Сон 280921 "Голова-трансформер"

Дивлюсь на обличчя якогось героя і розумію, що переді мною стоїть персонаж, який міняє свою зовнішність (дивлюсь лише на обличчя) в залежности від моїх внутрішніх переконань і сумнівів. Якби я не ставив собі питань, аби піддавати певні твердження інтерпретаціям, а був би консервативним у поглядах і завжди бачив би речі однобоко, не побачив би цього, а тут-таки навпаки, рівнозначно змінному настрою. Просто таки хамелеон-трансформер зовнішности! Фіксую, як на моїх очах міниться його обличчя, схоже більше на фантастичного персонажа, аніж на звичну людину.

Начебто наловили (ми) риби, а я весь час так поводжусь, як все знаю, що робити далі. Кажу матері: будемо її їсти! А сам знаю не більше, як колись бачив: хтось їв виключно зміїні голови (забутий сон), а іншим разом голови риб. То чому б їх не їсти і нам? Беру першу рибу і показую, як тіло відрізаю від голови і починаю по шматочках кусати голову і її розжовувати. По ходу роздивляюсь уважніше, а вона на диво якась по-риб'ячому волохата. До мене долучається мати. Але в недовгому часі поїдання першої голови зробив про себе висновок: не смачно і навіть якщо відварити: буде то само. 0415'

Сон 220921 "Факти на стіл!"

Дерево спокус, на якому ростуть плоди і роблять героїв поведеними на сексі. Як правило, це дерево атакують повії і видно, яке воно здалеку. Так дерево навколо себе створює певну екосистему і виникає біля нього певний розклад дня зі своєю філософією. Вирішую і собі долучитися до його організації, спострігаючи за деталями того екоявища. (Цікаво, що моя обізнаність у даних питаннях відсилає мене до якогось попередньо набутого досвіду. Припускаю, що це міг бути забутий сон). Отже, потрапивши в орбіту такого дерева, побачив трансформації за собою, героями, які стали: дівчина - повією, хлопець - інфантилом. Виникла ідея змінити дерево зсередини, фізично опинившись у широкому його стовбурі. Починаю спостерігати деякі зміни... 2323'

Наче в якомусь фільмі. Дивлюсь на головного героя його очима, якого беруть на роботу в якості охоронця, не простого, а для виконання небезпечних завдань. Працюю певною мірою під прикриттям вигаданого образу. Наймає мене людина із загадковим кримінальним минулим, але мене це не обходить. Слово - діло: все полягає в тому, що я застосовую силу у здобутті певної інформації. Перший місяць добігає кінця, а я бачу, що в мого шефа не все так добре зі справами. Якогось близького дня відзначаю, що він уже спакував валізи зі свого офісу і тут-таки полишить мене і всіх працівників без зарплати. Треба з ним поговорити по-серйозному. Заходжу в двері його офісу, а він спілкується по телефону відео-онлайн з жінкою. Я до нього, а він не вдягнений: без спідньої білизни. Факти на стіл: на раз треба зарплата! А він, хитрий жук: всі гроші у конкретної особи, з якої він ще не добився відшкодування. (Не пам'ятаю чим завершилося, але пішов я із чимось, що забрав собі, як компенсацію, в замін зарплати, поки не виплатить: віддам з поверненням!). Виникає певна прикристь, адже, працюючи на нього, брав участь у відвертих бійках, які наражали на небезпеку, а тут таке, що хотів мовчки злиняти. Все вказує на те, що нічого іншого з нього не візьмеш. 

(Одразу за цим сном, наче продовження, другий сюжет, де я беру участь у ролі розчарованого, але кмітливого героя. Цілком можливо, що цього ж "м'ясоруба").

Так, наче маю відношення до кримінального відділу поліції, який збирає артефакти для зберігання предметів і встановлення за ними слідчих дій. Роздивляюсь нове місце праці. В результаті пропоную завести у відділку холодильник. У колеги викликаю ідеями спротив, а в підсумку все розставляю по поличках. Наприклад, артефактом є сало. Для слідства кілограмів три не потрібно, але для нього потрібен холодильник. Для слідчих дій використовується невеликий шматочок, а решта?.. Так-так, ось вже сидимо за столом і в закусь саме воно! Нас трьох, і третій колега, бачу, що вже на підпитку розщиросердився розповідати про своє здоров'я, але не буквально, а з певним п'яним гумором: "ось у мене, друзі, п'ята точка, ага? А на ній, ви знаєте, цяточка... (Обводить у повітрі пальцем і всі розуміють правильно). Так ось, лікар сказав, що потрібен пінцет і я його маю... Маю піти до лікаря... (Новий кадр. Той же стіл, за який приходить цей герой і переможно кидає на стіл зажатий пінцет, а на ньому якийсь шматочок м'яса). Зі словами: то артефакти? (Наче тема про сало йде й донині). Ось... це - артефакти! 0120'

Сон 200921 "Зміна пріоритетів"

Раптом фіксую: так у житті все швидко розвивається, що цього року не продовжив навчання на другому курсі. Від початку навчального року на тому просто "забив", так, як забув - вишибло з пам'яти. Цікаво, що за потребою здобути новий диплом, вчився мало не в медичному закладі. Пам'ятаю той вибір!.. З прикрістю для себе відзначаю, що цей вересень вже добігатиме до завершення, а мені, не те, що моя ініціатива "вчитися - не вчитися", навіть ніхто з навчальні не передзвонив. Навіть пригадалося: чому ж я все ж таки зробив цей вибір? - маючи в кишені вже не один диплом. (Роздуми уві сні відсилають мене до якогось давнього сну. Навіть пригадалось вагання: який все ж таки заклад я маю обрати? - настільки все було серйозно). А тепер мені байдуже. Розумію, як ті дипломи, що маю, так і це навчання, у нинішній ситуації втратили будь-яку актуальність. Життя іде по-новому, навіть смішно зі себе в минулому: перейнятого вибором, який мав би суттєво змінити професійне майбутнє. 2110' 

Якесь продовження денних міркувань у вигляді діалогу про політику президента України, що успіх нашої держави залежить від розвитку села, бажання людей там залишатися, інфраструктури, зокрема наявністю якісних доріг і перспектив із ними.

Вийшла книга про Лесю Українку до ювілейної дати 165-річчя від дня народження (цифра нереальна, насправді цього року відбулося 150-річчя), написана моєю дружиною. Життя змінилося так, що тепер це видання для неї втратило якесь значення, хоча було профінансоване від держави, а не за власний кошт, і потрапила до всіх бібліотек. Щоб побачити: яка це книга, я також маю якийсь інший інтерес до джерел використаних у ній публікацій, іду до місцевої бібліотеки. (Певна асоціація з обласною універсальною бібліотекою ім. Олега Ольжича). На диво бачу чергу до столу замовлень. Стаю в неї, потім відходжу, але за пару хвилин повертаюсь назад, але знову стаю вкінці. Чую від когось коментар, що міг би повернутися там де стояв, але люди настільки жваві до отримання книг, що я заспокоїв: постою ще, то лише пару чоловік! Ось уже бачу під склом вітрини цю книгу. Як і думав: вона дійсно вийшла доволі солідно: грубезна, в твердій палітурці. Читаю назву: все сходиться - вона! Майже так: "Леся Українка. До 165-річчя з дня народження". (Важко словесно описати шрифти (кеглі), але другий рядок був курсивом, наче писаним від руки). Замовляю. Чомусь бібліотекарка перепитує: чи справді потребую цієї книги? (Отже, чи міг би задовольнитися про Лесю іншою?). Категорично відповів, що тільки ця. Отримав на руки, відчуваю якусь гордість і задоволення. Раптом з'являється знайомий з літературної організації "Оксія", до якої в реальности не мав прямого відношення, а з ним так, щоб близько спілкувались? - шляхи суттєво не перетинались.  Й ось раптом він проявляє інтерес до цієї книги, яку тримаю в своїх руках. Просить її з поверненням і йде. Я ж стою і міркую: так можна сказати і повертати роками... Виникає відчуття якогось розчарування і разом із тим розуміння нетипового, як для нашого часу ажіотажу до книг. 0510'

Сон 190921 "Змити чорне"

Так наче перебуваю в батьківському домі в підлітковому віці. Відбувається якась підготовка. Я начебто не беру прямої участі, але, як кажуть: "що поробиш!" - виконую. Присутні на кухні мати і сестра. Коли мати починає висловлювати якесь обурення - це чомусь нагадує мені мою дружину, а сестра - доньку. (Тут сприйняття часу порушується і я в такі моменти почуваю себе не підлітком). Ось до нас приходить якась незнайома пара і в чоловіка виникає питання, так, якби в реальному житті це було б до батька. (Іноді клієнти не дзвонили, якщо були геть по сусідству, а приходили до нашого двору). Мати обурюється, що я не виходжу до нього першим, а сиджу в своїй кімнаті. У той час я фарбую собі волосся в чорний колір, дивлюсь на себе в дзеркало, викладаю чуба. Обурення сягає якогось піку, а я почуваю себе навпаки: на серці спокійно, емоції не зачіпають, лише заважають крики. Доходить до того, що коли я вийшов до порога, аби поспілкуватися з цим чоловіком, текст претензій не спинився і він, як і я слухали про мене все, що про думає мати. Сестра якби підтримувала її позицію. Ось це вже при чужій особі було трохи неприємно. Не знаю, чи з'ясував якесь питання цього чоловіка, але на якомусь етапі вибачився і пішов назад у кімнату з думкою: чи не йти покупатися? Вже й пора з голови змивати чорну фарбу. 0330'

Сон 180921 "Емоційний погляд"

Успішно закінчився перший сезон хронік спостереження за емоціями у вигляді фільму, який транслюється (спостерігається) на небі зі сторони батьківського двору, дивлячись на захід. Розпочався другий сезон. Чомусь свідомість знає про високі рейтинги перегляду такого фільму. Якимось поглядом свідомість также фіксує, що з позиції нормального погляду в тому місці, дивлячись на небо крізь дроти та верхівки дерев, нічого насправді не відбувається. Видно виключно на рівні відчуттів, а ще має свою велику авдиторію. Події розвиваються до такого, що трапляється кораблетроща і герої одні починають тонути, інші - падати з неба, зокрема фуксую образ якоїсь дівчини. Чую, як хтось дає пораду, що треба робити в цій ситуації. Аби зрозуміти причину, іншим поглядом дивлячись на небо у те ж місце, так, наче замріяно, бачу як у дротах заплутується і зберігає свій рух далі якесь металеве вітрило (пропелер), а може й кілька на раз. Летять іскри, дроти натягуються і скручуються в один вузол. Я ж міркую, що в домі пропаде світло, а насправді все спокійно: світло в прихожій горить рівно. Власний емоційний стан рівний. Тепер хтось оцінює рейтинги перегляду такого фільму, який вимірюється по шкалі емоцій і дійшов до максимуму, й з сумом констатує, що вони падають на очах, отже, проєкт треба завершувати! Уві сні, аби не забути сон, починаю його записувати. Із силою відриваюсь від початку опису і просинаюсь, щоб зафіксувати в реальности. 0220'

Сон 130921 "Не допустити повтору!"

Квартира у вигляді однієї кімнати. (Певні асоціації з житловим простором у якому мешкали). Вона для нас (мене, дружини, когось ще) є лише тимчасовим пристанком. Колись ми її винаймали, щось на зразок кімнати на одну ніч - це перше сприйняття, а за кількістю речей та особистих записів на поличках, натякає на те, що ми в ній живемо, але так би мовити час од часу. Дивне сприйняття простору: кімнатка невелика, але до нас приїхало дужо китайців. Скільки не спілкуємось, я ж слухаю і намагаюсь мовчати. У розмовах присутній якийсь спогад про поїздку якоюсь річковою яхтою, пригоди під час подорожі. Пам'ятаю останній візит (пригадування забутого сну), як ця зустріч закінчилась кровопролитною бійкою. Програючи сценарії, пробую цього не допустити. Цікаво, що цього разу до нас приїхали ті ж люди, а подумки в мене до себе питання: чи пам'ятають чим закінчилась остання зустріч? (З однієї сторони - це так би мовити згадка забутого сну, з іншого - розв'язання знайомих подій у сторону з добрим завершенням). Весь час цих розмірковувань прибираю в кімнаті, зокрема біля шафи з книгами і різними записами, записками, складнями. Останнє мене приємно подивувало. Знаходжу якісь нотатки. Ось знайшов три тонких зошити, з написом на кожному "Неабищо". Пригадую, як їх заводив. (Належить до якогось іншого забутого сну). Перекладаючи, відзначив, що вони вздовж урізані, а, заглянувши всередину, збагнув, що записи почав вести у формі таблиць. В результаті розмов усі лягли спати, лише один старший (головніший) китаєць крутився з боку на бік і не міг заснути.

Сон 120921 "Зробити шкоду"

Батьківський дім. Прихожа. Я допомагаю щось у дрібному ремонті. Чомусь забиваю неймовірно довгий штир у підлогу і виявляю, що під нею знаходиться люк, під яким технічна яма вимурувана цеглою з трубою водопостачання до самого дому, яку частково пробиваю. Починає під тиском текти вода. Так само, у тому ж місці під підлогою тієї ж прихожої бачу каналізаційну арочну конструкцію стоку води. (Асоціація з кількатижневою інформацією в новинах, як одна жіночка в спальні виявила каналізаційний люк. У моєму випадку це були лише стічні води, щось на зразок дощових). Навіть, за бажанням, можна спуститися, але для того немає драбини та доволі глибоко, хоча невідь-звідки туди пробиває сонячне світло. Тепер щось інше роблю біля розеток із черговою шкодою, але не пов'язане з електрикою. (Деталі не пригадаю). Потім, наче в повторі, забиваю трохи далі, але мало не тому ж місці, що й перший раз, як не штир, так щось інше в підлогу і знову потрапляю в той водопровід. (Взагалі в батьків тільки криниця, підвальних приміщень немає). Іншим разом мати поводиться якось дивно, так, що сторонюсь її поведінки.

Сон 110921 "Раптовий поворот подій"

Пишу нескінченно довгій вірш на змонтованих лотках. Що не поворот - нова строфа. Дійшло вже до того, що героїчний зміст цього вірша все ніяк не міг скінчитися: останні повороти все дороблялися на одному місці і дороблялися. І тепер важко було зрозуміти: чи це потреба для майбутнього в них кабеля, чи то ніяк не може завершитися мій твір? 2309'

Я на городі. (Батьківське обійстя). Час збору врожаю. Дивлюсь на голі ділянки землі і помічаю як росте біла редька. Пригадую, як випадково вона сюди насіялась. Приємно з того подивований. Починаю її виривати, але розумію, що буде багато і вирішую піти по ємність для неї. З краю городу сидить кіт і щось вигризає. Дивлюсь уважніше, а він старається видобути язиком серцевину з горішка. І щось у тому в нього виходить. Коли обійшов дім в сторону двору, побачив: наскільки сильно змінився весь город, з'явилась по середині огорожа, поменшало дерев, багато ораних ділянок. А куди ж ділась лазня? (Видно, що свідомість використовує давні образи, адже думки про те, що на городі нині будується ще один дім, як не існує. Свідомість її ще не прийняла). Підходить батько. Я ж у нього питаю за це, і озираюсь ще раз. Відзначаю зміну візуалізації. Лазня є, але якось ближче до двору. Дивуюсь уголос своїй просторовій розгубленості. Біля батька бігає чорний акуратно вичесаний пес. Згадую давнього пса цієї ж масті. Питаю: чи не його потомство? Отримую схвальну відповідь. Тепер я біля вхідних воріт. Підходжу до батька і перепитую: то скільки в нас машин? Пам'ятаю, що купували не одну, але всі були до ремонту. Так і підтверджує. Вношу пропозицію їх відремонтувати і позбутися, адже час іде, і вони марально старіють. Скоро на такі взагалі не дивитимуться! 0445'

P.S. Цікаво, що тема купівлі машин виникала й у давніших снах (саме такі, які бачив на спільному подвір'ї), важко стверджувати чи належать до записаних чи забутих, але цього разу, видно, прийшов час їх продавати.

Сон 100921 "На перших і других..."

Відбувається якийсь великий захід. Вирішую у ньому якість організаційні справи. Тепер усі мають обідній стіл. Я з іще кимось прийшов перший. Насипали першу страву, другу. Поставив собі на стіл у перших рядах, хтось другий десь у рядах середніх. Отже, у їдальні нас поки що двоє. Уже було сів, але вирішую докласти до рисового супу масло. Встаю й іду десь наперед, до головного столу, аби взяти масло. Кладу собі і пропоную згаданому учаснику. Він погоджується і я несу до нього масло на грубому ножі. По ходу масло поволі тане (асоціація з реальністю, коли робив тісто, яке тануло в каструлі). Хоча й доніс, але шматочка залишилось мало. Вибачився і приніс масло в упаковці: так надійніше! Тепер відволікаюсь на якісь інші справи, залишаючи за столом свою їжу. Видно, що відійшов далеко, бо, повертаючись назад до кухні, зустрів по дорозі смішну процесію виходу з храму якогось священника, за одягом схожого на ксьондза. Так, наче його несуть на святкових носилках, як колись шейхів. Дивлюсь уважніше, а зовні це виглядає як бутафорія: хоча носилки несуть і він нібито в них сидить, але йде власним ходом короткими кроками. Раптом хтось мене з цієї процесії зачіпає пальцем у спину і йде далі. Лише встиг озирнутися і припустити хто то був. Тепер я знаю, що хтось шукав якийсь інструмент (уві сні образ був конкретизований), я його знайшов, але він виявився не таким, як треба, хоча вже знайшли інший. В процесі пошуку побачив пінцет із тонкими але зігнутими кінчиками. Згадав про доньку, яка має замовити подібний. Чи підійде?.. Навіть і не зачіпав. (Асоціація з реальністю). Повертаюсь до свого столу: а в мене переставлені тарілки. З третього ряду на другий. Хтось пояснює причину, адже сідали в тому місці гуртом. За тим же столом дивлюсь обласну газету (на початку професійної діяльности працював у ній оглядачем), а там кольорові світлини працівників з коректорського відділу. Так, наче вони приймають із хлібом і сіллю якихось шанованих гостей. Святково вдягнені, але, як на мене, мають смішний вигляд облич. Отже, дали ж згоду на розміщення! Дивлюсь на іншу сторінку, а там обличчя давньої колеги по роботі (більше за місцем роботи, аніж за обов'язками, причетної до театру) - (давно померла). Навіть ім'я не згадаю, мала характерний для неї південно-поліський акцент, зокрема у вимові "ть". Щоб пригадати, читаю ім'я (буква.) і прізвище Фурса, яке спочатку прочиталося, як Фукса.

Сон 080921 "Ніжне тісто"

Тривалий час плавав на катері десь посеред великих обширів моря. За відчуттями: керував ним.
070921

Живу в якомусь високому приватному домі мало не на горищі. Пораюсь біля печі та перекладаю якісь каструлі на плиті. Відволікаюсь на інші справи, повертаюсь знову до тієї ж кухні та раптом виявляю, що несвідомо для себе спік два хлібних тіста. Один із них настільки ніжний і м'який на дотик, що це мене ще більше здивувало: коли ж я встиг взагалі їх замісити, а тут нарапт таке, що вже готові? Виймаю той кірж із деки і, перекладаючи його з руки на руку, дивуюсь його незвичній структурі та м'якости.
P.S. Видно, що свідомість вирвала з контексту досвід денної давности, коли робив молочне тісто на піцу швидкого приготування.
080921

Сон 050921 "Ділення на частини"

Ключ до відкривань всіляхик замків, але у вигляді святкового подарунку. Я знаю, що мені приготували такий, загорнувши в кілька коробок. Подія відбувається в робочому цеху виконаному зі свіжого дерева. Навіть знаю ліміт використання кожного з таких ключів, приготованих не тільки для мене. 0000'

Подібна тематика ділення на частини, але з використанням відра. (Подробиці сну відсутні, але запам'яталось відчуття певної логіки).

Виступ волохатого пастора (волосся сторчма), який стоїть за кафедрою і щось промовляє до слухачів. Таке з нього "сонечко", що аж смішно.

Прихід у гості моїх батьків, де за столом сидить теща. (Подумки констатую: давно ж вони не бачились!). Розмови, або ж роздуми на тему, що люди їхнього віку реалізовують себе лише вдома і майже не виходять на вулицю. Тому з першого погляду видається, що в містах відсутній цілий віковий прошарок населення.

Для якогось внутрішнього замовлення фотошоплю мапу України за областями. Спочатку хтось зіскановує її, а потім по грубому обводить контури. Далі підключаюсь я. Чую, що якась бригада працівників, наче дизайнерів, з "Октринської області" пішла займатися своїм проєктом. Дивуюсь і про себе промовляю "Октринська область. Г-м... Де вона знаходиться?". 0530'

Сон 030921 "Живий конверт"

Вирішив із дружиною зробити доньці подарунок у вигляді "живого конверта". На сайті замовили текст привітання, мелодію, пісню, виконавців, одяг у якому вони виступатимуть. Тепер я на роботі в якомусь приміщенні виконаному виключно з дерева. Маю із собою інструмент (якісь певні асоціації з інструментом для моделювання на тому сайті, на якому робили згадане замовлення). Приходить сповіщення від виконавця: просить схвалити один із кількох варіантів виконання замовлення. У мене виникає думка: те, що вони вже пропонують - це кінцевий варіант чи тільки "сирі" номери? - адже те, що я бачу мене не зовсім подобається: статура актора, одягнений наче Дід Мороз, поряд дівчинка на підтанцьовці викликає асоціацію нікого іншого, як Снігуроньки. 0330'

Ще раз дещо про сни

Незалежно від того, що снам приписують багато містики, вони оперують доволі конкретними образами.
30.07.21

Ще однією унікальною рисою сновидіння є відсутність ймовірного сумніву: "те, що бачу - не є таким насправді". Чи ж не цікаво, що це ж рівнозначно подібне переконанню: "вірю в усе те, що бачу в реальності".
12.08.21

Сон за своєю природою не вимагає багато емоційних та фізичних зусиль, саме тому йому характерні такі риси, що наближені до меланхолійности, спокою, образів, які нам більшою мірою знайомі в реаліях прожитого та зрозумілі за своїм виникненням: дім, родина, близькі люди, знайома дорога. Тут ми маємо почувати себе завжди захищено, як ні - відправними точками "нас" можуть бути інші місця, предмети, люди, які мають на нас певний вплив абощо.
16.08.21

Є ми, а є інша реальність: фантазії, книги, кіно, ігри, сни тощо. В якій реальності перебуваємо більше?
18.08.21

Ми приходимо в це життя, аби відновити еволюційну систему духовного розвитку. В речах, до яких дотикаємось, маємо "вгадувати" (відтворювати) себе іншого, який знав, а в процесі пізнання знатиме й нині, про своє призначення в цьому світі.
22.08.21

Якби я був Фройдом, мої сни можна було б тлумачити з позиції його наукового погляду. Якби я був Юнґом, так само. І так має бути з кожною людиною. Адже наші душі можуть бути з різних світів, "планет" і "галактик", отже, інших систем світобачення, а тим більш самобачення.
22.08.21

Сон 310821 "Складна дорога"

Будинок у якомусь селі, який потребує відновлення. Видно, колись він належав доволі заможному пану, з яким у цьому ж домі навіть мешкала прислуга. Тепер цей дім потребує ремонту і певною мірою я відчуваю його своїм або ж маю якесь внутрішнє зобов'язання його відремонтувати і довести до ладу. Сьогодні біля цього дому стоїть висотний кран і має виконати якусь роботу. Дивно, але кран стоїть якось боком та ще перегороджує тривалий час вулицю. Кілька разів обходив дім сусідніми вулицями, виходячи крізь різні внутрішні ворота обійстя, і щоразу не міг зрозуміти, чому мені важко запам'ятати, як повернутися правильно назад, на свою ж вулицю.

За вирішенням якихось паперових справ маємо поїхати в Київ. Чомусь дружина з донькою обрали поїздку потягом, але одну зупинку вирішили пройтись пішки і, видзвонивши мене по телефону під кінець мого робочого дня, разом рушити далі. Взагалі, я надіявся, що все вирішать вони самі. І навіщо було прогулюватися цілу зупинку, протяжністю для потяга. Але є, як є і я тепер разом із ними йду залізничним шляхом, наступаючи на шпали. Практично, дорога вела крізь ліс і ліс. Ось вже дійшли до першої зупинки, а біля нього певні архітектурні споруди доволі давнього зразка, зокрема один в один склади, як з мого дитинства, що біля батьківського дому (асоціація з реальности), видно, що побудовані за типовим проєктом. Навіть на тому зауважив своїй дружині. По другу сторону вже звиклої дороги, яка пролягала поряд колій, якісь старовинні туалети з неймовірно цікавою архітектурою. Чомусь мені нагадують архітектуру споруд на цвинтарях: склепи - не склепи (якесь дивне зауваження мистецької сторони будівництва під час сну). (Таке враження, що ці туалети, за формою, снилися мені й раніше). Нижня частина вибудувана з червоної цегли, а верх (друга половина з даховою частиною) зроблений з цілісно литої форми металу. До одного з тих туалетів вирішила зайти донька. Так само й успішно вийшла. Зауважила тільки на справдженні очікуваних вражень. Звернув увагу, що саму конструкцію, разом із бетоном, на якому він був залитий, трохи повело в сторону, так, щоб донька мала зійти з підніжжя, я підтримав її рукою. Чомусь дружина припустила, що так само успішно ми можемо прогулятися і до другої зупинки. Я ж словесно зупинив її, переконавши, що це не буде таким коротким шляхом, як донині. (В розмові фігурували назви цих зупинок, чомусь важко їх відтворити, але один із них мав подібність до слова Козятин. Серед аргументів моєї розмови була згадка про далекий особистий досвід пішого шляху по рейках "від Фастова до Києва" - "більше я цього не хочу" (таке переконання уві сні). Десь перебуваючи в цьому ж районі, зайшли на одну лісову галявину з урізаним пагорбом, на якій знайшли багато грибів, спочатку якихось неїстівних, або ж не знали, що то за вид, а інших: трохи бабок, а решта решетняки; траплялися й мухомори з коричневим капелюшком. Гриби збирала дружина, а я лише показував де і які вони. Десь посеред трави знайшов диво-фрукт, схожий на ягоду, бо ріс на землі, але величезних розмірів - з яблуко, а насправді нагадував нереально велику рожеву аличу (гібрид зі сливою), яка розрослась тут же, посеред лісу, але з не такими вражаючими плодами. Ділюсь враженнями з дружиною, показуючи "ягоду". (Чомусь уві сні присутнє переконання, що колись у дитинстві чи то юнацькому віці я був вже на цьому місці і, як нині, того разу теж росли тут гриби, але відтоді чомусь запам'яталися білі та маслюки). 0330'

Сон 290821 "Інше тіло"

Якогось дня дружина знайомиться з чоловіком, який у своєму житті пережив клінічну смерть, але про це вона довідується не одразу. Між ними виникають на диво теплі та приязні стосунки. Свої емоції вона приносить із собою додому і ділиться своїми враженнями. Я ж починаю потроху ревнувати. Починаю більше довідуватися про цю людину. Знаходжу, що мене з ним об'єднує не просто приязнь до однієї жінки, а життєвий перелом, який на диво відбувся доволі давно десь в один і той самий час. Розмови моєї дружини з тим чоловіком у вечірній час мене починають неабияк дратувати. Від неї ж і довідуюсь, що він, як любитель, вивчає астрономію, знається на зірках, але такі речі з його біографії мене менш за все обходять і відпочатку просто пропускаю крізь вуха. Якогось дня дивлюсь на зорі в нічне чисте небо і бачу як цятки вибиті в моїх очах (фізична вада, набута мною невідь звідки, але яку бачу лише я сам (таке переконання уві сні нагадує про це знання з якогось іншого забутого сну)) співпадають за формою із сузір'ями. Деякі трохи зміщені, але цю невідповідність списую на зміну пір року, а разом із тим розташуванням зірок на небі. Раптом мене осяває думка, що моє тіло належало колись тому чоловікові. Це було перше кохання моєї жінки. Тіло він втратив, але відтоді я починаю пам'ятати про початок мого життя. Він опинився в образі нового тіла, так, що моя дружина вже його не вгадає, але на диво: відчула! Підходжу до нього і питаю за це: "Це те, що я думаю?" Він дивиться на мене, і з усміхненим обличчям киває головою: "Так". 0250'

Сон 280821 "Як піти?"

У дім до б.М. (друга половина батьківського дому) перенесено мої речі. В гостях присутні родичі, зокрема двоюрідні брати. Разом маємо поїхати в гості до родини С. Батько каже: "На збори сім хвилин!". Я оперативно йду до бабиної половини і перевдягаюсь, залишається знайти шкарпетки... Знаходжу. Дивлюсь: добре, що зашиті! (Асоціація з реальністю, коли зашивав шкарпетки). Подумки до себе: сам зашивав! Хутчій одягаю на ногу, а вони рвуться... Явно, що не впораюсь за цей короткий час. Поки натягую другу-третю пару, от вже й дивлюсь, що від поспіху маю вже дві-три на нозі і всі рвані й не рятують ситуацію. Ось уже хтось перепитує: чи готовий? Шукаю по шухлядах інші шкарпетки - не знаходжу. Вибігаю на двір: ось вже й машина виїжджає з двору. Попереджаю, що затримуюсь. Показую, що ненормально взутий. А сам стою взутим на босу ногу. Заходжу до батьківської половини і питаю у матері за нові шкарпетки, які, видно, так і не перенесли до бабиної половини дому. Знаходить і дає мені. Чудово! Оперативно вибігаю на двір. 0445'

Сон 270821 "Залишити, як було"

Якось, просто так, дзвоню до давнього знайомого В.С. Починаємо спілкуватися за життя, ділимось враженнями за той тривалий час, як не бачились. Першим зацікавився він: як у мене справи? Розповідаю про те, як облаштувався на новому місці, про те, що зараз наводжу порядок біля дому та на земельній ділянці, що біля нього. (Цікаво, до візуальні образи розташування дерев, розмежування городу безпосередньо нагадують той, що біля батьківського дому). Тепер цікавлюсь і я новинами в його житті. Загалом, все було по-старому, а нині наближаються зміни: мають його по роботі перекинути в нове місто. Чомусь зациклився в розмові на тому, що має мешкати в piwnice (підвалі). Я у відповідь спробував провести паралель із тими кімнатами, в якому ми жили на квартирі Krzyszka. Про те, що його piwnica узагалі була чудова: тепло, сухо, комфортно. "Просто тобі треба попросити з нашої фірми телефон того хазяїна і довідатися: які там умови". Уточнюю: "А яке це має бути місто?" У відповідь прозвучало щось на зразок Мроково. Здивувався: майже схоже за назвою того міста, в якому ми тоді жили. І раптом я для себе усвідомлюю, про що мало не забув: у В., де він зараз, є дівчина. Саме тому всіма своїми намірами прагне зробити все, аби залишити все так, як було.

Сон 240821 "Розмова з Петром Порошенком"

Якось по справі трапив тет-а-тет за один стіл у незнайомій кав'ярні з Петром Порошенком. Купили дві пляшки вина і почали розмовляти про життя, успіхи, українську мову. Спочатку пилось одне солодке вино, потім друге. Цікаво, що друге в мене наперед було налийте в окремий фужер. Знаю, що наша зустріч має закінчитися якраз до початку якихось надзвичайно визначних зборів на міжнародному рівні. (Видно, що тут присутня асоціація з реальними подіями, що відбуваються напередодні Дня незалежности України та проведенням "Кримської платформи"). В розмові розкрив для себе П.П. більше не як політика, а історика і мецената. Наприклад, добре орієнтувався на тему наповнення шкільного бібліотечного фонду по Україні, наявности книг іноземними мовами, кількісною та якісною стороною - українською мовою. Скільки сиділи, стільки я в голові тримав важливість нашого походу на ті збори. На якомусь етапі, п'ючи вино, "наклюкались" так, що П.П. втомився і сказав, що залишається тут і нікуди не йде, і приліг на диванчик відпочивати. Аналізуючи себе, відчував ясність голови, але розумів також і підступність вина, який дає на ноги. Може й добре, що так. Згадав, що обіцяв дружині сьогодні постригтися, от і питаю в засинаючого П.П.: "Може я піду пострижусь?". На що отримав однозначну і негативну відповідь: "Ні!". Отже, маю залишитися лише тут і лише з ним. А до себе подумки: "Цікаво, що думає з цього приводу його дружина?". 0340'

Сон 220821 "Наче в потрібному місці, на вірній дорозі"

По якихось справах доїжджаю до будинку, в якому мешкає вчителька математики, віку десь за п'ятдесят років. (Взагалі незнайомий образ). Поряд велика школа. Якраз відбуваються спортивні змагання. Між імен майбутніх переможців чую іноземні, на табло висвітлюються латинкою, такі, як Mery. Наче знав, але виявилось, що мені не в школу (як виявиться, взагалі не в цю), а в житловий дім, що знаходиться біля нього. У квартирі на першому поверсі мешкає пошукувана мною вчителька. Зайшов, познайомився і не затримуючись, вийшов, адже нам в школу. Поки стояв біля її дверей, від них відвалився номер квартири доволі незвичної форми, щось на зразок пластикової ґумки для витирання дошки, на якому було вибито "0". Навіть здивувався: невже десь ведеться нумерація квартир з нуля? Раптом з квартири вийшов її чоловік і цілеспрямовано пішов на вулицю, я вже подумав: мені за ним! Але повернувся і за мить дочекався і її. Як виявилось, нам не в цю школу, що поряд, адже "так не буває", - висловилась по дорозі ця жіночка. За чим зрозумів просто: отак, щоб школа і дім були поряд, а на роботу за п'ять-десять хвилин до початку. І ми пішли кудись далеко. Виводить на дах якогось гаража, що знаходиться на рівні з землею, а з нього - обрив. А нам туди! Пригадую, як хтось мені колись про цей шлях розповідав: доволі екстремальний з першого погляду (асоціація із забутим сном). Починаємо сходити. Напочатку майже сповзаєш (обличчям вперед) по землі на перший камінь, за ним переступаєш на другий, третій... і так до самого кінця. Сходимо прямо на кам'янистий бережок річки (без виходу вліво-вправо) і йдемо прямо - по воді із якої ледь виступають камінці, яких моментами мало й не видно. Вчителька тримає мене за руку і веде за собою. Прошу йти повільніше, адже перший раз ще не розумію куди наступати, аби не звалитися у воду. 0250'

Сон 210821 "Пів обличчя"

Дивлюсь на себе у дзеркало, а на пів правого обличчя бачу зелене тату в білі дещо пастельні квіти. Малюнок завершується раптово в переході на ніс, що не тільки, а й взагалі мені не подобається. Під губою, так само справа, проколота сережка у вигляді кульки. Ліва брова має дві вистрижені риски. Десь від ключиці догори дивним чином прикріплений пластиковий пеніс, повну форму якого намацую під верхнім одягом (без конкретики). Додатково ще вибито чорне тату у формі ока-риби, схоже, вже на лівій стороні обличчя (більше запам'ятався знак, аніж місце розташування). Міркую, як узагалі жити із таким образом? З'являється переконання, що в нинішній час я такий не один, разом із тим пригадую давню фотографію, на якій моє обличчя було розмальоване на Хелловін (спогад із реального).

P.S. Переконання, що я вже бачив себе таким у дзеркалі. Або це повтор у самому сні, або з якогось забутого сну.