Сон 040221 "Спинятися. Відтинання"

Готую їсти: пюре, омлет, ще щось. Знаю, що маю приготоване віднести своїй дівчині, яка мешкає в знайомому мені домі (в реалі там живе давній шкільний друг С. Доречі, уві сні, за віком, відчуваю себе юнаком). На якомусь із етапів приготування збираю від себе свіжо вистрижене волосся, яке скрутив у клубок. Маю намір віднести його, разом зі стравами, своїй дівчині. Чомусь для мене це важливо, але хтось відмовляє мене від того, адже: що робити зі вже заплутаним волоссям?

Дружина просить, аби я відрізав їй частину пальця. Міркує: по першу чи другу фалангу? (Сон повторюється, видається, що подібне снилось на днях. Відтоді на пальці залишилась незначна ранка). Цього разу я їй відмовляю і кажу, що нехай вона і не відчуває його, але це не причина його відрізати. (Так само, від першого сну знаю про його нечутливість). 0130'

Йду дорогою вздовж проїжджої частини. В руках несу об'ємний предмет, який час від часу кидаю на землю, але повертаюсь, підбираю його знову, врешті-решт викидаючи у смітник. В тому процесі минаю хлопця, якого спроваджують батьки в школу. Лунає дзвінок на лінійку, лунає дзвінок на урок, поки не лунає голос вчительки, аби цей хлопчик не стояв біля воріт, а вже заходив. Так, він спізнився! Так, він це робить доволі часто! Він є специфічною дитиною, яка відвідує специфічну школу. Цього разу, поки стояли у воріт, його батьки розпитували про психологічні бар'єри, які спиняють його перед входом до школи. Цього разу він згадує про якусь однокласницю, яка його на перервах коментує. Минаю їх, викидаю за залізничною колією, що перетинає дорогу, своє негабаритне сміття і повертаю вправо на нову вулицю, яка нагадує дорогу до баби Дусі. 0500'

Сон 030221 "В'яле господарство"

Займаюсь господарством (асоціація з батьківським домом): побутові справи, годівля домашніх тварин (нутрії, кролі та ін., які сидять в клітці). Знаю, що заміняю когось у цій роботі, але знаю і те, що скоро звідси поїду, можливо надовго. Чомусь асоціація, як "перед пожежею". У літній кухні, де також стоять клітки, спить якийсь чоловік. Взагалі тут багато знезнайомих мені людей зупинились на тривалий нічліг. Спостерігаю за людьми з певною підозрою та недовірою. Поки годую тварин виникло враження, що про деяких із них забув напередодні погодувати, адже більшість із них були в'ялими і сонними, як всі ті мешканці дому, яких зустрічав. 0500'

Сон + спостереження 31.01.21 "Кластери і віруси"

У кранах немає води. Для цього її треба принести і залити в довге металеве корито, що сполучене з водопостачанням. Мене просять взяти відра і це зробити. Звучить одна фраза: "Вірус помирає від снігу та солоної води", за якусь мить підсумовується другою: "Зважай, що вода має бути газована!". 0730'

Спробував пригадати нічний сон і не зміг, але, у результаті спроби відтворити "втрачені" образи, майнула думка:

Уявімо, що світ, за аналогом комп'ютера, складається з ячеєк пам'яти, в яких знаходяться файли - це слова, образи, дії. Життя тече, люди помирають, на їх місце приходить нове. Цікаво й те, що старі файли (стерті з пам'яти) залишають по собі сліди, в тих місцях, де були. Как само із людьми - в цілості не повернеш, але слова, образи, мінливу присутність - так! Під час сну ми потрапляємо в подібний світ кластерів, в яких залишились сліди забутої про нас самих інформації. Саме тому у сновидіннях ми можемо побачити ліс там, де він колись був, незнайому людину, образ якої чомусь до болю близький, почути фразу, наче вирвану з контексту, робити не характерні для нас вчинки тощо.

На тому виник інший висновок:

Екологічно згубна сучасність у людській діяльности починає бути схожа на файли, які живуть самостійним життям, проти комп'ютера. (Віруси).

Сон 300121 "Свіжа випічка"

Я в аеропорту. Очікую на виліт. Вирішив прогулятися по залах і побачив автомат по виготовленню свіжих булочок. Поклав у приймач купюру і почав дивитися, як оперативно твориться пиріжок. За хвилину-дві лунає характерний дзвінок: можна забирати! Але ось підбігає до цього автомата незнайомий хлопчина. Дивиться, що пиріжок уже готовий і, незважаючи на мене, дістає його собі. Як прибіг, готується бігти далі... Я ж його: хап! - рукою за футболку в районі пуза, так і пригальмував на місці: "Ти купив його?". Він: ображеним жестом, тримаючи в руках купюру, з якою був, поспіхом вкладає його в приймальник так, що він не може його узяти, а за мить зжовує на дрібні кавалки в тісто, із якого вже почалося виготовлення нового пиріжка. На все це дивлюсь спокійно, зі своєрідним внутрішнім цензором: подивимось, що буде далі! Ось він і готовий! Не віддаючи моєї випічки, з радістю забирає другу і біжить. Я ж іду за ним і бачу, як другий пиріжок (з перемеленою купюрою) він віддає своїй мамі. Вона задоволено дякує своєму синові, радіє і надкушує свіжісінький кавалочок... Оп! - щось не так: змінюється вираз обличчя, позирає всередину тіста, а воно в чорні крапочки. Підходжу до неї ближче і багатозначно коментую: "Ну і як смакують вам такі букофки?" - інтонаційно посилаючи "похвалу" її синові. 0300'

Сон 280121 "Організація часу"

Приїжджаю на роботу із запізненням. Щоразу в кишенях свого одягу виявляю якийсь сторонній інструмент, за шиєю - нетиповий чорний плащовий капюшон. Працівники так поводяться, що не ясно: чи працюють, чи відпочивають у майстерні, чи збираються кудись піти. Приходять сторонні робітники - з іншої фірми. Таке відчуття, що всі, хто тут присутній як чужий. Хтось показує на меблі в реалі і як їх можна "стиснути" візуалізовано онлайн на своєму телефоні. Чомусь я переконаний, що після роботи маю піти на якусь заявку (підробіток). Поки копошусь із інструментом, виявляю, що не лишилось жодного зі "своїх". Таке враження, що всі "здиміли", а мені ніхто нічого не сказав. Дивлюсь на годинник: за десять хвилин 8 вечора. Щось перепрацював я сьогодні? Так, як і не працював!.. Збираюсь, аби швидше звідси піти. 1650' (Денний сон).

P.S. Сьогодні, з певними організаційними обставинами планування часу, не поїхав на роботу і змушений був сидіти вдома.

Сон 240121 "Додаткові набутки"

Я з дружиною мешкаємо в одній із квартир п'ятиповерхового будинку нового планування. Несподівано для себе виявляємо, дивлячись на вікна сусідніх будинків, що геть близько від нас мешкає давня знайома (поетка, літераторка-науковиця з Чернівців) І.К. Вирішили несподіаано для неї завітати в гості. Розбалакавшись, вона ж зацікавилась і нашим житлом. Протягом сну архітектура і наближення квартир змінювалися настільки, що в результаті наші помешкання опинилися мало не поряд ("стіна в стіну", за посередництвом одних сусідів, але в різних під'їздах).

Дружина вирішила провести наше спільне ювілейне весілля. Для цього треба було дізнатися в ювелірному відділі єврейської культури (!): як відреставрувати одну підвіску (квадратну за розміром (~7х7), з дорогоцінним камінням та вісюльками), яка втратила одну з них (друга справа) та придбати інші дрібні прикраси. До цього відділу в магазині пробував підійти два рази. Перший раз когось довго обслуговували, в другий - мене. Напочатку почала вивчати моє питання рудоволоса кучерява продавчиня, потім під'єднався молодий чорнявий хлопець. На моє прохання: оцінити ту підвіску? Продавчиня довго розглядала і, вислухавши мене остаточно, прокоментувала коротко: "У вашої дружини хороші смаки!". Як довідався, ця підвіска вшивається у весільний одяг нареченої. Поцікавився: позаду? попереду?.. Як подумалось перше: позаду! - і здивувався. Для цього в одязі спеціально залишають вшитою певного розміру "кишеню" зі сторони шиї. Мене ж цікавила вартість реставрації і придбання всіх інших святково-ювелірних аксесуарів. Продавчиня озвучує на все свою ціну, але не спрощено, а деталізовано, так, що згодом у своїх записах не зрозумів: скільки це разом коштує? - аби переповісти дружині. Між усіма цими питаннями щоразу повертаюсь до швейної майстерні, де перебуває моя донька, а я їй щось допомагаю. Цього разу складаю до торби наші (її) речі, які залишила вона тут свого часу: клубки ниток, якась із них вставлена одна в одну, якісь телескопічні антени, одна з них у вигляді ялинки, яка стояла на підвіконні. Прийшов чоловік до цієї ж майстерні, в якій донині працює його давня вчителька з пошиття одягу. Звернувся до неї: Чи пам'ятає його? Вона: "Звісно ж! Таких учнів важко забути!". Починає він розповідати, що шукає роботу, а на стару фірму його не приймають на незвичній підставі: "Колишньому доступу до внутрішньої (секретної) інформації". Він же коментує для своєї вчительки: "Якою ж інформацією про фірму може володіти звичайний робітник підприємства?". 0525'

Працюю на такому підприємстві, де час від часу в сміттєвому контейнері одного цеху з'являються цікаві речі для творчости. Нещодавно лежали потрібної мені форми металеві бляшки, а сьогодні там виявив хутряні устілки з заячої шкіри, але невеликого (дитячого, підліткового) розміру. Подумав, що добре пасувало б з них виготовити сережки.

Я маю четверо дітей. (В реальности: тільки двоє). З двома першими добре знайомий, а двома другими доля склалася в мене так, що росли непомітно для мене, поки був далеко від родини (на заробітках). Приїжджаю додому із замовленням для третьої дитини (доньки), щось із одягу. Пригадую, що звати її Валентина, але виходить до мене ще менша донька із хлопчачою зачіскою (дрібним ірокезом). Вражаючись від себе самого, дивлюсь на неї і не можу згадати її ім'я. Придивившись уважніше, відзначаю, що вона не схожа ані на мене, ані на дружину. 0740'

Сон 210121 "Вугільний пил"

Я на якомусь заводі, який використовує або переробляє вугілля. (Подібне снилося на днях, зокрема це згадується за відчуттям вугільного пилу між зубами). Я ж працюю в такому місці, де зачищаю лопатою рештки, які висипаються на бетон, коли основна маса йде до технологічної ями. 0120'

Сон 200121 "Оголені думки"

Дружина має народити дитину. Дивлюсь, як на УЗД, на обличчя дитини і бачу на підборідді вертикальну ямочку. Я чомусь знаю значення і ким ця дитина буде в майбутньому. Дещо розчарований.

Бачу рекламу, на якій фігурують двоє голих чоловіків. Особливо нічого не роблять, а стоять і створюють "фактуру".

Я на весіллі у власної доньки. Нові відчуття відповідальности. Заходжу в приміщення, в якому накритий святковий стіл. Поки туди прийшли перші гості. Серед них моя теща. Я знайомлю новоприбулих з присутніми і зауважую, що маємо двох Ядвіг.

P.S. Символіка двух постатей.

Сон 080121 "З чисельністю - покінчено!"

В.В. (давній знайомий, колишній редактор одного всеукраїнського літературного журналу, що видавався на початку 90-х, а також регіональної газети - на початку 2000-х) публікує підбірку власних віршів, яку ілюструє нейтральним малюнком із написом-посланням, який звучить приблизно так: "Один поет років едак 17-47 давно не оприлюднював свою творчість, сидячи на ній, як муха на варенні". Чомусь сприймаю, що сказане адресовано до мене. Подумки починаю підводити "поетичні" підсумки за минулий рік: не густо, як раніше, але з десяток буде! 0110'

Спостерігаю в домі появу ос. (Дім нагадує батьківський. Без диференціації власности). Спочатку якось і не зважаю на їхню поодинокість. Раз навіть пройшовся з пилососом і позбирав їх в кількох кутках. На вигляд поводились сонними або ж лінивими, навіть не літали. Але минуло трохи днів і на раз їх виявилось досить багато, на вигляд: більш бадьорими й активними. От і зайнявся справжнім їх прибиранням, поки не натрапив на неймовірно велику голову якогось жука, а згододом і на його тіло, яке, як виявилось, тліло за певних причин високої температури. Хоча на вигляд це виглядало шокуюче та огидно, але на запах чомусь приємно, нагадуючи пересмажене м'ясо поросятини. Хтось перекидає метрове тіло тієї комахи, яке вже розсипається на порохи і стверджує, що з причиною появи ос у домі покінчено. 0600'

Сон 050121 "Трансформація ситуацій"

Сдаю в тролейбус біля автовокзалу рідного міста і їду в центр. Міркую: як кондуктору заплатити за проїзд? Готівкою, карткою?.. Також помічаю в гаманці якийсь некасований квиток... Вирішую "на халяву": учнівським квитком у вигляді пластикової картки (містянина). Чим і "розраховуюсь". У кондукторки виникає логічне питання: де ж у такому дорослому віці я вчусь? Розповідаю про ліцей, курси для таких, які (від біржі праці) змінюють професійну кваліфікацію. Що вчитися залишилось іще з пів року. Подібна історія дає результат. Подумками на майбутнє міркую, що варто таким чином "розраховуватись" і надалі.

Кілька сюжетів, пов'язаних із трансформацією легкової машини. Одна з них: керую таким авто, яке візуально (за виглядом кузова) складається з трьох частин: середня, з яких, іншого кольору. Виглядає так, наче вставлена навмисно.

Сон 050121 "Зашпакльована голова"

Спочатку, торкаючись свого волосся, відчув, що на одній ділянці голови присутня якась штучність, наче "зашпакльованість" певної нерівности. Тепер дивлюсь на свою голову зі сторони, так би мовити: чужими очима. Вона видається мені цілком укрита "захисним" шаром із бетону та будівельної піни, які наносились поступово, в різні часи. У підсумку знову оцінюю себе з позиції власного тіла: торкаючись свого черепа, за втратою нервової чутливости, остаточно переконуюсь у побаченому зі сторони.

P.S. Напередодні донька робила мені стрижку.

Сон 010121 "Маніпуляції з обличчям і металом"

Я з іще кимось маємо потрапити у в'язницю, яка нагадує закритий промисловий об'єкт. Наша задача зірвати металеві двері, що нагадують криву решітку з різнорідних труб. Ті, хто зі мною, йдуть на чиюсь допомогу, а я наважуюсь сам довести намір до кінця і мені це частково вдається: половина решітки відхиляється із долу вгору та вбік. Міркую собі, як здивую тих, хто прийде. Найцікавіше те, що в той же час голю своє обличчя, відволікаючись на двері. Із в'язниці звільняю лише двох людей: чоловіка і жінку. Чоловік одягнений у військову форму, або подібність до неї. Чомусь своєю поведінкою викликає в мені підозру. Питаю себе: чи тих, чи всіх звільнено? Тепер спостерігаю за чоловіком, який жонглює ножами. На його обличчі боком лежить металевий обруч. Як зрозумів: він є одним із інструментів майбутнього жонглювання, а зараз є в ролі захисту. Самі ножі великі, грубі та неймовірно красиві, стилізовані на самому металі візерунками під бароко. Я дивлюсь на його гру такими ножами та зачаровуюсь нею.

Сон 291220 "Чорне та рожеве"

Спускаюсь у вугільну шахту. В обличчя вдаряє гаряче повітря з чорної куряви вугілля, так, що немає чим дихати. Згадую про маску і тепер я з нею. (Увесь сон - це вагонетки та вугілля). Хтось розповідає, що в ліфтах, які опускають по декілька людей в шахти, трапляються такі поломки, що вивертає всередині весь його метал, і люди гинуть. Це стає настільки звичним, що працівники починають лише сухо констатувати такі події.

Святковий стіл у домі (наче мій, але геть не знайомий). Серед їжі багато солодкого. Зефірні солодощі різних видів, переважно рожевого кольору. (Певна асоціація з нещодавнім сном у джунглях і рожевим тортом, що їв перед сном). За столом багато євреїв старшого віку, про яких лише знаю, що є далекими родичами родини Л. Кінець застілля. Ось уже остання пара йде з дому. Кажу до них услід: "Л. вітання!" 0330'

Сон 281220 "Розв'язування питань"

Лісоповал. Перетягую великі брили дерев.

Набираю в лазню воду з криниці в бак, що стоїть на горищі, увімкненим насосом. (Прямі асоціації з батьківською лазнею). Контролюю процес. На якомусь етапі пропадає світло. У приміщеннях стає темно. Переходжу до басейну, а з вікна, що виходить назовні, бачу, як підходить із телефоном біля вуха та в розмові за ним Т.Л. (колишня вчителька молодших класів у моїх дітей). Чую її розмову, але виходжу з лазні й відкрито натикаюсь на неї. А вона раптом до мене з питанням, який одразу й не второпав: "Як купити машину в Польщі?". Подумки: "Дивне питання! Поінформована?.. Звідки? Знає, що приїхав із Польщі, там купив машину? Яких ж хоче від мене уточнень купівлі?

Сон 271220 "Комфортний матеріал"

Я знаходжусь в якомусь регіоні з теплим кліматом. Із двома чоловіками на човні пливемо екзотичною річкою. Допливаємо до такого місця, де вже кілька днів перебуває у воді жінка одного з цих чоловіків. На якомусь етапі вони зупиняються, а мені видається, що вона пливе до нас назустріч. Це розтягується так у часі, що вирішую їй допомогти. Пливу до неї. На місці виявилось інше: бачу її у воді такою, що стоїть зануреною з головою у воду з мікрофоном на стійці та співає. Я дещо зрозумів, адже чув цей спів ще тоді, як ми пливли до цього місця. Скільки не дивлюсь на неї, якось так, перебуваючи над поверхнею води, дивуюсь: вона геть не перешкоджає їй дихати, набирати повні груди для співу. Якось перепитую: скільки вона співає? Виявляється, вже не перший день. Тепер я в якійсь гардеробній розглядаю національний одяг мешканців цього регіону (чомусь асоціації з Амазонією та індіанцями, які зазнали впливу цивілізації). Дивлюсь на жовту жіночу сукню з дивною вставкою на спині. Хтось поряд (колега-незнайомець) почав розглядати першим і трохи його надрізав, а я продовжив, аби зрозуміти матеріал із якого виготовлена та вставка. В розмові з ним та в роздумах про цей матеріал, мене переносить у якісь джунглі, до екзотичного дерева. Спочатку з коричневою присерцевинною корою, а згодом до дерева з суцільною білою серцевиною, яку, як і попередню, можна навіть їсти. Що я і зробив як у першому, так в другому випадку. З білою корою мені сподобалось більше: нагадало заварний крем, але трохи підсушений, наче бізе, та, властиво до дерева, трохи твердуватий, хоча легкий, як коркове дерево. Тепер із кимось ділюсь міркуванням, щодо гідропоглинальних властивостей такого дерева. Раціональністю використання такого матеріалу в одязі в спекотному регіоні, де тіло, зокрема спина, постійно пітніють, а таке дерево в одязі дозволяє спині мати постійний комфорт. 0900'

Сон 261220 "Підступні події"

Підходжу до вікна своєї квартири (таке переконання уві сні) і бачу море, а на ньому невеличкий човен. Раптом море розбурхується і піднімаються великі хвилі. Ще мить і я вже не бачу його, ще мить і вода опиняється на висоті мого - дев'ятого - поверху. У терміновому порядку замикаю всі вікна. Пролітає думка у вигляді чужої фрази: "Чому раптом піднявся світовий океан?" Ще мить і за вікном бачу чоловіка з малою дитиною, яку він умудряється тримати разом із собою, вчепившись у шибу. (Чомусь образ нагадує, наприклад, вовчицю, яка рятує вовченя, тримаючи його зубами за шкірку). Бачить мене і з ляком ув очах прагне потрапити за це ж вікно в квартиру. Починаю шукати ключа, аби його відчинити, хоча на початку закривав уручну. Знаходжу і відчиняю. Тепер він із дитиною у безпеці... Ще мить і в моїй квартирі багато народу, які рятуються від тієї біди. Прошу всіх не громадитися, а розійтись на пару поверхів вище. Подумки: варто придумати стратегію вивчення ситуації і розв'язання наступних проблем. 0530'

Я на мотоциклі під'їжджаю до пропускного пункту. Зі мною донька. Звертаю увагу на смуги дороги і повороту, коли вже опинився у черзі, перебираючи ногами по землі. Підходжу до людини, яка перевіряє документи. Моїми не закінчується, просить ще доньки, а в мене їх нема, у неї теж. Дістаю всі документи, аби довести, що це не чужа мені людина. У моєму гаманці чомусь виявилося багато невеликих чоро-білих фотографій з далекими і незнайомими мені родичами. Чомусь подумалось, що це справа рук моєї матері. Запитав у доньки за легітимацію (квиток школяра в Польщі), навіть його не виявилось. Тепер нас просять пройтись до якогось кабінету, для з'ясовування осіб. Відчинивши двері, нас заводять так, що мало не запихають. В останню мить я вже мав певне неприємне передчуття. У кабінеті сидить чоловік, дивлячись на якого, я кажу: "Я знаю хто ви!". На що він відповідає так само просто: "От і чудово!". (Цієї миті я пригадую якісь далекі забуті сни з тематикою жахів). Я знаю все, що він має робити і чим це завершитися. Так і є: він пропонує з'їсти щось, що перетворить мене на півлюдину-півробота. Я категорично відмовляюсь. Він каже, що це зробить силою, викликавши підкріплення. Я знаю наслідки того перевтілення. Якимось рухом впихаю той "апарат" у нього. Тієї миті починається справжній жах перевтілення. Із донькою вибігаємо з тієї кімнати на двір, зустрічаємо тих, хто мав би нас "приручити"... Тепер ми за КПП. Машу руками і лечу, але не високо над землею, десь з п'ять-сім метрів (доволі поширена висота в моїх снах). Чомусь чую розмову однокласниці Л.С., яка розповідає комусь, що її батько, коли приходив додому з роботи, малював. Як ж подумки: "Ех, Л.В(асилівна), по смерті батька тільки кращі спогади і залишаються!". Машу руками далі, пробую піднятися вище, в результаті кажу до себе: "Треба вчитися літати краще" - більше і кожного дня. 0840'

Сон 231220 "Тестове випробування"

Направляюсь річкою моторним човном на якийсь засекречений військовий об'єкт. Спочатку нас було троє, пізніше залишився я з якоюсь незнайомою військовою провідницею. Потім, окремим фрагментом, якийсь річковий пісочний і доволі розлогий берег, на ньому я в команді працівників як жінок, так і чоловіків. Всі одягнені по пляжному, а я в своїх трусах. (У яких сплю). Скромно, але пасує. Тепер я роблю відео про новий літак. На кожному черговому етапі здійснюється нове випробування. Моя задача: фіксувати усе на відеокамеру. Разом із тим записую коментарі одного з розробників, який відповідає за якусь частину роботи, наприклад: кліматизацію та вентиляцію. Робимо короткі відео. Раптом пропоную йому зробити повноцінне, в якому розкаже про сам літак. Він на те бере дозвіл у директора, який виявився моїм колишніім шефом (з реальности: ком.: ЕК). Він його вислуховує, ставить зустрічне питання про терміни випробування. Обурюється коротким: "по 10-15 хвилин?" - і вимагає повноцінного: на 3 години (безперервної роботи літака в тестовому режимі - на землі). 0428'

P.S. 1). Почалися снитися літаки відтоді, як почав працювати в аеропорту. 2). Видно, образ із операторством навіяний зв'язком із реального: колишньою роботою маркетологом та переглядом перед сном документального фільму про японського режисера Акіру Куросава.

Сон 151220 ''Рудинні копії''

Я знаю, що батько має одружитися. (Уві сні відсутні жодні сумніви, щодо такого наміру). Я ж беру участь у поїздці до його майбутньої дружини, наче близький родич і свідок. (Таке враження, що батька сприймаю, мов чужу,  хоча і знайому до себе особистість). Приїжджаємо до незнайомої мені родини, заходимо в дім, дивлюсь на майбутню наречену, десь під батьків вік, а обличчя вкрите рудими крапками у нерівномірних відтінках, як то іноді зустрічається у людей з веснянкуватою шкірою. Дивлюсь, а в неї є син - підліткового віку, такий же рудий на обличчя, як і вона. Зазираю в іншу кімнату, а там сидить чоловік: соколиний ніс, обличчя частково похилене додолу, а як розгледіти, ще одна копія родини. Отак і подумалось: їхній батько... Отож, питається: нафіґа моєму батькові така жінка? Нехай із сином, але з чоловіком?.. 

Сон 141220 ''Бути готовим''

Приїжджаю в готель чи хостел із двома своїми колегами (В., Р.). Нас поселяють у номері на чоловік двадцять, у два ряди ліжок в одній довгій кімнаті. Мене спочатку селять біля однієї дівчини (сусідня койка), потім перепрошують і селять в другому місці, виявилось - біля іншої. Спимо, чую, як посеред ночі хлопці (колеги) встають і збираються до виїзду. Виходять із цієї багатолюдної кімнати. Збираюсь і я за ними. Складаю свої розкладені речі, чомусь приділяю тому багато часу. Мушу все робити тихо, аби нікого не розбудити. Виходжу в коридор, доскладую речі до кінця, одягаюсь. Готовий їхати. Знаю, що здивую своєю оперативністю, адже на перед припускаю їхнє ''сподівання'', що із-за мене вони змушені будуть виїхати пізніше. 

Я з сином у машині. Під'їжджаю до будинку, на якому знаходиться меморіальна табличка фігурної форми про якогось видатного діяча. Саме вона є нашим кінцевим місцем призначення і чомусь є доволі знаковою. (Конкретика відсутня). 0130'

Сон 131220 ''Коротка розмова''

Беру участь у підготовці до весілля. Багато дрібних і неконкретних клопотів. Тепер свято доходить до завершення. Колега по організації цього весілля каже, що можна дещо забрати зі святкового столу та свої речі, які там забули. Прийшли, а за столиками людей залишилось - катма, плани зруйнувались миттєво - із поверненням гостей. Раптом зустрічаю серед того числа свого режисера, із яким приємно, як завжди, вітаємось, а він раптово пропонує взяти на себе, в ролі "старого молодого"  викладача, невеличку студентську групу майбутніх режисерів. (В розмові упускаються деталі, які я розумію все з пів слова). На наш діалог зібралося чимало людей, аби його послухати. На мою думку, стороннім мало що з того було зрозумілим. У відповідь на пропозицію кажу різке ''ні'',  чим трохи розчаровую, адже завжди, по давній для нього пам'яті, на подібні речі міг легко зголошуватися. Подумки міркую: назвати причину, наприклад: я працюю на заводі і по оплаті праці, і не лише, мене все влаштовує... Але вирішив цього не говорити. Люди, які слухали нашу коротку розмову, так і зафіксували: ні так ні! Дівчина, яка стояла поряд, подивилась на мене і підсумувала: ''Салют! '', - яке прозвучало, наче ''Перфект!'', адресуючи його до мене. Режисер прощається й іде. Раптом згадую, що на ньому мій піджак (насправді він мав висіти на спинці стільчика), а на мені - його, якими мали б обмінятися, але він уже далеко. 0830'