для чищення. Але побіжно продивившись, розуміємо, що питання того розкресаня криги він таки не вирішить. Зі слів керівництва: обіцяють, як зробиться перший басейн, перейдемо до другого. 0308'

Виявилось, наче для конкурсу, в моєї доньки немає необхідних художніх робіт: були, а як треба - немає. Поїхали родиною до якогось житла, яке уві сні є нашим, і там, серед складених речей знаходимо її роботи. Кажу дружині, що вони інші, аніж ті, які шукали, але не гірші, можливо, кращі за ті.

Сюжет сну - це суміш періодів середньовіччя і нашого часу, можливо, десь і майбутнього. Якісь елементи схожі з художнім фільмом "Час".
Головний герой грає праведника: просить у людей милостиню на благі справи. Раптом він зачіпає одного хлопця, який впізнає в ньому колишнього злочинця і брехуна. Все б нічого, якби цей праведник не говорив за чесноти і щодо них не чіплявся до людей. Той, хто в ньому впізнав нечестивця, почав так само, вголос, перед усіма на вулиці, говорити: це ти той, хто кинув мою сестру, обкрутив голови трьом дівчатам і зробив їх вагітними, втік від відповідальності... І далі, щось у такому дусі. Тому хлопцеві нічого не залишалось, як вислухати все про себе в повному мовчанні. Можливо, щось і хотів сказати, але бачив, що тут слова будуть спрямовані проти нього. 0500'

Сон 200319 "Чергові преображення"

Я на робочому місці, щось робимо з кабелями. Спілкуюсь з колегою. Привозять на "Manitou" піддони, до яких треба щось прикрутити, а щось зняти для роботи. Перевдягання з колегою в костюми тварин. Колега під певним наркотичним впливом, про що я дізнають пізніше.

Я на батьківському городі, на якому спочатку гуляю і розглядаю врожай, щось поправляю. Відбувається перше преображення: все, що лежало на землі, тепер бачу в великій кількості води, в якій плаває врожай кабачків, разом зі своїм листям і стеблинами. Деякі кабачки завеликі, приймаю рішення їх зрізати. Якщо спочатку вода чиста і прозора, а врожай схожий на казку, то думка, про відкриті в приватному секторі туалети, змушують підозріло про неї думати. Відбувається друге преображення: виникає переконання, що вода замулена нечистотами.

Робоча поличка, на якій лежать фігурні поробки зроблені з пластиліну дитиною одного з колег по роботі. Переважає космічна та водна тематики: живі істоти, короблі, медузи. Я кажу колезі, нехай би він їх забрав додому або компактно виклав, звільнивши тим місце, а він їх розклав так, що все звільнене місце стало зайнятим сюжетністю між образами, чим наповнені були фігурки. Головне: красиво!
0205'

Сон 170319 "Гра на запам'ятовування"

Є молодшим викладачем (переконання не чітке, це лише спроба визначити свій статус) акторського, можливо, режисерського відділу, де серед студентства відчуваю себе одним зі всіх. Проводжу гру на запам'ятовування серед групи своїх студентів. Треба згаяти час, аби не просиджувати в тривалому очікуванні. Наприклад, прошу всіх розвернутися в інший бік і детально описати викладача. Для себе відзначаю, що вона є доволі артистичною, вдягненою в легкий блакитний одяг. На сказане мною, присіла на підлогу, як то роблять балетмейстери, після тривалих вправ, але тут все більш легко (без втоми), у чомусь доведене до аристократизму. Так, як мешкаю в одній кімнаті з колежанкою (лише професійні інтереси), наводжу приклади з наших вправ на спостереження. Відзначаю, що одна дівчина з групи проявляє хороші здібності на запам'ятовування, має до того якийсь природний талант. На реакцію "мешкати з дівчиною", викладач висловлює, що у нас можуть вчитися, а це означає "мешкати разом з дівчатами" представниці інших народів, зокрема Африки. Після сказаного, у певному розмірковуванні вжив слово "негр", не примітивши поряд себе чорношкірого хлопця. Вирішив вибачитися, а він це сприйняв спокійно, принаймні, по виразу його обличчя, я не побачив нічого злого. 0345'
P.S. Родзинка такого сну в тому, що, запропонувавши гру, не зміг пройти його сам.

Сон 160319 "Практичні можливості"

Їду красивою весняною дорогою до незнайомого мені гуртожитку. Я знаю, що там маю отримати безцінну інформацію, яка заповнить брак у моєму досвіді. Заходжу в доволі пристойну квартиру, знаю, що вона моя, а в ній - перший раз. Туди ж уперше прийшла для репетиторства знайома мені вчителька (у реальному житті вчитель української мови та літератури, ще й класний керівник моєї доньки. Згадуючи сон, не можу уяснити до кінця її зв'язок з тією квартирою). Отримавши певні знання, я б це назвав осяяня, йду на роботу, аби поділитися з чоловіками новою інформацією. (Разом із тим розумію, що ті знання не пов'язані зі згаданою людиною, хоча мають якусь прив'язку). З одного боку вони (хлопці) знають, про що йде мова, хоча не відають про ті нові практичні можливості. Дорога від згаданого дому пролягає тими ж гарними вулицями, якими йшов до нього. Навіть здивувався, як зумів одразу запам'ятати маршрут за чудернацькими поворотами. Отже, отримана мною інформація вигладає так: треба носити "мімікріючі кільця", які входять з гармонію з магнітним полем людини. Уявив їхню дію, як вони рухаються вздовж прямостоячої людини. 0024'

Мати готує святкову страву. Я допомагаю, але маю на те своє бачення. Виявив, що до столу не маємо хліба, а для якоїсь солодкої страви - желатину. Вирішую піти й купити. Іду в магазин. По дорозі зустрічаю батька, який іде з солодкою паличкою в роті ("соломкою") (подібний образ вже виникав з ним у снах, коли йшов із "Чупа-чупсом"). Наблизившись, побачив, що він її якось хитромудро підпалив, наче цигарку. В руках тримає якийсь великий подарунок і раптом: він не сам, а з якоюсь молодою особою. (Дивне "домальовування" під час сну). Зустрічаємось, вітаємось, батько з певною веселістю виказує якусь приємність і підкреслює, що йде до нас не сам. Я в шоці, але думки залишаю при собі.
Заходжу в магазин. До хлібного відділу стоїть велика черга, але рухається швидко, адже двоє продавців на одну касу. Разом із тим черга роздвоюється: існує ще одна точка продажу хлібу, посеред черги (справа), в якій можна купити хліб за дрібні монети. Розумію, що в мене їх немає, лише купюри. Треба стояти далі. Наблизившись, помічаю, що в цьому відділі більший асортимент товару, але якийсь він дивний: разом з хлібом продається буряк, капуста, морква... Більш за все вразили на хлібних корзинах великі головки червоного буряка. Купую дві буханки хліба: даю купюру, а продавець - решту, дріб'язком. Йду в інший відділ, аби дізнатися за желатин. Відзначаю: як суттєво і вкотре все змінилося в цьому магазині! Підходжу до "молочного", питаю. Кажуть, що не в них. Звісно, колишній відділ, який мав багато місця, чомусь змалів і асортименту там: "хоч і не питай". Йду до кондитерського. Стоїть черга, але менша, як за хлібом. Аби не тратити час, вирішую запитати за желатин напряму у продавця. На моє питання відповідають з черги, що все "ок", він тут є! Якась жіночка продовжує тему про мій желатин, міркуванням уголос про власний піст і певні страви. Підсумовуючи, що такий обов'язковий продукт, як желатин, мав би символізувати неймовірне дотримання посту, до якого вона ще не дійшла. І в той же момент спробувала висловити захват моїм пісним вибором. Сказане нею відкидаю і кажу, що я купую не заради згаданого посту, адже маю свої гастрономічні міркування. 0430'

Сон 150319 "Зміни для входу"

Повертаюсь на стару роботу. Тепер це вже меблевий магазин: приміщення залишилось старе, але переобладнане під новий асортимент товару. Суттєво змінився інтер'єр: додалось більше стилізації з перевагою на червоне зі срібним металом. Залишилось старе керівництво, частково оновився обслуговуючий персонал. (Хоча я їх не бачу, але маю в тому переконання). У перший день на роботі маю прийняти обов'язки від попереднього працівника. Заходжу і бачу, як чекає в салоні одна особа. Кинув оком, чи залишилась стояти на старому місці мікрохвильовка. Виявив, що її оновили на більш сучасну. Подумав, що треба буде розігріти піцу. Візуально оцінив зміни в салоні, які стали на краще. Пішов у кімнату зняти одяг та перевзутися. Виявилось, що з дому не взяв свої капці. Побачив кілька чужих і вирішив на день позичити одні з них. Взувся. Вийшов у салон магазину, підійшов до жіночки, яка чекала. До останнього була підозра, що це працівник, з яким я мав би все обговорити, а виявилось, що це клієнт, який терпляче чекає на мене. Подумалось: а де ж працівники? Просто так залишили магазин і пішли?? Розпитав, чим я міг би їй зарадити? Виявилось, що вона не може "зайти в систему". Прошу розповісти детально. Уважно вислухавши, кажу їй наступну фразу: "Звісно, ми не все можемо перевірити на комп'ютері!"

Річний підсумок спостереження за снами

Вже минув рік, як я веду блоґ "Сни Лоґоса" ("Сни Logos'a"). 13 березня 2018 року був зроблений перший допис, у якому я описав сон. Разом із тим, цим же днем дописав кілька збережених за різний період та відтворенних по пам'яті снів. Записувались вони майже кожного дня.

Нині архів блогу (вибачте за статистичне марудство, але, для осягнення процесу їх з'яв, навіть самому цікаво) виглядає так: березень 2019 - поки 13 дописів; лютий 2019 - 25 дописів; січень 2019 - 23 дописів; грудень 2018 - 29 дописів; листопад 2018 - 22 дописів; жовтень 2018 - 22 дописів; вересень 2018 - 28 дописів; серпень 2018 - 21 дописів; липень 2018 - 20 дописів; червень 2018  - 26 дописів; травень 2018 - 26 дописів; квітень 2018 - 23 дописів; березень 2018 - 27 дописів. Отже, дві третини місяця - це можливість мого сну (як процесу) творити повноцінні сновидіння, а свідомості, в стані пробудження, їх фіксувати уважним записуванням.
Серед 305 дописів наявні 17 статей на цю тему, у підсумку - це 288 снів за цілий рік, а точніше ночей, протягом яких могло наснитися й по кілька сюжетів. Усереднюючи число, може вийти більше 500. Але не в кількості справа! Привчивши себе не лінуватися системно фіксувати і відтворювати в стані бадьорості сни, довів собі здатність людської свідомості звершувати подібне.
На майбутнє, не прагну спинятися на досягнутому, адже сон дозволяє мені краще збагнути свій внутрішній світ, пізнати мінливі процеси, які "протікають" протягом життя, досягти гармонії душевного й внутрішнього станів, розкрити в собі нові потенціали - пізнати себе!
Аби дізнатися про мої досягнення в розумінні даної тематики, запрошую переглянути написані статті цього блоґу за згаданий період.

Чому нам сняться сни? Власні спостереження

Особливості сновидіння

Тлумачення снів

Про організацію часу на сон і вміння записувати побачене

Чому важливо записувати сни?

Сім причин, чому я записую сни?

П'ять штрихів про вміння запам'ятовувати сни

Сон як інструмент пошуку правди про себе

Як зрозуміти сон? Спроба осягнення процесу його творення

Сприйняття появи сну за аналогією з відтворюванням почутого тексту

Чому уві сні ми проявляємо активність?

Сон як інструмент стабілізації психо-фізичного стану людського організму

Коли легко розтлумачити сон?

8 причина, чому я записую сни?

Сон на межі бажань і можливостей

Рекомендації, щоб бачити сни

Рекомендації для розвою позитивних снів

Приємних сновидінь!

Сон 130319 "Втеча від шоколаду"

Ділянка дороги від гастроному до батьківського дому. Проходжу нею і дивлюсь на обійстя в часовому зрізі: рік, два... п'ять... Насамкінець розчаровуюсь: життя в людей не поліпшується, а гіршає.
Розумію по зовнішньому вигляду дворів: це свого роду фінансовий стан родини. Ось один двір: геть змарнів, а скільки було надій на поліпшення, пам'ятаю, як то все робилось! Ось другий двір: навіть залишилась вивіска, яка від часу вицвіла: "Лариса Палімарчук _ Бюро перекладів". Для себе зауважую, що в прізвищі присутня явна помилка. Наче, подібні помилки, допущені від початку хороших часів, і призвели до відчуження - відвадження клієнтів і позитивного тренду.
Протягом сну існує герой - інформатор. Час від часу доносить нам певні істини про життя людей, які виявились безвартісними, адже постійно прикрашав оповідки перебільшеннями, такою собі напівправдою. 0010'

Сюжет про батьків, які роблять дітям шоколад. У цьому їм допомагають домашні тварини: кіт і собака. Все відбувається доволі весело та радісно, під музику та підтанцьовування, гармонійно та синхронно, як то люблять нині змальовувати в багатьох гастрономічних рекламах, поки мама не каже, або вдіює так, що говорить за неї: "Стоп, з мене досить!" - і "сходить із дистанції".

Сюжет де чоловік у телеефірі розповідає про себе і свою роботу. Все б нічого, але вирішив похвалитися, що "тирив" на роботі мідь. Режисери, ще ті гумористи: знайшли кадри, які ілюструють його професійну діяльність (будні) та процес "видобутку" міді (святкові дні). Не полінувались і змонтували з ним цікавий відеоряд: як "наївні" слова стають "гіркою правдою" про саму людину. 0500'