Сон 220321 "Несподівана ситуація"

Я в домі, який нагадує батьківську хату. Як у кіно: дивлюсь очима героїні, яка ходить по кімнатах у безтурботних справах і на якомусь етапі виявляє, що тут є або була стороння людина. Ця підозра починає її бентежити. Дивиться за вхідні двері: нікого! Обходить максимальну кількість закутків кімнат із думкою: де взагалі можливо приховатися? Заходить у спальню (в реальності нагадує батьківську кімнату) і під ліжком бачить чоловіка, який спить, обернутий спиною до неї. У її голові проносяться варіанти подальших дій: розбудити?.. не будити?.. - на чому ідеї вичерпуються. Несподівана ситуація не дозволяє бути зібраною, нею починають керувати емоції. Кричить на нього: вставай! прокидайся! йди геть!.. А він, як в дупль п'яний, перекидається на півбік: обличчям догори і спить далі. Емоції зашкалюють і я прокидаюся. 0330'

Сон 080321 "Небезпека воєнних дій"

Я на батьківському дворі. Маю стосунок до розведення нутрій. (Асоціація з підлітковим віком). Знаю, що до нас мають прийти дві жіночки (клієнтки) і відкупити певну їх частину. Хоч і без конкретної цифри, але ліку тим нутріям до кілька сот. Переймаюсь зовнішнім і внутрішнім виглядом кліток, де вони ростуть. Настає глупа ніч. Замикаю сарай і за десять кроків підходжу до дому (батьківська половина будинку), аби повісити ключі. Від дороги чую нехарактерні для нашої вулиці звуки. Мене це насторожує. Неспішно вішаю ключ, помічаю, як біля двору зупиняється машина, освічуючи фарами темряву. Відчуваю певну ворожість. Чомусь знаю про початок військових дій. У дворі з'являється чоловік у формі та при зброї. Я ж ховаюсь від нього у рів, він по другий бік двору в інший (суттєва видозміна двору у співвідношенні до реального). Він - зі сторони дому, я - сараю. Починає в мене стріляти, я ж недовго думаючи - у відповідь. (Звідки у мене опинився автомат - неясно, як і рови, яких ніколи досі не було). Бачу, як ворожо летять у мою сторону кулі, так само бачу свої у відповідь. Трапляю в голову противникові, але не спиняюсь: хочу потрапити безпосередньо в дуло його автомата, що і роблю. Автомат вибухає, а його розносить на кавалки по стінах дому і асфальту. Дивлюсь уважніше, а плями крови та шматки м'яса мають не так червоний, як бузковий відтінок. Мене не так ця ситуація, як можлива подальша небезпека, розхвильовує настільки, що відчуваю калатання власного серця. Від того просинаюсь. 0330'

Сон 070321 "Творчі риси характеру"

Міркую: як і в який колір пофарбувати собі волосся? Іншим разом дивлюсь уже в дзеркало, а вже маю їх темно-рудого кольору. Згадую, як дивився в магазині поміж фарб на хну. (З реального). Оцінюю свою стрижку на дотик і відзначаю, що позаду ірокеза маю видовжене волосся.

Приїжджаю в театр (будинок культури) якогось віддаленого села. Сам захід присвячений поезії. Відзначаю, що цікава ініціатива дещо зекономити, перенісши ініціативу з міста. Тепер маю власні роздуми на цю тему. На сцені виступає дівчина-дитина в стилі важкого року. Доволі непогано, але ще не розспівана в текстах. Тепер я у ванній кімнаті (вбиральні) цього ж закладу. Виходжу на вулицю до автобуса і починаю приміряти до нього в різних місцях гідравлічні системи. Додатково міркую про запобіжники, раптом згадуючи про те, що набір із ними міг би купити в магазині "Biedronka". (Фрагмент з реального).

Сон 030321 "Гойдалки над прірвою"

Житловий багатоквартирний будинок. На одному з верхніх поверхів, у однієї з квартир існує "вихід на свіже повітря" у вигляді трьох гойдалок. Знаю, що там живуть заможні люди. Вони можуть собі дозволити такі вигадки! На одній з цих гойдалок (справа) сидить чоловік, а на двух інших (зліва від нього) - дві жіночки, з яких та, що на іншому краю, є особою старшого віку. (Моє ж глядацьке сприйняття зосереджене зі сторони вулиці, завішене в повітрі). Дивлюсь і намагаюсь зрозуміти: як вони на них вилізли? - адже гойдалки знаходяться не те що в кімнаті, а за її межами - навішаними знадвору, ще й, візуально, без нормального доступу від середнього вікна. Найбільше надавало глядацького адреналіну екстрим: сидіти над прірвою всіх поверхів. Врешті, таке бачення виглядає, наче в перспективі минулого часу: відвідує таке розуміння, що чоловіка і жіночок викрали, зокрема перший зник безвісти. Навіть хтось називає їх поіменно (з прізвищами). Тепер я знаю, що ці люди належать до білоруської опозиції. От, навіть не зважаючи, що це є заможна родина, прийшов і до них час. 0445'

Сон 230221 "Об'єм і мінімалізм"

Потрапляю в ситуацію переїзду нашої родини з однієї вийманої квартири у другу, які знаходяться в одному й тому ж багатоквартирному домі. Разом із тим виникає відчуття переїзду однієї університетської кафедри (літературознавства) до другої. Відбувається зіставлення образів: наче книги, які знаходились у нашій квартирі, це книги кафедри, які треба перенести на нове кафедральне місце, куди і приходжу. Зустрічаю там секретаря цієї кафедри Л.Л., констатую порожність нового приміщення і отримую схвальну відповідь на те, що книги сюди переносити можна! Повертаюсь у колишню квартиру й розглядаю, аби серед речей власника раптом не загубились власні речі. Якось новим поглядом, завдяки прибраним меблям і оголеним стінам, оцінюю внутрішній інтер'єр квартири. Зауважую певну ідейну оригінальність нижньої частини колон, хоча в неакуратному виконанні, дороблених світловими конструкціями під оргсклом, які на жаль як не діяли, так і не працюють донині. Схоже, що  заставленість меблями не дозволяла їх оцінити належним чином. На столику, посеред декоративних речей власника квартири, знаходжу "золотий" (під золото, наче лавровий) вінець. Згадую, що це забутий для мене подарунок, про який, можливо, й не знала дружина, то ж і не забрала з собою. Пригадуючи подробиці його появи (схоже на забутий сон), дізнаюсь, що це не вінець, а чоловіче намисто, яке, за задумом, не має прилягати всією формою до шиї, а знаходитись на ній об'ємно.

Сон 220221 "Повернення. Полишена самотність"

Повертаюсь із відрядження додому. Ось я вже і в Житомирі, але чомусь точкою приїзду маю дорогу зі сторони рідної школи. Ще з машини комусь показую, що "тут я вчився, а цим парком ходив до школи... Як же тут все помінялось! Ось цим містком я переходив канаву, якої нині немає. Все засипано землею! І куди ж збігати воді?" Показую, що мені додому їхати менше 5 хвилин. Але ми змушені сходити, адже кінець парка (початок зі стронони траси) залито водою. Тепер із кимось обходимо пішки через "ДОСи". По дорозі чомусь згадую, як напередодні, ще в Польщі, в честь від'їзду ми сиділи в ресторані, в якому забув на вішалці свій сірий (зі певним лиском тканини) піджак. Шкодуватиму! І до нього не повернутися! Чомусь по дорозі, перепитуючи, як нині пройти, аби минути воду, подякував одній жіночці польською. Чим більше здивував себе. Так, як моментами трапляю на суцільну темряву по дорозі, падаю і розбиваю в темряві праву долоню. На світлі бачу кілька різаних ран, так, наче там валялось якесь скло, або дійсно гостре каміння. Починаю деякі з них зліплювати так, щоб кров, якої чомусь було небагато, підсихаючи, тримала краї різаного. Поки дійшов до зупинки, найбільші рани вже виглядали "склеєними", хоча долоня продовжувала нити від болю. (Цікаво, що навіть, коли проснувся, аби записати сон, на долоні зберігалось відчуття дискомфорту). На зупинці зустрів уже знайомих мені людей з цього мікрорайону. Разом із ними вже була моя дружина. Дивлюсь, а недалеко від зупинки складена вежа (подібна до теле- радіокомунікаційних), що оформлена у вигляді дерева, кроною з кульбабку. Дивлюсь на проїжджу машину, а вона їде без увімкненого світла фар, дивлюсь у далину, в сторону моста, а там теж суцільна темрява, хоча видно червоне світіння габаритрих вогнів інших авто. Роздивляюсь навколо: звідки тут світло?.. а над нами одинокий ліхтар, який світить на весь цей овидний закуток зупинки. 0120'

Видиво 160221 "Мішень"

Мішень у вигляді дартса, а навколо нього годинникові цифри у стилі циркового кегля. Дещо нагадує клоунаду з натяком на "смертельні" трюки з часом.

Сон 150221 "Розриті могили"

Дістаю зошит і читаю деякі свої афоризми. Останній із них: "Червоне і жовте сиділи та гомоніли, втикаючи у вічність". Пригадав, як його записував (видно, уві сні освіжив забутий сон).
13.02.21

Приїжджаю пізнім вечором з групою осіб у храм. Випадково трапляю на похоронний обряд відспівування і прощання. Як іти на вулицю, а там вже глупа ніч! Біля храму випадково виявив дві давні, але свіжовириті могили. Знаю, що це "постарались" "викрадачі могил". Попереджаю про небезпеку випадкового трапляння в ці ями. Вже їду назад, але зупиняємось на пів дороги. Чи це місце для похорон чи щось трапилось із машиною, але невелика група людей залишилась посеред поля і чорної ночі. Пам'ятаю, що від початку по дорозі минали світло і його звідси видно, хоча далеко. У руках маленький ліхтарик. Може, спробувати своїми силами? А як пішов: за пару метрів трапив ногами в якесь болото і передумав. Краще залишатися на місці, хоча ніц не відомо: як далі? - принаймні з живими людьми! 0130'

P.S. Як проснувся, виявив, що не був нормально вкритим і частково змерз у ноги.

Сон 040221 "Спинятися. Відтинання"

Готую їсти: пюре, омлет, ще щось. Знаю, що маю приготоване віднести своїй дівчині, яка мешкає в знайомому мені домі (в реалі там живе давній шкільний друг С. Доречі, уві сні, за віком, відчуваю себе юнаком). На якомусь із етапів приготування збираю від себе свіжо вистрижене волосся, яке скрутив у клубок. Маю намір віднести його, разом зі стравами, своїй дівчині. Чомусь для мене це важливо, але хтось відмовляє мене від того, адже: що робити зі вже заплутаним волоссям?

Дружина просить, аби я відрізав їй частину пальця. Міркує: по першу чи другу фалангу? (Сон повторюється, видається, що подібне снилось на днях. Відтоді на пальці залишилась незначна ранка). Цього разу я їй відмовляю і кажу, що нехай вона і не відчуває його, але це не причина його відрізати. (Так само, від першого сну знаю про його нечутливість). 0130'

Йду дорогою вздовж проїжджої частини. В руках несу об'ємний предмет, який час від часу кидаю на землю, але повертаюсь, підбираю його знову, врешті-решт викидаючи у смітник. В тому процесі минаю хлопця, якого спроваджують батьки в школу. Лунає дзвінок на лінійку, лунає дзвінок на урок, поки не лунає голос вчительки, аби цей хлопчик не стояв біля воріт, а вже заходив. Так, він спізнився! Так, він це робить доволі часто! Він є специфічною дитиною, яка відвідує специфічну школу. Цього разу, поки стояли у воріт, його батьки розпитували про психологічні бар'єри, які спиняють його перед входом до школи. Цього разу він згадує про якусь однокласницю, яка його на перервах коментує. Минаю їх, викидаю за залізничною колією, що перетинає дорогу, своє негабаритне сміття і повертаю вправо на нову вулицю, яка нагадує дорогу до баби Дусі. 0500'

Сон 030221 "В'яле господарство"

Займаюсь господарством (асоціація з батьківським домом): побутові справи, годівля домашніх тварин (нутрії, кролі та ін., які сидять в клітці). Знаю, що заміняю когось у цій роботі, але знаю і те, що скоро звідси поїду, можливо надовго. Чомусь асоціація, як "перед пожежею". У літній кухні, де також стоять клітки, спить якийсь чоловік. Взагалі тут багато знезнайомих мені людей зупинились на тривалий нічліг. Спостерігаю за людьми з певною підозрою та недовірою. Поки годую тварин виникло враження, що про деяких із них забув напередодні погодувати, адже більшість із них були в'ялими і сонними, як всі ті мешканці дому, яких зустрічав. 0500'

Сон + спостереження 31.01.21 "Кластери і віруси"

У кранах немає води. Для цього її треба принести і залити в довге металеве корито, що сполучене з водопостачанням. Мене просять взяти відра і це зробити. Звучить одна фраза: "Вірус помирає від снігу та солоної води", за якусь мить підсумовується другою: "Зважай, що вода має бути газована!". 0730'

Спробував пригадати нічний сон і не зміг, але, у результаті спроби відтворити "втрачені" образи, майнула думка:

Уявімо, що світ, за аналогом комп'ютера, складається з ячеєк пам'яти, в яких знаходяться файли - це слова, образи, дії. Життя тече, люди помирають, на їх місце приходить нове. Цікаво й те, що старі файли (стерті з пам'яти) залишають по собі сліди, в тих місцях, де були. Как само із людьми - в цілості не повернеш, але слова, образи, мінливу присутність - так! Під час сну ми потрапляємо в подібний світ кластерів, в яких залишились сліди забутої про нас самих інформації. Саме тому у сновидіннях ми можемо побачити ліс там, де він колись був, незнайому людину, образ якої чомусь до болю близький, почути фразу, наче вирвану з контексту, робити не характерні для нас вчинки тощо.

На тому виник інший висновок:

Екологічно згубна сучасність у людській діяльности починає бути схожа на файли, які живуть самостійним життям, проти комп'ютера. (Віруси).

Сон 300121 "Свіжа випічка"

Я в аеропорту. Очікую на виліт. Вирішив прогулятися по залах і побачив автомат по виготовленню свіжих булочок. Поклав у приймач купюру і почав дивитися, як оперативно твориться пиріжок. За хвилину-дві лунає характерний дзвінок: можна забирати! Але ось підбігає до цього автомата незнайомий хлопчина. Дивиться, що пиріжок уже готовий і, незважаючи на мене, дістає його собі. Як прибіг, готується бігти далі... Я ж його: хап! - рукою за футболку в районі пуза, так і пригальмував на місці: "Ти купив його?". Він: ображеним жестом, тримаючи в руках купюру, з якою був, поспіхом вкладає його в приймальник так, що він не може його узяти, а за мить зжовує на дрібні кавалки в тісто, із якого вже почалося виготовлення нового пиріжка. На все це дивлюсь спокійно, зі своєрідним внутрішнім цензором: подивимось, що буде далі! Ось він і готовий! Не віддаючи моєї випічки, з радістю забирає другу і біжить. Я ж іду за ним і бачу, як другий пиріжок (з перемеленою купюрою) він віддає своїй мамі. Вона задоволено дякує своєму синові, радіє і надкушує свіжісінький кавалочок... Оп! - щось не так: змінюється вираз обличчя, позирає всередину тіста, а воно в чорні крапочки. Підходжу до неї ближче і багатозначно коментую: "Ну і як смакують вам такі букофки?" - інтонаційно посилаючи "похвалу" її синові. 0300'

Сон 280121 "Організація часу"

Приїжджаю на роботу із запізненням. Щоразу в кишенях свого одягу виявляю якийсь сторонній інструмент, за шиєю - нетиповий чорний плащовий капюшон. Працівники так поводяться, що не ясно: чи працюють, чи відпочивають у майстерні, чи збираються кудись піти. Приходять сторонні робітники - з іншої фірми. Таке відчуття, що всі, хто тут присутній як чужий. Хтось показує на меблі в реалі і як їх можна "стиснути" візуалізовано онлайн на своєму телефоні. Чомусь я переконаний, що після роботи маю піти на якусь заявку (підробіток). Поки копошусь із інструментом, виявляю, що не лишилось жодного зі "своїх". Таке враження, що всі "здиміли", а мені ніхто нічого не сказав. Дивлюсь на годинник: за десять хвилин 8 вечора. Щось перепрацював я сьогодні? Так, як і не працював!.. Збираюсь, аби швидше звідси піти. 1650' (Денний сон).

P.S. Сьогодні, з певними організаційними обставинами планування часу, не поїхав на роботу і змушений був сидіти вдома.

Сон 240121 "Додаткові набутки"

Я з дружиною мешкаємо в одній із квартир п'ятиповерхового будинку нового планування. Несподівано для себе виявляємо, дивлячись на вікна сусідніх будинків, що геть близько від нас мешкає давня знайома (поетка, літераторка-науковиця з Чернівців) І.К. Вирішили несподіаано для неї завітати в гості. Розбалакавшись, вона ж зацікавилась і нашим житлом. Протягом сну архітектура і наближення квартир змінювалися настільки, що в результаті наші помешкання опинилися мало не поряд ("стіна в стіну", за посередництвом одних сусідів, але в різних під'їздах).

Дружина вирішила провести наше спільне ювілейне весілля. Для цього треба було дізнатися в ювелірному відділі єврейської культури (!): як відреставрувати одну підвіску (квадратну за розміром (~7х7), з дорогоцінним камінням та вісюльками), яка втратила одну з них (друга справа) та придбати інші дрібні прикраси. До цього відділу в магазині пробував підійти два рази. Перший раз когось довго обслуговували, в другий - мене. Напочатку почала вивчати моє питання рудоволоса кучерява продавчиня, потім під'єднався молодий чорнявий хлопець. На моє прохання: оцінити ту підвіску? Продавчиня довго розглядала і, вислухавши мене остаточно, прокоментувала коротко: "У вашої дружини хороші смаки!". Як довідався, ця підвіска вшивається у весільний одяг нареченої. Поцікавився: позаду? попереду?.. Як подумалось перше: позаду! - і здивувався. Для цього в одязі спеціально залишають вшитою певного розміру "кишеню" зі сторони шиї. Мене ж цікавила вартість реставрації і придбання всіх інших святково-ювелірних аксесуарів. Продавчиня озвучує на все свою ціну, але не спрощено, а деталізовано, так, що згодом у своїх записах не зрозумів: скільки це разом коштує? - аби переповісти дружині. Між усіма цими питаннями щоразу повертаюсь до швейної майстерні, де перебуває моя донька, а я їй щось допомагаю. Цього разу складаю до торби наші (її) речі, які залишила вона тут свого часу: клубки ниток, якась із них вставлена одна в одну, якісь телескопічні антени, одна з них у вигляді ялинки, яка стояла на підвіконні. Прийшов чоловік до цієї ж майстерні, в якій донині працює його давня вчителька з пошиття одягу. Звернувся до неї: Чи пам'ятає його? Вона: "Звісно ж! Таких учнів важко забути!". Починає він розповідати, що шукає роботу, а на стару фірму його не приймають на незвичній підставі: "Колишньому доступу до внутрішньої (секретної) інформації". Він же коментує для своєї вчительки: "Якою ж інформацією про фірму може володіти звичайний робітник підприємства?". 0525'

Працюю на такому підприємстві, де час від часу в сміттєвому контейнері одного цеху з'являються цікаві речі для творчости. Нещодавно лежали потрібної мені форми металеві бляшки, а сьогодні там виявив хутряні устілки з заячої шкіри, але невеликого (дитячого, підліткового) розміру. Подумав, що добре пасувало б з них виготовити сережки.

Я маю четверо дітей. (В реальности: тільки двоє). З двома першими добре знайомий, а двома другими доля склалася в мене так, що росли непомітно для мене, поки був далеко від родини (на заробітках). Приїжджаю додому із замовленням для третьої дитини (доньки), щось із одягу. Пригадую, що звати її Валентина, але виходить до мене ще менша донька із хлопчачою зачіскою (дрібним ірокезом). Вражаючись від себе самого, дивлюсь на неї і не можу згадати її ім'я. Придивившись уважніше, відзначаю, що вона не схожа ані на мене, ані на дружину. 0740'

Сон 210121 "Вугільний пил"

Я на якомусь заводі, який використовує або переробляє вугілля. (Подібне снилося на днях, зокрема це згадується за відчуттям вугільного пилу між зубами). Я ж працюю в такому місці, де зачищаю лопатою рештки, які висипаються на бетон, коли основна маса йде до технологічної ями. 0120'

Сон 200121 "Оголені думки"

Дружина має народити дитину. Дивлюсь, як на УЗД, на обличчя дитини і бачу на підборідді вертикальну ямочку. Я чомусь знаю значення і ким ця дитина буде в майбутньому. Дещо розчарований.

Бачу рекламу, на якій фігурують двоє голих чоловіків. Особливо нічого не роблять, а стоять і створюють "фактуру".

Я на весіллі у власної доньки. Нові відчуття відповідальности. Заходжу в приміщення, в якому накритий святковий стіл. Поки туди прийшли перші гості. Серед них моя теща. Я знайомлю новоприбулих з присутніми і зауважую, що маємо двох Ядвіг.

P.S. Символіка двух постатей.

Сон 080121 "З чисельністю - покінчено!"

В.В. (давній знайомий, колишній редактор одного всеукраїнського літературного журналу, що видавався на початку 90-х, а також регіональної газети - на початку 2000-х) публікує підбірку власних віршів, яку ілюструє нейтральним малюнком із написом-посланням, який звучить приблизно так: "Один поет років едак 17-47 давно не оприлюднював свою творчість, сидячи на ній, як муха на варенні". Чомусь сприймаю, що сказане адресовано до мене. Подумки починаю підводити "поетичні" підсумки за минулий рік: не густо, як раніше, але з десяток буде! 0110'

Спостерігаю в домі появу ос. (Дім нагадує батьківський. Без диференціації власности). Спочатку якось і не зважаю на їхню поодинокість. Раз навіть пройшовся з пилососом і позбирав їх в кількох кутках. На вигляд поводились сонними або ж лінивими, навіть не літали. Але минуло трохи днів і на раз їх виявилось досить багато, на вигляд: більш бадьорими й активними. От і зайнявся справжнім їх прибиранням, поки не натрапив на неймовірно велику голову якогось жука, а згододом і на його тіло, яке, як виявилось, тліло за певних причин високої температури. Хоча на вигляд це виглядало шокуюче та огидно, але на запах чомусь приємно, нагадуючи пересмажене м'ясо поросятини. Хтось перекидає метрове тіло тієї комахи, яке вже розсипається на порохи і стверджує, що з причиною появи ос у домі покінчено. 0600'

Сон 050121 "Трансформація ситуацій"

Сдаю в тролейбус біля автовокзалу рідного міста і їду в центр. Міркую: як кондуктору заплатити за проїзд? Готівкою, карткою?.. Також помічаю в гаманці якийсь некасований квиток... Вирішую "на халяву": учнівським квитком у вигляді пластикової картки (містянина). Чим і "розраховуюсь". У кондукторки виникає логічне питання: де ж у такому дорослому віці я вчусь? Розповідаю про ліцей, курси для таких, які (від біржі праці) змінюють професійну кваліфікацію. Що вчитися залишилось іще з пів року. Подібна історія дає результат. Подумками на майбутнє міркую, що варто таким чином "розраховуватись" і надалі.

Кілька сюжетів, пов'язаних із трансформацією легкової машини. Одна з них: керую таким авто, яке візуально (за виглядом кузова) складається з трьох частин: середня, з яких, іншого кольору. Виглядає так, наче вставлена навмисно.

Сон 050121 "Зашпакльована голова"

Спочатку, торкаючись свого волосся, відчув, що на одній ділянці голови присутня якась штучність, наче "зашпакльованість" певної нерівности. Тепер дивлюсь на свою голову зі сторони, так би мовити: чужими очима. Вона видається мені цілком укрита "захисним" шаром із бетону та будівельної піни, які наносились поступово, в різні часи. У підсумку знову оцінюю себе з позиції власного тіла: торкаючись свого черепа, за втратою нервової чутливости, остаточно переконуюсь у побаченому зі сторони.

P.S. Напередодні донька робила мені стрижку.

Сон 010121 "Маніпуляції з обличчям і металом"

Я з іще кимось маємо потрапити у в'язницю, яка нагадує закритий промисловий об'єкт. Наша задача зірвати металеві двері, що нагадують криву решітку з різнорідних труб. Ті, хто зі мною, йдуть на чиюсь допомогу, а я наважуюсь сам довести намір до кінця і мені це частково вдається: половина решітки відхиляється із долу вгору та вбік. Міркую собі, як здивую тих, хто прийде. Найцікавіше те, що в той же час голю своє обличчя, відволікаючись на двері. Із в'язниці звільняю лише двох людей: чоловіка і жінку. Чоловік одягнений у військову форму, або подібність до неї. Чомусь своєю поведінкою викликає в мені підозру. Питаю себе: чи тих, чи всіх звільнено? Тепер спостерігаю за чоловіком, який жонглює ножами. На його обличчі боком лежить металевий обруч. Як зрозумів: він є одним із інструментів майбутнього жонглювання, а зараз є в ролі захисту. Самі ножі великі, грубі та неймовірно красиві, стилізовані на самому металі візерунками під бароко. Я дивлюсь на його гру такими ножами та зачаровуюсь нею.