Сон 240818 "Млечко до гречки"

Після виконання певної фізичної роботи нам (бригаді працівників) роздали по упаковці молока. Беру її і звертаю увагу, що має вона доволі оригінальний вигляд: одноколірний друк (зеленим по білому) виконаний в пастельно-глянцевому поєднанні. Перше, що кинулось у очі - це напис: "Млечко до гречки". Відкорковую упаковку і п'ю. Одразу звертаю увагу, що молоко якесь незвично густе і без знайомого молочного смаку, іншими словами - ніяке. Вчитуюсь в упаковку і, окрім згаданого слогана, знаходжу вказівку, що це "майонезний продукт".

Сон 230818 "Малина, ожина й мелодія"

Частина сну: залисина знайомого Ю. Ос., але в якомусь контексті.

Зривав і їв зі знайомих мені кущів малину, а згодом і ожину. Зривав і їв, зривав і їв... Повторювалась по кілька разів пісня з польського фільму "Będzie lepiej" - "Co się ze mną stało" - https://youtu.be/jVoc3gIyFZk
Поява пісні невипадкова: фільм дивився перед сном, а пісня в ньому звучала три рази в різному виконанні, тому й подальше лунне вторення, зокрема приспіву, було продовженням почутого.

Сон 220818 "Дорога з прихованим потенціалом"

Коробочка розміром ~ 5×5×5 зроблена з каменю. Крізь стінки просвічує візерунок з натяком на арабський стиль, переважно з прямокутниками та трикутниками. Таке враження, що коробочку спочатку зробили з м'якого матеріалу, наче з пластиліну, а потім склали у відповідну закам'янілу форму.

Ярина дивиться на вертикальну частину сходів. На них намальовані якісь різнокольорові смуги та мініатюрні картини.

Міст крізь залізничні колії. Я питаю: чи хто-небудь його переходив на іншу сторону? Виявилось, що я буду першим. Інтрига: чому ніхто так і не пробував перейти? - залишилась відкритою. Це при тому, що я бачив, як інші люди ходили тим мостом у обидві сторони. Переходжу його на інший бік колій. Там є будинок, у якому маю замешкати разом з колегою по спільному об'єкту. Виявляю, що помешкання в дечому є незручне: існують прохідні двері крізь нашу кімнату, якісь незнайомі мені люди заходять у цей дім. Разом із тим довідуюсь, що має бути стороння перевірка від винаймача, щодо якості нашого проживання в такому домі.

Я привіз із-за кордону п'ять коней. Двоє з них були привезені під замовлення, двоє з них маю продати новим клієнтам. Не можу вигадати: що робити з п'ятим?

Сон 210818 "Прозріння і час"

Мешкаю в найманій хаті. В гості приходить родич хазяїв, на ім'я Р., який віддавна заборгував мені гроші. Я вітаюсь з ним і кажу, чого він не відповідає на телефонні дзвінки? "Ігнорите?" Він "вмикає" давню практику привітності, а згодом міняє її на спонукання мого до нього "співчуття". Виймає з рота вставну щелепу, яка наполовину замінює живі тканини нижньої частини рота та горла і показує мені її. Я розумію, що віднині з нього вже нічого не візьмеш, такою в нього є карма за невиконання обіцяного.

Обігрування імені Діма - Даймон - Дімон

Обличчя доволі розумної жінки років 50-ти. Хтось з присутніх ставить до неї питання, вона грамотно і послідовно відповідає на всі з них. Дивлюсь на неї уважно і бачу в її обличчі одне око, як у Циклопа, дивлюсь уважніше і розумію, що близько посаджені очі утворюють разом із середнім оком одне ціле. Припустив: чи не тому вона така прозірлива в своїх судженнях?

Я на роботі. Мить, коли треба прийти вчасно на якесь нове завдання, яке отримуємо від керівника. Іду слідом за хлопцями, які трохи мене випереджають. Якийсь підземний перехід чи метро, з якого є вузький вихід назовні, зроблений не сходами, а якоюсь дивною конструкцією. На годиннику 58 хвилин, отже, до зустрічі з керівником залишилось 2 хвилини. Тим виходом, я опиняюсь на вулиці біля невеликої вантажної машини. Тих хлопців, за якими йшов уже немає, але є ті, хто йтиме зараз на ту ж зустріч. Поки перекурили і дорозвантажили машину, я ще вирішив перемити гору білих тарілок, більшою мірою однотипних, середнього розміру.

Сон 190818 "Подушка, ковдра - діл..."

Ділив подушку і ковдру на своєму ліжку, але якось усе нетипово: починаючи від самих понять "подушка", "ковдра", завершуючи логікою "ділити". Раптом опинилось поряд червоне перило.

Сон 150818 "Ресторан-двір"

Я проходжу центральною вулицею міста, від якої ідуть завороти до внутрішніх дворів будинків. Усе на тій вулиці монументальне. Що не внутрішній двір - ресторан. Отже, виходить так, що ресторан - це не конкретні двері, а ряд парадних входів у будинку. Я заходжу то в один двір, то в другий. Почуваю себе якимсь ревізором. На одному з поворотів у двір заїждає карета, і сприймаючи це за певний знак, вирішую завітати туди, аби щось замовити поїсти. Проходжусь у глиб двору, вирішую в які двері зайти. Деякі відвідувачі сидять як у залах, так і на вулиці. Повертаюсь до початку того двору і заходжу в середину, де сідаю за один зі столиків, що біля вікна. Дивлюсь в гаманець: на скільки можу розраховувати, а він повний-повнюсінький. Сиджу і вивчаю меню. До мене ще ніхто не підходить. Я встаю і відходжу від столика. Як тут з'являється хлопець, який доставляє до моєї тарілки свою, і я розумію, що він буде моїм загадковим сусідом по столу. Помічаю, що хлопець має на спині мало виражений горб. За ним заходить до зали якийсь старший чоловік і виходить. Дивлячись на них, я розумію, що це обслуговуючий персонал. Начебто вже щось принесли "однотипне" і я можу "з чогось" починати їсти. Заводжу розмову з цим хлопцем, так і не їм - очікую решту страв.

Сон 120818 "Білування посеред білого лісу"

Зимовий ліс. Я мешкаю в якомусь будинку в самому лісі. Наближається якесь свято, щось із натяком на Новий рік або Різдво. До мене приїжджають люди, із якими я організовую "свято" з ведмедями. Ми знімаємо з них шкіри. Таких ведмедів було чимало, з п'ять, а то й більше. На останньому з живих ведмедів я вирішую перемістити в інший сарай, віддалений від того, що біля дому, всі ведмежі тушки, а заразом там і його вбити. Цікаво, що він вже був обезшкірений. Це все при тому, що я розумію небезпеку поводження з такими тваринами. 2336'

Образ чоловіка схожого на російського шоумена, ведучого та актора Нагієва. Цього чоловіка зустрічаю по дорозі, і він якийсь ніякий: в'яловий у рухах, так, наче п'яний, але щось з ним інше. Тут могло б підійти вичначення: "як душа без тіла". Незнаю чому, але, в діалозі з ним, він проявляє байдужість до себе і, як "понт" своєї колишньої крутості і теперишньої ницості - порізати його тіло. Я спокійно розрізаю його тіло ручною пилкою на частини: відрізаю руку, кладу зліва від себе, ногу, голову... Ані крові, ані видимого болю. Стою і дивлюсь на всі ті частини та думаю: отак десь поряд і душа... і тієї ж миті очі відрізаної голови розплющуються, як то буває у фільмах жахів. Несподівано, але трохи перетіпнуло.
Довго купаюсь під душем, під приємною, густою і світлою водою.

Сон 110818 "8+1"

Треба укласти під землею 9 кабелів у такій послідовності: 2+3+2+2. Я рахував від початку, що все має бути по 2, навіть там, де виявилось 3. Там де укладали ті 3 кабеля - вони були з синіми ліхтариками з виходом назовні, для певного розпізнавання. Це так мало бути не випадково і нести певний релігійний смисл. Навіть прозвучала зі сторони дивна фраза: "Ми належимо до кола плачучих мам".

Я організатор конкурсу по якійсь майстерності уміння, щось робити (виготовляти) руками. Участь беруть близько 8 чоловік, всі хлопці. По завершенню першого дня - святковий стіл для учасників. Я межі них у кінці довгого столу. Пригадую, що цього ж дня познайомився ще з однією цікавою людиною, яка братиме участь в конкурсі з нового дня. До нього інші учасники одразу приліпили прізвисько: "дерев'яний", адже мав якусь фізичну ваду і в рухах видавався схожим на робота, але не в прямому розумінні, як то є в кінематографії. За святковим столом, по якомусь відрізку часу, я питаю учасників: а де новенький? На що хтось із сарказмом перепитує: "деревянний человек?" Встаю зі столу і йду його шукати. Майже при виході зі святкової зали, бачу, як він заходить і йде до мене назустріч. Я запрошую до столу, вказуючи на його дальність, де сидять всі учасники і, як орієнтир, вказую на синій стакан, що стоїть біля мого місця.

Сон 080818 "Опалення і запарювання зерна"

Натяк на лазню. Дахове приміщення. Над системою, що гріє воду, зварна конструкція прямокутної форми з накривкою, що має невеликі шпильки в сторони, які мають ще доварюватися. За рахунок них, ця накривка схожа на багатоніжку або павука. Зроблено з метою зміцнення в статичному стані. Міркуючи, виявляю ненадійність системи в обслуговуванні: наварити по місцю можна, а підняти її вже буде незручно, деякі балки та колони даху заважатимуть тому.
[Як продовження сну, але перехід на чиїсь "роздуми", які я чую, але не з розмови].
- Немає кращої системи опалення ніж звичайна!
Ув'язуючи сказане з початком сну, намагаюсь для себе розвити тему: що є звичайна система опалення? Самоплин теплопроводу під тиском нагрітої води, піч?.. Перед моїм поглядом постає жінка, яка сидить, наче у хліві, спиною до мене і поливає гарячою водою зерно. Образ сидячої жінки більш подібний до доїння корови: табуретка, сідниці виходять за її межі, руки випростовані вперед, щось безперервно роблять.

Сон 070818 "Чарівний ліс"

Я в лісі. Збираю гриби. Дивлюсь на воду, а над нею повільно "плавають" (парують) летючі риби. У воді багато дивних і красивих істот. Звертаю увагу, що я взагалі в чарівному лісі: біля мене проходять або пробігають дивні тварини. Щоб не лякатися побаченому, я кажу собі: я шукаю гриби! Вирішив далеко в ліс не заходити. Якщо спочатку не міг гриби навіть розгледіти, то тут уже побачив і білі гриби, і бабки, наче вони самі відкрили для мене свою присутність. Загадкові тварини, від погляду на мене, як незнайомця, хамелеоподібно перетворювались на інших істот. Наприклад, два носорога перетворилися на шерехате буре каміння - це так мало видаватися з першого погляду. (Насправді важко описати зовнішні форми тих перетворень). Навіть підійшов побачити, що буде далі. Одна така груда "носорога" розплющила око і почала за мною підглядати: чи не відходжу від них далі? Якісь маленькі тваринки, подібні до тієї летючої рибки, перетворювалися на непомітні гладкі горбики землі. Недалеко від мене пробігли дві взагалі незнайомі мені істоти на двух лапах. З повним кошиком грибив вирішив зайти в офіс, в якому я раніше був. Начебто, день, який я обрав для візиту, був вихідним. Це трьохповерховий офіс. На першому офісі якого щось пов'язане з організацією роботи монтажників, на другому - основний офісний персонал, на третьому - склад. Я один зі штатних монтажників. Заходжу на офіс і бачу зміни: повністю винесені речі з третього поверху. Ще день тому я пам'ятаю, тут було багато матеріалів для роботи. На стіні біля вхідних дверей і сходів, прочитав, повідомлення: "Каблестроители". Перечитав ще раз, може "Кораблестроители"? Я спустився в офіс, поверхом нижче, і перепитав: чи правильно написано? Виявилось, що все вірно. Фірма, яка орендуватиме цілий поверх називається "Каблестроители". Коли я виходив з третього поверху, помітив у себе в рукаві білі кабелі, подумав, що відколи вони в мене? А зрештою, їх треба сховати. У самому офісі сидять за одним столом два бухгалтера, за іншим, зліва від них - їхній керівник. Я ще не все знаю, хто є хто, що властиво свіжому спеціалісту. Чую, як керівник зачитує для цих дівчат довгий диктант. Я спочатку не можу второпати: для чого він це робить? А потім розумію, що це свого роду редакція, що напряму пов'язана з організацією монтажних робіт, але при всьому - видає власний журнал. А диктант, то - звірка тексту, адже ті дівчата більшою мірою коректори, аніж бухгалтери. А зачитка свого роду "диктанту" - це завершальна перевірка - робота над помилками. Одна дівчина каже: досить! І підписує папірець з оцінкою власних знань. Начебто, такий тест знань проходить систематично і їх вони підкріплюють з місяця в місяць. Ці дівчата розповідають мені про те, що також є перевірка знань на верстку, адже існують помилки під час формування блоків і сторінок, десь та щось важливе можна упустити. Навіть, під час бесіди, погортав сторінки того журналу. Мені дзвонить дружина і я разом з нею завершую з ними розмову. 0327'

Сон 060818 "Хто кому лікар..."

Заходжу в гості до знайомої Т.Ш. Вона бавиться та переймається клопотами своєї дитини. В квартирі обстановка - не дуже. Чисто, але не умебльовано, не тому, що новосельці, а, видно, за нестачею вільних коштів. Її чоловік, наче п'яний, спить на імпровізованому ліжку, викладеному на підлозі. Питаю: а чим займається твій чоловік? У відповідь - незрозуміле мовчання. Я пробую його заповнити: бовдур, придурок? - кажи, як є! Можливо, будівельник?.. - щось конкретне спало на думку. У відповідь чую: він - лікар! Я кажу: це доволі широко сказано. А якої спеціалізації? Стоматолог - лікар, гінеколог - лікар, патологоанатом - теж, свого роду, лікар... 0130'

Сон 050818 "Син і яблуня в саду..."

Я з колегою О.Л. і своїм сином. Маю якусь справу по роботі, де маю затриматися, аби вчасно забрати сина з заходу. Колега звільниться раніше. Домовляюсь з ним, що він завчасно забере мого сина і заведе додому - буде з ним. Сину кажу, щоб нікуди не відлучався, куди його заведемо, навіть, якщо в нього закінчиться захід раніше. (Куди саме його заводили - не пригадується). Кілька раз перепитав: чи ясно? По завершенню моєї справи, іду додому, з думкою, що сина вже колега завів додому. А тут той колега (більш чорнявий, ніж я його знаю в житті) йде до мене назустріч від дому зі словами: видихни, головне спокійно... Я розумію, що сина він не забрав, але вже встиг сходити додому з думкою, що можливо він сам туди дійшов. Я озираюсь і кажу, що цей район міста він не знає. Мене огортає паніка: куди могла піти моя дитина? Думаю набрати поліцію, але вирішую трохи роздивитися недалеко від місця, звідки він міг вийти. Дивлюсь на перехрестя, розумію, що, по завершенню заходу, він не міг робити лишні повороти на перехресті, а піти прямо. Я йду так, як вказує мій здогад. Підходжу до місця де граються діти вікової категорії мого сина і чую голос: он твій тато! он твій тато! Одразу намагаюсь розпізнати серед групи дітей обличчя сина, бачу обличчя іншого хлопчика, голос чую, а його ще не можу ідентифікувати, поки він не встав із зеленого пагорбу, залитого сонцем, на якій грався, і не вийшов до мене, раптом прагнучи розплакатись. Розумію, чому я не міг розгледіти, бо син був одягнутий у  все зелене, також на голові мав зелену пілотку, для мене огидну - кольору радянської армії, які зливались із травою, на якій сидів. Я про себе думаю, що за дурацька пілотка - мілітаризація дитячої свідомості. Забираю сина, йдемо додому.

Я приїхав додому на відпустку. З одного боку батьківський дім, з іншого: якийсь дачний варіант - житло на літній період. У ньому стоїть старий холодильник, який пропускає тепло із-за старої ґумової прокладки, що зсохлася у верхній частині дверей. (Подібний холодильник із такими дверима мені знайомий за недавніми снами, але не маю прив'язок, суто двері зі злабкою ізоляцією). Виникає потреба дрібного ремонту холодильника, де, разом і тим, вирішую поміняти ту ґумову прокладку. Виникає питання: чи продаються ще вони, адже холодильник дійсно старий? Маю довгу відпустку, тому розумію, що встигну відремонтувати. Виходжу в сад, підбираю з землі чисте пахнюче яблуко, їм його. Дивлюсь на яблуні: у однієї підсохла галузка, інша, яка колись рясно плодила, вже зрізана батьком, та, з якої я їм, має ще на собі до десятка таких же яблук. Вирішую струснути один стовбур, другий. На мене падають краплі води від недавнього дощу. Чую українську пісню де прозвучало польське слово "posiłek", розумію, що автор пісні не зміг підібрати до слів вдалу риму, тому запозив чуже слово. Навіть здивувався. Пішов на кухню до дружини, розповів про почуте в пісні. Думками повертаюсь до яблуні, і розумію, що це дерево було пізніше зрізане, а корінь викорчований, коли робили фундамент. Так, наче я з дружиною опинились у минулому - відкинуті на десяток років назад. З'явилось розуміння, що "там, де ми є" - це "минуле" і "майбутнє" зведене до проміжку "тут" і "зараз".

Сон 020818 "Аеропорт"

Аеропорт посеред масових закладів культури. Я з ще кількома особоми тікаємо від секретної поліції. Доводиться міняти зовнішність. Місця подій - арабські. Наше завдання стати в таку чергу, якою можна було б швидше пройти на виході контроль і не видати себе справжніх. Відчуваємо, як за нами йдуть по слідах. Щоразу вигадуємо нові методи маскування: одяг, обличчя, походження. 2311'

Сон 010818 "Бібліотека немовлят"

Бібліотека. Я маю там зробити дві речі: у мене якесь технічне завдання від підприємства. Враження, що ця бібліотека мені знайома, знаю директорку. 

Заходить троюрідна сестра Л. Моя з нею розмова про те, що шукає роботу. Кажу, що якось почув: тут є вільна посада секретаря. Можна поспілкуватися з керівником. Вношу пропозицію: можемо підійти до неї разом. Моя робота і розмова з сестрою забирають час. Я підходжу до внутрішнього вікна бібліотеки, розташованого не на стіні, а нижче підлоги та огородженого окремою стійкою. За тим вікном помічаю немовлят у свого роду спільному інкубаторі. Кажу сестрі: це не складно дивитися за дітьми. Начебто у трудові обов'язки займаної посади входить догляд за немовлятами. Тепер знаходимось біля немовлят. Закричала дитина - треба поміняти підгузник! Дивлюсь на сестру й розумію, що вона це робить вперше. Замащує руки в какусі, які різко відкидає від себе, а в результаті трапляють мені на ноги. Лагідно пояснюю, що так не роблять з підгузником. Починаю показувати як. Прийшла няня показує на іншій дитині. Я заношу какусі і кажу - це ж з грудного молока, як це може бути огидним? Мав повернутися на роботу, але розумію, що не встигну. Вона теж має кудись відійти і повернутися. Домовляємось на відповідний час. При новій зустрічі - це вже не троюрідна сестра, а давній молодий колега, як і в житті: в його образі щось притаманне жіночності. Він каже: "я готовий!", тобто: готовий до такої праці, як догляд за немовлятами. 0310'

Я заходжу в батьківський дім і підходжу до дзеркала. На дворі роздається удар грому. Й одразу чую з майстерні голос середнього віку: як так можна, як так можна? Подумки зазираю за зачинені двері і бачу на робочому столі розкладений касетний магнітофон. Розумію, що в мить блискавки виникла поновна несправність уже в справному магнітофоні. Подумалось, яке ж це марудство ремонтувати стару техніку.

Сон 310718 "Змія"

Повторюється мотив з попереднього сна, пов'язаний зі змією.

Сон 300718 "Повзе змія"

Я у бібліотеці, що має велику залу з масивними дерев'яними сходами, які починаються, як два близнюки, з двох сторін кімнати і з'єднуються довгим внутрішнім балконом. Я піднімаюсь по сходах з лівої сторони і виходжу кудись у сніжну ніч. Тепер я не сам: біля мене дружина і донька, вони опинились поряд тієї миті, коли я переступив пагорб і завалився у сніг. Дружина каже: лежи тихо, хай проповзе змія! І дійсно, по снігу біля нас проповзає темно-сіра змія середніх розмірів і зникає зліва від мене в рихлості снігу. Я лежу з ними далі, не розуміючи: чи зникла ця змія зовсім. Пару хвилин і вона знову виринає з-під снігу недалеко від нас. Ми схоплюємось і метушливо відбігаємо далі, дивлячись: чи не повзе чи стрибає змія на нас. Йдемо на дорогу, аби вийти в село. Запорошені в сніг і збуджені пригодою, я з донькою ступаємо на якийсь талий сніг, наче воду. Тіє ж миті мені дзвонить мати і каже, що до мене ніяк не може додзвонитися Дмитро і Володя, тієї миті я ув'язую ці імена з Юрою О., але ніяк не допетраю суті, чому хтось в такий час до мене має телефонувати. Мати звично перепитує: чи все в нас добре? І так, як все це відбувається в короткому проміжку часу, як ми побачили змію і ступив з донькою на мокрий сніг, а я мушу відповісти на несамовитий дзвінок, жінка кричить до доньки, на мою думку безпідставно перебільшуючи трагедійність ситуації: куди ти йдеш, там яма! 1210'

Працюємо: прокладаємо по лотку кабелі. Це така у нас духовна місія. Дійшли до моєї шпильки, що підтримує лоток.

Сон 290718 "Ноги і дороги"

Польща. Подорож по місту. Сів у міський автобус, в який почали набиватися багато народу, перепросив у водія маршрут і зрозумів, що не той, за кілька зупинок зійшов. Гуляючи по місту, натрапив на контору, яка займається отриманням водійських прав. Офіс невеликий, на вхідних дверях мені видалась смішною назва фірми, що складалась з багаторазового повторення літери "о", при вході складені речі, в кінці видовженої кімнати сидить чоловік, який приймає замовлення. Сама кімната прохідна, дехто заходив і йшов у наступні двері. Так, як це Польща, я не знав, як робиться у них "prawo jazdy", і вирішив детально про це розпитати. Маючи вже українські права, хотілося б дізнатися, як їх узаконити тут чи то на підставі них виготовити нові - їхнього зразка. На що працівник роз'яснив доволі просто: "зараз сідаємо в машину і їдемо, я дивитимусь, як ти це робиш, після чого ми оформляємо документи". Я спантеличений несподіваним ходом подій. Сідаю за кермо, він, як інструктор-інспектор поряд, але дивним є те, що я мав сидіти справа, як у машинах, облаштованих для лівостороннього руху. Їхати я мав за правилами правостороннього. Згадав, що на таких іспитах треба показати мінімум, як я доходжу до 4 швидкості й уміння здавати назад. По місту їхалось просто, але геть незвичним був ричаг коробки передач на ліву руку. Припаркувався і тієї ж миті інструктор каже, що треба здати назад. За мною стоїть синя машина, до якої треба ледь під'їхати. Дзеркала заднього виду доволі дивно відображили відстань, тому озираючись, мусив потроху здавати назад. Зробивши то максимально делікатно, ледь торкнувшись до машити, виявилось що того було досить, тобто я можу в скорому часі забрати нові права. Завітавши знову до офісу, взяв у цього ж інструктора візитівку, уточнюючи коли саме можна прийти по документи. Знову звернув увагу на дивну назву фірми: в значку читалися дві букви "ИВ" далі йшли вряд "ооооооо" і якесь завершення слова. Так, як "И" в польській мові відсутнє, придивившись уважно, можна було розгледіти голу ступню ноги, що й нагадувала першу букву. На питання, коли зайти по документ, той чоловік повторився: "передзвоните і ми скажемо коли буде готове". Начебто вже вийшов з офісу, але згадав, що залишив там при вході свої туфлі. Повернувся і почав їх шукати, знайшов одну туфлю, а далі, шукаючи, натрапив, серед безлічі різних черевиків, на свої чоботи, навіть подивувався: чому вони тут, але другу з пари так і не знайшов. Виходячи з офісу помітив сервіс із ремонту взуття, на якому від руки було написане безграмотно слово "obuwei". Останні дві літери мали б стояти інакше "іе".

Цей сон нагадав давній: я з дітьми приїхали потягом на залізничний вокзал, гуляли великим містом. По екскурсії ходили тому ж залізничному вокзалі, на території якого чи то великий замок над річкою чи велика кам'яна стіна, але доволі древня, з насипом, який спускався прямо до залізничних колій.

Я з жінкою і дітьми їдемо у великому міжміському автобусі. Діти сидять перед нами. Якась велика за часом зупинка. Діти пішли десь гратися. Я маю щось знайти на флешці, що знаходилась над сидінням у автобусі (дивна технологія, але уві сні вона мене не засмутила). Переглядаю файли і потрапляю на відео з виступом колишнього Президента України Леоніда Кучми. Один відеофрагмент, де він на вуличній трибуні серед молоді. Під час виступу робить рух в сторону - раз, в другу сторону - раз. Так, наче в нього щось кидають, але насправді він імітує якийсь рух з танцю, подібного на реп. Потім ще якийсь кадр з його участю, так само - доволі оригінальний. Файл з його виступами великий і я вирішую перекинути з флешки на інший носій. Переставляю з гнізда, що над сидінням, до телефону, так само, як і там, через перехідник, у свій телефон, як результ, виходить закрученість (вигнутість) з'єднання. Автобус має рушати і рушає, дітей кличемо до себе, думка: аби вони не вийшли з автобуса, хоча такого бути не могло - вони знають, що робити. Якийсь молодик, сусід по дорозі, років 25 стоїть біля мене, поки всі решта людей йдуть на свої місця. Діти приходять з кінця самого автобуса, видно з кимось гралися, і сідають. Всі і все на місці.

Сон вечірній 270718 "Ліфт"

Я з колегою по роботі, але "при параді", на якомусь приватному святі, щось на зразок дня народження. Незрозуміло як, але ми є його організаторами. У мене з колегою розмови: про організацію дачної земельної ділянки, про розмежування підчас монтажу, на певній поверхні пластикової водопровідної труби, організацію приватної власності в єврейських комунах, навіть посперечалися, чи дійсно працівник такої комуни може в будь-який момент заявити про бажання вести бізнес самостійно, про те, як бути без руки і носити протез, навіть для наочності колега попросив когось принести йому нову протезовану руку і замінив її в моїй присутності. Виглядало це доволі дивно. Також він почав наводити приклад, як такі руки вживляються в тіло, що навіть не видно й шва між штучною шкірою і реальним тілом. Когось зустріли біля ліфта, хто йшов на спільне свято. Колега каже: давай я тобі щось покажу! Піднімаємось на поверх вище, викликає ліфт, якимось дивним чином зажимає двері, аби вони не відчинялись, і таким чином блокує роботу всього ліфта. Якоїсь миті я навіть розгубився, дивлячись на нього з протезованою рукою: як він на те має сили двох рук. Навіть не зрозумів, що він собі вимислив і хотів тим мені довести. На заблоковані двері хтось піднявся до нас з'ясувати причину несправності. Начебто все звелось до того, що в картковому прийомнику, за яким працює ліфт, застрягли з часом якісь різні ліфтові картки, що не давало йому працювати правильно, разом з ними там лежали різні візитівки. Коли незнайомесь відбирав його картку, я помітив там одну свою, яку залишив бозна коли, коли був у цьому будинку. Попросив переглянути всі картки разом, в результаті побачив ряд давніх візитівок з творчого кола знайомих. Почав відбирати, пригадуючи кожного окремо. Деякі візитівки дублювались. Був подивований такою чудернацькою знахідкою. 2130'

Сон 270718 "Вода на обійсті"

Наближається вечір. Я на батьківському обійсті, на якому звикло стоять літньовка та баня. Маю якісь свої речі в літньовці, де й сплю. Пішов у баню, аби підготуватися до купання, заніс до неї деякі речі. По виході з неї дивлюсь на город, як його заливає дощем, подумав: ще трохи і вода, як завжди восени довго не сходитиме з неї. Помічаю тітку Н., яка несподівано для мене з'явилась у невідомо яких справах. Тієї ж миті помітив, що в літньовці облаштовується на ніч моя донька. Почав думати про неї, аби їй було тут комфортно - відчуття відповідальності. Несподівано тітка пішла в баню купатися, не попередивши мене про цей намір. Помітив біля криниці, як вода з водонасосної труби, що прокладена під землею між криницею і банею, а на моє чергове здивування - між криницею і літньовкою, почала пробивати із землі назовні. Я спохопився шукати підручні засоби, аби вгамувати ту воду. По суті, вода від дощу на городі разом із водою, що б'є із землі справляли не найкращий ефект для пошуку швидкого вирішення проблеми. Я йду за баню, аби взяти якісь шматки тканини, які там могли б бути. На місці біля купи з гноєм і якихось інших речей, що були поряд, щось таки знайшов, але тієї миті вікно, що виходить з бані на ту частину городу якось вивалилось чи то відкрилось назовні, де з претензіями: що я тут роблю біля вікна? - спробувала висваритися тітка. Маючи в пошуку вирішення своєї проблеми, опущені очі дололу, відповів, що я не стою там аби підглянути у вікно: шукаю чим затулити воду, яка "по її причині" почала бити із землі. Підходжу до того своєрідного "фонтану" і рукою намагаюсь відчути у воді глибину, скільки треба пройти вглиб. Пальцями відчуваючи структуру землі, відчув, як на якомусь етапі вона з часом зрослась і скаменіла за місцем іржавої труби. Поки робив ті маніпуляції з землею, помітив, як цівка води перестала бити на поверхню. Питання наче вирішилось само собою. Я розумію, що пора повертатися до доньки, аби розпитати, як вона себе облаштувала на новому місці. 2330'

Хтось, начебто колега,  смажить кожного дня у великій пательні м'ясо, порізане великими шматочками. Я так само, але готую салат. Аби урізноманітнити процес приготування, я запропонував чергувати приготування страв: один день я готую м'ясо, а колега салат, другий день навпаки. Нарізаю м'ясо...
0422'

Сон 240718 "Життєва дорога"

Я зі своєю донькою десь в подорожах і гостях. Приходимо на чергові гостини, але на лоні природи і елементів міських споруд. Я ловлю себе на тому, що дитина стоїть в доволі прикольному ракурсі, і прагну її сфотографувати. Вона стоїть далеко, гукаю як їй треба стати, хтось поряд догукує мною сказане. Я роблю світлину і дивлюсь, що на другому плані, за дитиною, все в червоних кольорах, так, наче у вогні. Дитина потроху йде до мене стежкою, щось дрібне підбирає від краю дороги, аби роздивитися, йде до мене далі, а я комусь кажу: життєва дорога.