Сон 280620 "Невже вистачить?"

Бригада чоловіків заселяється у нову квартиру. Я серед їх числа. Спочатку приїжджає перша частина людей, серед яких я, а за пару днів - друга. Про те, що мали доїхати ще робітників - ми не знали. Як вперше заселялись у квартирі, я обрав крайнє ліжко, а як приїхали нові робітники - ліжка доставили і їх загалом у одному ряду виявилось із 10-ть, а моє - передостаннім. Був і другий ряд, але там було лише десь із чотири ліжка, а далі, ближче до нас, два столи. І все це в один ряд. Я питаю: на таку кількість людей, що замешкали, невже вистачить цих двох столів?

Сон 260620 "Безрезультатна відповідальність"

Я на чиємусь дні народження, на яке зібралося доволі багато народу. Разом із тим знаю, що цього дня на інше свято - весілля якихось далеких родичів по материній лінії - пішли батьки. Ці два заходи відбуваються одночасно, але незалежно один від одного. Якоїсь миті хтось не зміг додзвонитися до моїх батьків і я змушений був піти до них пішки, аби повідомити важливу інформацію. Чомусь пішов у трусах і одній майці. Прийшов і потрапив на самий розпал весілля. Першого, кого зустрів, був дід Григорій (в реалі - померлий). Всі вже були веселі, гамірливі, батьки сидили за столом, балакали та їли. Поки я очікував повідомити те, з чим прийшов, мені вже принесли страву: салат із двома дивними соковитими колючками, схожими на круглих риб або м'ячики з пухирцями (в реалі чогось подібного не зустрічав). Поки їв той салат, ті дивні колючки відкладав наостанок. В результаті роздивився, що вони ледь припорошені піском, так, наче верхні листя капусти, тільки-но зірваної з грядки. Відклав їх у сторону й на тому спинився. Тепер я змушений якимось бусом проконтролювати, як родичі роз'їдуться по домах. На якомусь етапі бус зупиняється, якісь родичі сходять, інші сідають назад і при всьому тому, в процесі, викладаються з багажника якісь чемодани, ставляться на тротуарі, одні беруться, інші - ні, хтось розходиться, хтось сідає, а в результаті залишаються такі, до яких немає нікому жодного діла. Я ж питаю: чиї ж вони? А у відповідь: ніхто не знає. 0520'

Сон 240620 "Прихована правда"

Сниться, що я розповідаю жінці, як моя знайома обмовилась, що знає мого батька. Спочатку не надав цій інформації важливого значення, але, як виявилось, ця історія має своє продовження. Тієї миті я просинаюсь і згадую вчорашній сон.
=》
Мій батько, обвіяний чарами якоїсь коханки, почав діяти всупереч здорової логіки, що покликана була б не шкодити своїм дітям, зокрема мені, а допомагати. Зокрема почав виходити на моїх знайомих, платити їм гроші, аби вони почали справляти на мене певний вплив. І так із кожним роком цей вплив починав зростати до такої міри, що самі знайомі почали натякати на особисте знайомство з моїм батьком.
- А я знаю твого батька! - каже Л.Г.
- Це не дивно, адже він телемайстер. Його багато хто знає! - відповів без сумніву.
- Я ж знаю його інакше, - змушуючи мене подумати розлогіше.
Тієї миті я згадую, що про таке ж знайомство розповідала півнатяком Т.Ш.
- І що ж це значить? - подумав я.
Тієї миті все стає настільки виразно ясніти, що я все зрозумів ("пазли склалися"): батько почав використовувати вплив на мене, чого раніше не робив, від знайомства з однією жінкою, що стала його коханкою і всіляко впливала на його дії. Мешкали вони в невеликій білій хатинці, до якої він заходив час від часу, а згодом, мало не оселився назавжди.

Групі студентів у якомусь промисловому парку розповідаю історію про те, як працював у Польщі. Тепер я в аналогічній ситуації, але студентів лише двоє і це дівчата, які зайшли в кімнату. На якесь питання долучився до розмови колишній мер міста (в реалі - дійсний) С.Сухомлин, якого вони не знали. Під кінець розмови хотілося б повідати: з ким саме вони розмовляли, але всі звикло розійшлися.

Я на новому об'єкті. У кімнаті, в якій поселився, зустрічаю незнайомого мені з інших будов робітника. Він повідомляє, що завтра свято "8 березня" - робочий день, отже оплата подвійна. Можна вийти сьогодні, аби "застопорити" місце на завтра. Розумію, що саме сьогодні мені почати працювати буде добре, адже завтра вихід на роботу гарантований, а я тільки-но з дороги. Тепер зібралися всі робітники. Дивлюсь на їхні обличчя, аби впізнати когось, хто мені знайомий. Наче зі спини - одного вгадую, а другого впізнаю однозначно - це колишній бригадир Є.С., що порадувало.

Подвійний фрагмент: тримаю свій носовичок на перилах автобуса.

Син в чужому місті хоче в театр. Виходить з дому, сідає в автобус. Жінка в паніці, я - спокійний. Невдовзі знаходиться. 0350'

Сон 220620 "Чужа стіна / фрагмент-світлина"

З певного місця витинається фрагмент розміром 15×20, щось середнє між шматком стіни, твердою палітуркою книги та листком з фотоальбому на одну невелику чорно-білу світлину. Цей фрагмент маємо, як робітники, перенести на стіну дому. До останнього: ідея, реалізація витинання - видаються нам успішними. Ось ми стоїмо перед побіленою хатиною і міркуємо: куди і як його вставити? (Хатина нагадує батьківську врем'янку, з тієї сторони, де свого часу, у юнацькому сні, я виявив на городі могили померлих родичів). Приходить господар цієї хатини і каже, що встановлювати той фрагмент у стіну категорично забороняє.

Сон 200620 "Видача зброї"

Десь у пошуку нової роботи я познайомився з жіночкою, яка займається кадровими питаннями. Вивчивши мою біографію, вирішила, що для мене обов'язково мають видати автомат, і терміново зайнялась цією справою. Тепер я з нею в якомусь чиновницькому офісі маю розписатися в різних журналах за ту зброю, яку сьогодні видадуть. До останнього дивуюсь: навіщо вона мені? Але та жіночка, дивлячись на мене і моє майбутнє, залишалась у своєму виборі настільки цілеспрямованою, що я довірився її діям, як частині якогось великого плану, в деталі якого вона ще до кінця мене не посвячує. Поки перебиралися журнали, підходили якісь службовці при високих погонах, в яких я не розбирався, і їхні сумніви так само розвіювалися фаховим поглядом цієї жіночки в майбутнє. Раптом для себе виявив, що на одному журналі було моє прізвище, як виявилось - однофамільця, який працює тут одним із дозвільних чиновників. У тому журналі я не мав розписуватися, хоча постало питання: чи треба це робити в "будівельному"? Отримавши негативну відповідь, на тому й завершили. На якомусь етапі, уявно примірюючи до себе автомат, спробував зрозуміти: як його триматиму в руках, будучи в окопі; як по мені стрілятимуть і над головою від куль злітатиме земля; як відеоприціл забезпечуватиме мені потаємність для ворожих куль. 0630'

Сон 190620 "Нечитана бібліотека"

Дивлюсь на книги власної бібліотеки (насправді, давній образ батьківської), зокрема на кіпку однієї серії, яку свого часу купив оптом, але так і не читав. Вирішив ту серію продати, аби не займала місце на поличці. Почав її перебирати. Деяки книги дублювались. Подумалось: чому я раніше цього не зауважив? Одна з них була розчухрана (читана-перечитана) так, що не мала товарного вигляду, хоча її повторювала книга у кращій якості. (Образ із цими книгами якось вже фігурував у забутому сні). Отже, відібрав! Дивно, але майнула ідея продати інші книги, коли подивився на бібліотеку цілком. Зокрема подумалось за російськомовну літературу, якої було більшість. Хоча, - подумалось ще, - кому вона потрібна? Вже від початку - це є добра ідея: виставити всі книги на сайті, так би мовити для продажу, але тим самим зробити інвентаризацію (опис) всієї бібліотеки. Тепер кудись збираюсь із дружиною. Дивлюсь у дзеркало, а щетина над вусами (зліва) нерівно росте, так, начебто в тому місці приховалась родима пляма. Відзначаю, що якось це не пасує до зовнішности. Добре було б підголити, але ми вже виходимо з дому.

Сон 070620 "Від такого судження аж прифіґів"

Повертаюсь на стару будову, на якій пропрацював більше року. Робота на ній весь час викликала задоволення, особливо в розумінні з боку начальства та злагоджености колективу. Мій приїзд співпав із корпоративним святом, на яке одразу й потрапив. Атмосфера на ньому так само відзначалася відкритістю розуміння і щирістю суджень. Ось я стою в невеликому колі колег, а біля нас якийсь керівник, досі мені незнайомий: світлоруденький, з характерною апропорціональністю обличчя: великим черепом та заменшеними формами нижньої частини обличчя. По ходу розмови розумію, що це німець чи австрієць, спілкується і розуміє ще російською, якою я для нього й висловлюю своє відверте судження:
- На цьому об'єкті справді приємно працювати! Коли треба вирішити будь-яке робоче питання, завжди є куди підійти і тобі зарадять: у майстерні, на складі, у механіків...
По завершенню моєї тиради, виникає мовчазна пауза, за якою цей керівник у доволі різкому тоні відповідає тією ж російською:
- А яке ти взагалі мав право говорити?.. (Пауза). Чи ти хочеш, аби ми завтра подзвонили на твою фірму і з тебе зняли... (замислився) як його?.. - доплату?
Від такого судження аж прифіґів: я так щиро і відверто, і лише з позитивними намірами, а він маніпулятивно, використовуючи лише статус своєї посади, показує мені місце!? На сказане вмовкаю. Для мене така людина вже від знайомства не має авторитету. 0130'

Сон 060620 "Викриття внутрішньої сутности"

Сюжет сну побудований наче одна з серій фільму "Беверлі Хілз". Присутні колоритні за характером герої, зокрема два хлопця і дві дівчини. Одна з дівчат такої ж зовнішності, як і у фільмі (Шеннен Марія Догерті). Оригінальний образ одного хлопця (переконання, що я його вже бачив уві сні, а в реальному житті - ірреально): неймовірно кучерявий, має підвищену волохатість, особливо зі сторони спини, довгі коси, що разом розвіюються на вітрі з метр, а зі спини прозирає своєрідний хвіст темно-сірого кольору, що стоїть сторчма, як у півня, але красиво окреслений, як у глухаря. У сюжеті присутрій ще один герой, який підлаштовує цих хлопців на якусь аферу. Все затівається таким чином, щоб дівчата не володіли правдивою та вичерпною інформацією. Діалоги чоловічої сторони до жіночої подаються під соусом "вір мені!". Одна з дівчат підбурює іншу (ту, що схожа на Ш.Догерті) підслухати їхні розмови, що й трапляється. Хитромудрі плани хлопців руйнуються, наче картковий будиночок: оголюється вся сутність кожного в тій справі. Причаївшись на віддалених ліжках, дівчата чують справжню суть намірів. У вирішальний момент скидають із себе ковдри і мовчазним виглядом показують: що-що, а ви нас не чекали! Закінчується діалогом, як дівчата сидять на передньому плані, а хлопці стоять на задньому (справа від глядача), на певній відстані один від одного. Цікавою обставиною є те, що всі вони були голі, хоча тієї миті моє ставлення, як глядача, було нейтральним. Дивлюсь на того кучерявого хлопця, а його коси по всьому тілу так і розвіваються по вітру. Поглядом вивчаю його образ: рослий, з ситим животиком, рослинність на животі суттєво менша за ту, що має за спиною, хвіст надає виразної статусности у порівнянні з іншим хлопцем, який виглядає поряд із ним доволі скромно.
P.S. Ані фільм "Беверлі Хілз", ані "Всі жінки - відьми", ані фантастичних сцен з нереальними персонажами за останній рік не дивився, що, як варіант, могло б лягти в основу цього сну. Тільки можна здогадуватися за причини виникнення таких героїв із певною мірою простим сюжетом. 0230'

Я серед учасників літературного форуму. Таке відчуття, що сам процес розпочато з моєї з дружиною ініціативи, хоча сам у ньому беру участь більше, як спостерігач за процесом і слухачем того, що читають. Багато спілкування і обміну літературними набутками. Асоціативно, сам захід відсилає мене до вечорів від ГО "Смолоскип". Ось автори зачитують по колу короткі філософські сентенції. Аби врешті-решт долучитися самому, згадую свою, але пригадування дається не одразу. Сентенція звучить так: "Тут питання ставлю я... До себе!". Поки пригадував, всі, хто хотів, вже прочитали і з легкістю перейшли до наступної літературної частини.

Заходжу в аптеку, довго думаю: що купити? - і вирішую взяти "Клотримазол" ("Klotrymazolium"), хоча думаю за "Синафлан", за ціною в 10 злотих. Беру гаманець і дістаю з нього дві монети по п'ять. У розрахунку дають сертифікат на володіння монетою в 5 злотих. Поки видавали, зі столу здмухнув якийсь округлий шматочок срібної фольги, яка невідь-звідки там опинилась. Виходжу на двір, дивлюсь на сертифікат, а він вигинається від вітру, дивлюсь на монету, а вона з отвором посередині. Отже, те, що я змів рукою з прилавку, і було серединкою цієї монети! Подумалось: як то вони (монетний двір) дивно її відчеканили, що внутрішня частина аж витоншилася до розміру фольги! 0435'
P.S. Насправді, образ 5 зл приснився викривленим: серединка монети мала б бути золотистою, як у реалі, а не срібною, як уві сні.

Сон 040620 "Таємна історія"

Дуже довго вибираюсь в мікрорайон Мал. рідного міста, який переважно складається з приватного сектору. Там маю давню роботу відремонтувати телевізор. Доволі довго підбираю час, аби туди піти, відшукуючи для себе нові й нові справи. Тепер я в родині дв. брата В., який має сина, а доньку від першого шлюбу дружини. В його житті є одна таємна історія, про яку я чомусь знаю (подібне відчуття виникає із-за переконання, що її колись вже чув уві сні). Згаданий брат був знайомий із дівчиною, яка вийшла заміж за іншого хлопця. І все могло б у їхньому житті бути не так, як сталося: та дівчина народила від брата хлопчика, про що не підозрював її чоловік. Згодом він її кинув, а брат, маючи вже нову родину, вже не мав можливости щось змінити. Так, цієї історії для багатьох не існувало, адже ніхто про неї не розповідав. Ось я у брата і ми маємо піти у той мікрорайон. Мої довгі збирання в ту сторону пришвидшуються бажанням брата вже там бути... Я знаю цю дівчину (таке переконання уві сні), колись її раз бачив. Брат же висловив потаємне бажання побачити свого сина, але для того мала би бути підстава. От я телемайстар, а він - разом зі мною. Все складається таким чином, що його зустріч із тією дівчиною виглядає, наче випадковість. Вона запрошує до себе... При вході у ворота зустрічаю її сина, років шести, а в його рисах знаходжу спільне з дв. братом. Особливо характерними для малого були чорні очі. Я ж міркую, що брат тут готовий буде затриматися надовго, але у мене від початку намір там не засиджуватися. 0203'

Сон 030620 "Подальший напрям життя"

На мій день народження починають прибувати гості. (Порушення логіки дат). Ось уже приїхала родина Л. з Ізраїлю. Підходить до мене двоюрідний брат І., разом із ним дв. брат О. (нас трьох об'єднує те, що ми одного віку), але я, зайнятий організаційними питаннями: розумію, що не встиг вчасно покупатися. Питаю в сестри Н.: чи можу піти в лазню під душ? Вона ж: "Заощаджуй гарячу воду, аби батько не сварив!" Разом із тим є потреба набрати відро води, але це можна зробити виключно в лазні. Разом із тим стаю свідком короткої розмови дв. брата І. з його мамою, на тему зароблених грошей, адже нині певний вибір напряму подальшого життя залежить від існуючої роботи, якої суттєво поменшало із-за кризи. Збираючись у лазню, щось дістаю зі своєї наплічної сумки, решту речей повертаю в неї. 0015'
P.S. Присутній зв'язок теми сну зі сном напередодні.

Я у Польщі в компанії знайомих мені людей (таке реконання уві сні). Сидимо десь на вулиці за спільним столом. Виникла потреба поділити на всіх круглу булочку з м'ясом, а немає чим. Я берусь вирішити це питання. Підходжу з нею до вуличного шашличника, бачу у нього на столі великий ніж і кажу польською: "чи міг би він мені розділити булочку", - а він не розуміє. За зовнішнім виглядом: уродженець середньої азії. Розумію, що треба підібрати інші слова: "Покроїти булочку!", - виказуючи бажання характерним жестом рукою. Хоча намір був розділити її на вісім дольок, зрозумів, що, із-за непереконливости її розмірів, реально лише на чотири. Разом із тим певною емоційною реакцією пробує взяти мене на кпини, повторюючи за мною слова і, наче невільно, показуючи її клієнтам зі сусідніх столиків. Навіщо? - питаю себе. Просте ж бажання!

Сон 020620 "Зустрічі з родичами"

Якісь завершальні справи по роботі, пов'язані з піском. Раптом зустрічаю бабу Євдокію. Починаємо говорити за життя, справи. Ідемо вулицею С.П. (Б.). Беру її за руку. Раптом починає вона співати різні куплети пісень, показуючи рукою то на одне дерево, то друге, то якусь споруду. І все зовні має якусь внутрішню філософію як візуальну, так і в словах. Проходимо ПТУ (в реалі - не існує), а я міркую, що тут вчився двоюрідний брат М., от і я також міг там навчатися! Тільки-но згадавши, зустрічаємо його по дорозі.

Просинаюсь, дивлюсь на годинник: 09:45. Що за масакра? - міркую про себе. - Мав проснутися о п'ятій годині! Іду до колеги в кімнату (в реалі схожу на дитячу в б.д.). Буджу його словами:
- Ти дивився, яка година? Ми запізнились на роботу!
- О, я вчора шашлик зробив! - чую перші слова по пробудженню.
Він піднімає голову, а це двоюрідний брат О.С. Тієї миті я пригадую вчорашній вечір, як пізно ми всі приїхали і мали ще сідати за стіл, але від утоми пішли спати. Асоціативно, десь тут і тітка О.Л. та інші родичі. 0205'

Сон і реальність: взаємозумовлені сили

Усе в цьому житті взаємозалежне, якщо ми хочемо змінити життя на краще, варто зважати на свої вчинки! Не останню роль у розумінні цих процесів відіграє сон.

19.04.20

Перечитуючи сни, звернув увагу, що їхні образи не мають давнини часу: я їх можу згадати такими в деталях, якби наснилися б мені сьогодні вночі. Це вказує на те, що сон, навіть у "реальному житті" поза межами часу. Дійсна реальність, підвладна часові, стирає пам'ять образів, так, наче притлумлює їхню глибинність.
30.04.20

Уві сні ми не можемо бачити або передбачити майбутнє, адже у ньому немає категорії часу. Час належить до тієї реальности, яку ми називаємо усвідомленою або об'єктивною, що не виходить за 3D-площини логічних суджень. Уві сні присутня інтуїція, яка підказує або застерігає шляхом образних асоціацій, максимально знайомих (зрозумілих) за життя сновидцю. 
09.05.20

Часом дивує, наскільки сон має свою логічну стрункість. Коли спиш, просинаєшся і частково фіксуєш сон, прилягаєш, аби у сні побачити забуті деталі, просинаєшся знову і дивуєшся, наскільки втрачається у відтворенні, шляхом пригадування, внутрішня логіка. Розумієш, наскільки "простими словами" це виглядає бідно, хоча й прагнеш максимальної правдоподібности. Це я збагнув тоді, коли зафіксував за собою, як життєві звички ми переносимо у сон. Достатньо мені привчити було себе просинатися і записувати сни, як цей процес почав неодноразово траплятися вві сні. Навіть, коли я розумію крізь сон, що я ще не проснувся, я просинаюсь уві сні та роблю те ж саме. Коли ж я, врешті решт, силою себе піднімаю, щоб записати побачене, розумію, що так гарно, як було сформульовано уві сні, я не відтворю.
10.05.20

Уві сні частково порушуються закони фізики, які не відходять від правил, завдяки отриманому протягом життя досвіду. Наприклад, я уві сні кидаю обірвану смужку з обгортки вафельної цукерки. Вона ж у свою чергу летить нехарактерним для неї чином, але впізнаваним рухом - за логікою падіння подібних предметів.
13.05.20

У нашому житті існує, майже 1/3 другої пам'яти, про яку ми мало що знаємо і до якої ми ставимось практично несерйозно - це образне мислення, яке виражається у снах. Протягом життя відбуваються мисленнєві процеси як у об'єктивній реальности, так і суб'єктивній - несвідомій реальности. Нам важко зрозуміти: наскільки несвідоме або недоусвідомлене впливає на наші вчинки та прагнення в об'єктивному житті. Задля виявлення і розуміння таких процесів варто почати записувати сни, їх аналізувати (без сторонніх "помічників", таких, як сонники, адже в кожного власний досвід) і співставляти образи, які, може так виявитися, є критичними для повсякдення.
14.05.20

Я мріяв свого часу написати найбільше поетичне полотно: якусь неймовірну поему. Життя привело мене до того, що цим "полотном" для мене стає власний блоґ "Сни Logos'a", до якого додаються, наче пензлем, майже кожного дня (ночі), нові й нові образи та сюжети.
15.05.20

Запис сну - це не "фотографія", а "художнє полотно", на якому образи зображені не обов'язково на 100% оригінальности. Художник (снописець) прагне максимально передати внутрішній настрій, але він далекий від розуміння тієї образности, так знайомої нам за реальністю. Видимий результат постає різними мазками, в залежности від стилю (внутрішної організації) сновидця, не викривляючи суть зображуваного, хоча під час трансформації образу в слово, відбувається певне його переінакшення.
19.05.20

Коли мозок спрямований на опрацювання фізичних дій: перетравлювання їжі, втома, хвороба, нервове потрясіння, - він не в силах зосередитися на сновидіннях. Мозок опрацьовує більш "важку їжу" присутности буття, яка заглушує ледь-відчутні настрої, які й визначають правильність наступних дій.
22.05.20

Сон = асоціація 》образ 》асоціація ...
25.05.20

Чому нас дивують сни? Бо виникає питання: звідки приходить інформація, про яку ми не володіли; образи та сюжети, яких не бачили; слова, які не чули в реальному житті? Отже, треба визнати факт, що крім дійсність усвідомлену, ми проживаємо ще одну - позареальну, звідки можуть черпатися невідрефлексовані осяяння, наміри, вчинки.
26.05.20

Сон 310520 "Виїдання внутрішнього погляду"

Переглянув перед сном польський фільм "Тільки нікому не говори" (2019) документаліста Томаша Секельського https://youtu.be/BrUvQ3W3nV4. В результаті приснилися люди, про яких я знаю, що вони є духівниками, можливо, й не буквально ксьонзами, але разом із тим бачу внутрішнім зором, що вони мають в обличчі контрасти чистих кольорів: червоного, зеленого та синього. Певною мірою, у мистецькому розумінні: крайню форму поп-арту. Так, наче один має синю шкіру і дивиться зеленими очима, а другий дивиться червоними очима, а шкіру - зелену, іншим разом - синю. Поєднання кольорів настільки гостре та несумісне, особливо зелений із червоним, що виїдає мій внутрішній погляд і я повертаюсь дивитися на них, як на звичайних людей, щоб не бачити їхню правдиву сутність.

Сон 300520 "Неординарне вміння у вирішенні якоїсь проблеми"

Я на вулиці рідного міста, яку впізнаю з першого погляду. (В реалі, за локаціями - це кілька різних вулиць у його центрі). На ній стоїть новозбудована музична школа, яка красиво вписується у фасади будинків, що поряд. Я ж знаю, що ця вулиця закінчується подібним закладом, який асоціативно відносить мене до музичної школи імені Лятошинського. Я ж міркую: а ця школа, біля якої стою, чиє носить ім'я: Лисенка? Косенка? Останнього - навряд, адже навпроти училище його імени.

Вдруге приходжу в якийсь закритий клуб. Перший раз трапив до нього за особливим запрошенням. Хтось із його учасників відзначив моє неординарне вміння у вирішенні якоїсь проблеми. Цього разу я прийшов трохи із запізненням. Деякою мірою вагався: чи мені воно треба? Аби потрапити всередину, при вході стоять два термінала, на одному з них я записую свої дані. На якомусь етапі завагався у визначенні: представником якої картки від цього клубу є (сільвер, ґолд, платінум)? Першого разу мене проводили без подібних формальностей. Обрав сільвер, хоча не уявляю, які там умови. По завершенню з термінала виходить оригінальний бланк. Але це ще не все! Хтось каже (можливо, охоронець), що я маю до нього докласти перше запрошення. Я ж починаю нишпорити в пакеті, виймаю якісь шкільні зошити. Спочатку думаю, що мої, а як почали розкриватися сторінки, то виявилось, що моїх дітей. Якісь вони давні, ще й шкільні оцінки якісь невибагливі. Нарешті знаходжу той бланк, а він, у порівнянні із цим, такий скромний: зеленого кольору, друкований на тонкому картоні, ще й написи зроблені ручкою. Збираю зошити зі столу і помічаю, як біля мене стоїть незнайома дівчина-підліток, яка також прийшла в цей закритий клуб. Видно в неї, якщо не тато з карткою платінум, то, можливо, також якісь особливі здібності.
P.S. Схоже відчуття раптової обраности присутнє у кінофільмі "Іван Сила", який я переглянув напередодні.

Денний сон
З бригадою працівників переїхав на нове помешкання. Звертаю увагу, що наша фірма підібрала вже вдруге житло на базі спортивно-відпочинкового комплексу. Тут є паркова зона, безліч вільного місця, велика їдальня, у якій ось уже накривають на стіл. Підходжу ближче, а за столом сидить хтось зі старших цього закладу. Один із наших працівників пробує нарізати ковбасу, але виходить це геть неакуратно. Я прошу допомогти, але для початку принести з кухні дерев'яну дошку; дивлячись на ножі, прошу вслід - ще ножа - великого але гострого. Тримаючи ту кривбасу в руках, діаметром до десяти сантиметрів, помічаю, як між нею та обгорткою присутня незвична вода. Пробую відрізати одну дольку існуючим ножем, спираючи на дно таралки. Наче відрізається рівно, але не так красиво, як би то робив гострим ножем. Дорізавши до кінця, помічаю, що в обгортці назбиралося чимало згаданої ропи. Поки різав, трохи розляпав нею на столі, але це так би мовити: "технологічні недоліки виробництва". На весь цей процес дивиться старший закладу, але нічого не коментує. Іду виливати воду з ковбасної обгортки у відро, а воно повне. Також цікава була його форма: залізне, у вигляді виварки, вставлене в бітоноване. Як все вилив, так одразу з нього все полилося на підлогу і якось так надмірно, що трохи вийшло за рамки фізики. Вода почала підступати до краю килима. "Давай шукати чим витерти!" Підходить ще один колега, додає до того відра своє і розливається ще більше. "Туди його!" Знаходжу кілька модних швабр, а той колега вже допомагає: виявився більш спритним до прибирання. Мимо нас проходить той самий старший закладу, подивився на мокру підлогу і на те, як ми прибираємо, не зронивши слова, пішов далі. Поки розтирали і повертали воду у відро, звернув увагу, що за тими ж правилами фізики, води у відрі не побільшало, хоча однозначно мала б бути переповнена. Невже нею встиг набратися килим, а чи тільки швабри? 1430'

Сон 290520 "Поламані предмети"

Взяв чиюсь дерев'яну стрем'янку, аби щось із неї доробити. По ходу праці виявив, що одна половина зламалась посередині і її варто відчепити, залишивши другу частину - повноцінну. Одразу цього не зробив, поки не зрозумів, що діла не буде. Заходжу в магазин... (Щось у ньому було не так: пустий? Нагадав один знайомий мені з дитинства гастроном). Поки працював далі, виявив, що я вже зі ще раз поламаною драбиною: відпало пів частини, що тримали щаблі від долу до середини. (Поглядом від мене - зліва). Чомусь знову із такою драбиною переходжу на нове робоче місце, хоча було ясно, що з неї нормально не працюватиму. Там і покинув. Тепер я на вокзалі. (Таке відчуття, що недалеко мене є дружина). У правому вусі білий блютуз. Щось слухаю, як раптом звук у ньому переривається сповіщенням: покинути приміщення вокзалу. Я ж до кінця ще не можу уяснити: як це так, що сповіщення почув у блютуз-навушнику, а в реалі, наче його й немає. Кручу в пальцях гумову частину навушника, як раптом вона відпадає і котиться до горизонтального ескалатора, який не працює, і западає десь убік, так, що можна все ж таки дістати пальцями. Помічаю, як вокзал спорожнів. (Подібне враження, як від магазину). За мить повертаюсь забрати ту ґумову частину, а ескалатор уже працює. Переходжу з рухомої частини на клаптик підлоги, акуратно дістаю і вже збираюсь іти, як раптом бачу людину. Перша думка: поліцейський! Нікого немає, а я - один! Виявився: негр, турист, який так само, як і я затримався на території вокзалу. Вийшов на двір, а там імпровізований базарчик, за асортиментом якого зрозумів, що "заточений" під іноземців, адже продають великі солом'яні капелюхи, плетені кошики, пофарбовані у різні кольори декоративні віники (фіолетові, пастельночервоні, кавові, зелені), зрізані стремпахи зеленої малини, зібрані у великий пучечок, на яких навіть виднілися ягоди (подумалось: навіщо? може, на чай?). Дивлюсь трохи далі, а за базарчиком наче службовий вхід у театр, до якого заходять дівчата в українському національному одязі. 0720'
P.S. Цікаво, що в усьому прочитується поламаність: драбини, блютуз-навушника, звиклих стереотипів: раптово спорожнілого вокзалу, людини з незвичним кольором шкіри, стремпахів малини, так само зрізаних рослин, із яких роблять декоративні "віники", асиметрія сприйняття: вокзал-екобазар-театр. Єдиний образ, упізнаваний із реалу: блютуз-навушник, з якого дійсно перед сном знімав і одягав гумову частину.

P.S. Вдруге передивився анімаційний мультфільм ("Подорож - філосовська драма | Євгенія Кіракосян"
https://youtu.be/DUSbbU2p3TA), який перший раз побачив кілька тижнів тому, і примітив образ із поламаною драбиною, подібною, як уві сні.

Сон 280520 "...і останнього, кого треба пройти - психіатора!"

Дзвоню в лікарню, аби записатися до лікаря й отримати деяку консультацію. Лікар визначає час зустрічі, потім прописує в усній формі курс лікування. Каже, що для цього я маю пройти деяких інших лікарів. (Несвідомо зробив опечатку "авторів"). Починає називати яких. Цієї миті мені хтось телефонує і я вимушений відволіктись на дзвінок із цього ж телефону. За пару секуд продовжую слухати далі: "...і останнього, кого треба пройти - психіатора!". Називаючи перед тим номер кабінету. Перепитую, аби уточнити: який номер? У результаті чую число, щось на зразок чотириста з чимось. Подумки про себе: "Який психіатр? Це що, як на військову комісію?"

Сон 260520 "Спільні інтереси"

Працевлаштувався на колишню роботу (ЕК). Перекладаю папери, порядкую з документами. Пропрацював з тижня два і вирішую піти у відпустку. Довідався, що тепер для цього не я пишу такий документ, а  маю попросити якусь неопосередковану керівницю його підготувати, щось на зразок начальника відділу кадрів, що вона і робить.
Беру цей документ, на якому красуються червоні прямокутні печаті. Ставлю свій підпис і несу до секретаря, аби подати заяву на підпис директору. Приходжу, чекаю і раптом чую дивну для себе історію, що на днях у офіс, саме до керівника, приходив мій батько і з'ясовував якісь стосунки. Я дивуюсь розвиткові подій: якого дива? Пробую "копати" далі, а колега (О.) все подає якось завуальовано і не прямо, щось на зразок: чув та не все дочув, тому сумнівається в правдивості. З усього сказаного довідуюсь, що тут замішана якась батькова коханка і це безпосередньо впливає на інтереси директора. А там де його інтереси, там спільні інтереси фірми. Я ж кажу:
- Спільні інтереси? Я ж знаю термін "спільна пам'ять" на якій формується науковий термін "національна пам'ять". А тут? 0300'

Колишня колега по роботі домовляється зі мною, аби повернути якісь гроші. Зустрічаємось недалеко від місця моєї роботи. (В реалі - невпізнаване). Вона разом із двома жіночками, як зрозумів: із мамою та якоюсь тіткою, які хваляться, що на якийсь проєкт, допомагаючи своїй дочці, успішно збирають гроші до фонду. Приємно здивовані, усміхаються, показуючи в руках якусь суму (не деталізовано). Ось прямо-таки зараз вийшли від одного бізнесмена, який дав їм ті гроші. Дивлячись на тих жіночок і шукаючи спільні риси в обличчі з колегою, розумію певну трансформацію (підпасовування), яка починає нагадувати іншу знайому, але остаточне розуміння образу обриває вранішній будильник. 0500' 

Сон 250520 "Коли багато справ"

Маю бути в школі на початок уроків. (Трохи неясний образ, але за відчуттями: те, що поєднує мене, як батька, із навчанням власної доньки). Ось уже там, але виникає потреба піти постригтися, зробити ксерокопії своїх дипломів. До початку уроку 20 хв. Розумію, що часу мало, а справ - багато. Все ж таки вирішую йти на стрижку: тут недалеко! (Місця подій у реалі взагалі не знайомі). Приходжу в перукарню, де разом із тим роблять ксерокопії. Дістаю свої дипломи, один із них - червоний. (І таке є в реальности). Бачу, як вони розкладені на столі, але чогось не вистачає. Дивлюсь на жіночку, яка робить одне й друге, а обличчя доволі знайоме. (Коли проснувся із трудом зміг згадати: на кого ж схожа? Це була колишня методистка з заочного відділу). Поки документи відклали в сторону, вирішую (вже) першим ділом постригтися. (На тому проснувся). 0500'

P.S. Вдень подумалось, що "Сон = асоціація 》образ 》асоціація ..." Наприклад, я побачив уві сні обличчя, констатував: воно мені знайоме... але не згадав, бо проснувся. Виходить, коли виникла "асоціація": в контексті школи - мої дипломи, з 'являється "образ": "знайоме обличчя", яке чомусь не ідентифікую; за цим образом мала б послідувати "асоціація"... яку не витворила уява у свідомому стані, але допомогла згадати образ.

Сон 240520 "Як чоловіки реагують на жіночу активність?"

Маємо кудись їхати. Я ж вирішую, що лише проведу тих, хто від'їжджатиме. Сідаю до водія в машину, приїжджаємо до місця зустрічі. Ніч, а біля зупинки, у вигляді спеціального заїзду для транспорту, догорає будинок. Поряд стоять М.Ч. (літературознавиця зі Львова) та Р.З. (поет і журналіст із Житомира). Кажуть, що вогонь трапився на їхніх очах. Прозвучало так трагедійно, наче вони стали не просто свідками, а мало не учасниками, перебуваючи поряд. Я ж відходжу в сторону і вирішую зробити кілька світлин, як решти вогню поєднуються з чорними рамами відсутніх вікон. Р.З. запалює цигарку і починає з М.Ч. вносити ясність того, що тут сталося.
- У цьому садочку загинула дитина! Вона була самою слабенькою. Причиною стало те, що в паніці один огрядний хлопець, її ж віку, коли біг, впав на неї і вона "зламалася". (Подібно, що асоціативний образ узятий із новин про кришталеву дівчинку). В уяві з'являється картинка, як ця дівчина стоїть біля стіни, ближче до вікна, і простягує руки вгору, спираючись на неї. Виглядає це якось жалісно. Разом із тим приходить усвідомлення, що ця картинка "спогадів" належить часові, що передувала трагедії.
Тієї миті вирішую змінити думку і поїхати з тими, кого проводжаю. Хоча десь у глибині серця оцінюю, що рішення виглядає як спонтанне і трохи відірване від холодного раціо.

Із двома знайомими (уві сні) хлопцями приходжу на річку. Тепле сонечко, водичка. Поки хлопці розкладаються на березі, вирішую покупатися. Заходжу в воду, трохи пропливаю вперед, як раптом із води виринає голова слона, піднімає хобіт, розкриває рота... а перед нею друга, а перед нею ще одна... ще... Перша голова ковтає другу, друга - третю, третя черверту і це виглядає настільки вражаюче, хоча за логікою дій - ірреальним (за послідовністю), хоча тієї миті "картинка" здається мені зрозумілою. У паніці вибігаю на берег, дивлюсь на "самопожираючі голови", розумію, що слони мають тим самим опинитися на березі, але видовище стоїть на одному місці. Хтось зі спини коментує: "Це такий тест, як чоловіки реагують на жіночу активність!". Обертаю голову, аби побачити: хто сказав? - а на цій галявині розклалися, окрім знайомих, із якими прийшов, ще з десятеро мені не знайомих людей, загалом - молодого колективу, серед яких були як хлопці, так і дівчата, можливо, навіть парами. Розумію, що коментар був від однієї з тих дівчат, навіть фіксую яка (світлокоса, обличчя овальне, нічим не оригінальне), і раптом згадую, що щось подібне вже траплялося зі мною на цьому ж місці. Починаю розповідати: "Якось, коли купався..." - але чиясь розмова обриває початок моєї оповіді і я вже про себе допригадую: "... у воді сплив жіночий тампон...". Цікаво, що тоді так само кимось вивчалась зі сторони чоловіча реакція: "Як чоловіки реагують на жіночу активність?". 0400'

Сон із повторенням. Я йду по рідному місту, в напрямку водонапірної вежі. Знаю, що в кінці вулиці є паперова фабрика. (В реалії це не так). У мене неймовірно хороший настрій: йду, підтанцьовуючи під незнайому музику, яка грає десь на вулиці. Недалеко від себе бачу гурт людей, які так само, незалежно від мене, підтанцьовують у своїй ході, будучи в тому по-своєму гармонійні. Тут я вирішую підлетіти, адже пам'ятаю, що раніше з цього місця і далі мій маршрут пролягав у повітрі. Пару рухів руками і я лечу. 0550'

Гуляю по другому поверху батьківського дому. Залажу в заначки, аби щось своє знайти, але трапляю на батькові: якісь чеки по оплаті послуг тощо. Поліз у тумбочку, адже знаю, що там точно щось лежить: відкриваю, а вона - пуста. Так своє і не знайшов.

Приїхав в Україну, і в зв'язку з коронавірусом зрозумів, що треба шукати роботу. Найбільш панічним видався вечір, коли не знав, що робити далі. Домовився за стару роботу. (В реальному житті фірма ліквідувала свою діяльність). Отже, ранок і я в офісі. Зідзвонююсь з клієнтами і домовляюсь про укладання договорів. Ось завершую вже розмову із фірмою, яка має назву, приблизно "Манджаре-трейд". Дівчині, з якою спілкуюсь, кажу: "А я знаю, що таке "манджаре"!". На що чую у відповідь здивування, адже для неї це була лише така назва. І починаю по телефону розповідати історію, яку неволею одного приміщення чують мої колеги (Л., В., О.).
- Манджаре - то обід! Коли я працював у Польщі, був румун, який весь час говорив "mangiare". Якось запитав його: чи то так дійсно румунською? На що він каже: Italano! А румунською дещо подібно: "mâncare" (манкаре). (Переповідана мною уві сні оповідь - з реального життя).
Дивлюсь, а колеги, проявивши до розмови інтерес, здивовані життєвій історії і тому, як вона поєднується з назвою тієї фірми.
Дивлюсь на стіл, а окрім підписаних договорів, згадую, що ще не готові до них специфікації, а це важлива частина, яка фіксує ціну. (Цікаво, що думка про "специфікацію" належить у реалі до роботи на заводі). 0808'

Сон 220520 "Великі зміни"

Власник чорнї машини зробив дівчині подарунок: зводив до перукаря і замовив руду зачіску з пробором по середині. Які ж у дівчини були великі очі, коли себе побачила у дзеркалі.

Збільшення частини тіла в разів 3-4. Аж сам здивувався від форми і розмірів.